Рішення

від 30.07.2019 по справі 903/705/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2019 р. Справа № 903/705/17

Господарський суд Волинської області в складі головуючий суддя Дем`як В.М., судді Вороняк А.С., Костюк С.В., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 , с. Зміїнець Луцького району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", с. Лище Луцького району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Волинська область , Луцький район, с. Лище

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 21.08.2017

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

від позивача: Парфенюк Андрій Степанович , ордер ВЛ №000018780;

від відповідача: Рабан Микита Тарасович, посвідчення арбітражного керуючого №309;

від третьої особи: Самчук Антон Миколайович, ордер серія ВЛ №000058331;

Встановив: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", оформленого протоколом загальних зборів від 21.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТзОВ "Топ Світ" 21.08.2017 вимог Закону та Статуту, неповідомлення учасника ОСОБА_1 у встановленому порядку про проведення зборів що відбулися 21.08.2017, зокрема недотримання вимог ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", п. 6.7. Статуту ТзОВ "Топ Світ". Доводить, що рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Топ Світ" 21.08.2017 прийняті за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття таких рішень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019, справу № 903/55/19 розподілено судді Костюк С.В.

04.03.2019 ухвалою Господарського суду Волинської області закрито провадження у справі №903/55/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства на підставі п.1, ч.1, ч.2 ст. 231 ГПК України, оскільки у провадженні судді Господарського суду Волинської області Дем`як В.М. перебуває справа № 903/705/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" про банкрутство.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2019 справу № 903/705/17 перерозподілено судді Дем`як В.М.

Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито провадження щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства у відокремленому позовному провадженні в межах провадження у справі №903/705/17 про банкрутство ТзОВ "Топ Світ". Постановлено розгляд справи, здійснювати за правилами загального позовного провадження, із підготовчої стадії.

10.06.2019 ухвалою Господарського суду Волинської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.06.2019 ухвалою суду постановлено розгляд справи №903/705/17 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 21.08.2017 проводити в колегіальному складі суду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.06.2019р. сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Дем`як В.М., судді Вороняк А.С., Костюк С.В.

Ухвалою суду від 13.06.2019 справу №903/705/17 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду, із підготовчої стадії.

Ухвалою суду від 25.06.2019 оголошено перерву в засіданні до 18.07.2019.

Однак, 18.07.2019 був складений акт про несправність (неналежне функціонування) системи технічної фіксації судового процесу (відеоконференцзв`язку). Даний акт складений секретарем судового засідання Русинчук М.М. про те, що при розгляді справи №903/705/17 було виявлено: (непрацездатність ( несправність) системи, неможливість налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку, а саме: технічний збій в програмно-апаратному комплексі.

Враховуючи вищезазначене в судовому засіданні 18.07.2019 оголошено перерву до 19.07.2019 до 11:00 год., про що сторони були повідомленні під розписку.

Ухвалою суду від 19.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 23.07.2019 повідомлено сторін по справі, що розгляд справи по суті призначено на 30.07.2019 та викликано для допиту, як свідків у справі №903/705/17:

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 );

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ).

До початку розгляду справи по суті через відділ діловодства суду представник третьої особи клопотанням від 30.07.2019р. долучив до матеріалів справи оригінал заяв свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав не обґрунтованості та безпідставності.

Оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши доводи представників сторін, свідків, господарський суд, встановив наступне.

За приписами ст.1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Згідно зі ст.58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

Статут ТзОВ Топ Світ (нова редакція) затверджено загальними зборами учасників товариства протоколом №38 від 25.01.2010 та зареєстровано державним реєстратором зміни до установчих документів 28.01.2010 номер запису 11871050008000128.

Згідно п.1.1 Статуту визначено, шо Товариство з обмеженою відповідальністю ТОП Світ створене і діє відповідно до вимог існуючого законодавства України. з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у товарах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання законного прибутку.

Пунктом 1.2 Статуту встановлено, що учасниками товариства є :

- ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 07.04.1997 Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, зареєстрований АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 01.11.1996 Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, зареєстрований АДРЕСА_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 .

Пунктом 4.6.1, Статуту вказано, що частка кожного учасника товариства в статутному капіталі (фонді) складає :

- ОСОБА_1 , 250 000 грн., що становить 50% Статутного капіталу (фонду);

- ОСОБА_2 , 250 000 грн., що становить 50% Статутного капіталу (фонду).

Згідно п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, статуту визначено, що управління Товариством здійснюють його органи органами управління Товариством є загальні збори учасників і виконавчий орган - директор. З метою забезпечення контролю учасників за фінансово-господарською діяльністю товариства може створюватись ревізійна комісія. Вищим органом Товариства є загальні збори учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства , у тому числі із тих, що передані загальними зборами учасників до компетенції директора. Загальні збори учасників скликаються в міру необхідності але не рідше 2-х разів на рік. З учасників обирається голова загальних зборів учасників обирається голова загальних зборів учасників терміном на 2 роки голова Товариства забезпечує ведення протоколу засідання загальних зборів учасників. Загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш, як 60 відсотками голосів. Рішення загальних зборів учасників приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників. Кожен учасник має кількість голосів, рівну його частці в статутному фонді, при цьому 1 відсоток Статутного фонду дорівнює одному голосу. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами учасників питань щодо спору між ним і Товариством.

Згідно п.п. 6.7 Статуту встановлено, що про проведення загальних зборів учасників товариства учасник повідомляються з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денному у термін не менше, як за 30 днів до дати їх проведення. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше , як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше, як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань не включених до порядку денного рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом та доводить про те, що йому стало відомо про рішення загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом №2 від 21.08.2017 відповідно до якого вирішенні питання:

- по першому: змінити ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ ОСОБА_2 на ОСОБА_8 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 22.06.2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ). Провести відповідні зміни у державного реєстратора.

За твердженнями позивача вказане рішення загальних зборів прийнято з порушенням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема, порушено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників ТзОВ "Топ Світ" , а позивача, як учасника товариства, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів і останній участі у зборах не приймав.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для визнання рішень загальних зборів учасників ТзОВ Топ Світ , результати яких оформлено протоколом від 21.08.2017, недійсними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно із ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Згідно пункту 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

У відповідності до п. 2.8., 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи. Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У п.2.13 вищевказаної постанови вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Аналогічні підстави, що є безумовними для визнання недійсним рішення загальних зборів, наведено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Корпоративні права згідно ч.ч. 1, 3ст. 167 ГК України це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Таким чином, поняття корпоративні права є формою управління товариством шляхом управління діяльності товариства, у тому числі і через вищий орган управління - загальні збори, шляхом винесення на обговорення та включення до порядку денного відповідних питань, необхідних для сталого функціонування та розвитку товариства, які в свою чергу спрямовані на отримання належної частини прибутку та майнових та/або грошових активів у разі припинення діяльності товариства, тощо.

При цьому, загальні збори є волеутворюючим органом товариства, рішення на якому приймається з урахуванням волі учасників та з огляду на кворум при голосуванні за такі рішення.

Отже, порушення прав у тому числі корпоративних, є обмеження як юридичної, так і фізичної особи на здійснення визначених законом та/або договором прав та обов`язків, які спрямовані на досягнення певної мети, шляхом реалізації наявного обсягу прав, тоді як волевиявлення щодо відчуження, зменшення розміру та/бо частини наданих прав у тому числі корпоративних, яке не суперечить чинному законодавству не може вважатися порушенням прав, оскільки зменшення (відчуження) цих прав є однією із складових реалізації таких прав, що також тягне за собою досягнення визначених власником цілей.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч. 5 ст. 98 ЦК України).

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Тобто, діючим законодавством України учасникам надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує їх права та охоронювані законом інтереси, у випадку, зокрема, недотримання встановленої процедури їх скликання та прийняття рішення без необхідного кворуму.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється, зокрема, на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.74 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ст.162 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; правові підстави позову.

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення загальних зборів прийнято з порушенням приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема, при проведенні зборів вищого органу управління відповідача позивача, як учасника товариства, не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів і останній був відсутній на них.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Частинами 1, 5 ст.61 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 6.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" (нова редакція), який затверджено Загальними зборами учасників ТзОВ Топ Світ протоколом №38 від 25.01.2010 визначено, що загальні збори учасників скликаються в міру необхідності, але не рідше 2-х разів на рік. З учасників обирається голова загальних зборів учасників терміном на 2 роки. Голова Товариства забезпечує ведення протоколу засідання загальних зборів учасників.

Згідно п.п. 6.4, 6.5 Статуту загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш, як 60 відсотками голосів. Рішення загальних зборів учасників приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників. Кожен учасник має кількість голосів, рівну його частці в статутному фонді, при цьому 1 відсоток Статутного фонду дорівнює одному голосу. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами учасників питань щодо спору між ним і Товариством.

Пунктом 6.8 Статуту визначено, що виключною компетенцією загальних зборів учасників є :

1) Визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження планів діяльності та звітів про їх виконання;

2) Внесення змін до Статуту товариства зміна розміру його статутного капіталу (фонду);

3) Обрання (призначення) та зміщення директора товариства, членів ревізійної комісії;

4) Затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

5) Створення та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв, інших відокремлених підрозділів товариства затвердження їх статутів та положень;

6) Вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) Виключення учасника із товариства (учасник, якого виключають участі у голосуванні не бере);

8) Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності директора товариства;

9) Прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

10) Визначення аудитора (аудиторської компанії) для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства;

11) Прийняття рішення про створення та участь у створенні інших юридичних осіб, а також прийняття рішення про здійснення товариством внесків до статутних капіталів (фондів) юридичних осіб;

12) Встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів до Статутного капіталу (фонду) товариства.

З питань, зазначених в пунктах 1,2,7,10,11 Статуту, рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосують учасники, що володіють у сукупності більш, як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства .

Отже, зі змісту протоколу від 21.08.2017р (оригінал відсутній у зв`язку із виїмкою слідчого) вбачається, що учасник ТзОВ Топ Світ ОСОБА_1 , який володіє часткою статутного капіталу товариства в розмірі 50% був присутній на спірних загальних зборах та голосував за прийняття рішень вищим органом управління товариства.

Однак, в процесі судового розгляду, відповідачем не подано та матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні ст. ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів повідомлення ТзОВ Топ Світ ОСОБА_1 про організацію проведення спірних загальних зборів учасників ТзОВ "Топ Світ" оформлених протоколом №2 від 21.08.2017.

З метою встановлення обставин справи щодо особистої участі позивачем ОСОБА_1 , як учасника ТзОВ Топ Світ , який володіє 50% Статутного капіталу, ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.07.2019 в порядку ст. 89 ГПК України викликано свідків по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 однак, в судове засідання останні не прибули.

Згідно заяви свідка позивача, яка є нотаріально посвідчена приватним нотаріусом І.П.Онищук вбачається, що:

- ОСОБА_4 21.08.2017 з 10:00 год. до 19:30 год. перебувала за адресою: вул Олеся Гончара, 3 у м. Луцьку в приміщенні магазину ТД Аміко-Кераміка , оскільки працює у ТзОВ Аміко-Кераміка 2013 , та стверджує, що 21.08.2017 в цьому приміщенні, постійно знаходився директор ТзОВ ТД Аміко-Кераміка 2013 ОСОБА_1 , який здійснював свої посадові обов`язки директора, спілкувався з клієнтами підприємства усно і по телефону, з покупцями, які заходили в приміщення магазину. В той день пам`ятає ОСОБА_4 , що з нею та ОСОБА_1 здійснено ряд замовлень товару у постачальників: Фірма Керама Експерт , ТзОВ Євротрейд та ТзОВ Еталон .

Крім того, видано значну кількість накладних на товар клієнтам, зокрема ТзОВ Шинака Україна , та прийняли 21.08.2017 замовлення від клієнтів-фізичних осіб на прізвище ОСОБА_9 , ОСОБА_12, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та інших, дані факти відображено документально в обліку підприємства.

Разом з тим, доводить, що 21.08.2017 коли знаходилась ОСОБА_4 у зазначеному приміщенні, ОСОБА_1 з приміщення магазинку Аміко-Кераміка за адресою : вул. Олеся Гончара, 3 у м. Луцьку не відлучався.

Водночас, із заяв свідків третьої особи, які є нотаріально посвідченні приватним нотаріусом С.В. Веремчук та які доводять протилежне, що ОСОБА_1 було достеменно відомо, про вказані збори, які відбулися 19.06.2017, 21.08.2017 та 06.09.2017, ОСОБА_1 був присутнім на вказаних зборах та вказував на те, що не буде фінансувати товариство, як учасник ТзОВ Топ Світ зазначив, що оскільки нібито ОСОБА_2 довів товариство до такого стану, то і останньому і розбиратися у ситуації, фінансувати товариство самостійно або ліквідувати його.

Разом з тим, ОСОБА_1 висловився, що підтримує ліквідацію Товариства і з цього приводу не заперечував, як і з приводу обрання голови та секретаря зборів на кожному з засідань .

ОСОБА_2 та секретар ОСОБА_5 наполягали, щоб ОСОБА_1 поставив свій підпис в протоколі реєстрації учасників товариства, в подальшому оформили протоколи від 19.06.2017, 21.08.2017, та від 06.09.2017.

Надаючи правову оцінку поданим позивачем, та третьою особою доказам, а саме заявам свідків, суд дійшов висновку про те, що дані докази є рівнозначними але суперечливими, такими які заперечують один одного.

Згідно п.2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи може бути невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення. (п.2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016).

У п.2.14 вказаної постанови Пленуму визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З долучених до матеріалів справи доказів, у тому числі заяв свідків, суд не вбачає доведеною ту обставину, що учасник ТзОВ Топ- Світ ОСОБА_1 був присутнім на загальних зборах, а саме: 21.08.2017 та голосував за прийняте рішення.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб, які виникають з огляду на відсутність передбаченого законом кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень. Суди касаційних інстанцій одностайні: прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення - є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №927/524/17 від 21.03.2018, №917/1375/16 від 18.04.2018, №918/373/17 від 02.05.2018.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, матеріалами справи не доведено, що загальні збори від 21.08.2017 відбулися за наявності кворуму , та те що учасник ТзОВ Топ Світ ОСОБА_1 приймав участь у зборах товариства, які оформлені протоколом №2 від 21.08.2017. Крім того, докази які б підтверджували його повідомлення про організацію таких зборів відсутні, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", оформленого протоколом №2 загальних зборів від 21.08.2017, а саме:

- по першому питанню: змінити ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ ОСОБА_2 на ОСОБА_8 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 22.06.2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ). Провести відповідні зміни у державного реєстратора.

3. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Світ (45638, Волинська обл., Луцький р-н., с. Лище, вул. Центральна, буд. 80, код ЄРПОУ 32313299) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1921,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення

складено 07.08.2019р.

Головуючий суддя В. М. Дем`як

Суддя А. С. Вороняк

С.В. Костюк