Постанова

від 06.11.2019 по справі 549/182/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/182/19 Номер провадження 22-ц/814/2689/19Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба

на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року, ухвалене суддею Глущенко Н.М., повний текст рішення складено - 05 серпня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу. Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за договорами оренди земельної ділянки в сумі 6 388,10 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 52,50 грн., інфляційні витрати в розмірі 153,31 грн., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровими номерами 5325182100:00:007:0017, яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договору № б/н від 27.04.2011 року укладеного на 7 років та зареєстрованого в порядку, що діяв на час такої реєстрації, територіальним органом Держземагентства. Наразі орендні відносини припинилися за спливом строку дії договору. Відповідно до п.п.4.3., 4.4. договору орендар, тобто відповідач, взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату до 31 грудня поточного року в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Така оцінка у 2018 році по земельній ділянці №5325182100:00:007:0017 складала 127 762,00 грн., відповідно орендна плата 6388,10 грн. У порушення умов договору відповідач несвоєчасно та неповно провів виплату орендної плати в 2016-2017 роках та зовсім не виплатив позивачу орендну плату за 2018 рік, тому просила суд стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення орендної плати, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 27 квітня 2011 року, кадастровий номер 5325182100:00:007:0017, площею 7,30 га, в сумі 6 388,10 грн., 3 % річних в сумі 57,75 грн., інфляційні втрати в сумі 153,31 грн., а всього в сумі 6 599,16 грн.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 800 грн., а всього в сумі 5 568,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 рік за користування земельними ділянками кадастровий №5325182100:00:007:0017 становить 6 388,10 грн. (127 762,00х5%=6 388,10 грн.) всупереч вимогам діючого законодавства відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було сплачено в повному обсязі орендну плату за 2018 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5325182100:00:007:0017 відповідно до договору оренди від 27.04.2011 року. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При ухваленні рішення щодо стягнення орендної плати, суд оцінив докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Представником відповідача, всупереч вказаним вимогам закону, не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було сплачено в повному обсязі орендну плату за 2018 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5325182100:00:007:0017 відповідно до договору оренди від 27.04.2011 року.

В апеляційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дружба просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставини, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь СТОВ Дружба витрати по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що пунктом 4.3 договору оренди землі передбачено, що річна орендна плата становить 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на момент підписання договору і складає 4854,30 грн. за один рік оренди. Позивачем не заперечується той факт, що 14.02.2017 року СТОВ Дружба виплатило позивачу орендну плату в розмірі 10 284,68 грн. шляхом перерахунку грошових коштів через ПАТ Укрпошта . Відповідачем неодноразово перед цим виплачувалися грошові кошти поштовими переказами, тому суд безпідставно не взяв до уваги належним чином завірені копії реєстрів перерахунку грошових коштів через ПАТ Укрпошта , з яких вбачається сума виплати орендної плати, особа, якій вона виплачена із зазначенням персональних даних та дати виплати. За умовами договору орендна плата становила 5% від грошової оцінки землі, а відповідач добровільно сплатив більше у зв`язку з тим, що на той час СТОВ Дружба вже перебувала у стані припинення, тому було прийняте рішення про виплату орендної плати наперед за 2018 рік з метою уникнення порушення своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати у 2018 році, тобто СТОВ Дружба виконало його достроково, а так як з моменту підписання передавального акту всі банківські рахунки підприємства заблоковані, то виплата орендної плати була проведена від СТОВ Дружба-Нива , тобто у даному випадку мала місце заміна боржника у зобов`язанні, що в жодній мірі не суперечить вимогам законодавства. Відповідно до ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він не отримував орендну плату наперед. Відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Частиною 2 даної статті передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Таким чином, враховуючи суть взаємопов`язаних зобов`язань відповідача виплачувати, а позивача отримувати орендну плату, факт не вчинення орендодавцем передбачених договором дій з метою отримання орендної плати зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора. Судом першої інстанції не правильно обраховано розмір орендної плати за 2018 рік. Строк дії вищевказаного договору закінчився 26 жовтня 2018 року, тобто, розмір орендної плати за 2018 рік повинен бути нарахований пропорційно фактичному строку оренди, тобто за 299 днів оренди, а не за 365. Враховуючи викладене, судом першої інстанції не правильно розраховані інфляційні збитки, суми пені і річних відсотків. Стосовно задоволення вимоги стягнення витрат на правничу допомогу відповідач не погоджується з огляду на наступне, а саме відповідно до ст. 137 ЦПК України, а також Постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до Постанови Верховного Суду у справі № 922/163/18 від 06 березня 2019 року підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу стала відсутність у договорі пунктів щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, а умова про те, що гонорар оплачується на підставі рахунку виявилася недостатньою. Тобто, погодинний розрахунок затраченого часу адвоката на супроводження справи наведений у рахунку та сплачений клієнтом не є достатнім доказом для стягнення такої суми. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. Вищевказані вимоги представником позивача дотримані не були, крім того дана сума є абсолютно не співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. При зверненні до суду з даним позовом позивачем, всупереч приписам ст. 81 ЦПК України, не представлено суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 77, 78, 80 ЦПК України щодо наявності обставин порушення або оспорювання його прав відносно угод до договорів оренди землі, укладених між позивачем та СТОВ Дружба .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Ступник С.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5325182100:00:007:0017, яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області (а.с. 10).

Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у СТОВ Дружба відповідно до договорів № б/н від 27.04.2011 року, укладених на 7 років та зареєстрованих в порядку, що діяв на час такої реєстрації, тобто територіальним органом Держземагентства (а.с. 7-9).

Строк дії договорів закінчився 26 жовтня 2018 року.

Згідно п. 4.2 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно п. 4.4 договору орендна плата вноситься один раз на рік - до 31 грудня.

Згідно п. 4.6 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 4.7 договору у разі невнесення орендної плати, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі згідно законодавства.

Згідно довідки №203/117-19 від 11.07.2019 року нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) станом на 01.01.2018 року на території Куріньківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 127 762,00 грн (а.с. 77).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на порушення її прав, зокрема в частині невиплати їй з боку відповідача заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 7,30 га за 2018 рік відповідно до договору оренди землі від 27.04.2011 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Позивач вважає, що орендна плата повинна бути розрахована, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої станом на 01 січня 2018 року.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмові формі (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 року у справі № 3-34гс13 від 20.08.2013 року).

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перерахувати розмір орендної плати.

Позивачу виплачена орендна плата за 2011-2017 роки, заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 рік за користування земельними ділянками кадастровий №5325182100:00:007:0017 становить 6 388,10 грн. (127762,00х5%=6 388,10 грн.).

Пунктом 4.4 укладеного договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня.

Відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за 2018 рік у розмірі 6 388,10 грн до 31 грудня 2018 року.

Відповідальність за прострочення зобов`язання настає з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року (згідно заявлених вимог позивача).

Три відсотки річних за період з 31.12.2018 року по 20.04.2019 року внаслідок прострочення виплати орендної плати становлять: 6 388,10 х3%:365х110 днів = 57,75 грн.

Інфляційні втрати за цей період складають, виходячи з індексу інфляції за лютий-березень 2019 року 102,4% -153,31 грн.

Отже, за договором оренди від 27 квітня 2011 року відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5325182100:00:007:0017 за 2018 рік - 6 388,10 грн., три відсотки річних (в межах заявлених вимог по 20.04.2019 рік) - 57,75 грн., інфляційні втрати - 153,31 грн., а всього в розмірі 6 599,16 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 04.06.2019 року відповідача зобов`язано надати до суду відомості за 2016-2018 роки щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки кадастровий номер 5325182100:00:007:0017, яка знаходиться в адміністративних межах Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, але відповідач надіслав на адресу суду відповідь, в якій вказав, що орендна плата за 2016-2018 роки позивачеві виплачена наперед через ПАТ Укрпошту (а.с. 58,59).

Суд першої інстанції критично оцінив копії таблиць розрахунків (а.с. 60,61), які були долучені відповідачем до довідки б/н від 25.06.2019 року, оскільки з даних реєстрів не вбачається, що це саме орендна плата, яка сплачувалась позивачеві, не зазначено дату коли були здійснені виплати та яким саме підприємством проведено оплату, вказаних у реєстрі сум грошових коштів.

Крім цього, суд першої інстанції звернув увагу на те, що до реєстрів долучені фіскальні чеки від 09.11.2016 та 14.02.2018 року, в яких платником зазначено СТОВ Дружба-Нова , а не СТОВ Дружба . Належних та допустимих доказів того, що СТОВ Дружба-Нова є правонаступником СТОВ Дружба суду не надано (а.с. 68-69,61).

Щодо інформації, зазначеній у відзиві та довідці від 25.06.2019 року, що стосується виплати орендної плати наперед, то дана інформація спростовується наступним.

На виконання ухвали Чорнухинського районного суду від 26.06.2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області надали інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про доходи, отримані від податкових агентів громадянкою ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 не отримувала доходи від СТОВ Дружба протягом 2016-2018 років (а.с. 80-81).

Щодо вимог сторони позивача про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу і сплату судового збору, суд першої інстанції виходив з наступного.

Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача (а.с. 1).

Витрати на правничу допомогу стаття 133 ЦПК України відносить до судових витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Згідно з актом виконаних робіт та квитанції, ОСОБА_1 сплатила адвокату Ступніку С.В. за попереднє опрацювання, робота з замовником, попередня консультація матеріалів, складання позовної заяви та подання її до суду, підготовка та виготовлення клопотання про витребування доказів, поїздка за місцем проживання замовника, участь в судових засіданнях, всього 8 750 грн. (а.с.71-75).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зазначені висновки відображені в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №753/15683/15.

Дослідивши акт прийому-передачі виконаних робіт (юридичних послуг) № 35/1 від 08.07.2019 р., суд критично оцінив наданий стороною позивача розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих юридичних послуг і визнав неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, суд першої інстанції враховув складність справи та надані адвокатом послуги, а саме - надання консультації, складання позовної заяви, підготовки та виготовлення клопотання та загальний час представництва в судових засіданнях, а також значення справи для сторони, з огляду на принципи обґрунтованості, пропорційності та прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 8 750 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їхнє стягнення становить надмірний тягар для відповідача та визнав за доцільне зменшити суму заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу до 4 800 грн.

Апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач отримала 14.02.2017 р. орендну плату від СТОВ Дружба шляхом перерахування грошових коштів через ПАТ Укрпошта у розмірі 10 284,68 грн., не заслуговують на увагу, оскільки згідно інформації ДФС України (а.с. 81) відсутні відомості про те, що СТОВ Дружба сплатив податок з вище вказаної суми. Матеріали справи не містять відомостей про те, що правонаступником СТОВ Дружба є СТОВ Дружба-Нова , відсутні відомості про те, що позивач перебувала у будь-яких договірних відносинах з СТОВ Дружба-Нова , про те, що мала місце заміна боржника, отже, відсутні підстави стверджувати про дострокове виконання відповідачем зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач у 2018 р. не звертався в касу орендаря за отриманням орендної плати, а також не надав будь-яких заяв стосовно безготівкового перерахунку також не заслуговують на увагу, оскільки за умовами договору (п.4.4.) орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня, по справі встановлено, що СТОВ Дружба у 2018 р. орендну плату позивачу не виплатило, що тягне її стягнення у судовому порядку. Відповідач не надав суду доказів того, що протягом 2018 р. пропонував позивачу отримати орендну плату, а та відмовилася.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно обраховано розмір орендної плати, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, річна орендна плата згідно п.4.3. договору встановлена у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент підписання договору і складала 4 854,30 грн. та у подальшому переглядається у залежності від зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня поточного року.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що орендна плата за 2018 р. повинна обраховуватися за 299 фактичних днів оренди, тобто по 28.10.2018 р., оскільки ця дата є датою закінчення договору, проте, згідно п.4.1.передбачено, що орендна плата нараховується і вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі, визначеному договором протягом усього строку оренди земельної ділянки - з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення цього договору, відповідач не надав доказів того, що договір оренди земельної ділянки позивача фактично припинений саме 26.10.2018 р., оскільки земля перебуває у постійному посезонному обробітку.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки судом першої інстанції достатньо мотивовано рішення в частині їх стягнення з посиланням на норми діючого законодавства в цій частині.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача порушеного права, що є окремою підставою для відмови у позові, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено факт порушення позивача права на отримання у 2018 р. орендної плати згідно умов договору про оренду земельної ділянки, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що саме він у 2018 р. сплатив наперед орендну плату позивачу.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба - залишити без задоволення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 29 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2019 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов