Ухвала

від 06.08.2019 по справі 260/1119/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7948/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Коваля Р. Й. суддів -Гуляка В. В. Ільчишин Н. В.

перевіривши апеляційну скаргу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 260/1119/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування наказу.

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині задоволеної вимоги, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області подав апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України Про судовий збір .

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2018 року становить 1762 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 704 грн 80 коп. (1762*0,4 = 704,8).

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про судовий збір якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в частині позовних вимог, а саме 528 грн 60 коп. (704,8/2=352,4*1,5=528,6).

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 528 грн 60 коп. за наступними реквізитами Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - 34310206081057; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд .

Разом із апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про відстрочення сплати судового збору та просив врахувати його майновий стан і відстрочити сплату судового збору за апеляційну скаргу до ухвалення судового рішення у даній справі.

Проте, дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення наведеної норми закону дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (у редакції, чинній як на час подання апеляційної скарги, так і на час розгляду клопотання) у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких суди відсутні.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З наведеного видно, що підставою для відстрочення від сплати судового збору у цьому випадку може бути майновий стан скаржника, проте скаржником не надано жодних належних доказів, які б засвідчували його майновий стан та підтверджували неспроможність сплатити судовий збір.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 260/1119/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про визнання дій неправомірними та скасування наказу - залишити без руху.

Встановити Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин