Рішення

від 30.07.2019 по справі 549/182/19

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/182/19

Провадження 2/549/95/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Глущенко Н.М.

з участю: секретаря - Міщенко Т.А.

представника позивача Ступніка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу,-

встановив:

20 квітня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок в сумі 6388 грн. 10 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 52,50 грн., інфляційні витрати в розмірі 153,31 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договору № б/н від 27.04.2011 року укладених на 7 років та зареєстрованих в порядку, що діяв на час такої реєстрації -територіальним органом Держземагентства.

Наразі орендні відносини припинилися за спливом строку дії договору.

Відповідно до п.п.4.3., 4.4. договору орендар - відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Така оцінка в 2018 році по земельній ділянці НОМЕР_1 складала 127762,00 грн, відповідно, орендна плата - 6388,10 грн.

В порушення умов договору відповідач несвоєчасно та неповно провів виплату орендної плати в 2016-2017 роках та зовсім не виплатив позивачу орендну плату за 2018 рік.

Тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Представник позивача Ступнік С.В. в судовому засіданні підтвердив всі обставини, викладені в позовній заяві, зазначивши, що СТОВ Дружба не виконала зобов`язання по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 27.04.2011 року позивачу за 2018 рік, а твердження відповідача щодо виплати орендної плати за 2018 рік наперед, тобто у 2017 році, ніякими належними доказами не підтверджено. В зв`язку з цим просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача була визнана судом обов`язковою, проте, представник СТОВ Дружба в судове засідання не з`явився повторно. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У відзиві, який надійшов на адресу суду 24.05.2019 року та направлений позивачу поштовим зв`язком відповідач зазначає, що предметом спору у вказаній справі є вимога матеріально-правового характеру про стягнення заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 площею 7,30 га відповідно. Умови договору оренди залишилися незмінними, в тому числі і розмір орендної плати -5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у загальній сумі 6388,10 грн., індексу інфляції, 3% річних та пені на дану суму не підлягають задоволенню як необґрунтовані та безпідставні. Також заперечували проти задоволення вимоги щодо стягнення понесених судових витрат, оскільки вважають їх необгрунтованими та недоведеними позивачем (а.с.40-42).

Суд, дослідивши матеріали справи та давши аналіз та оцінку наданим доказам, вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами,

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області (а.с.10).

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договорів № б/н від 27.04.2011 року укладених на 7 років та зареєстрованих в порядку, що діяв на час такої реєстрації -територіальним органом Держземагентства (а.с. 7-9).

Строк дії договорів закінчився 26 жовтня 2018 року.

Згідно п. 4.2 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно п. 4.4 Договору орендна плата вноситься один раз на рік - до 31 грудня

Згідно п. 4.6 Договору розмір орендної плати переглядається у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 4.7 Договору у разі невнесення орендної плати, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі згідно законодавства.

Згідно довідки №203/117-19 від 11.07.2019 нормативна грошова оцінка земельної частки(паю) станом на 01.01.2018 року на території Куріньківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 127762,00 грн (а.с.77).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_2 посилалася на порушення її прав, зокрема в частині невиплати їй з боку відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельнимою ділянкою площею 7,30 га за 2018 рік відповідно до договору оренди землі від 27.04.2011 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Позивач вважає, що орендна плата повинна бути розрахована виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановленою станом на 01 січня 2018 року.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмові формі ( відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 року у справі № 3-34гс13 від 20.08.2013 року).

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перерахувати розмір орендної плати.

Згідно із статтею 24 Закону України Про орендну землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачу виплачена орендна плата за 2011-2017 роки, заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 рік за користування земельними ділянками кадастровий НОМЕР_1 становить 6388,10 грн (127762,00х5%=6388,10 грн).

Пунктом 4.4 укладеного договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.

Тобто відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за 2018 рік у розмірі 6388,10 грн до 31 грудня 2018 року.

Відповідальність за прострочення зобов`язання настає з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року ( згідно заявлених вимог позивача).

Три відсотки річних за період з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року внаслідок прострочення виплати орендної плати становлять:6388,10 х3%:365х110 днів = 57,75 грн;

Інфляційні втрати за цей період складають: виходячи з індексу інфляції за лютий-березень 2019 року 102,4% -153,31 грн.

Отже, за договором оренди від 27 квітня 2011 року відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 за 2018 рік в загальній сумі 6388,10 грн., три відсотки річних( в межах заявлених вимог по 20.04.2019 рік) 57,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 153,31 грн., а всього в розмірі 6599,16 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року відповідача зобов`язано надати до суду відомості за 2016-2018 роки щодо виплати орендної плати ОСОБА_2 за оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, але відповідач надіслав на адресу суду відповідь в якій вказав, що орендна плата за 2016-2018 роки позивачеві виплачена наперед через ПАТ Укрпошту .

Необхідно зазначити, що суд критично відноситься до копії таблиць розрахунків, які були долучені відповідачем до довідки б/н від 25.06.2019 року, оскільки з даних реєстрів не вбачається , що це саме орендна плата, яка сплачувалась позивачеві, не зазначено дату коли були здійснені виплати та яким саме підприємством проведено оплату, вказаних у реєстрі сум грошових коштів

Крім того, суд звертає увагу на те, що до реєстрів долучені фіскальні чеки від 09.11.2016 та 14.02.2018 року, в яких платником зазначено СТОВ Дружба-Нова , а не СТОВ Дружба . Належних та допустимих доказів того, що СТОВ Дружба-Нова є правонаступником СТОВ Дружба суду не надано (а.с.68-69) (а.с.61).

Щодо інформації, зазначеній у відзиві та довідці від 25.06.2019 року, що стосується виплати орендної плати наперед, то дана інформація спростовується наступним.

На виконання ухвали Чорнухинського районного суду від 26.06.2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області надали інформацію з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків ДФС України про доходи, отримані від податкових агентів громадянкою ОСОБА_2 , відповідно до якої: ОСОБА_2 не отримувала доходи від СТОВ Дружба протягом 2016-2018 років (а.с.80-81).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно дост.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Нормами ст.ст. 626,629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписом ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При ухваленні рішення щодо стягнення орендної плати, суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні, а недоведеність заперечень - тягне за собою протилежний результат.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником відповідача, всупереч вказаним вимогам закону, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 було сплачено в повному обсязі орендну плату за 2018 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 відповідно до договору оренди від 27.04.2011 року.

Щодо вимог сторони позивача про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу і сплату судового збору слід зазначити наступне.

Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Витрати на правничу допомогу стаття 133 ЦПК України відносить до судових витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Згідно з актом виконаних робіт та квитанції, ОСОБА_2 сплатила адвокату Ступніку С.В. за попереднє опрацювання, робота з замовником, попередня консультація матеріалів, складання позовної заяви та подання її до суду, підготовка та виготовлення клопотання про витребування доказів, поїздка за місцем проживання замовника, участь в судових засіданнях, всього 8750 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зазначені висновки відображені в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №753/15683/15.

Дослідивши акт прийому-передачі виконаних робіт (юридичних послуг), суд критично сприймає наданий стороною позивача розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих юридичних послуг і вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, керуючись вимогами ст. 137 ЦПК України, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а саме - надання консультації, складання позовної заяви, підготовки та виготовлення клопотання та загальний час представництва в судових засіданнях, а також значення справи для сторони, з огляду на принципи обґрунтованості, пропорційності та приходить до висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 8750 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їхнє стягнення становить надмірний тягар для відповідача та вважає за доцільне зменшити суму заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу до 4800 грн.

У відповідності до ч.1,п.1 ч.2 ст.141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 03770514) на користь ОСОБА_2 (номер картки платника податків НОМЕР_3 ) заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 27 квітня 2011 року, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 7,30 га, в сумі 6388,10 грн., 3 % річних в сумі 57,75 грн., інфляційні втрати в сумі 153,31 грн., а всього в сумі 6599,16 грн.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (ЄДРПОУ 03770514) на користь ОСОБА_2 (номер картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4800 грн., а всього в сумі 5568,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2019 року.

Суддя: