Рішення

від 01.08.2019 по справі 908/1355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 справа № 908/1355/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТЕНЕРГОМАШ» (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2е)

до відповідача публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 241617,72 грн.,

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Андрусенко О.В., наказ № РК 007 від 01.04.2009, директор; Дон В.О., адвокат, ордер ЗП № 087182 від 01.08.2019

від відповідача: Морозов В.С., довіреність № 5 від 01.01.2019

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 241617,72 грн. передплати за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013. Також позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких 25000,00 грн.

Ухвалою від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1355/19, справі присвоєно номер провадження 18/91/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Від публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 04.07.2019 (надіслано 03.04.2019) до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про залучення третьої особи, відзив.

Ухвалою від 22.07.2019 суд, за заявою відповідача, ухвалив розглядати справу 908/1355/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 01.08.2019. У задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та залучення третьої особи відмовлено.

В судовому засіданні 01.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та надали клопотання про доручення до матеріалів справи акта звірки взаєморозрахунків № 1783 від 31.07.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії. На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № 1783/1пп від 03.12.2018 на попередню оплату електроенергії, що буде використана в січні 2019 року, на суму 231487,20 грн., який позивачем оплачений в повному обсязі платіжним дорученням № 527 від 19.12.2018. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетикита комунальних послуг від 13.11.2018 № 1415 ПАТ "Запоріжжяобленерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області та анульовано з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Отже, відповідач, у зв`язку з запровадженням нового ринку електричної енергії, відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01 січня 2019 року припинив господарську діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і не має можливості виконати свої зобов`язання за договором № 1783 від 20.02.2013 по постачанню у січні 2019 року попередньо оплаченої позивачем електричної енергії згідно з рахунком №1783/1пп від 03.12.2018 на суму 231487,20 грн. Враховуючи викладене, відповідач повинен повернути позивачу 231487,20 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті. Листування сторін з цього приводу позитивних наслідків не мало. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 526, 530, 611, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання повідомив суд про намір укласти мирову угоду.

Представники позивача наміру на укладення сторонами мирової угоди не підтвердили.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що до 01.01.2019 одним з основних видів діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» було постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Запорізької області. З 01.01.2019 відповідач розпочав провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, а ліцензія відповідача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована. Отже, з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв`язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. При цьому, відповідно до положень Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» ПАТ Запоріжжяобленерго є правонаступником в частині прав та обов`язків, у тому числі пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії, тому передоплата позивача може бути використана для зарахування в порядку виконання договору про розподіл електроенергії між позивачем та відповідачем. Крім того відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про електроенергетику» грошові кошти споживачів зараховувались на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, які були відкриті відповідачем в ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» згідно з договором банківського рахунку №1338156-170221-095949 від 21.02.2017. За умовами вказаного договору банківського рахунку банк зобов`язаний виконувати платіжне доручення ПАТ «Запоріжжяобленерго» на повернення коштів, які були зараховані на рахунки підприємства, але йому не належать. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22 неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або неправомірно переказана сума коштів. Тобто, після 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» є неналежним отримувачем грошових коштів, що були перераховані споживачами відповідачу (як постачальнику електроенергії) на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. ПАТ «Запоріжжяобленерго» зверталося до банка з вимогами повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Однак, ПАТ «Державний ощадний банк України» безпідставно повертає без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. Таким чином, чисельні юридичні та побутові споживачі електричної енергії, перед якими станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість через здійснення ними надмірних авансових платежів (передоплати) за електричну енергію до 01.01.2019, опинилися заручниками неправомірної бездіяльності уповноваженого банку в умовах перехідного періоду до нового ринку електричної енергії. За таких обставин, неповернення відповідачем позивачу попередньої оплати в розмірі 241617,72 є наслідком протиправних дій ПАТ «Державний ощадний банк України» . В зв`язку з цим, 08.04.2019 позивач звернувся з позовом до ПАТ «Ощадбанк» про зобов`язання останнього здійснити переказ коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання на користь отримувачів коштів. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2019 відкрито провадження у справі № 908/689/19. З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та просить суд в задоволенні позову відмовити. Також відповідач не погоджується з заявленими позивачем витратами на правову допомогу та вважає їх завищеними.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що ще 15.01.2019 листом за вих. №1010 звернувся до відповідача з заявою про повернення переплати в сумі 241617,72 грн. на розрахунковий рахунок товариства. В січні 2019 року зазначена сума не повернута, ТОВ РОСТЕНЕРГОМАШ не включено до реєстру отримувачів коштів у справі № 908/689/19, відповідачем жодних дій по поверненню коштів не здійснено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТЕНЕРГОМАШ» (споживач, позивач у справі) 20.02.2013 укладено договір про постачання електричної енергії № 1783 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» (розділ 1 Договору).

Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .

Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.10.2013. Договір вважається продовженим на строк, який не перевищує строк дії договору оренди приміщення (об`єкту) та /або земельної ділянки. У разі ненадання споживачем протягом 1 (одного) місяця після спливу дії договору оренди, документів, підтверджуючих його продовження, дія Договору припиняється. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Пунктами 3.1, 3.2 додатка № 4 до договору передбачено, що до кінця поточного розрахункового періоду споживач має право здійснити попередню оплату електричної енергії, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді. У разі відсутності попередньої оплати споживач має право здійснити протягом розрахункового періоду планові платежу за споживану електричну енергію.

Відповідно до п. 7 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору про постачання електричної енергії № 1783/1пп від 20.02.2013 відповідач виставив позивачу рахунок №1783/1ПП від 03.12.2018 на попередню оплату за електроенергію, що буде використана у січні 2019 року, на суму 231487,20 грн. Разом з рахунком споживачу надано Попередження № 1783/1пп про повне (часткове) припинення постачання електричної енергії у разі несплати суми, зазначеної у рахунку.

Позивачем платіжним дорученням № 527 від 19.12.2018 сплачено авансовий внесок за електричну енергію за січень 2019 року в розмірі 231487,20 грн.

Згідно з підписаними сторонами та скріпленим печатками підприємств актами звірки взаєморозрахунків № 1783 від 24.01.2019 та від 16.05.2019 за договором № 1783/1ПП від 20.02.2013 існує заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 241617,72 грн.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» .

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго» , та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» .

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

Листом за вих. № 1010 від 15.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо повернення 241617,72 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії №1783 від 20.02.2013. Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Також, листом № 1052 від 14.03.2019 позивач вказав на незаконність утримування відповідачем 241617,72 грн. переплати за Договором.

Залишок коштів за попередню плату за договором № 1783 від 20.02.2013 відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Закон України «Про ринок електричної енергії» , який набрав чинності 11.06.2017, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У відповідності до ст.ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

З 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» не є енергопостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

Вищевикладене свідчить, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має можливості виконати свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013 по постачанню у січні 2019 попередньо оплаченої позивачем електричної енергії.

Суд приймає до уваги, що підписаними сторонами та скріпленим печатками підприємств актами звірки взаєморозрахунків № 1783 від 24.01.2019 та від 16.05.2019 зафіксовано, що за позивачем станом на 01.01.2019 рахується переплата за Договором в сумі 241617,72 грн. До матеріалів справи також надано акт звірки взаєморозрахунків № 1783 від 31.07.2019, яким підтверджується наявність переплати позивача відповідачу станом на 01.01.2019 в наведеній сумі.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі як споживачем електричної енергії в розмірі 241617,72 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 241617,72 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ «Запоріжжяобленерго» виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії.

Доводи відповідача про те, що кошти передоплати можуть бути використані для зарахування в порядку виконання договору про розподіл електроенергії між позивачем та відповідачем, суд не приймає до уваги та зазначає, що відповідач не надав доказів укладення між сторонами такого договору, та, крім того, доказів врегулювання сторонами можливості використання оплати за договором про постачання електричної енергії в рахунок оплати послуг з розподілу електричної енергії. Зарахування взаємних грошових вимог сторін (у разі їх наявності) є правом сторін і не є предметом розгляду суду в даній справі.

Отже, правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати відсутні. Праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов`язок продавця повернути попередню оплату.

Доводи відповідача стосовно того, що неповернення позивачу попередньої оплати в розмірі 241617,72 грн. є наслідком протиправних дій ПАТ «Державний ощадний банк України» судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки взаємовідносини відповідача з ПАТ «Державний ощадний банк України» по розпорядженню коштами на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання не є підставами, які звільняють його від обов`язку повернення відповідачу суми попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» суми 241617,72. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку щодо повернення позивачу переплачених за договором коштів не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ Запоріжжяобленерго 241617,72 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013 в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТЕНЕРГОМАШ» (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2е, ідентифікаційний код 35875210) 241617,72 грн. (двісті сорок одну тисячу шістсот сімнадцять грн. 72 коп.) переплати за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013 та 3624,27 грн. (три тисячі шістсот двадцять чотири грн. 27 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 06.08.2019.

Суддя В.В. Носівець