Ухвала

від 15.08.2019 по справі 905/944/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/944/18

Провадження № 12-134гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,

Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 905/944/18 за позовом Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод про стягнення заборгованості в сумі 17 344 527,27 грн та 1 555 697,79 рос. руб. за касаційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року (головуючий суддя Пуль О. А.,

судді Крестьянінов О. О., Шевель О. В.) та

ВСТАНОВИЛА:

18 травня 2018 року Акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2011 року № 4 (далі - кредитний договір),

у тому числі за нарахованими простроченими процентами, загальним розміром 17 344 527,27 грн та 1 555 697,79 рос. руб.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем як позичальником зобов`язань за кредитним договором, укладеним ним із Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк , право вимоги за яким перейшло до позивача як до нового кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 04 серпня 2017 року, про що окремо повідомлено відповідача.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 19 вересня 2018 року затвердив мирову угоду від 18 вересня 2018 року, укладену між позивачем і відповідачем, відповідно до умов якої відповідач зобов`язався протягом місяця з моменту затвердження цієї угоди повністю виплатити позивачеві грошові кошти, стягнення яких є предметом спору та закрив провадження у цій справі.

Ухвалу суду першої інстанції обґрунтовано поданням сторонами у справі спільної заяви про укладення мирової угоди, яка, за твердженням суду, відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та фактичним обставинам справи.

У лютому 2019 року East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) звернувся до Східного апеляційного господарського судуз апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції як особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права та охоронювані законом інтереси.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 18 лютого 2019 року поновив East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) пропущений процесуальний строк на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19 вересня 2018 року та відкрив відповідне апеляційне провадження, а ухвалою від 01 квітня 2019 року закрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Мотивуючи ухвалу від 01 квітня 2019 року про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося питання про права та (або) обов`язки скаржника (East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), а заперечення, викладені ним в апеляційній скарзі, зводяться до припущень щодо порушення черговості задоволення вимог кредиторів відповідача (одним з яких є і відповідний скаржник) у разі погашення ним своєї заборгованості перед позивачем.

22 квітня 2019 року East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зокрема, приписів статей 17, 254 та пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, яке полягає у помилковому закритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу суду першої інстанції, оскільки скаржник є особою, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та законні інтереси, які полягають у прагненні до користування грошовими коштами в сумі 500 000 000,00 дол. США, які відповідач має повернути на підставі укладеного з ним договору позики від 28 червня 2013 року, за яким відповідач допустив прострочення погашення зобов`язань. Тобто затвердження у цій справі мирової угоди вирішує питання про інтерес скаржника, оскільки кошти, які у безспірному порядку першочергово мають бути сплачені позивачу за мировою угодою, могли б бути використані для погашення боргу перед скаржником, що ставить скаржника у нерівне становище порівняно з позивачем.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 червня 2019 рокувідкрив касаційне провадження, а ухвалою від 30 липня 2019 року передав цю справу разом із касаційною скаргою East-West United Bank S.A.

(Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.)на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтовуючи зазначену підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що ця справа містить виключну правову проблему, оскільки в іншій справі № 905/257/18 у подібних правовідносинах Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 09 липня 2019 року залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, якою закрито апеляційне провадження за скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 вересня 2018 року про затвердження мирової угоди. Мотивуючи вказану постанову (від 09 липня 2019 року у справі № 905/257/18), суд касаційної інстанції, пославшись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 5023/4734/12, погодився із висновками апеляційного суду про відсутність у скаржника права на апеляційне оскарження вказаної ухвали, оскільки цією ухвалою не вирішувалося питання про права та (або) обов`язки East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.), а доводи поданої ним апеляційної скарги зводяться до суджень про його права, інтереси та (або) обов`язки у відповідних правовідносинах.

Разом з тим, за твердженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 10 січня 2019 року у справі № 569/3656/13-ц (провадження № 61-35528св18) у подібних правовідносинах скасував ухвалу суду апеляційної інстанції, якою закрито апеляційне провадження за скаргою стягувача боржника у виконавчому провадженні, що не брав участі у цій справі, на ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди між боржником і іншим стягувачем на стадії виконавчого провадження. Обґрунтовуючи зазначену постанову, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, посилаючись на викладену у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 412/4157/2012 (провадження № 6-2513цс16) правову позицію, вказав, що ухвалюючи рішення про затвердження мирової угоди між сторонами, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки стягувача, який не брав участі у цій справі, оскільки цей стягувач боржника, хоча і не брав участь у справі, однак є також кредитором боржника, а тому у разі наявності майна у боржника матиме можливість за його рахунок стягнути з нього заборгованість.

Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що про наявність у справі, яка розглядається, виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, свідчать викладені в поданій East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) касаційній скарзі питання стосовно правильності застосування норм процесуального права щодо оскарження особою, яка не брала участь у справі та не є учасником правовідносин, з яких виник спір між сторонами, судового рішення про затвердження мирової угоди між цими сторонами, а також щодо того, чи впливає затвердження мирової угоди між кредитором і боржником у вказаних правовідносинах на права, інтереси та (або) обов`язки інших кредиторів такого боржника щодо користування матеріальним благом (коштами), яке є предметом відповідної мирової угоди.

Проте Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не обґрунтував, яку саме виключну правову проблему, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, містить ця справа, а також не виклав в ухвалі правову проблему, яку містить ця справа у правозастосуванні приписів статей 17, 254 та пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про застосування приписів статей 17, 254 та пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

Стосовно доводів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, що про наявність виключної проблеми свідчить факт існування рішень Верховного Суду (зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), в яких сформовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними правовідносинами, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Європейський суд з прав людини дотримання принципу правової визначеності пов`язує із забезпеченням єдності судової практики. Однак суд не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

При визначенні того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, беруться до уваги такі чинники: 1) існування глибоких та довгострокових розходжень у відповідній судовій практиці національних судів; 2) наявність у національному законодавстві механізмів подолання таких розбіжностей; 3) фактичне запровадження механізмів подолання розбіжностей і, якщо так, то 4) ефективність таких механізмів.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, процесуальним законодавством (наприклад, частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України) передбачено, зокрема, можливість передачі Верховним Судом, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, справи на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Однак, направляючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду лише з мотивів наявності у справі, яка розглядається, виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не ставить питання про необхідність відступлення від наведених вище висновків Верховного Суду, у тому числі й указаних висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, не наводить обставин, необхідних для відступу від указаних висновків відповідно до характеру спірних правовідносин, не вказує на неоднозначність чи суперечливість таких висновків Верховного Суду, їх непослідовність чи неможливість застосування.

Таким чином, з огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність зазначених Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду підстав для передачі цієї справи на її розгляд (з підстав наявності в цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики).

Відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, то відсутні й підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, справу № 905/944/18 разом з касаційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського судувід 01 квітня 2019 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 905/944/18 за позовом Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Глорі в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Інвестиційний капітал Україна до Приватного акціонерного товариства Донецьксталь - Металургійний завод про стягнення заборгованості в сумі 17 344 527,27 грн та 1 555 697,79 рос. руб. за касаційною скаргою East-West United Bank S.A. (Іст-Вест Юнайтед Банк Ес. Ей.) на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у цій справі повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова О. С. Золотніков С. В. Бакуліна В. С. Князєв В. В. Британчук Л. М. Лобойко Ю. Л. Власов Н. П. Лященко М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська