Ухвала

від 05.08.2019 по справі 160/5368/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

05 серпня 2019 р.Справа №160/5368/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Громадської організації "Правозахисна справа" про забезпечення позову у справі за позовом Громадської організації "Правозахисна справа" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішення, встановлення відсутності повноважень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Правозахисна справа" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати окремі пункти рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1152 від 20.11.2018 року Про передачу з балансу на баланс об`єктів нерухомого майна (п. 1, 2, 3, 3.1, 3.2, 4, п. 2 додатку до рішення) в частині передачі з балансу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради будівлі за адресою площ. Успенська, б. 14 у м. Дніпро;

- встановити відсутність повноважень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо передачі з балансу на баланс будівлі Комунального закладу освіти Будинок учителя Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 02655107, м. Дніпро, площ. Успенська 14);

- визнати бездіяльність Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо належного управління Комунальним закладом освіти Будинок учителя Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 02655107, м. Дніпро, площ. Успенська 14);

- визнати бездіяльність Дніпровської міської ради щодо організації роботи підпорядкованих виконавчих органів та зобов`язати вчинити дії щодо повернення будівлі Комунального закладу освіти Будинок учителя Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 02655107, м. Дніпро, площ. Успенська, б. 14) на баланс Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

02.08.2019 року від представника Громадської організації "Правозахисна справа" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити органам державної реєстрації' прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпро, площа Успенська, буд.14 до набрання законної сили судовим рішенням, яке вирішить справу по суті.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач має обґрунтовані застереження щодо подальшої передачі (відчуження, продажу тощо) будівлі Комунального закладу "Будинок учителя" ДМР відповідачами з порушенням вимог чинного законодавства України. Позивач вказує, що про це свідчить лист Головного архітектурно-планувального управління №9/25-49 від 18.03.2019 року, відповідно до змісту якого будівля, щодо якої подано позов, це "Території громадської забудови проектні". Отже будівлю за адресою м. Дніпро, площа Успенська, 14 готують під забудову. Таким чином, існує реальна ймовірність того, що за час розгляду справи у суді вказане нерухоме майно з боку відповідачів буде передано у власність іншим особам.

Системою автоматизованого розподілу від 02.08.2019 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяві присвоєно номер провадження 522зп-19/5368/19.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З листа Головного архітектурно-планувального управління №9/25-49 від 18.03.2019 року, на який посилається позивач, вбачається, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів на території між вул. Михайла Коцюбинського , вул. Ламана, вул. Павла Нірінберга та пл. Успенській не надавались; будівля за адресою: площа Успенська, 14 є власністю територіальної громади в особі Дніпропетровської обласної ради.

Оскаржуване рішення Дніпровської міської ради від 20.11.2018 року №1152 не містить положень щодо відчуження (продажу) будівлі за адресою місто Дніпро, площа Успенська, 14 , а передбачає лише передачу будівлі з балансу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради.

З матеріалів справи видно, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист саме його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Водночас, наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

З огляду на зміст заяви про забезпечення позову, вона складається тільки з тверджень про можливе теоретичне нанесення шкоди.

Отже, дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-151, 152-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації "Правозахисна справа" про забезпечення позову у справі №160/5638/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар