Рішення

від 01.08.2019 по справі 300/1030/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р. справа № 300/1030/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача Грици Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" до Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визнання недійсним рішення від 01.03.2019 про відмову у наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки для продажу земельної ділянки, зобов`язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" звернулося в суд із позовом до Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення від 01.03.2019 про відмову в наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки для продажу земельної ділянки, зобов`язання до повторного розгляду заяви про надання такого дозволу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення статті 41 Конституції України, а також всупереч вимогам статей 127, 128 Земельного кодексу України відповідач прийняв рішення від 01.03.2019, яким відмовив позивачу в наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки в урочищі "Рінь" с. Підлісся Тисменицького району площею 1,12141га для її продажу, не врахувавши при цьому знаходження на цій ділянці енергогенеруючих об`єктів і будівель позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 відкрито провадження в даній справі, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач скористався правом відзиву на позовну заяву (надійшов 19.06.2019), за змістом якого вбачається, що позивач користується земельною ділянкою в урочищі "Рінь" с. Підлісся Тисменицького району площею 1,12140га на правах оренди. За змістом статті 128 Земельного кодексу України продаж юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами місцевого самоврядування. Приймаючи на сесії Загвіздянської сільської ради рішення від 01.03.2019 про відмову позивачу в наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки вказаної земельної ділянки з метою її викупу, відповідач вважав, що отримання коштів від оренди цієї земельної ділянки є економічно вигіднішим. Крім того, позивач не позбавлений права повторного звернення зі заявою, яка підлягатиме розгляду на сесії ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та вважав позов таким, що підлягає до задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" 13 лютого 2019 року звернулося до Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району з заявою про розгляд питання продажу земельної ділянки в урочищі "Рінь" площею 1,1240га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій. При цьому, зобов`язувався укласти договір та сплатити авансовий внесок у разі надання дозволу на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки (а.с.18).

Загвіздянська сільська рада об`єднаної територіальної громади Тисменицького району подану позивачем заяву розглянула 1 березня 2019 року на VI сесії VII демократичного скликання та прийняла рішення про відмову в наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки для продажу земельної ділянки в урочищі "Рінь" с. Підлісся площею 1,1241га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій (а.с.19).

З приводу правомірності прийнятого відповідачем рішення від 01.03.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В частинах 1, 2 статті 4 цього Кодексу визначено, що завданням земельного законодавства, яке включає цей кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 127 Земельного кодексу органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (абзац 1 частини 1 статті 128 Кодексу).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ", згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 19.10.2004 зареєстроване юридичною особою видами діяльності якої з поміж іншого є виробництво, передача, розподілення, торгівля електроенергією (а.с.9-12).

Між Підліською сільською радою Тисменицького району, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ", як орендарем, 15.04.2008 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення в урочищі "Рінь" площею 1,1240га строком на 25 років (а.с.20-22).

Згідно з додатковою угодою №2 від 16.04.2018 до вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій, яка знаходиться в урочищі "Рінь" площею 1,1241га, кадастровий номер 2625884401:01:002:0063 (а.с.29).

Позивач є власником сонячної електростанції, яка розміщена на земельній ділянці площею 1,1241га в урочищі "Рінь", кадастровий номер 2625884401:01:002:0063 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17).

В статті 128 Земельного кодексу України визначений порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу (частина 2 статті 128 Кодексу).

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина 3 статті 128 Кодексу).

Позивачем до заяви від 13.02.2019 долучені копія договору оренди земельної ділянки, копія витягу з Державного земельного кадастру, копії документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, копії технічного паспорту будівлі, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів) (а.с.18).

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (частина 5 статті 128 Кодексу).

В спірному рішенні відповідача від 01.03.2019 не наведено жодної з підстав, передбачених частиною 5 статті 128 ЗК України, для відмови позивачу в наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки в урочищі "Рінь" с . Підлісся площею 1,1241га. Крім того, такі підстави відсутні у відзиві відповідача на позов, окрім зазначення про те, що оренда цієї земельної ділянки є економічно вигіднішою за її продаж.

Суд вважає, що відсутність підстав для відмови в наданні позивачу дозволу на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки свідчить про недотримання відповідачем вимог Земельного кодексу України при прийнятті спірного рішення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірне рішення від 01.03.2019, суд в межах повноважень визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, констатує, що відповідачем воно прийняте не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, упереджено та непропорційно.

Вирішуючи спір суд також зазначає, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів умістах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59 Закону).

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача з врахуванням дискреційних повноважень відповідача - органу місцевого самоврядування є зобов`язання останнього до повторного розгляду заяви щодо надання дозволу на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки та прийняття обґрунтованого рішення з дотриманням принципів безсторонності; розсудливості; пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасності, тобто протягом розумного строку, а також з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

З приводу позиції відповідача про наявність у спірних правовідносин спору про право цивільне суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом із тим згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Якщо ж особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади від 01.03.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" у наданні дозволу на проведення експертно-грошової оцінки для продажу земельної ділянки в урочищі "Рінь" с. Підлісся площею 1,12141га.

Зобов`язати Загвіздянську сільську раду об`єднаної територіальної громади повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" щодо надання дозволу на проведення експертно-грошової оцінки для продажу земельної ділянки в урочищі "Рінь" с. Підлісся площею 1,12141га.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04356219, вул. Липова-Осада, 22, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківської області) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙН-ЕЛ" (код ЄДРПОУ 33233272, вул. Хмельницького, 33, с. Підлісся, Тисменицький район, Івано-Франківської області) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 06 серпня 2019 р.