Рішення

від 02.08.2019 по справі 826/11817/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 серпня 2019 року справа №826/11817/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс-Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інтертранс-Груп") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 січня 2017 року №0001140302 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, виходячи з того, що перевірка проведена з порушенням вимог податкового законодавства, господарські операції із контрагентами ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Інтертранс-Груп" дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4136/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

В судовому засіданні 07 грудня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03 січня 2017 року №0001140302 згідно з підпунктом 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.257 пункту 14.2 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, 135.2, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України ТОВ "Інтертранс-Груп" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 818 910,00 грн., у тому числі за основним платежем на 2 275 040,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 543 870,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 15 грудня 2016 року №444/1-26-15-14-03-02/35465839 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Інтертранс-Груп" (код 35465839) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року" (далі по тексту - акт перевірки) та за наслідками розгляду заперечень на висновки акта перевірки, оформлених рішенням ГУ ДФС від 28 грудня 2016 року №27165/10/26-15-14-03-02 про залишення висновків акта перевірки без змін, а скарги - без задоволення.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 13 березня 2017 року №4961/6/99-99-11-01-01-25 за наслідками розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 03 січня 2017 року №0001140302, залишено без змін вказані податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.257 пункту 14.2 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, 135.2, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 2 275 040,00 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 671 218,00 грн, 2014 рік в сумі 13 274,00 грн., 2015 рік в сумі 99 559,00 грн., 1 квартал 2016 року в сумі 843 300 грн., 1 півріччя 2016 року в сумі 1 490 989,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним заниженням інших доходів у зв`язку із не включенням до складу доходів коштів, отриманих у вигляді безповоротної фінансової допомоги внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" у зв`язку з тим, що у відношенні підприємств-контрагентів відкриті кримінальні провадження та внесенням вказаних підприємств до реєстрів облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва. При цьому відповідач вважає, що за умови відсутності реалізованого товару, сума коштів, отриманих від вказаних підприємств, підпадає під визначення фінансової допомоги.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Інтертранс-Груп" (постачальник) та ТОВ "Лікон-Трейд" (покупець) укладено договір поставки від 17 грудня 2012 року №92/12, за умовами якого постачальник зобовязується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Кількість і асортимент кожної партії товару вказуються в накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору та складена на підставі замовлення покупця. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється і мають силу специфікацій до цього договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, актів прийомки товарів позивач поставив ТОВ "Лікон-Трейд" кондитерські вироби марки "Рошен" та спеції на загальну суму 3 472 100,00 грн.

Згідно з договором про переведення боргу від 30 вересня 2013 року №187/13 заборгованість ТОВ "Лікон-Трейд" у сумі 867 708,73 грн. перед позивачем переведена на ТОВ "Блісс-Трейд".

Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Айленд Груп" (покупець) укладено договір поставки продукції від 26 жовтня 2015 року №1061/10, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до даного договору умови DDT - доставка продавцем товару в пункт, вказаний покупцем (редакція Інкотермс-2000).

На виконання умов договору відповідно до видаткової накладної позивач поставив ТОВ "Айленд Груп" кондитерські вироби марки "Рошен" на загальну суму 502 000,00 грн.

Оплата здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать банківські виписки та картка рахунку 361.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Інветменс Компані" (покупець) укладено договір поставки продукції від 25 січня 2016 року №0002/01, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до даного договору умови DDT - доставка продавцем товару в пункту, вказаний покупцем (редакція Інкотермс-2000).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних позивач поставив ТОВ "Інветменс Компані" кондитерські вироби марки "Рошен" та спеції на загальну суму 1 550 000,00 грн.

Оплата здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать банківські виписки та картка рахунку 361.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Арном Груп" (покупець) укладено договір поставки продукції від 28 березня 2016 року №0005/03, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до даного договору умови DDT - доставка продавцем товару в пункту, вказаний покупцем (редакція Інкотермс-2000).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних позивач поставив ТОВ "Арном Груп" кондитерські вироби марки "Рошен" та спеції на загальну суму 3 850 000,00 грн.

Оплата здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать банківські виписки та картка рахунку 361.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Аеро-Констракт Груп" (покупець) укладено договір поставки продукції від 29 червня 2016 року №0018/06, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до даного договору умови DDT - доставка продавцем товару в пункту, вказаний покупцем (редакція Інкотермс-2000).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних позивач поставив ТОВ "Аеро-Констракт Груп" кондитерські вироби марки "Рошен" та спеції на загальну суму 1 135 000,00 грн.

Оплата здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать банківські виписки та картка рахунку 361.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ "Сіател Компані" (покупець) укладено договір поставки продукції від 09 березня 2016 року №0003/03, за умовами якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору. Сторони застосовують до даного договору умови DDT - доставка продавцем товару в пункту, вказаний покупцем (редакція Інкотермс-2000).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних позивач поставив ТОВ "Сіател Компані" кондитерські вироби марки "Рошен" та спеції на загальну суму 1 700 000,00 грн.

Оплата здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать банківські виписки та картка рахунку 361.

Перевезення товару здійснювалося позивачем, що підтверджується наявними у справі копіями товарно-транспортних накладних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статі Податкового кодексу України.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, наведених у статті 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають - вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоду, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, зокрема інших доходів, відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, включаються зокрема суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

У свою чергу за визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Інтертранс-Груп" отримувало від ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" суми безповоротної або поворотної фінансової допомоги, зокрема у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми.

При цьому суд звертає увагу, що ГУ ДФС не наведено, якій саме ознаці безповоротної чи поворотної фінансової допомоги відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України відповідають кошти, отримані позивачем від ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп".

Натомість зібрані у справі докази вказують, що кошти від ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" надійшли на рахунок позивача за поставлений товар - кондитерські вироби та спеції, доводи відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій щодо поставки товару на адресу вказаних підприємств нормативно та документально не підтверджуються.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, придбання товарів та їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 02 серпня 2011 року №18/11-14, додаткових угод та актів прийому-здачі приміщень позивач орендує нежитлові приміщення у ТОВ "Наука-М" для розміщення складу та офісу у м. Харків.

На балансі ТОВ "Інтертранс-Груп" за перевірений період згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 за період з 01 січня 2013 по 31 грудня 2014 року, за січень 2015 - червень 2016 року обліковувалися транспортні засоби. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 на транспортні засоби позивача проводилося списання паливних матеріалів, які при надходженні обліковувалися на рахунку 6852.

Доказів на спростування мети господарських операцій з ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" за перевірений період відповідачем до суду не надано.

Щодо посилань в акті перевірки на наявність кримінальних проваджень щодо можливих ознак фіктивності постачальників суд зазначає, що вказані обставини не підтверджуються документально та самі по собі не доказами фіктивної діяльності контрагентів.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів транспортування товарів є частково спростованими, оскільки в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на поставку товарів позивачем контрагентам ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" за перевірений період. Щодо відсутності доказів транспортування товару контрагентам ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, а її відсутність при наявності інших документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, не спростовують реальності господарської операції.

Таким на думку суду, висновки акта перевірки про отримання позивачем фінансової допомоги, про заниження доходу та порушення вимог норм Податкового кодексу України є безпідставними та спростовуються матеріалами справи; відтак, визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток є протиправним, з урахуванням чого податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 03 січня 2017 року №0001140302 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Інтертранс-Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити сплачені ним судові витрати у вигляді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс-Груп" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03 січня 2017 року №0001140302.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс-Груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 42 284,36 грн. (сорок дві тисячі двісті вісімдесят чотири гривні тридцять шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранс-Груп" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; ідентифікаційний код 35465839);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко