Рішення

від 06.07.2007 по справі 11/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

06.07.07                                                                                

Справа № 11/134.

Господарський суд Луганської

області  у  складі судді Москаленко М.О., при

секретарі Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи за позовом 

Відкритого акціонерного товариства

„Харківський завод спеціального технологічного устаткування”, м. Харків

до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Союзпром», м. Алчевськ Луганської області

третя особа - суб»єкт

підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1,                     м. Алчевськ Луганської

області      

про стягнення 44169 грн. 35 коп.

в

присутності представників сторін:

від

позивача -  Соловйова О.М., дов. № 2 від

17.05.2007

від відповідача -Парчевський  В.Ю., дов. б/н від 20.04.2007

від третьої особи - ОСОБА_1,

паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1 вид. Алчевським МВ УМВС України в Луганській області

23.08.2000

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про

стягнення з відповідача боргу за передане у відповідності з договором

сторін  від 21.02.2006 устаткування,

відповідачем заявлено зустрічний позов про розірвання  договору у зв»язку з некомплектністю

обладнання.

Належним найменуванням позивача

у  справі є Відкрите акціонерне

товариство „Харківський завод спеціального технологічного устаткування”.

За доводами позивача за первісним

позовом  21.02.2006 ним з відповідачем

був укладений договір  поставки

устаткування для обробки відходів полімерів, відповідності з яким ВАТ „Харківський

завод спеціального технологічного устаткування” 

зобов'язався передати у власність ТОВ „Союзпром” таке, що було у

використанні,  устаткування для обробки

відходів полімерів, а відповідач зобов'язався прийняти і сплатити вартість

устаткування на умовах договору.

Посилаючись на невиконання

відповідачем у  справі умов укладеного

сторонами договору, а саме неповну оплату поставленого устаткування, позивач

звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 34500

грн.            00 коп. боргу за

зазначеним вище договором, 5314 грн. 44 коп. пені, 3361 грн. 31 коп.

інфляційних нарахувань на суму боргу, 993 грн. 58 коп. річних. 

Відзивом № 01/07-гс від 25.04.2007

на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що

комплектність поставленого позивачем устаткування не відповідає технічній

документації та у порушення умов договору сторін до теперішнього часу не

введено в експлуатацію, тому у відповідача відсутній обов'язок сплачувати

вартість устаткування. 

Під час розгляду справи

відповідачем було заявлено зустрічний позов з вимогою про розірвання укладеного

сторонами 21.02.2006 договору поставки устаткування та зобов'язання сторін

договору повернути все отримане за договором в натурі або грошовому

еквіваленті.

Зазначений зустрічний позов був прийнятий

господарським судом до провадження.

Третьою особою, що не заявляє

самостійних вимог на предмет позову -суб»єктом підприємницької діяльності

фізичною особою ОСОБА_1,  під час

судового розгляду спору було  заявлено позов

до  ВАТ Заводу «Спецтехустаткування»(третя

особа -ТОВ «Союзпром») про розірвання укладеного  між СПД ОСОБА_1 та ВАТ Заводу

«Спецтехустаткування»договору НОМЕР_1 від 19.10.2004 поставки устаткування

та  про стягнення з відповідача 35000

грн. 00 коп. передплати за поставлене устаткування.

Позов третьої особи був мотивований

невиконанням  ВАТ  Заводом «Спецтехустаткування» зобов»язань за

зазначеним вище договором, оскільки відповідачем  позивачеві було поставлене некомплектне

обладнання. Необхідність розгляду позовної заяви у межах провадження у справі №

11/134 третя особа СПД ОСОБА_1 обґрунтував тим, що обладнання, яке поставило

йому  ВАТ 

Завод «Спецтехустаткування», є предметом спору  у даній справі.

З підстав того, що предметом спору

у даній справі є договір від 21.02.2006, укладений між ВАТ Заводом

«Спецтехустаткування»та ТОВ «Союзпром», та грошові кошти, що підлягали сплаті

за устаткування, поставлене у відповідності з зазначеним договором, в той час

як третьою особою у позовній заяві викладено вимогу про повернення передплати  за окремим самостійним договором НОМЕР_1 від

19.10.2004 між третьою особою та ВАТ Заводом «Спецтехустаткуванняя”,  зазначена позовна заява не прийнята судом до

розгляду у межах провадження у даній справі.

Дослідивши обставини справи, надані

матеріали, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив

таке.

21.02.2006 сторонами у даній справі

був укладений договір (далі за текстом договір), у відповідності з яким ВАТ

„Харківський завод спеціального технологічного устаткування” (Постачальник)

зобов'язався передати у власність ТОВ „Союзпром” (Покупця) таке, що було у

використанні, устаткування для обробки відходів полімерів (екструдер,

пневмотранспортер, шафа управління, бункер - накопичувач, вентилятор наддуву,

агломератор), а відповідач зобов'язувався прийняти і сплатити вартість

устаткування на умовах договору.

У відповідності з умовами пункту

1.1 договору  якість та комплектність

устаткування, що поставляється, повинні були відповідати технічній

документації.

Пунктом 2.3 договору було передбачено,

що ввід устаткування в експлуатацію оформлюється двостороннім актом зі

спеціалістами Постачальника.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2

договору договірна вартість  устаткування

складала 37500 грн. 00 коп., розрахунок за устаткування повинен був

здійснюватися авансовим платежем у розмірі 50% від зазначеної вище суми через

п'ять днів після підписання договору, залишок суми повинен був сплачуватися

протягом 6 місяців рівними частками щомісячно після вводу устаткування в

експлуатацію.

21.02.2006 повноважними представниками

сторін у справі, а також третьою особою був складений та підписаний акт

передачі устаткування позивачеві. В акті 

сторони та третя особа зазначили, що устаткування станом на

21.02.2006 знаходиться у задовільному технічному стані.

Платіжними дорученнями № 43 від

19.05.2006 на суму 2000 грн. 00 коп., № 74 від 30.08.2006 (а.с. 44-45)

відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано частину

грошової суми, що підлягала сплаті за договором. У повному обсязі, а саме у

розмірі 17500 грн. 00 коп., як це було передбачено договором, авансовий

платіж  відповідачем за первісним позовом

здійснений не був, що ним не заперечується. В подальшому повна оплата

поставленого устаткування відповідачем також здійснена не була, у зв'язку з чим

позивач звернувся до суду з даним позовом.

За доводами відповідача,

викладеними у відзиві на позовну заяву (а.с. 17) та зустрічній позовній заяві

(а.с. 29) разом з устаткуванням позивач за первісним позовом передав

відповідачу за первісним позовом Паспорт на Агрегат для гранулювання

термопластичних матеріалів 0520.00.00.000-ЕК ПС (а.с. 40-43). Відповідно до

пункту 6 розділу 3 „Склад виробу та комплект поставки”  Паспорту пневмотранспорт, вентилятор з

системою трубопроводів повинен бути укомплектований двигуном АИР90L2У2 ЗкВт,

але в дійсності  стояв двигун меншої

потужності АИР90L2У2 1,5кВт, повинен бути встановлений редуктор 1Ц2У-200-20,

але фактично був встановлений редуктор 21У1-20. Зазначені доводи відповідач за

первісним позовом та позивач за зустрічним позовом  обґрунтовує наявністю Акту перевірки

комплектності „Агрегата для гранулювання термопластичних матеріалів”

0520.00.00.000-ЕК ПС, складеним та підписаним керівником ТОВ „Союзпром” та

третьою особою                   ОСОБА_1

14.05.2007 (а.с. 39), а також раніше надісланими на адресу  позивача за первісним позовом листами вих. №7

від 04.09.2006 (а.с. 24), вих. № 07/07 від 20.04.2007 (а.с. 30), у яких йдеться

про невідповідність поставленого позивачем за договором устаткування технічній

документації та неможливість вводу даного устаткування в експлуатацію.

Як підставу для розірвання

укладеного сторонами договору поставки устаткування відповідач за первісним

позовом та позивач за зустрічним позовом зазначив, що позивачем за зустрічним

позовом внаслідок поставки обладнання, яке не може бути введене у експлуатацію

у зв»язку з невідповідністю технічній документації, суттєво порушено умови

договору сторін, що позбавило ТОВ „Союзпром” можливості досягти мети договору,

а тому значно позбавило позивача за зустрічним позовом того, на що він

розраховував під час укладення договору. 

Дослідивши фактичні обставини

справи, вивчивши та оцінивши надані сторонами у справі та третьою особою

докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісного позову

та  необґрунтованість зустрічного позову

з огляду на такі обставини.

Як зазначалося вище, відповідно до

пункту  3.2 договору розрахунок за

устаткування здійснюється авансовим платежем у розмірі 50% від договірної

вартості устаткування через 5 днів після підписання договору, залишок суми

сплачується протягом 6 місяців рівними частками щомісячно після введення

устаткування  в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи

та встановлено судом під час розгляду справи, на момент звернення позивача до

суду з первісним позовом спірне устаткування в експлуатацію введено не було, що

не заперечується сторонами у справі. Жодна зі сторін на момент розгляду даної

справи не надіслала іншій стороні у справі запрошення для участі у

складенні акту вводу устаткування в експлуатацію.

Позивачем до стягнення з

відповідача заявлено суму передплати за устаткування з урахуванням сплати

відповідачем переліченими вище платіжними дорученнями 3000 грн. 00 коп. та

залишку вартості поставленого устаткування (у загальній сумі 34500 грн. 00

коп.). При цьому позивачем за первісним позовом не враховано, що момент

виникнення у відповідача обов»язку сплатити залишок вартості устаткування

договором сторін поєднаний з моментом вводу устаткування в експлуатацію.

У зв»язку з тим, що устаткування в

експлуатацію введене не було,  вимога

позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача залишку вартості

поставленого устаткування у сумі 18750 грн. 00 коп. є необґрунтованою та

задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача за зустрічним

позовом стосовно невідповідності поставленого устаткування вимогам технічної

документації судом оцінюються критично, оскільки на час розгляду судом даної

справи  відповідачем не надано

документального підтвердження некомплектності устаткування.

Так, у відповідності зі ст. 675

Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов»язаний

передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його

передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим

вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором сторін момент визначення

відповідності устаткування технічній документації не визначений, крім того, в

момент передачі товару Покупцеві - ТОВ «Союзпром», сторонами у справі та

третьою особою був складений та підписаний  

акт від 21.02.2006 передачі - приймання устаткування. У вказаному акті

сторонами та третьою особою зазначено, що устаткування передається

відповідачеві за первісним позовом у задовільному технічному стані. Факт

невідповідності поставленого устаткування технічній документації в момент його

передачі відповідачем за первісним позовом не доведений.    

Як зазначалося вище, пунктом 2.3

договору було передбачено, що ввід устаткування в експлуатацію оформлюється

двостороннім актом зі спеціалістами Постачальника.  Наявний у матеріалах справи Акт перевірки

комплектності «Агрегату для гранулювання термопластичних

матеріалів»0520.00.00.000 -ЕК ПС  від

14.05.2007 (а.с. 39) складений за участю представників  лише відповідача за первісним позовом та

третьої особи. Представники позивача за первісним позовом відповідачем для

проведення перевірки комплектності поставленого устаткування не викликалися,

про час проведення вказаної перевірки позивач за первісним позовом також

повідомлений не був.

Відповідачем за первісним позовом

не надано доказів того, що з моменту поставки устаткування  підприємством відповідача взагалі  вживалися заходи щодо вводу устаткування  в експлуатацію. Також відповідачем не було

надано належних доказів наявності факту невідповідності устаткування

технічній документації. Надсилання на адресу позивача за первісним позовом

листа № 27 (а.с. 24) із посиланням на факт некомплектності устаткування

відбулося лише 04.09.2006 у відповідь на претензію № 51 від 29.08.2006 позивача

за первісним позовом.

Також у матеріалах справи маються

листи третьої особи -суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1, б/н від 16.12.2005 про те, що устаткування знаходиться у робочому

стані, та  без номеру і дати (а.с. 47) із

відомостями про те, що при проведенні запуску устаткування виявилася його

невідповідність умовам договору. Враховуючи те, що листи містять протилежні

висновки та виключають один одного, вони не можуть бути прийняті судом до

уваги.

Таким чином, на підставі

дослідження наданих сторонами у справі доказів, вивчення фактичних обставин

справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним

позовом у частині стягнення з відповідача суми передплати за договором,

оскільки приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено  недопустимість односторонньої відмови від

зобов»язання та обов»язок сторони за договором щодо виконання зобов»язання

належним чином відповідно до умов договору.

Вимога позивача за первісним

позовом про стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних

нарахувань підлягає задоволенню частково виходячи з  обґрунтовано заявленої до стягнення суми

авансового платежу у розмірі 18750 грн.           00 коп. та з урахуванням часткової

сплати відповідачем за первісним позовом суми авансу у загальній сумі 3000 грн.

00 коп.

Під час розрахунку суми пені, що

підлягає стягненню з відповідача, судом застосовано приписи ч.6 ст. 232

Господарського кодексу України, у відповідності з якою нарахування штрафних

санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли

зобов»язання мало бути виконано. 

Так, відповідачем за первісним

позовом було заявлено до стягнення пеню 

за період з 01.04.2006 по 19.03.2007, що не відповідає приписам вказаної

норми Господарського кодексу України. У даному випадку нарахування пені повинно

було припинитися 27.08.2006, що враховано судом під час розрахунку суми пені.

За період з 01.04. 2006 по

27.08.2006  стягненню з відповідача

підлягає пеня у сумі  1268 грн. 81

коп. на підставі наведеного нижче розрахунку:

- за період з  01.04.2006 (дата, зазначена у пункті 5

мотивувальної частини позовної заяви) по 18.05.2006 включно сума боргу  (авансового платежу) складала 18750 грн. 00

коп., облікова ставка НБУ -9,5%, кількість днів прострочення -48, сума пені

-468 грн. 49 коп.,

- за період з  19.05.2006 по 09.06.2006 включно сума

боргу  (авансового платежу) з врахуванням

часткового погашення у сумі 2000 грн. 00 коп. складала    16750 грн. 00 коп., облікова ставка НБУ

-9,5%, кількість днів прострочення -22, сума пені -191 грн. 82 коп.,

- за період з  10.06.2006 по 27.08.2006 сума боргу  (авансового платежу) складала 16750 грн. 00

коп., облікова ставка НБУ -8,5%, кількість днів прострочення -78, сума пені

-608 грн. 50 коп.

Також стягненню з відповідача за

розрахунком суду з урахуванням часткового задоволення вимоги про стягнення суми

боргу  підлягають інфляційні нарахування

на суму боргу у розмірі 1192 грн. 28 коп. та 3% річних у розмірі  526 грн. 58 коп.

У зв»язку з тим, що позивачем за

зустрічним позовом -ТОВ «Союзпром», не доведено факту неналежного

виконання  відповідачем за зустрічним

позовом зобов»язань за договором сторін щодо поставки устаткування належної

якості, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, судові витрати за

зустрічним позовом покласти на позивача -ТОВ «Союзпром».  

Судові витрати за первісним позовом

підлягають стягнення з відповідача  за

первісним позовом пропорційно сумі задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 675, 712 Цивільного

кодексу України,  ст.ст. 22, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального

кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Первісний позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Союзпром», пр. Металургів, 12, м. Алчевськ, Луганська область, код 32898874,

на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод спеціального

технологічного устаткування», вул. Нетеченська, 25, м. Харків, код 14311063,

борг у сумі  15750 грн. 00 коп., пеню у

сумі 1268  грн. 81 коп., інфляційні

нарахування на суму боргу у розмірі 1192 грн.. 28  коп.., 3% річних у сумі 526  грн.. 58 

коп.., витрати зі сплати державного мита у  сумі 174 грн. 69 коп., а також витрати на

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 46  грн. 67 коп., видати наказ позивачу.

          3. В решті вимог первісного позову

відмовити.

          4. У задоволенні зустрічного позову

відмовити.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення

-11.07.2007.

Суддя                                                                                           М.О.

Москаленко