УХВАЛА
05 серпня 2019 року
Київ
справа №815/4577/17
адміністративне провадження №К/9901/18180/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ромпетрол Україна до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень №№0001171400, 0001151400, 0001161400 від 22 грудня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 8 липня 2019 року касаційна скарга Одеського управління Офісу ВПП ДФС залишена без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 8 липня 2019 року скаржник отримав 15 липня 2019 року.
Станом на 5 серпня 2019 року скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.
Проте, 22 липня 2019 року скаржником надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків з посиланням на неможливість сплати судового збору у зв`язку із відсутністю належного фінансування та зупиненням операцій з бюджетними коштами.
На підтвердження обставин, викладених у касаційній скарзі, відповідачем надано копії листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі щодо виконання рішень суду.
Суд касаційної інстанції критично ставиться до наведених доводів скаржника з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.
Також, суд зазначає, що Офіс ВПП ДФС, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Білоус
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2019 |
Оприлюднено | 06.08.2019 |
Номер документу | 83442882 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білоус О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні