Повістка

від 15.08.2019 по справі 908/1355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

15.08.2019 справа № 908/1355/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" про винесення додаткового рішення у справі № 908/1355/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2е)

до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 241617,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 241617,72 грн. передплати за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013. Також позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких 25000,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2019 у справі № 908/1355/19 позов товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" 241617,72 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії № 1783 від 20.02.2013 та 3624,27 грн. судового збору.

В судовому засіданні 01.08.2019 представник позивача заявив про намір подати докази по витратам на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

До господарського суду Запорізької області 05.08.2019 товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" подано заяву № 1118 від 05.08.2019 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених ТОВ "РОСТЕНЕРГОМАШ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2019 заяву про ухвалення додаткового рішення передано раніше визначеному в судовій справі головуючому судді Носівець В.В.

ПАТ Запоріжжяобленерго 12.08.2018 надано заперечення на заяву позивача про постановлення додаткового рішення, в якій відповідач вказав на завищення вартості заявлених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки адвокатом складено типову позовну заяву, без розрахунків сум штрафних санкцій. Крім того вказав, що суд, відкриваючи провадження у справі дійшов висновку про не значну складність справи та її можливість її розгляду у спрощеному позовному провадженні. Вважає, що оформлення процесуальних документів по даній справі не потребувало значних затрат часу і підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Також відзначив, що позивачем не надано докази, які підтверджують за якими критеріями здійснений розрахунок вартості цих послуг, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних послуг, що є необхідним для визначення співрозмірності витрат. Просить залишити без задоволення заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат за надану правову допомогу в розмірі 15000,00 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 087182 від 01.08.2019 щодо надання адвокатом Дон Віктором Олександровичем (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 001338 від 29.06.2017) правової допомоги ТОВ "РОСТЕНЕРГОМАШ" на підставі договору № 60 від 15.05.2019.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2019 № 60, укладений адвокатом Дон Віктором Олександровичем та ТОВ "РОСТЕНЕРГОМАШ", предметом якого є надання усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову (правничу) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Згідно наданої до заяви копії додаткової угоди до договору № 60 про надання правової (правничої) допомоги від 15.05.2019 сторони домовились, що вартість послуг (гонорару) Адвоката становитиме: підготовка заяви по суті (позовна заява) - 5000,00 грн., участь у судовому засіданні - 5000,00 грн., підготовка відповіді на відзив, додаткових пояснень - 2000,00 грн., гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 3000,00 грн.

Позивачем надано копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 01.08.2019,відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу) у формі: підготовка позовної заяви про стягнення грошових коштів з ПАТ Запоріжжяобленерго , термін виконання 25.05.2019, вартість послуги 5000,00 грн.; підготовка відповіді на відзив відповідача по справі № 908/1355/19, термін виконання 08.07.2019, вартість послуги 2000,00 грн.; участь у судовому засіданні 01.08.2019 у справі 908/1355/19, вартість послуги 5000,00 грн.; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у справі № 908/1355/19, вартість послуги 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 764 від 02.08.2019 позивач перерахував на рахунок адвоката 12075,00 грн. вартості правничої допомоги згідно виставленого адвокатом рахунка № 01/08 від 01.08.2019.

Також, на підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивачем надано копії платіжних доручень № 762 від 02.08.2019 на суму 225,00 грн. - призначення платежу: військовий збір з доходу ОСОБА_1 за серпень, та № 763 від 02.08.2019 на суму 2700,00 грн. - призначення платежу: податок на доходи за серпень фізичної особи ОСОБА_2 . Суд не приймає вказані витрати позивача, оскільки сплата податків фізичною особою ОСОБА_1 не входить до переліку витрат на професійну правничу допомогу, визначеному ст. 126 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо визначення суми витрат на правову допомогу адвоката, що підлягає стягненню з відповідача, судом враховано складність справи, яка не відноситься до категорії складних (стягнення 241617,72 грн. передплати за договором про постачання електричної, що не потребує розрахунків), не надання позивачем розрахунку витраченого адвокатом часу на підготовку справи, а також проаналізовано розумність розміру заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, який, на переконання суду, є значно завищеним.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 904/8304/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 908/1355/19 в частині 12075,00 грн., проте, зважаючи на вищезазначені приписи норм чинного законодавства, критерії розумності та реальності, суд зменшує ці витрати до 6037,50 грн., до стягнення підлягає сума витрат на правову допомогу у розмірі 6037,50 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" про винесення додаткового рішення у справі № 908/1355/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТЕНЕРГОМАШ" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2е, ідентифікаційний код 35875210) 6037,50 грн. (шість тисяч тридцять сім грн. 50 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 15.08.2019.

Суддя В.В. Носівець