Рішення

від 02.08.2019 по справі 580/1252/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року справа № 580/1252/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Іпатова А.В. (за ордером),

представника відповідача - Щербини Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мегахім Опт" до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Мегахім Опт" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 10, кім. 8; код ЄДРПОУ 40168841) (далі - позивач) з позовом до Черкаської митниці ДФС (18007, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, буд. 76; код ЄДРПОУ 39421732) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати:

-рішення від 05.03.2019 №UA902010/2019/102919/2 про коригування митної вартості товарів;

-картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.03.2019 №UA902010/2019/00023.

02.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

11.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення прийняте за відсутності обґрунтованих та законних підстав. Вказує, що ним подані усі визначені законом документи для митного оформлення товару, які оформлені належним чином та дають змогу встановити митну вартість придбаного товару за ціною встановленою договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому послався на відсутність порушень вимог закону і правомірність прийняття спірних рішень з огляду на обгрунтованість сумнівів у подачі декларантом повних відомостей про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Зазначив, що під час митного декларування товару розбіжність полягала в числових значеннях вартості оцінюваних товарів у поданих митниці документах. Експертний висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати, наданий під час консультацій декларантом, не був врахований, оскільки експертом застосовано у тому числі інформацію з експортної декларації від 08.02.2019, яка не стосувалася даної поставки. Тому після консультацій, відповідач застосував другий метод визначення митної вартості на подібну партію ідентичного товару за поставками між тими ж сторонами контракту.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав повністю.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

05.03.2019 до відповідача подано митну декларацію №UA902010/2019/102919 щодо імпорту товару (гр.32): "продукт (торгова назва "смола фенольна", являє собою рідину темно-коричневого кольору з характерним запахом фенолу, сумішевий продукт, в якому переважають ароматичні компоненти та який містить: ароматичні вуглеводні (метилетилбензол, метилстирол та інші), ароматичні кетони (ацетофенон, 4-метил-4-феніл-2-пантанон, 1-феніл-1-пропанон та інші), ароматичні спирти (фенол, 2-феніл - 1, 2-пропандіол, бензилетанол та інші), конденсовані ароматичні сполуки (2,3 дигідро-3,3,4,5-тетраметилінден. Температура початку кипіння 199,0+/-0,5 град С, при 250 град. С переганяється 38+/-0,5об%, температура закінчення перегонки 292,0+/-0,5град.С, всього переганяється 69,0+/-0,5об.%. Густина при температурі 15, град.С-1084+/-1кг/м3. Масова частка фенолу 7,4%; масова доля механічних домішок 0,8%; виробник: ПАО "Казаньоргсинтез"."

Згідно з даними електронної МД відправником є ПАО "Казаньоргсинтез", декларантом вказано ФОП ОСОБА_1 (гр.14), особа, відповідальна за фінансове врегулювання, - ПП "МЕГАХІМ ОПТ" (гр.9); вага товару - 63310, загальною вартістю 569790,00рублів.

Декларант визначив митну вартість товару за 1 основним методом - за ціною договору (9руб РФ/кг).

До митного оформлення згідно з графою 44 МД для підтвердження митної вартості товару додані документи: - рахунок-фактура від 29.01.2019 № 200695/1; - рахунок (інвойс) від 15.02.2019 № 70090510; - з/д накладна УМВС від 15.02.2019 № 26757726; -комерційна пропозиція від 29.01.2019 № 64/3273; - комерційна пропозиція від 29.01.2019 № 64/3271; - платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 05.02.2019; - платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 11.02.2019; - контракт від 26.12.2018 №752/00203335/200695; - доповнення № 1 від 29.01.2019 до контракту від 26.12.2018 №752/00203335/200695; - експортна МД від 15.02.2019 № 10418010/150219/0036081.

05.03.2019 відповідач надіслав декларанту електронне повідомлення щодо виявлених розбіжностей та відсутності всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Для усунення вказаних розбіжностей декларант надав листом від 05.03.2019 №05-1 письмові пояснення про відсутність додаткових документів.

У відповідь відповідач надав повідомлення №535642 про те, що розбіжності не усунено. Запропоновано надати документально підтверджені дані, які підлягають обчисленню, про вартість ідентичних або подібних товарів.

Листом від 05.03.2019 №05-2 декларант повідомив про відсутність таких документів. У зв`язку з цим відповідач прийняв 05.03.2019 спірні рішення: про коригування митної вартості товарів №UA/902010/2019/102919/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/902010/2019/00023.

Рішенням про коригування митної вартості товару визначено вартість товару за одиницю 15,7910руб РФ, загальну суму вартії товару 999728,12руб РФ. Тобто відповідач застосував другий метод визначення митної вартості товару, для чого врахував інформацію щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснене згідно з МД від 10.12.2018 №UA110150/2018/235007 щодо придбаного позивачем у того ж виробника ідентичного товару у подібній кількості згідно з іншим контрактом, щодо якої митниця визнала митну вартість товару на рівні 0,24дол. США/1кг.

Зазначеною карткою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів з підстави невірного обрання декларантом методу визначення митної вартості під час декларування, оскільки відображені в наданих ним документах відомості не є об`єктивними та не підтверджені документально.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями позивач звернувся з цим позовом у суд.

Оцінюючи спірні правовідносини суд врахував вимогу ст.19 Конституції України, відповідно до якої орган державної влади, його службова або посадова особа зобов`язана діяти в межах, спосіб та порядку, що визначені законом.

Частиною 8 ст.264 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України, в редакції на час виникненя спірних правовідносин) визначено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів згідно з ч.9 ст.264 МК України не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч.11 ст.264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок коригування митної вартості товарів визначений у ст.55 МК України.

Зокрема, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість згідно з ч.7 ст.54 МК України вважається визнаною автоматично.

З огляду на об`єкт спору між сторонами, перевіряючи доводи сторін щодо дотримання вказаних вище норм закону, суд врахував, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Якщо вони, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, вказані у ст.57 МК України:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

Згідно зі ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.54 МК України здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності в спірних правовідносинах у відповідача підстав вважати, що декларант подав неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно зі вказаною вище МД, суд врахував таке.

Спірні обставини стосуються товару, придбаного позивачем згідно з контрактом від 26.12.2018 №752/00203335 з ПАТ "Казаньоргсинтез" (Російська Федерація) щодо поставки йому смоли фенольної, моноетаноламіну в/с, діетаноламіну чистого, фенолвмісної рідкої фракції, дипроксаміну 157-100%, виробництва вказаного продавця, країни походження - Російська Федерація (далі - Контракт).

Основні умови поставки в ньому наступні:

1) кількість - до 5000мт+/- 10%(п.1.3 ст.1 Контракту);

2) орієнтовна сума контракту: 50000000,00 рублів РФ та може бути змінена (п.1.5 ст.1 Контракту);

3) ціна, вартість, асортимент та умови поставки на кожен календарний місяць мають бути узгоджені сторонами до 25 числа кожного місяця, що передує місяцю відвантаження, шляхом укладення додаткової угоди до контракту. Якщо додаткові угоди не укладені, діють загальні умови поставки згідно з контрактом (п.1.6 ст.1 Контракту);

4) вантажоотримувач - згідно з транспортними інструкціями Покупця. Покупець направляє точні транспортні інструкції продавцю протягом 2-х кадендарних днів з дати узгодження партії поставки в додаткових угодах (п.1.7 ст.1 Контракту);

5) термін поставки - січень 2019 року - січень 2020 року партіями за узгодженням сторін. Термін відвантаження кожної партії зі складу продавця - не пізніше 30 календарних днів з часу зарахування передоплати за узгоджену до відвантаження партію товару на рахунок покупця та узгодження плану перевезення залізничним транспортом у випадку навантаження продукції таким видом транспорту (п.1.8 ст.1 Контракту);

6) датою поставки товару при відвантаженні залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля залізничної накладної країни відправника відпуску товару. Датою поставки у разі відвантаження автомобільним транспортом вважається дата передачі товару покупцю, вказана в графі "місце та дата навантаження вантажу" в СМР. Перехід права власності здійснюється при відвантаженні продукції залізничним транспортом на дату відмітки ст.Востання Горьковський залізничний вокзал в залізничних накладних, а автомобільним - на дату відвантаження згідно з товарно-транспортною накладною (п.1.9 ст.1 Контракту);

7) пакування: налив в залізничні цистерни продавця, танк-контейнер/платформа продавця, або в автоцистерну покупця, або в тару (бочки, кубові контейнери) продавця (п.1.10 ст.1 Контракту);

8) належність вагонів (цистерн), що відвантажують залізничним транспортом: вагони, що перебувають у власності ПАТ "Казаньоргсинтез", вагони, орендовані цим підприємством, вагони операторів, танк-контейнери/платформи операторів, - має бути зазначена в графі 7 залізничної накладної під час відправлення товару (п.1.12 ст.1 Контракту).

Згідно з положеннями ст.2 Контракту платіж за кожну вартію товару має бути здійснений безпосередньо покупцем банківським переведенням на умовах 100% передоплати навпроти факсимільного рахунку протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку продавця. Платіж має обов`язково мати посилання на номер цього контракту в банківських документах. Всі банківські витрати в банку ВАТ Банк "Аверс" несе продавець. У випадках не постачання товару в узгоджені цим контрактом строки, здійснений покупцем авансовий платіж (або його залишок) підлягає поверненню на підставі письмової вимоги покупця про таке повернення, надісланої продавцю до 10 числа з обов`язковою вказівкою на банки-кореспонденти банка покупця, або за узгодженням сторін зараховується в рахунок оплати нової партії товару.

Відповідно до ст. 3 Контракту відвантажена партія товару супроводжується документами: рахунком-інвойсом, оригінал якого має бути направлений поштою покупцю протягом 15 робочих днів з дати відвантаження товару; копією транспортної накладної, заповненою російською мовою; сертифікатом якості товару, заповненим російською або англійською мовами; сертифікатом походження товару згідно з формою СТ-1 або загальної форми (оригінал направляється експрес-поштою). Відвантаження товару автотранспортом покупця відбувається на підставі довіреностей, надісланих продацю покупцем факсимільним зв`язком або електронною поштою з наступним наданням оригіналів протягом 1 календарного місяця з дати поставки.

29.01.2019 вказані сторони уклали додаткову угоду №1 до Контракту, згідно з якою домовилися про відвантаження у лютому 2019 року на умовах поставки DAP РФ/Україна партії товару: 300т+/- 10% смоли фенольної за ціною 9000,00руб РФ. Країна призначення - Україна. Вантажоотримувач - згідно з транпортними інструкціями покупця. Інші умови Контракту залишили без змін.

29.01.2019 ПАТ "Казаньоргсинтез" виписав рахунок (інвойс) №200695/1 на продаж смоли фенольної, кількістю 330т, ціною 9000,00руб, на загальну вартість 2970000,00руб, з умовою поставки DAP кордон РФ/Україна. Пункт відправлення вказаний - м.Казань РФ. Дата відвантаження - лютий 2019року. В інвойсі є посилання щодо виписування його на підставі вказаного вище Контракту.

Згідно з правилами "ІНКОТЕРМС-2010" умова поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання доставити товар, якщо він надав покупцю товар, відправлений у митному режимі "експорт" та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вони покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

05.02.2019 та 11.02.2019 Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" перерахував з рахунку позивача на рахунок ПАТ "Казаньоргсинтез" відповідно 1500000,00руб. та 1376000,00руб з призначенням платежу - "передоплата за смолу фенольну згідно з контрактом №752/00203335/200695 від 26.12.2018, інвойс №200695/1 від 29.01.2019". Така вартість товару не суперечить умовам Контракту.

Як встановлено судом, надані до МД документи були достатніми для підтвердження дійсної ціни та митної вартості товару, мають обгрунтування вищої вартості такого товару щодо поставок за іншим контрактом, що передував вищевказаному, а сумніви у правильності визначення митної вартості товару відповідно до згаданої вище МД - за ціною договору не є необгрунтованими.

У поданому декларантом відповідачу листі виробника від 11.02.2019 щодо ціноутворення зазначено, що підвищення відпускних цін на смолу фенольну у вересні-грудні 2018 року було сезонним і тимчасовим, пов`язане із завчасно не спрогнозованим підвищенням попиту, внаслідок чого завод змушений був терміново купувати додаткову сировину за вищими звичайних цінами, ніс додаткові витрати на оплату праці та інші поточні витрати, які вплинули на вартість вироблення товару. На вищу ціну свого часу позивач погодився і отримував такий товар.

Суд врахував, що на офіційному сайті виробника вказаного виду товару - ПАТ "Казаньоргсинтез" відсутній прейскурант цін.

Спрацювання системи управління ризиками може лише обгрунтовувати необхідність посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не є безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не є достатньою правовою підставою для висновків державного органу про наявність порушень декларанта, не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такого ж підходу дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні, та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ст.11 вказаної статті МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Докази понесення позивачем витрат, які не включені до визначеної ним вартості товарів за першим методом всупереч вказаних вище вимог МК України, суду не надані.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу відповідно до ч.1 ст.59 МК України для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Відповідно до ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно з ч.6 ст.59 МК України у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Відповідно до ч.7 ст.59 МК України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Оскільки доводи відповідача про безпідставність обрання декларантом першого методу визначення митної вартості товару не підтверджені сукупністю належних і допустимих доказів, обрання ним другого методу щодо товарів, митне оформлення яких здійснене за вищою їх ціною та митною вартістю, не є правомірним.

Зважаючи на недоведеність тверджень відповідача про порушення позивачем вимог митного законодавства у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на вимоги ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС від 05.03.2019 №UA902010/2019/102919/2 про коригування митної вартості товарів;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Черкаської митниці ДФС від 05.03.2019 №UA902010/2019/00023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці ДФС (18007, м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, буд. 76; код ЄДРПОУ 39421732) на користь Приватного підприємства "Мегахім Опт" (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницкого, буд. 10, кім. 8; код ЄДРПОУ 40168841) всі понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4550,48 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень 48 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текс рішення виготовлено 05.08.2019