Ухвала

від 05.08.2019 по справі 522/10735/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 522/10735/18

провадження № 61-14217ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Модуль про визнання незаконним та скасування пункту наказу про звільнення з роботи, зміну формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2019 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VIза подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Заявник оскаржує судове рішення, за наслідками розгляду вимог, що мають немайновий на майновий характер.

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ставка за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2018 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб встановлений 1 762 грн.

З урахуванням наведеного при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1 409,60 грн (від 1 726 грн*0,4+1 726 грн*0,4).

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (1 409,60*200/100%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, крім вимоги про поновлення на роботі, заявник заявив вимоги про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а позивачі за такими вимогами від сплати судового збору не звільняються.

Заявник також помилково ототожнює вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (яку він заявив) з вимогою про стягнення заробітної плати.

Отже, заявник в частині касаційного оскарження судового рішення, яким вирішені вимоги про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2019 рокузалишити без руху.

Для усунення зазначених вище недоліків надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко