Постанова

від 31.07.2019 по справі 911/2910/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2910/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2018 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса" про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників :

позивача - Тетеря С.І. (адвокат);

відповідача - Дмитрасевич М.О. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресіліент Матюші" (далі - ТОВ "Ресіліент Матюші") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса"; далі - ТОВ "СВК ім. Щорса"), у якому просило усунути перешкоди у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом зобов`язання відповідача звільнити єдиний масив земельних ділянок загальною площею 128 га у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу якого входять земельні ділянки із зазначеними у позовній заяві кадастровими номерами, що належить на праві власності ТОВ "Ресіліент Матюші".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні та в травні 2017 року ТОВ "Ресіліент Матюші" придбало за договорами купівлі-продажу земельних ділянок єдиний масив земельних ділянок загальною площею 128 га в межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Ці земельні ділянки входять до складу земельної ділянки загальною площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 надана в постійне користування КСП імені Щорса; Державний акт серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п.

1.3. Позивач зазначав, що в подальшому працівники ТОВ "Ресіліент Матюші" виявили на придбаному земельному масиві посіви соняшнику, які, як було встановлено в ході проведення слідчих дій у межах кримінального провадження № 12017110030003551, були засіяні та оброблялися відповідачем. Листом від 21.07.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити масив земельних ділянок. За зверненням позивача 18.09.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було встановлено, що посіви та збирання урожаю соняшнику на земельних ділянках, придбаних ТОВ "Ресіліент Матюші", проведено СВК ім. Щорса.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 КСП ім. Щорса, правонаступником якого є СВК ім. Щорса, передано у постійне користування 411,2 га землі (в адміністративних межах Яблунівської сільської ради 283,2 га та в межах Пилипчанської сільської ради 128 га Білоцерківського району Київської області), що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, виданого 07.06.1996, згідно розпорядження Білоцерківської РДА № 46, серії НОМЕР_1 , зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п.

2.2. 30.05.2017 між ОСОБА_1 (продавцем) та ТОВ "Ресіліент Матюші" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає за визначену договором плату у власність покупця земельну ділянку площею 2,0000 га, яка належить продавцю на підставі наказу про надання у власність земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 14.04.2017 № 10-6339/15-17-сг. Право власності продавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.04.2017, номер запису про право власності 20143759, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1218923532204; кадастровий номер земельної ділянки - 2,0000 га - НОМЕР_2 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88440258 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ТОВ "Ресіліент Матіюші" з 30.05.2017 (дата державної реєстрації).

2.3. 26.04.2017 між ОСОБА_2 (продавцем) та ТОВ "Ресіліент Матюші" (покупцем) укладено ряд договорів купівлі-продажу земельних ділянок, за умовами яких продавець за визначену договорами плату передає у власність покупця земельні ділянки без зміни їхніх меж та цільового призначення з наступними кадастровими номерами:

НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 .

Згідно копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вищевказані земельні ділянки належать на праві приватної власності ТОВ "Ресіліент Матюші" з 26.04.2017 (дата державної реєстрації).

2.4. Згідно Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.09.2017 № 224-ДК/161/АП/09/01/-1, складеного Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області, станом на 18.09.2017 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 128 га, розміщені в адміністративних межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області для ведення особистого селянського господарства, належать на праві власності ТОВ "Ресілієнт Матюші" на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 128 га в складі 64 земельних ділянок (по 2 га кожна):

НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_10 .

Вказані земельні ділянки входять до складу земельної ділянки площею 411,2 га, яка відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 надана у постійне користування КСП ім. Щорса. Державний акт від 07.06.2016 серія НОМЕР_1 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10п. Інформація щодо припинення права користування землею відповідно до вказаного Державного акта у міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області відсутня; згідно відомостей Національної кадастрової системи вказана вище земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі, зі слів директора СВК ім. Щорса, в особі ОСОБА_3 , посіви та збирання урожаю сільськогосподарської культури (соняшник) на вищевказаних земельних ділянках проведено СВК ім. Щорса.

2.5. Згідно копії протоколу допиту свідка від 25.07.2017 старший слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області старший лейтенант Ткач І.І., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110030003551 від 10.07.2017 допитав як свідка ОСОБА_3 . По суті поставлених запитань свідок дав наступні показання: "Зазначені земельні ділянки в адміністративних межах Яблунівської та Пилипчанської сільських рад нашим господарством обробляються постійно з 1995 року, і також були оброблені восени 2016 року під озимі культури та в березні 2017 року під ярі культури. Також до цього часу до СВК ім. Щорса не звертались представники ТОВ Агрофірма "Матюші" про передачу земельних ділянок з користування СВК ім. Щорса і не витребовували їх" (т. 6, а.с. 153).

2.6. Зі змісту копії протоколу допиту свідка від 09.02.2018 вбачається, що старший слідчий Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції Ткач І.І, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110030005931 від 10.11.2017 допитав як свідка ОСОБА_3 . По суті поставлених запитань свідок дав наступні показання: "В кінці серпня на початку вересня 2017 року із зазначених земельних ділянок СВК ім. Щорса зібрало врожай. Восени 2017 року земельна ділянка площею 128 га оброблена та посіяна озима пшениця, а земельна ділянка площею 134 га злущена, виорана, вирівняна під посів ярих культур на весні 2018 року. СВК ім. Щорса на законних підставах використовує зазначені земельні ділянки та в подальшому буде їх використовувати" (т. 6, а.с. 156).

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2018 (суддя Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (колегія суддів: Іоннікова І.А., Чорна Л.В., Разіна Т.І.), позов задоволено. Зобов`язано ТОВ "СВК ім. Щорса" усунути перешкоди для ТОВ "Ресіліент Матюші" у користуванні єдиним масивом земельних ділянок шляхом звільнення єдиного масиву земельних ділянок загальною площею 128 га у межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, до складу якого входять земельні ділянки із зазначеними у резолютивній частині кадастровими номерами, що належать на праві власності ТОВ "Ресіліент Матюші".

Судові рішення мотивовані посиланнями на використання відповідачем земельних ділянок, які належать на праві приватної власності позивачу за відсутності будь-яких правових підстав, тому відповідно до приписів статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ТОВ "СВК ім. Щорса" зобов`язане усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ТОВ "Ресіліент Матюші" своїм майном.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що після реорганізації КСП ім. Щорса право користування земельною ділянкою на підставі Державного акта серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 припинено, тому правонаступником КСП ім. Щорса - Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Щорса не набуто право постійного користування 411,2 га землі (в адміністративних межах Яблунівської сільської ради 283,2 га та в межах Пилипчанської сільської ради 128 га Білоцерківського району Київської області).

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ТОВ "СВК ім. Щорса" посилається на неповне встановлення судами попередніх інстанцій дійсних обставин справи, порушення вимог частини 1 статті 76, частини 3 статті 86, частини 5 статті 236, частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також на порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 37 ЦК УРСР, статті 34 Закону України "Про підприємництва в Україні", внаслідок чого, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про припинення права постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного акта серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 у зв`язку із реорганізацією КСП ім. Щорса. Скаржник посилаючись на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16 наголосив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи.

Посилаючись на вказані порушення судами попередніх інстанцій вимог матеріального та процесуального права, ТОВ "СВК ім. Щорса" просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ресіліент Матюші" посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує, що висновок суду апеляційної інстанції щодо припинення дії Державного акта серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 після реорганізації КСП ім. Щорса, узгоджується із правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 910/9322/16.

5.2. 23.07.2019 від позивача до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, підставою якого є те, що під час судового засідання, що відбулося 17.07.2019 колегією суддів було поставлено на обговорення питання належності обраного позивачем способу захисту своїх прав. Акцентуючи на тому, що правильність обраного ним способу захисту своїх прав підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц та від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, ТОВ "Ресіліент Матюші" просило передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини 4 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту своїх прав, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Відповідно до частин 1, 2 статті 23 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі Державного акта від 07.06.1996) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

6.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розпорядження Білоцерківської РДА від 04.12.1995 № 46 КСП ім. Щорса, правонаступником якого є СВК ім. Щорса, передано у постійне користування 411,2 га землі (в адміністративних межах Яблунівської сільської ради 283,2 га та в межах Пилипчанської сільської ради 128 га Білоцерківського району Київської області), що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 07.06.1996.

6.5. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно витягу з протоколу № 2 зборів уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса від 04.02.2000 про реорганізацію КСП ім. Щорса та його назви, вирішено на базі КСП ім. Щорса створити СВК ім. Щорса.

6.6. Відповідно до пункту 1.1 Статуту СВК ім. Щорса кооператив створено рішенням установчих зборів (протокол від 04.02.2000 № 1) на основі заяв засновників і являється правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса.

6.7. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 27 ЗК України (у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

6.8. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1 - 8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки (частина 5 статті 27 ЗК України; у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса).

6.9. Частинами 1, 2 статті 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса) встановлено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

6.10. Відповідно до частин 1, 7 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній на час реорганізації КСП ім. Щорса) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

6.11. Таким чином, на законодавчому рівні було чітко визначено підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, відтак - судам належало достеменно встановити як факт і підстави вибуття спірної земельної ділянки із постійного користування КСП ім. Щорса в установленому вищезазначеним законом порядку, так і подальше її набуття позивачем.

6.12. Зазначені обставини не були встановлені судами попередніх інстанцій та не можуть бути встановлені судом касаційної інстанції враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, проте їх встановлення є суттєвим для правильного вирішення даного спору виходячи із предмета та підстав позову.

6.13. Відповідно до вимог статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7.2. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити чи мав місце факт припинення права користування КСП ім. Щорса землями, наданими йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 та підстави набуття у власність спірної земельної ділянки позивачем, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7.3. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає про помилкові посилання ТОВ "Ресіліент Матюші", у відзиві на касаційну скаргу, на постанову Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 910/9322/16 як на підтвердження позиції припинення дії Державного акта на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 07.06.1996 після реорганізації КСП ім. Щорса, з огляду на наступне.

Предметом спору у зазначеній справі було скасування рішення ради про припинення права постійного користування землями лісового фонду, тобто підставою припинення права стало саме рішення ради, оскільки саме такий порядок припинення права користування із зазначених у постанові підстав визначався положеннями частини 5 статті 27 ЗК України, що суд у вищезазначеній постанові виділив шляхом підкреслювання, а не відповідні норми закону, застосувавши які, як стверджує позивач, суд касаційної інстанції дійшов висновку про припинення права постійного користування земельною ділянкою автоматично в силу закону. Отже, правовідносини сторін і норми права, які підлягають застосуванню для їх урегулювання у справі № 910/9322/16 та у даній справі є різними, а правовідносини сторін не є тотожними.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК ім. Щорса" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2018 у справі № 911/2910/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір