Постанова

від 31.07.2019 по справі 910/20286/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/20286/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.

за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі

за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінгскло" про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Ізвєков К. В. (представник за довіреністю),

відповідача - Кандиба М. В. (представник за довіреністю),

третьої особи-1 - не з`явились,

третьої особи-2 - не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області (далі - позивач, РВ ФДМУ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач, Мінекономрозвитку) про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- визначити державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників", що повертається з оренди;

- видати наказ, яким позивач передає, а відповідач приймає до сфери свого управління державне майно - цілісний майновий комплекс "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників", відповідно до вимог пункту 11 Порядку повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847 (далі - Порядок).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як органом управління спірним державним майном - цілісним майновим комплексом "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників", порушено вимоги частини 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 11 Порядку.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Між РВ ФДМУ та ТОВ "ТК"Кристал" укладено договір оренди від 10.10.2000 № 665 відповідно до предмету якого з метою підвищення ефективності використання держмайна, а також досягнення найкращих результатів господарчої діяльності позивач передає а орендар приймає в строкове платне володіння і використання держане майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 85114 , м . Костянтинівка, Донецької області, вул. Шмідта, 3, який входить до балансу ОП "Костянтинівський завод скловиробів", склад і вартість якого визначені згідно акту оцінки і передатному балансу вказаного підприємства, складеним за станом на 01.09.2000, і вартість якого складає 25 480 417,53 грн (пункт 1.1 договору).

2.2. Пунктом 2.4 договору визначено, що вартість майна, повернутого орендарем позивачу, визначається на підставі передатного балансу і акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на час припинення дійсного договору, звіреного з актом прийому-передачі державного майна в оренду.

2.3. Пунктом 10.1 договору встановлено, що він діє з 10.10.2000 до 10.10.2005 строком на п`ять років. В подальшому строк дії договору подовжувався.

2.4. Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.10.2015 у справі № 905/1430/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016, розірвано договір від 10.10.2000 № 665 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, зобов`язано ТОВ "ТК "Кристал" повернути державне майно цілісний майновий комплекс "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників", розташований за адресою: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3, до державної власності у сферу управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за актом приймання-передачі протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

2.5. Постановою Господарського суду Донецької області від 02.02.2016 у справі № 905/2409/14 ТОВ "ТК"Кристал" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

2.6. Позивач зазначав, що з метою належного забезпечення процедури повернення орендованого цілісного майнового комплексу, листами від 17.12.2015 № 07-04-07127 та від 08.02.2016 № 07-04-00701 він звернувся до відповідача з проханням визначити підприємство, на баланс якого буде повернуто із оренди державне майно за договором та надати кандидатури для включення до складу комісії по розмежуванню та оцінці. Проте, вказані листи залишені без відповіді та виконання.

2.7. 06.04.2016 відповідно до пункту 11 Порядку РВ ФДМУ видано наказ № 000274 про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників" уповноваженому органу управління - Міністерству економічного і торгівлі України, копію якого направлено відповідачу листом від 07.04.2016 № 07-04-01956. Крім того, позивач звернувся до відповідача з проханням визначити підприємство, у повне господарське відання якого буде передано вказаний цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди.

2.8. Оскільки відповідь від Мінекономіки не надходила, позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 24.05.2016 № 07-04-02792 із аналогічним проханням.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" (далі - ТОВ "ТК"Кристал") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

3.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017, провадження у справі № 910/20286/16 припинено.

3.3. Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 ухвалу господарського суду першої інстанції від 24.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 скасовано, справу №910/20286/16 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

3.4. Ухвалою господарського суду від 09.10.2017 провадження у справі № 910/20286/16 припинено.

3.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 ухвалу господарського суду від 09.10.2017 скасовано, справу № 910/20286/16 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

3.6. Ухвалою господарського суду першої інстанції від 20.02.2018 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінгскло" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

3.7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

3.8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 ухвалу господарського суду від 17.05.2018 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі скасовано, справу № 910/20286/16 передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

3.9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 (колегія суддів у складі: Балац С. В.; Грєхова О. А., Котков О. В.) у задоволенні позову відмовлено.

3.10. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не виконано прямого обов`язку з проведення інвентаризації державного майна після розірвання укладеного між сторонами спору договору, а самі позовні вимоги фактично зводяться до вимоги прийняти відповідачем у сферу управління невизначене та не ідентифіковане майно, що не відповідає вимогам закону.

3.11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (колегія суддів у складі: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. РВ ФДМУ у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Порядку повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди".

4.3. Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Мінекономрозвитку у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.

5.2. Представник Мінекономрозвитку у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

5.3. ТОВ "Холдінгскло" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін. При цьому наголошує, що у зв`язку із зруйнуванням будівель і споруд та втратою ними статусу об`єктів нерухомості, виконати вимоги законодавства та судові рішення щодо визначення балансоутримувача немає можливості.

5.4. ТОВ "ТК"Кристал" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін також зазначаючи про відсутність можливості ідентифікації та перевірки факту знаходження майна цілісного майнового комплексу.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди; проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду фондом державного майна України, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна).

6.3. Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, врегульовані нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

6.4. Відповідно до частини 1 статті 27 цього Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

6.5. Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов`язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об`єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов`язаний протягом тридцяти днів прийняти об`єкт оренди в своє управління.

6.6. Порядок здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з поверненням орендованого державного майна, в тому числі поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду врегульовано Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847.

6.7. Відповідно до пункту 4 Порядку зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розірвано за рішенням суду, то угода укладається протягом 5 днів після того, як це рішення набрало законну силу.

6.8. Судами встановлено, що доказів укладання такої угоди або домовленості між ТОВ "ТК "Кристал" та РВ ФДМУ щодо узгодження повернення майна з оренди, що прямо передбачено Порядком і передує поверненню майна з оренди, позивачем надано не було.

6.9. Повна інвентаризація майна орендованого підприємства проводиться інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки (пункт 6 Порядку).

6.10. При проведенні повної інвентаризації інвентаризаційна комісія керується Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.93 N 158. Для проведення повної інвентаризації інвентаризаційна комісія може створювати на орендованому підприємстві робочі групи тощо (пункт 7 Порядку).

6.11. Під час проведення інвентаризації Комісія має вирішити такі задачі:

а) здійснити розмежування майна, що належить державі, і майна орендаря;

б) документально засвідчити джерела придбання нових основних засобів та капітального ремонту орендованих державних основних засобів за час від початку оренди до дати інвентаризації;

в) документально підтвердити наявність згоди орендодавця на здійснення орендарем невідокремлюваних поліпшень орендованого майна (пункт 8 Порядку).

6.12. Згідно пункту 10 порядку за даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря.

6.13. Пунктом 11 Порядку передбачено, що у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про непродовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв`язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється в такому порядку:

орендодавець приймає рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління;

уповноважений орган управління, у тому числі визначений Кабінетом Міністрів України, визначає державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди;

орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України;

уповноважений орган управління видає наказ щодо приймання зазначеним державним підприємством у повне господарське відання цілісного майнового комплексу, що повертається з оренди, та проведення державним підприємством інвентаризації самостійно протягом трьох місяців після прийняття ним майна на баланс;

на виконання наказу уповноваженого органу управління державне підприємство здійснює комплекс заходів щодо:

приймання цілісного майнового комплексу у повне господарське відання;

прийняття майна на баланс за даними останньої інвентаризації майна;

здійснення інвентаризації майна протягом трьох місяців після прийняття його на баланс.

6.14. Суди вірно зазначили, що Порядок передбачає певну етапність повернення орендодавцю цілісного майнового комплексу у разі припинення строку дії договору. При цьому, проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна станом на момент припинення договору є обов`язковим, оскільки має на меті визначення вартості та обсягу майна, що належить орендодавцю (тобто вартість майна, що передавалося в оренду) та орендарю (тобто вартість майна, належного орендарю відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Судами встановлено, що позивачем не було вчинено всіх необхідних дій щодо інвентаризації майна після розірвання договору оренди від 10.10.2000 № 665.

6.15. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

6.16. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

6.17. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

6.18. З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

6.19. Суд апеляційної інстанції встановив, що в даному випадку, звертаючись з позовом, позивач не довів наявності порушення або оспорення його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки матеріалами справи підтверджується, що він, як орендодавець, реалізував своє волевиявлення щодо повернення майна, переданого в оренду, про що вказано у судовому рішенні у справі № 905/1430/15, яке є чинним і підлягає обов`язковому виконанню. Неможливість виконання рішення не може бути підставою для звернення до суду з позовом до відповідача про зобов`язання вчинити дії щодо майна, яке за рішенням суду має бути передано Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, за відсутності факту вчинення дій щодо передачі цього майна.

6.20. Колегія суддів погоджується з вищенаведеним і зазначає, що матеріали справи не містять необхідних доказів для задоволення позову у даній справі.

6.21. Аргументу скаржника щодо застосування пункту 11 Порядку та неможливості створення відповідних комісій апеляційним господарським судом вже було надано оцінку та зазначено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що ТОВ "ТК "Кристал" відмовився надати своїх представників до складу інвентаризаційної комісії, утворювати робочі інвентаризаційні групи, допустити членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію.

6.22. Аргумент скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо неможливості ідентифікації переданого в оренду майна не приймається до уваги, оскільки ці висновки викладені у судових рішеннях по справі № 905/6237/13 і на них міститься посилання у рішенні та постанові у справі № 910/20286/16 в контексті частини 4 статті 75 ГПК України, як на обставини, які не підлягають доказуванню.

6.23. Щодо твердження скаржника про правові підстави повернення орендованого майна до сфери управління Мінекономрозвитку колегія суддів погоджується, що в силу частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Проте здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з поверненням орендованого державного майна, в тому числі поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств має відбуватись із дотриманням Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847.

6.24. Таким чином аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків господарських судів, покладених в основу оскаржених судових рішень про відсутність правових підстав для задоволення позову, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених господарськими судами.

6.25. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. Рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/20286/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір