Рішення

від 02.08.2019 по справі 826/11817/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 серпня 2019 року справа №826/11817/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Компанія "Керамхолл") доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року №0008932203 та №0008942203 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним визначення суми податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, виходячи з того, що господарські операції із контрагентом-постачальником підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Компанія "Керамхолл" дотримано передбачені законодавством умови для формування даних податкового обліку в частині витрат та податкового кредиту.

Постановою Оружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року №К/800/16099/15 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року адміністративну справу №826/11817/14 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 29 січня 2018 року замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, правонаступником - ДПІ в Оболонському районі.

Відповідач у додатковому поясненні вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки та заперечення надані при первинному розгляді справи.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що відповідач не посилається на будь-які конкретні документи, які свідчать про нереальність фінансово-господарських операцій.

В судовому засіданні 16 квітня 2018 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти задоволення позову заперечив; суд на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 липня 2014 року №0008932203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Компанія "Керамхолл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 78 529,50 грн., у тому числі за основним платежем на 52 353,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 176,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 липня 2014 року №0008942203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Компанія "Керамхолл" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 152 250,00 грн., у тому числі за основним платежем на 101 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 750,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 15 липня 2014 року №765/26-54-22-03/37245255 "Про результати документальної планової перевірки ТОВ "Компанія "Керамхолл" код ЄДРПОУ 37245255 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 52 353,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 52 353,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункти 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, пункту 16 наказу ДПА України від 21 грудня 2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" із змінами і доповненнями, в результаті чого позивачем занижено суми до сплати податку на додану вартість на загальну суму 101 500,00 грн., у тому числі за січень 2013 року у сумі 34 546,00 грн., червень 2013 року у сумі 66 954,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних у ТОВ "Еколайн-СТ" послуг у зв`язку із не підтвердженням факту здійснення господарських операцій, а саме: в документах відсутня інформація щодо фактичного отримання послуг (місце, дата, характер послуг, зміст господарської операції, акти виконаних робіт складені тільки після спливу 6 місяців з моменту отримання послуг.

Отже, на думку податкового органу, реальність вчинення господарських операцій позивачем та його контрагентом ТОВ "Еколайн-СТ" відсутня.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12 вересня 2017 року №К/800/16099/15 зазначив наступне: "…судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (як замовником) та ТОВ "Еколайн СТ" (як виконавцем) укладено договір на надання складських послуг від 29.06.2012 №3, за умовами якого виконавець за відповідну винагороду з боку замовника по відношенню до вантажу замовника надає послуги по завантаженню та вивантаженню вантажу.

Судом першої інстанції зазначено, що на підтвердження руху активів в процесі здійснення спірних операцій позивачем надано суду копії договору від 29.06.2012 №3, тарифів на складські послуги, звітів до договору, актів виконаних робіт за відповідні періоди, банківських виписок, податкових накладних.

Проте, під час розгляду справи судом першої інстанції не було досліджено належним чином вказані докази, що надані позивачем на спростування висновків відповідача про порушення платником вимог податкового законодавства, та обставини реальності спірних операцій позивача з ТОВ "Еколайн СТ".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що надані позивачем до перевірки документи не підтверджують факт отримання послуг від TOB "Еколайн СТ", оскільки в них відсутня інформація щодо отримання послуг, а саме: місце, дата, характер послуг, зміст господарської операції.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов вказаних висновків без належного дослідження поданих позивачем доказів (в тому числі, первинних документів), оскільки мотивувальна частина судового рішення не містить посилань на конкретні первинні документи (із зазначенням їх реквізитів, як то дата первинного документа, чи номер за наявності), в яких відсутня інформація про місце, дату, характер послуг, зміст господарської операції".

На виконання вказівок Вищого адміністративного суду України Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що 29 червня 2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Еколайн СТ" (виконавець) укладено договір про надання складських послуг №3, предметом даного договору є надання виконавцем за відповідну нагороду зі сторони замовника наступних послуг у відношенні вантажу замовника: надання послуг з організації та виконання робіт по завантаженню вантажу в транспортні засоби і вивантаженню з транспортних засобів як ручному так і механічному; пакування, перепакування, сортування, комплектація та пакетування товарів; збір замовлення клієнта замовника попалено і по пачкам; надання інших послуг. Додатком №1 до договору від 29 червня 2012 року №3 є тарифи на складські послуги. Додатком №2 до вказаного договору є форма звіту про виконані роботи.

На виконання умов договору від 29 червня 2012 року №3 сторонами складено та підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) від 31 грудня 2012 року №283 про надання складських робіт та послуг за 3 квартал 2012 року згідно звітів від 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 31 грудня 2012 року на загальну суму 299 160,00 грн., №284 про надання складських робіт та послуг за 3 квартал 2012 року згідно звітів від 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 30 вересня 2012 року на загальну суму 309 840,00 грн. крім того, матеріали справи містять копії звітів про виконані складські роботи (послуги) за вказані періоди, з яких вбачається, що позивачу були надані від ТОВ "Еколайн СТ" наступні послуги: збір замовлення попалетно, упаковка вантажу, збір замовлень, переупакована в картонні коробки з використанням скотчу, завантажувально-розвантажувальні роботи механічні та ручні.

ТОВ "Еколайн СТ" виписало на адресу позивача податкові накладні від 31 грудня 2012 року №436 та №437.

Оплата послуг здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого матеріали справи містять копію банківської виписки з відміткою банку.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

З тексту акта перевірки вбачається, що місцезнаходженням позивача є вул. Полярна, 12, м. Київ; позивачем укладено договір оренди №9 від 05 листопада 2010 року з ТОВ "Трістар-Сіті", згідно якого прийнято в орендне користування складське приміщення загальною площею 150,0 кв.м. за адресою м . Київ, вул. Полярна, 12; згідно додаткової угоди №2 від 01 вересня 2011 року позивачем прийнято в орендне користування складське приміщення площею 450,0 кв.м.

З наданих позивачем пояснень у період липень-грудень 2012 року ТОВ "Компанія "Керамхолл" користувалося послугами контрагента ТОВ "Еколайн-СТ" для надання складських послуг з передпродажної підготовки товару на складі компанії, зважаючи на недостатність власних трудових ресурсів, техніки, оскільки на роботу ТОВ "Компанія "Керамхолл" має вплив сезонність, а саме, на друге півріччя припадає збільшення товарообігу.

При цьому, наданими позивачем доказами підтверджується надання ТОВ "Еколайн-СТ" послуг з організації та виконання робіт по завантаженню вантажу в транспортні засоби і вивантаженню з транспортних засобів як ручному так і механічному; пакування, перепакування, сортування, комплектація та пакетування товарів; збір замовлення клієнта замовника попалетно і по пачкам; надання інших послуг.

В спростування доводів відповідача про відсутність інформації щодо фактичного отримання послуг (місце, дата, характер послуг, зміст господарської операції) суд зазначає, що копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять посилання на звіти про виконані складські роботи (послуги), які, в свою чергу, містять перелік послуг, які надавалися позивачу: збір замовлення попалетно, упаковка вантажу, збір замовлень, переупакована в картонні коробки з використанням скотчу, завантажувально-розвантажувальні роботи механічні та ручні. При цьому, як зазначено в акті перевірки та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, позивач орендує складське приміщення за адресою м. Київ , вул. Полярна , 12 , де і надавалися послуги ТОВ "Еколайн-СТ" в рамках укладеного договору.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у запереченнях та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Еколайн-СТ".

Таким чином, на думку суду, ТОВ "Компанія "Керамхолл" правомірно сформовано витрати за перевіряємий період; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток - протиправним.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ "Еколайн-СТ", суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Еколайн-СТ" послуг безпосередньо пов`язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Еколайн-СТ" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.

Суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Крім того, відповідно до приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини..

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Еколайн-СТ", тому висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість протиправним.

Таким чином, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 квітня 2014 року №0008932203 та №0008942203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Компанія "Керамхолл" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 квітня 2014 року №0008932203 та №0008942203.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 461,56 грн. (чотириста шістдесят одна гривня п`ятдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Керамхолл" (04655, м. Київ, вул. Полярна, 12; ідентифікаційний код 37245255);

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 58; ідентифікаційний код 38765858).

Суддя В.А. Кузьменко