Рішення

від 11.07.2019 по справі 910/2468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2019Справа № 910/2468/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Селтік"

до 1. Головного територіального управління юстиції у місті Києві

2. Публічне акціонерне товариство "БГ Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд"

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

3. Міністерство юстиції України

про скасування рішення про державну реєстрацію,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 11.07.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 - засновник Приватного підприємства "Селтік" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 1, Управління юстиції) про:

- визнання дій державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рябоконь О. І. неправомірними;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13 491,3 кв.м. за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийняте з порушеннями приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки було прийнято на підставі звіту про оцінку предмета іпотеки, який не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2468/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2019.

Одночасно, з урахуванням заяви про усунення недоліків, судом постановлено розглядати в межах даної справи позовні вимоги Приватного підприємства "Селтік" (далі - позивач, Підприємство) в особі засновника ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літері Е), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13 491,3 кв.м. за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (далі - відповідач 2, Банк), Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" (далі - Товариство) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.04.2019 через канцелярію суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по справі.

05.04.2019 відповідачем подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву.

08.04.2019 третьою особою 1 подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі.

10.04.2019 від третьої особи 3 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі.

У підготовче судове засідання 10.04.2019 прибули представники позивача, відповідача та третіх осіб.

У підготовчому судовому засіданні 10.04.2019 судом поставлено на розгляд питання щодо того хто є позивачем у даній справі, а саме Приватне підприємство "Селтік" чи Приватне підприємство "Селтік" в особі засновника Красікової Наталії Вадимівни.

Відповідно до пояснень, наданих повноважним представником Приватного підприємства "Селтік" - керівником Красіковим В. В., позивачем у справі № 910/2468/19 є Приватне підприємство "Селтік".

Вищевказані пояснення прийняті судом до уваги та в подальшому суд розглядає в межах даної справи позовні вимоги Приватного підприємства "Селтік".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 підготовче судове засідання відкладено на 10.05.2019.

15.04.2019 через канцелярію суду від третьої особи 3 надійшло клопотання про долучення доказів направлення пояснень іншим учасникам справи.

06.05.2019 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" , виключено останнє зі складу третіх осіб, задоволено клопотання ПАТ "БГ Банк" про розгляд справи спочатку та розпочато розгляд справи № 910/2468/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження, запропоновано ПАТ "БГ Банк" як співвідповідачу у справі подати відзив на позовну заяву . Підготовче засідання у справі відкладено на 21.05.2019.

21.05.2019 до канцелярії суду надійшла заява ТОВ "Труб-Інжбуд" про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Представником ПАТ "БГ Банк" 21.05.2019 на виконання ухвали суду до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

Представником ТОВ "Труб-Інжбуд" 21.05.2019 до канцелярії суду було подано заяву відносно пояснень третьої особи щодо спору в яких підтримано позицію заявника, викладену у поясненнях, поданих до суду 04.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 залучено до участі в справі третьою особою - 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Міністерство юстиції України (далі - Міністерство), підготовче судове засідання відкладено на 13.06.2019.

06.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.06.2019 та 13.06.2019 третьою особою 3 подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі з клопотанням про продовження строків на надання таких пояснень.

У підготовче засідання 13.06.2019 з`явились представники сторін та третіх осіб.

За результатами підготовчого засідання 13.06.2019 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 03.07.2019.

Ухвалою суду від 02.07.2019 судове засідання у справі, призначене на 03.07.2019, було перенесено на 11.07.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.07.2019).

У призначеному судовому засіданні 11.07.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Представник Управління юстиції у судовому засіданні 11.07.2019 проти задоволення позовних вимог заперечувала, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмовому відзиві долученому до матеріалів справи.

У свою чергу, представник Банку заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в письмових поясненнях, які відповідач 2, у зв`язку із зміною його процесуального статусу, просив вважати відзивом на позов.

Представники Фонду, Товариства та Міністерства надали пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008 між ПП Селтік та ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником всіх прав і обов`язків якого є ПАТ БГ БАНК ) був укладений Кредитний договір № 11 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) (далі - Кредитний договір). На умовах Кредитного договору, з врахуванням подальших змін та доповнень, Банком було відкрито ПП Селтік кредитну мультивалютну лінію із загальним лімітом 6 095 180,00 доларів США.

Згідно приписів статті Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1048 ЦК України).

Згідно приписів статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 ЦК України Унормовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором . Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Нормами статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, з метою забезпечення виконання Кредитного договору між Банком та ПП Селтік був укладений Договір іпотеки від 29.02.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1145.

За умовами Договору іпотеки ПП Селтік передав в іпотеку Банку належне на праві власності нерухоме майно , а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е ), загальною площею 13 491,30 кв.м., що розташоване за адресою: м . Київ, вул. Червоноткацька, будинок 46.

У зв`язку з неналежним виконанням ПП Селтік своїх зобов`язань за Кредитним договором, у Позичальника виникла заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та штрафними санкціями, яка станом на 02.07.2013 складала 7 138 406,54 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2013 (799,30грн. за 100 дол. США) складало 57 057 283,47 грн, з яких: 6 087 300,00 дол. США - заборгованість по кредиту; 740 379,94 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 304 365,00 дол. США - штраф за несвоєчасне погашення кредиту; 2 303,40 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 4 058,20 дол. США - 3% річних.

З метою усунення порушень допущених ПП Селтік при виконанні зобов`язань за Кредитним договором 03.07.2013 ПАТ БГ БАНК направив ПП Селтік вимогу № 00/20/02-95503 від 02.07.2013 (копія наявна у матеріалах справи, том 2 а. с. 81). Факт отримання вказаної вимоги позивачем у межах даної справи не заперечується.

22.07.2013 ПП Селтік листом від № 2207/1 повідомило ПАТ Банк Перший про неможливість задоволення вимоги іпотекодержателя з підстав складності фінансового стану підприємства.

Оскільки, Підприємство вимогу не виконало, грошові кошти як кредит не повернуло, Банк, як іпотеко держатель, набув право задоволення своїх вимог на підставі статті 33 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, таке право іпотекодержателя також узгоджується із умовами укладеного Договору іпотеки, а саме пунктом 4.2., в якому викладене застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, передбачено, що у іпотекодержателя виникає право на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання договору.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору, 30.09.2013 ПАТ Банк Перший звернувся до ГТУЮ у м. Києві із заявою № 3187719 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду якої 16.10.2013 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України (далі - державний реєстратор) Дурицька М. Є. прийняла рішення № 6851995 Про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. Е ) за адресою: м. Київ, вул . Червоноткацька, 46, за ПАТ Банк Перший .

Крім того, державний реєстратор Рябоконь О. І. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ПАТ Банк Перший на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е ) за адресою: м. Київ, вул . Червоноткацька, 46.

Надалі, 26.02.2015 постановою Правління Національного банку України № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства БГ БАНК .

27.02.2015 на підставі постанови Правління національного банку України від 26.02.2015 № 134, Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства БГ БАНК строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016.

11.02.2016 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ БГ БАНК на два роки по 26.02.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2214 з 06.06.2017 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БГ БАНК Луньо Іллю Вікторовича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.02.2018 № 305 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ БГ БАНК " на один рік по 26.02.2019.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 № 218 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ БГ БАНК на один рік по 26.02.2020.

Зазначена інформація є публічною, розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/27-bg-bank , та в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають додатковому доведенню.

У порядку та у спосіб, що визначений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було виставлено майно ПАТ БГ БАНК на торги.

Зазначене нерухоме майно у Публічного акціонерного товариства БГ БАНК на відкритому аукціоні, що був проведений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб , було придбано третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю ТРУБ- ІНЖБУД .

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, вважає, що рішення державного реєстратора від 16.10.2013 про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ПАТ Банк Перший має бути скасовано, оскільки є протиправним і прийнятим всупереч вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . При цьому порушенням порядку при прийнятті вищевказаного рішення про державну реєстрацію Підприємство зазначає, що звіт про оцінку іпотечного майна, який ПАТ БГ БАНК подав державному реєстратору, є незаконним і таким, що не може бути використаним, тобто у Банка на момент державної реєстрації нерухомого майна був відсутній повний пакет документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки, а у відповідача, у свою чергу, відсутні законні підстави, визначені Законом Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для прийняття оскаржуваного рішення.

На підтвердження вказаних обставин зазначає, що директор ПП Селтік звернувся до Фонду державного майна України з листом від 13.06.2016 №06/13 щодо порушень вимог чинного законодавства СПД Баксаковим С. О. (суб`єкт оціночної діяльності) при складанні Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. Е ) загальною площею 13491,30 кв.м, яке належить на праві приватної власності приватному підприємству Селтік та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, №46.

Фондом державного майна України в червні 2016 було здійснено перевірку Звіту про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013, що був складений оцінювачем СПД Баксаковим С. О. та на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення. За результатами перевірки (рецензування) було встановлено, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний, що підтверджується Листом від 15.07.2016 №10-36-13671.

Крім того, Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України на засіданні 28.07.2016 було розглянуто питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача СПД Баксаковим С. О. при складанні Звіту про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013 і за результатами розгляду матеріалів та пояснень оцінювача було прийнято рішення про проходження Баксаковим С. О. позачергового навчання за програмою підвищення кваліфікації. Протокольне рішення Екзаменаційної комісії № 88 від 28.07.2016 року розміщено на сайті Фонду (http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/press-list/spf-estimate-examination-session/8443.html).

Управління юстиції зазначило, що воно не є належним відповідачем у цій справі, проте по суті заявлених позовних вимог надало пояснення про відмову в задоволенні позову.

Банк, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що звіт про оцінку спірного предмета іпотеки був предметом оскарження в межах справи № 911/3668/14, за наслідками розгляду якої постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо недійсності звіту про оцінку предмета іпотеки, а отже зазначений звіт є чинним. А також, позивачем не наведено наявності у межах спірних правовідносин підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, що визначені у частині 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не надано доказів, які б підтверджували, що заявлене ПАТ Банк Перший право не підлягало державній реєстрації, отже позовні вимоги ПП Селтік не підлягають задоволенню.

Товариство в своїх письмових поясненнях зазначило, що воно є добросовісним набувачем спірного майна та, крім того, зазначило, що при здійсненні спірної державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Банком порушень порядку вчинення дій відсутні.

Фонд, заперечуючи проти задоволення позовних вимог через недоведеність Підприємством належними доказами своїх доказів, також просило застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки за твердженням третьої особи строк позовної давності є пропущеним.

У свою чергу, Міністерство, надаючи пояснення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначило про відсутність належних доказів у підтвердження обставин, з наявністю яких законодавець передбачає визнання спірного рішення про державну реєстрацію права власності неправомірним та таким що, прийнято з порушенням порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Порядок реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна врегульовано Законом України Про іпотеку , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень та Постановою Кабінету міністрів України Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 703 від 22.06.2011 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотскодержатсля, як то вказано у частині 3 сттатті 33 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до приписів статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі , яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Право власності іпоткодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотскодержатсля чи відповідного застереження в іпотечному договорі (частина З стаття 37 Закону України Про іпотеку ).

Як встановлено судом вище, пунктом 4.2.2.1. Договору іпотеки передбачено, що право власності на передане в іпотеку майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя , якщо протягом тридцяти календарних днів Боржник та/або Іпотекодавець не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов цього Договору в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що набуття Банком права на реалізацію своїх прав іпотекодержателя прямо пов`язано із виконанням Підприємством своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором на умовах, в строки та у розмірах, передбачених Кредитним договором.

У межах розгляду даної господарської справи, Підприємством не надано жодного доказу у підтвердження здійснення погашення заборгованості за Кредитним договором , або будь-яких інших доказів на спростування доводів Банку про наявність заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред`явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.

Частиною 1 статті 16 Закону передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (частина 3 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону державний реєстратор , зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями , приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державну реєстрацію права власності ПАТ БГ БАНК на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проведено на підставі договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між Підприємством та Банком.

Також, порядок проведення державної реєстрації права власності на майно, яке являється предметом іпотеки, на момент виникнення спірних правовідносин, визначено Постановою КМ України Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 703 від 22.06.2011.

Згідно пунктів 27-28 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає у тому числі: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2 ) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; 3) звіт про оцінку предмета іпотеки , складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, перелік документів, що подаються державному реєстратору для державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договору іпотеки, що містить іпотечне застереження, є вичерпним.

Судом встановлено та сторонами, у межах розгляду даної справи, не спростовано, що з метою реєстрації права власності на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька , буд . 46 , крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 Порядку ПАТ БГ БАНК подано державному реєстратору : копію вимоги про усунення порушень від 03.07.2013 №00/20/02-95503; документи, що підтверджують сплив 30-денного строку з моменту отримання позивачем письмової вимоги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та лист-відповідь ПП Селтік на вимогу про усунення порушень; звіт про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013.

Пунктом 12 зазначеної вище постанови Кабінету міністрів України встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства , а також відсутність суперечностей між заявленими правами та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних); Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав па нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав па нерухоме майно або обтяження таких прав.

З викладеного слідує, що правовий статус державного реєстратора зобов`язує останнього перевірити виключно комплектність поданих документів та їх відповідність встановленим законодавством вимогам , однак в жодному випадку не зобов`язує перевірити правильність виконання звіту про оцінку майна та фактично проводити його рецензування.

Суд відзначає, що сам факт подання Банком звіту про оцінку майна Підприємством не заперечується. Таким чином, Банком був поданий повний пакет документів для проведення реєстраційних дій.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, * подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно частини 2 статті 24 Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених зазначеним Законом, заборонена (частина 4 вказаної статті Закону).

З системного аналізу викладеного слідує, що за наслідками розгляду поданих документів на реєстрацію державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації , яка може мати місце за наявності визначених Законом підстав.

Суд відзначає, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась справа № 826/4261/14 за позовом Приватного підприємства Сслтік до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Перший" про визнання протиправним за скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. За наслідками розгляду вказаної справи Київським апеляційним адміністративним судом вказано, державний реєстратор не може перевіряти правильність визначення у звіті про оцінку майна вартості об`єкта нерухомості, оскільки дане питання не входить до його компетенції .

Крім того, як встановлено судом та не спростовано сторонами у межах розгляду даної господарської справи, звіт про оцінку нерухомого майна від 16.09.2013 , виконаний суб`єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О. , був предметом судового оскарження в межах справи №911/3668/14 за позовом за позовом Приватного підприємства Селтік до фізичної особи - підприємця Баскакова Сергія Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство БГ Банк , про визнання звіту про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення протиправним та визнання його недійним. Розглянувши зазначену справу, та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Київський апеляційний господарський суд зазначив про недоведеність протиправності оскаржуваного звіту, оскільки звіт було складено суб`єктом оціночної діяльності ФОП Баскаковим С. О. , в межах наданих йому повноважень, який діяв на підставі кваліфікаційного Свідоцтва .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про те, що Підприємством не доведено належними та допустимими доказами, перш за все, факту відсутності порушень виконання Кредитного договору, який прямо пов`язаний із наявністю права Банку звертати стягнення на предмет іпотеки згідно застережень. Також, беручи до уваги те, що Банком на розгляд державному реєстратору був поданий повний пакет документів (передбачених Законом), та законодавчо передбачених підстав відмови в державній реєстрації права власності за Банком суду не доведено , державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію згідно норм чинного законодавства, а тому підстав скасування такого рішення судом не встановлено, а позивачем не доведено. За таких підстав позов не підлягає задоволенню.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пунктами 3-5 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, заява Міністерства про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Селтік" до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , Міністерство юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладаються на Приватне підприємство "Селтік".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06.08.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ