Рішення
від 01.08.2019 по справі 921/257/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/257/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Лановецької міської ради (вул Незалежності, 34, м Ланівці, Тернопільська область, 47400)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (проспект Юності, 39, с Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250)

про стягнення 2619643,84 грн заборгованості, з яких: 1840066,84 грн - орендної плати та 779577 грн - пені

За участю від:

позивача - Іщук К.В.

відповідача - Сміхура В.Р.

Суть справи.

Лановецька міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення 2619643,84 грн заборгованості, з яких: 1840066,84 грн - орендної плати та 779577 грн - пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.11.2012 між Лановецькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" (орендарем) укладено договір оренди щодо земельної ділянки загальною площею 45,5948 га, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568. Земельна ділянка орендарю передана по акту приймання-передачі від 20.12.2012. Строк дії вказаного договору складав 5 років.

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 12.05.2014 внесено зміни до договору оренди землі від 29.11.2012, зокрема в частині що стосується розміру нормативно-грошової оцінки землі та нарахування орендної плати.

На вказаній земельній ділянці, за адресою м Ланівці, вул Вишнівецька, 35, розташовані нежитлові будівлі та споруди.

На підставі договору купівлі-продажу № 1647 від 29.12.2016 до ТОВ "Радехівський цукор" перейшло право власності на вищевказані нежитлові приміщення від продавця - ПАТ "Промінвестбанк".

У адресованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" листах від 13.02.2017 та 12.04.2017 Лановецька міська рада зазначала про необхідність укладення договору оренди щодо земельної ділянки, на якій розміщені належні на праві власності відповідачу будівлі.

Вказані звернення позивача залишені відповідачем без відповіді.

Згодом, ТОВ "Радехівський цукор" на підставі договору від 17.07.2017 відчужило зазначені у позові будівлі та споруди третій особі - ТОВ "Ангеліна-мет". У державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрація цих об'єктів нерухомості за ТОВ "Ангеліна-мет" проведена 03.10.2017.

У відповідача, як власника об'єктів нерухомості за адресою: м Ланівці, вул Вишнівецька, 35, на протязі періоду з 29.12.2016 по 03.10.2017 виник обов'язок по сплаті орендних платежів за земельну ділянку (на якій вони розміщені) на тих самих умовах, які були передбачені для ТОВ "Лановецький цукровий завод" відповідно до умов договору оренди землі від 29.11.2012.

У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" своїх зобов'язань по оплаті за землю, Лановецькою міською радою за період з 29.12.2016 по 03.10.2017 нараховано борг з орендної плати за землю в сумі 1840066,84 грн. На цю суму боргу за період з 29.12.2016 по 31.03.2019 також нараховано пеню в сумі 779577 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2019 відкрито провадження у справі №921/257/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 23.05.2019, яке неодноразово відкладалось, востаннє до 10.07.2019.

В порядку ч 3 ст 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження, про що постановлено ухвалу від 24.06.2019.

В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: письмові пояснення б/н від 21.06.2019 (вх №10909 від 24.06.2019) з додатком; розрахунок заборгованості по орендній платі б/н від 09.07.2019 (вх №11998 від 09.07.2019) з додатком; пояснення б/н від 10.07.2019 по довідці з Державного реєстру речових прав від 08.04.2019 №162645076 (вх №12112 від 10.07.2019).

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи подано: відзив на позовну заяву №4 від 05.06.2019 (вх №10241 від 11.06.2019) з додатком; пояснення №7 від 20.06.2019 (вх №10968 від 24.06.2019) з додатком.

З врахуванням приписів ст ст 80, 118, 119, 165 ГПК України, ухвалою суду від 12.06.2019 відмовлено ТОВ "Радехівський цукор" у прийнятті до розгляду відзиву №4 від 05.06.2019 з долученими до нього доказами (крім завіреної копії договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29.12.2016), у зв'язку з пропуском встановленого судом строку для його подачі.

Також, ухвалою суду від 24.06.2019 відмовлено Лановецькій міській раді у прийнятті до розгляду доказів (долучених до письмових пояснень б/н від 21.06.2019) та відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" у прийнятті до розгляду доказів (долучених до пояснень №7 від 20.06.2019) у зв'язку із пропуском строку для їх подачі та за відсутності клопотання щодо його поновлення.

Надані Лановецькою міською радою пояснення від 21.06.2019 стосуються розрахунку стягуваної суми, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долучення якого до позову мало на мені вказати суду на дати набуття у власність (29.12.2016) та вибуття з власності (03.10.2017) відповідача нерухомого майна (будівель).

Разом з цим, у поясненнях позивач зазначає:

- земельна ділянка розташована у місті Ланівці по вулиці Вишнівецькій 35 та була сформована у 2009 році, перебувала на той час у користуванні (на підставі договору оренди землі від 02.03.2010) у ТОВ "Лановецький цукровий завод", кадастровий номер 6123810100:02:001:0259 загальною площею 47,0690 га;

- наприкінці 2011 року ТОВ "Лановецький цукровий завод" звернувся до Лановецької міської ради з проханням зменшити йому розмір земельної ділянки, якою він користувався на підставі договору оренди землі від 02.03.2010;

- рішенням сесії Лановецької міської ради від 25.01.2012 № 454 вилучено частину земельної ділянки площею 1,4722 га, яка знаходилась в оренді ТОВ "Лановецький цукровий завод", у зв'язку з відчуженням частини нерухомого майна - будівель (контори автопарку, будівлі гаража № 1, № 2, № 3) згідно договору купівлі-продажу від 27.09.2011;

- рішенням сесії Лановецької міської ради від 26.09.2012 № 667 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення права оренди земельної ділянки ТОВ "Лановецький цукровий завод" площею 45,5948 га, присвоєно новий кадастровий номер 6123810100:02:001:0568. Вказаним рішенням Лановецька міська рада розірвала договір оренди землі від 02.03.2010 та зобов'язала ТОВ "Лановецький цукровий завод" укласти новий договір оренди;

- в подальшому, між Лановецькою міською радою та ТОВ "Лановецький цукровий завод" укладено новий договір оренди землі від 29.11.2012 строком на 5 років, предметом якого виступає земельна ділянка площею 45,5948 га із новим кадастровий номером 6123810100:02:001:0568, що чітко вбачається з пункту 2 вказаного договору;

- тобто, земельна ділянка із старим кадастровим номером площею в 47,0690 га, що була сформована ще, у 2009 році, була вилучена в частині 1,4722 га. На підставі цього, ТОВ "Лановецький цукровий завод" було розроблено нову технічну документацію, яка була затверджена Лановецькою міською радою та у листопаді 2012 року присвоєно новий кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га;

- відповідач при розгляді справи по суті буде зазначати, що ним було отримано довідку Лановецької міської ради від 22.12.2016 № 1091, на підставі якої було внесено відомості у договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016, що у вказаній довідці значиться кадастровий номер 6123810100:02:001:0259 загальною площею 46,9793 га;

- щодо даної довідки Лановецька міська рада може пояснити, що вказані відомості були взяті із публічної кадастрової карти. Як виявилось в подальшому, дані відомості містили у собі технічну помилку про яку сторонам не було відомо і яка була згодом виправлена впродовж 2017 року. Тобто, проблема була саме у електронних інформаційних джерелах. На паперових же носіях усі кадастрові номери та площі відповідали дійсності;

- Відділ Держгеокадастру у Лановецькому районі у відповіді від 01.06.2017 № 18-19-0.30-81/110-17 зазначив, що земельна ділянка під кадастровим номером 6123810100:02:001:0259 площею 47,0690 га була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га; 6123810100:02:001:0569 площею 1,4722 га (земельна ділянка, що була вилучена на підставі звернення ТОВ "Лановецький цукровий завод"); 6123810100:02:001:0295 площею 0,0895 га;

- також, Відділ Держгеокадастру у Лановецькому районі зазначив у своїй відповіді, що невідповідність площ земельної ділянки під кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, за якою було укладено договір оренди від 29.11.2012 на площу 45,5948 га з ТОВ "Лановецький цукровий завод", полягає в тому, що у договір було внесено дві земельні ділянки під кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га та 6123810100:02:001:0295 площею 0,0895 га. Земельну ділянку 6123810100:02:001:0295 було подано на вилучення з Національної Кадастрової Системи ще 23.08.2016. Площа 0,0895 га земельної ділянки 6123810100:02:001:0295 перейшла у склад земельної ділянки 6123810100:02:001:0568. Відтак площа земельної ділянки 6123810100:02:001:0568 почала складати 45,5948 га (45,5053 га + 0,0895 га);

- протягом 2017 року усі дані було упорядковано та у витягах з Державного земельного кадастру, та витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності чітко вбачається, що земельна ділянка під кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 має площу 45,5948 га.

На виконання пропозиції суду міською радою долучено до матеріалів справи розрахунок від 09.07.2019 стягуваної суми. Зміст цього розрахунку повністю відповідає тому розрахунку, який наведено позивачем у тексті позовної заяви.

У письмових поясненнях №7 від 20.06.2019 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. З приводу цього ним зазначено наступне:

- в обґрунтування підстав звернення з позовом у справі №921/257/19, про стягнення орендної плати, позивач посилається на висновки зроблені Господарським судом Львівської області у справі №914/1131/18 (у вказаній справі приймали участь ті самі сторони, з приводу тих самих обставин, однак предметом позову було стягнення збитків за той самий період);

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2018 (залишеним без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 та Верховного Суду від 05.02.2019) у справі № 914/1131/18 спростовуються твердження позивача про ту обставину, що ніби-то у спірних відносинах між сторонами (ТОВ Радехівський цукор та Лановецькою міською радою) наявні договірні орендні відносини, які регулюються договором оренди землі від 29.11.2012, укладеного ще із ТОВ Лановецький цукровий завод .

Посилаючись на зміст рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2018 відповідач зазначає:

- у зазначений позивачем період нараховані збитки (з 29.12.2016 по 03.10.2017) земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га перебувала в оренді ТОВ Лановецький цукровий завод , а отже не могла бути передана в оренду відповідачу - ТОВ Радехівський цукор ;

- не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що з набуттям права власності на об'єкти нерухомості до відповідача автоматично перейшло право оренди земельної ділянки, від оформлення якого відповідач ухилявся. Перехід права на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на житловий будинок будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п е ч 1 ст 161 ЗК України);

- як вбачається з матеріалів справи, право оренди спірної земельної ділянки було зареєстроване за ТОВ Лановецький цукровий завод , а об'єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці ТОВ Радехівський цукор придбав у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , за яким не було зареєстроване жодне право користування земельною ділянкою, а відтак до відповідача ані право користування, ані право оренди не перейшло;

- Лановецька міська рада не довела належними та допустимими доказами, що площа земельної ділянки кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 становила 45,5948 га;

- судами встановлено площу земельної ділянки кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 у розмірі 45,5053 га, яка не відповідає розміру площі земельної ділянки зазначеної у позовних вимогах.

Також, ТОВ "Радехівський цукор" звертає увагу суду на те, що Верховний Суд у Постанові від 05.02.2019 у справі №914/1131/18 прийшов до наступних висновків по суті справи:

- за ч 3 ст 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача, з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (п 39 постанови);

- суди встановили, що право оренди спірної земельної ділянки було зареєстроване за ТОВ Лановецький цукровий завод , а об'єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці. Відповідач придбав у ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , за яким не було зареєстровано право користування земельною ділянкою (п 43 постанови);

- доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період непідтверджені, що також не дає підстав для висновку про можливість застосування до спірних правовідносин ст 1212 ЦК України за відсутності встановлення обставин набуття чи збереження майна саме за рахунок позивача (п 44).

В підготовчому судовому засіданні 10.07.2019, в якості одного з представників позивача, приймав участь державний реєстратор Парій М.В., яким надано усні пояснення щодо долученої до позову Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №162645076 від 08.04.2019. Також, в судовому засіданні 10.07.2019 ним долучено до матеріалів справи вже згадувані письмові пояснення від 10.07.2019 по Інформації з ДРРП №162645076 від 08.04.2019, а примірник пояснень вручено представнику відповідача.

Ухвалою суду від 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/257/19 до розгляду по суті на 01.08.2019.

Представником позивача в судовому засіданні 01.08.2019 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові.

Представником відповідача в судовому засіданні 01.08.2019 заперечено проти позову.

Як вже зазначалось ухвалою суду від 12.06.2019 судом відмолено у прийнятті до розгляду відзиву на позовну заяву, разом з доданими до нього документами.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Судом також враховано, що у силу вимог ч 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N 101 VF 27 D 8185675 D 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

На підставі рішення Лановецької міської ради №667 від 26.09.2012 між Лановецькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод (орендарем) укладено договір оренди землі від 29.11.2012, який зареєстрований у Відділі Держземагенства у Лановецькому районі 19.12.2012 за №612381014003187.

Згідно п 1 правочину орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості в межах населеного пункту міста Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області по вул Вишнівецька, 35 (об'єкт оренди).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,5948 га. Кадастровий номер земельної ділянки 6123810100020010568. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі і споруди та інші об'єкти інфраструктури за адресою м Ланівці, вул Вишнівецька, 35 (п п 2,3 договору).

Відповідно до п 5 правочину нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 9921428, 48 грн. Довідка про визначення грошової нормативної оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6123810100020010568 площею 45,5948 га була видана Управлінням Держкомзему у Лановецькому районі від 25 листопада 2012 року.

У п 8 договору сторони обумовили, що його укладено на 5 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 396857,14 грн в рік із щомісячною сплатою однієї дванадцятої цієї суми на банківський рахунок орендодавця (п 9 правочину).

Згідно п 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх призначення та коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п 11 правочину орендна плата вноситься щомісячно із сплатою до 30 числа місяця наступного за звітним, на банківський рахунок Лановецької міської ради.

Розмір орендної плати переглядається згідно законодавства у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п 13 договору).

У п 14 правочину сторонами обумовлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, на суму несплаченої орендної плати справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п 15 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення, експлуатації основних та допоміжних будівель та споруд підприємств машинобудівної та іншої промисловості (обслуговування комплексу цукрового заводу).

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості секція J-11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості (п 16 правочину).

Відповідно до п 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п 36 правочину).

Згідно п 41 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

У п 44 правочину зазначено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; акт приймання - передачі об'єкта оренди; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; технічна документація із землеустрою земельної ділянки.

До цього договору оренди позивачем додано копії:

- плану - схеми земельної ділянки кадастровий номер 6123810100020010568 (дата визначення кадастрового номера 16.11.2012, дата внесення відомостей до автоматизованої системи 19.11.2012), погодженого начальником Управління Держкомзему у Лановецькому районі Наконечним В.О., Головою Лановецької міської ради Ткачуком І.П. та ТОВ Лановецький цукровий завод (орендарем) ОСОБА_1 З вказаного плану - схеми вбачається, що площа земельної ділянки складає 45,5948 га. Вказаний план схема містить опис меж суміжних землевласників (земекористувачів) та адресу - місцезнаходження цієї земельної ділянки;

- виготовленого Тернопільською регіональною філією ДП Центр ДЗК кадастрового плану земельної ділянки номер 6123810100020010568 площею 45,5948 га;

- витягу з технічної документації Управління Держкомзему у Лановецькому районі Тернопільської області від 25.11.2012 №826, згідно якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки (земель промисловості) площею 455948 кв м складала 9921428,48 грн.

В матеріалах справи міститься Акт приймання - передачі б/н від 20.12.2012, згідно якого Лановецька міська рада (орендодавець) передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Лановецький цукровий завод" (орендарю) вищевказану земельну ділянку саме площею 45,5948 га в оренду.

Додатковою угодою №1 від 12.05.2014 сторонами внесено зміни до договору оренди землі від 29.11.2012, зокрема до п 9, а саме:

Згідно п 9 договору оренди від 29.11.2012 (в редакції додаткової угоди від 12.05.2014) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1266262 грн в рік.

Також сторони дійшли згоди, що згідно ч 3 ст 631 ЦК України, умови цієї додаткової угоди застосуються до правовідносин між ними з моменту підписання та скріплення печатками даної додаткової угоди. У зв'язку з чим орендар сплачує з 1 квітня 2014 року орендну плату згідно з новою нормативною грошовою оцінкою землі. З дати підписання даної додаткової угоди орендна плата здійснюється у такі строки: щомісячно на підставі договору в розмірі 1/12 частини річної орендної плати в строки передбачені чинним законодавством.

Невід'ємними частинами даної додаткової угоди є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розрахунок розміру орендної плати.

Відповідно до змісту додаткової угоди, вона набирає чинності з дати підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору оренди землі від 29.11.2012 зареєстрованого у Відділі Держземагенства у Лановецькому районі 19.12.2012 за №612381014003187.

У додатку до вищезазначеної додаткової угоди - Витягу з технічної документації Управління Держземагенства у Лановецькому районі Тернопільської області від 18.02.2014 №554 зазначено, що нормативно грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки площею 45,5948 га складає 42208733,182 грн.

В Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 2014 рік вказано, що орендна плата за земельну ділянку названої площі складає 1266262 грн в рік.

У адресованому Лановецькій міській раді листі №19-19-0.30-112/110-17 від 12.07.2017 Відділ у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомив, що станом на 01.01.2015 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі по вул Вишнівецька, 35 в м Ланівці складав 1,249, станом на 01.01.2016 - 1,433, а станом на 01.01.2017 - 1,06.

На виконання пропозиції суду, відповідачем ТОВ "Радехівський цукор" подано до матеріалів справи копію договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29.12.2016 (зареєстрованого в реєстрі за №1647), укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор".

Відповідно до п 1.1, 1.3 договору продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно і зобов'язується сплатити за нього ціну, яка визначена цим договором, а саме нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35:

нежитлові будівлі: будинок ТЕЦ з котельнею під літерою А , загальною площею 2570 кв м; будинок матеріального складу під літерою А , загальною площею 1481,8 кв м; станція підйому буряка під літерою А , загальною площею 48,25 кв м (нерухоме майно 1);

нежитлові будівлі: головний корпус, загальною площею 5465,50 кв м під літерою А ; будинок РМЦ з мехмайстернею, загальною площею 2388,10 кв м, під літерою А ; матеріальний склад, загальною площею 361,50 кв м під літерою А ; склад цукру №1, загальною площею 5996,90 кв м під літерою А ; склад цукру №2, загальною площею 1141,10 кв м під літерою А ; прохідна №2, загальною площею 15,50 кв м під літерою А ; контора з. д. транспорту, загальною площею 151,60 кв м під літерою А (нерухоме майно 2);

нежитлову будівлю, будівлю гаража бурякопункту загальною площею 117,40 кв м під літерою Г 112142261238 (нерухоме майно 3);

нежитлову будівлю, будівлю браковки буряка, загальною площею 14,70 кв м під літерою А (нерухоме майно 4);

нежитлову будівлю, будівлю компресорної, загальною площею 102,70 кв м під літерою А (нерухоме майно 5);

нежитлову будівлю, будівлю майстерні, загальною площею 418 кв м під літерою А (нерухоме майно 6);

нежитлову будівлю, будівлю свинарника - складу, загальною площею 407 кв м під літерою А (нерухоме майно 7);

нежитлову будівлю, будівлю корівника-складу, загальною площею 1497,50 кв м під літерою А (нерухоме майно 8);

нежитлові будівлі: будівля контори заводу 2-х поверхова, загальною площею 811,90 кв м під літерою А , насосна транспортно-мийних вод, загальною площею 209,60 кв м під літерою А , депо транспортного цеху, загальною площею 346,60 кв м під літерою Б (нерухоме майно 9);

нежитлову будівлю, будівлю складу насіння, загальною площею 777,40 кв м під літерою С (нерухоме майно 10);

нежитлові будівлі: насосну станцію проводи, загальною площею 184,30 кв м під літерою А ; насосну станцію артскважини, загальною площею 48,90 кв м під літерою А ; склад сухого жому, загальною площею 2648,70 кв м під літерою А ; вапняне відділення з обладнанням, загальною площею 538,90 кв м (нерухоме майно 11);

нежитлові будівлі: ваги автомобільні з будинками на вагах, загальною площею 1112,20 кв м під літерою А під літерою А ; автовагова свіжого жому, загальною площею 150 кв м під літерою А ; бурова свердловина, загальною площею 10,40 кв м під літерою А ; контора бурякопункту, загальною площею 265,90 кв м під літерою А (нерухоме майно 12);

нежитлові будівлі: водонапірна башня; насосна фекальних вод, загальною площею 24,58 кв м під літерою А; димова труба, загальною площею 21,11 кв м під літерою А ; мазутонасосна станція, загальною площею 159,70 кв м під літерою А ; лабораторія РЮПРО, загальною площею 347,50 кв м під літерою А (нерухоме майно 13);

нежитлову будівлю, адміністративний будинок, загальною площею 2240,10 кв м під літерою А (нерухоме майно 14).

Із змісту п 1.2 договору вбачається, що нерухоме майно належить продавцю (банку) на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2015 у справі № 921/300/15-г/16, яке за даним Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 15.06.2015, договору розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 112, виданого 18.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А.

Документи, згадані в п 1.2 цього правочину вказують на те, що банк отримав право власності на будівлі по вул Вишнівецька, 35 у м Ланівці шляхом звернення стягнення на майно, належне ТОВ "Лановецький цукровий завод".

Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул Вишнівецька, 35, кадастровий номер 6123810100:02:001:0259, загальною площею 46,9793 га, право користування якими набуто продавцем (банком) на підставі ст 377 ЦК України та ч 2 ст 120 ЗК України, яка використовувалась попереднім власником нерухомого майна Лановецьким цукровим заводом на підставі договору оренди землі, укладеного з Лановецькою міською радою Тернопільської області 29.11.2012.

Тобто, вищезгаданого договору оренди землі, укладеного щодо платного користування земельною ділянкою площею 45,5948 га та кадастровим номером 6123810100:02:001:0568.

У п 6.6 правочину зазначено, що сторонам роз'яснено зміст зокрема, ст 377 ЦК України та ч 2 ст 120 ЗК України щодо переходу до покупця (відповідача у справі) права на користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно.

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №162645076 від 08.04.2019 (надалі - Інформаційна довідка №162645076 від 08.04.2019) державна реєстрація права власності за відповідачем на вказане нерухоме майно проведена 29.12.2016.

Листами №125/03011 від 13.02.2017 та №386/03-11 від 12.04.2017 Лановецька міська рада зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (відправлені на адресу останнього 15.02.2017 та 12.04.2017 відповідно) з проханням про укладення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул Вишнівецька, 35.

За твердженням позивача, його звернення залишені відповідачем без відповіді.

Зміст інформаційної довідки №162645076 від 08.04.2019 вказує про подальший перехід права власності на вищевказане майно від відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор до іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ангеліна-мет на підставі договору купівлі-продажу №1209 від 17.07.2017 та в подальшому оформленого акту приймання - передачі б/н від 29.09.2017. При цьому, державна реєстрація права власності за ТОВ Ангеліна-мет на вказане майно здійснена 03.10.2017.

Вказані обставини, зокрема вибуття з володіння відповідача нерухомого майна саме 29.09.2017, також визнані представниками сторін у даній справі.

Обґрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини чи добросовісності її визнання у суду не має.

За даними інформації №1392/7/19-10-07-02-21 від 04.04.2019 Лановецької ДПІ Кременецького управління ГУ ДФС у Тернопільській області (у відповідь на лист - звернення Лановецької міської ради №483/03-11 від 03.04.2019) Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" в період з 29.12.2016 по 03.10.2017 орендна плата та земельний податок за користування земельною ділянкою площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 не сплачувались.

Відповідно до інформаційної довідки №162645076 від 08.04.2019 земельна ділянка площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, за адресою вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область зареєстрована в державному реєстрі за Лановецькою міською радою 01.12.2017 на підставі Закону України №5245-VI від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

На час розгляду справи земельну ділянку 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га поділено за рішеннями позивача №382 від 22.05.2018 і №697 від 28.11.2018.

Також суд зазначає, що в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1131/18 за позовом Лановецької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський цукор про відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги у справі №914/1131/18 заявник посилався на статтю 7 Закону України Про оренду землі , статті 120, 125, 126, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, Порядок визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, затверджений постановою КМУ від 19.04.1993 №284, зазначаючи, що ТОВ Радехівський цукор набувши право власності на будівлі, що розташовані на земельній ділянці площею 45,5948 га, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, не здійснив оформлення речових прав на вказану земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, що призвело до використання такої земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Лановецька міська рада в обґрунтування позовних вимог зазначає, що фактично була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який вона могла б одержати в разі своєчасного оформлення договору оренди землі. З огляду на викладене, позивачем було нараховано відповідачу 1840066,84 грн збитків за користування земельною ділянкою загальною площею 45,5948 га без правовстановлюючих документів за період з 29.12.2016 по 03.10.2017, про стягнення яких звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2018 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018) у справі №914/1131/18 відмовлено у задоволенні позову.

Прийняті у справі №914/1131/18 судові рішення мотивовані тим, що право оренди спірної земельної ділянки було зареєстроване за ТОВ "Лановецький цукровий завод", а об'єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці Відповідач придбав у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за яким не було зареєстроване право користування земельною ділянкою, відтак до відповідача ані право користування, ані право оренди не перейшло. За змістом статей 15, 93, пункту "в" частини першої статті 96, статті 125 Земельного кодексу України виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи ч 2 ст 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц). З 29.12.2016 по 03.10.2017 (період нарахування) земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га перебувала в оренді ТОВ "Лановецький цукровий завод"; докази розірвання, дострокового припинення цього договору в матеріалах справи відсутні, а також таких відомостей сторонами у справі не надано. Отже не вбачається правопорушення з боку відповідача в неукладенні договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, у період перебування такої в оренді іншої особи. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що шкода завдана місцевому бюджету за використання земельної ділянки кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 у період з 29.12.2016 по 03.10.2017 спричинена саме діями (бездіяльністю) відповідача, оскільки земельна ділянка перебувала в оренді іншої особи у зазначений період; а в подальшому відповідач відчужив об'єкти нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 17.07.2017.

Залишаючи без змін вищевказані судові рішення у справі №914/1131/18 Верховним Судом у постанові від 05.02.2019, однак вказано наступне:

- у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч 2 ст 120 ЗК України (п 39 постанови);

- особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню (п 40 постанови);

- у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача. При цьому, враховуючи, що відповідний договір, укладений з попереднім власником, розірванню не підлягає, а продовжує діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна, тобто фактично відбувається заміна сторони у зобов'язанні. Відповідні обставини виключають можливість застосування до таких правовідносин статті 1212 ЦК України, оскільки в такому разі не йдеться про набуття або збереження майна за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, що є однією з обов'язкових ознак для кваліфікації кондикційних зобов'язань (п 41 постанови).

Верховним Судом у постанові від 05.02.2019 у справі №914/1131/18 зазначено, про необґрунтованість одночасного посилання скаржника, як на підставу для задоволення позову про стягнення збитків, у справі №914/1131/18 як на ст 1212 ЦК України, так і на ст ст 120, 125, 126 ЗК України, а також ч 3 ст 7 Закону України "Про оренду землі". А відтак, вказано про невірно обраний позивачем спосіб захисту (п 42 постанови).

Усі перелічені позиції постанови по справі №914/1131/18 викладені в розділі "Позиція Верховного Суду".

Наслідком ухвалення Верховним Судом згаданої постанови у справі №914/1131/18, стало звернення Лановецької міської ради з позовом до Господарського суду Тернопільської області до відповідача ТОВ Радехівський цукор у справі №921/257/19 про стягнення 1840066,84 грн - орендної плати та 779577 грн - пені.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч 3 ст 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 6 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частина другою та третьою цієї статті (ч 1 ст 24 ГПК України).

За приписами п 1 ч 1 ст 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Також, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п 6 ч 1 ст 20 ГПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно з ч 1 ст 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З викладеного випливає, що підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками.

Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ, застосування якої до спірних правовідносин залежить від характеру спірних правовідносин (ч 1 ст 29 ГПК України).

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність (Довідка Верховного Суду за результатами узагальнення проблемних питань застосування окремих положень ГПК України).

Зокрема, правова норма ч 3 ст 30 ГПК України, встановлює, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються за місцезнаходженням майна, або основної його частини.

Частиною 1 статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки , а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать , зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати , якщо спір виник з приводу нерухомого майна ; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі №640/16548/16-ц.

Відповідно до ч 4 ст 236 ГПК України, ч 6 ст 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З позовних матеріалів вбачається, що предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою (нерухомим майном), яка знаходиться за адресою: вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область.

А відтак, розгляд даного спору підпадає під юрисдикцію Господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до ч 1 ст 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч 1 ст 317 ЦК України).

Згідно ст 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст 80 Земельного кодексу України (в редакції від 02.10.2012, чинній станом на момент укладення договору оренди від 29.11.2012) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції від 02.10.2012, чинній станом на момент укладення договору оренди від 29.11.2012) міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст 79 Земельного кодексу України (в редакції від 02.10.2012, чинній станом на момент укладення договору оренди від 29.11.2012) земельна ділянка, як об'єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Лановецької міської ради №667 від 26.09.2012, між Лановецькою міською радою (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лановецький цукровий завод 29.11.2012 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, що знаходиться за адресою: вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область. Строк договору оренди складав 5 років.

Сторонами у справі №921/257/19 не заперечується факт приналежності станом на 29.11.2012 (дату укладення договору оренди землі) земельної ділянки площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, за адресою: вул. Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область до комунальної власності Лановецької міської ради, попри те, що державна реєстрація цього права здійснена 01.12.2017.

Договір оренди землі від 29.11.2012 саме площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 та додатками до нього був зареєстрований органом Держземагенства у Лановецькому районі 19.12.2012 за №612381014003187.

Як вже зазначалось, одним із додатків до договору оренди землі від 29.11.2012 являється план - схема земельної ділянки кадастровий номер 6123810100020010568, площею 45,5948 га, за адресою: вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область, із зазначенням у ньому опису меж суміжних землекористувачів цієї земельної ділянки. У цьому плані - схемі дата визначення кадастрового номера вказана 16.11.2012, а дата внесення відомостей до автоматизованої системи - 19.11.2012.

Зазначений план-схема погоджений відповідальними особами Управління Держкомзему у Лановецькому районі, а також самими сторонами договору Лановецькою міською радою та ТОВ Лановецький цукровий завод .

За ст 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Разом з цим, ст 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів протилежного, в т ч визнання в судовому порядку договору оренди землі від 29.11.2012 та додаткової угоди від 12.05.2014 недійсними, матеріали справи №921/257/19 не містять.

А відтак, неспростованою у встановленому законом порядку є обставина правомірності договору від 29.11.2012, об'єктом якого виступає земельна ділянка площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, за адресою: вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, Лановецький район, Тернопільська область.

При цьому, його умови щодо площі, кадастрового номеру, нормативно грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати були взяті з даних уповноваженого органу Держкомзему (Держземагенства) України та погоджені ним.

Неточності щодо площі земельної ділянки та її кадастрового номеру, на які посилається відповідач у справі, були усунуті правонаступником згаданих державних органів - Відділом у Лановецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що випливає з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №173274274 від 10.07.2019, долучених судом до матеріалів справи.

Відповідно до рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2015 у справі №921/300/15-г/16 та договору від 18.02.2016 право власності на нерухоме майно, що знаходилось на цій ділянці перейшло від ТОВ "Лановецький цукровий завод" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". А за договором купівлі-продажу №1647 від 29.12.2016 від банку до ТОВ "Радехівський цукор".

У п 1.2 договору купівлі-продажу №1647 від 29.12.2016 зазначено, що нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою вул Вишнівецька, 35, м Ланівці, кадастровий номер 6123810100:02:001:0259 площею 46,9793 га.

По тексту п 6.6 договору купівлі-продажу №1647 від 29.12.2016 зазначено, що сторонам роз'яснено, серед іншого, зміст ст 377 ЦК України та ч 2 ст 120 ЗК України щодо переходу до покупця (ТОВ Радехівський цукор ) права на користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно.

Стаття 120 Земельного кодексу України (в редакції від 06.12.2016, чинній на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно - 29.12.2016) передбачала, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч 1 ст 120). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч 2 ст 120). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (ч 5 ст 120). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (ч 6 ст 120).

Також, згідно ст 377 Цивільного кодексу України (в редакції від 02.12.2016, чинній на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно - 29.12.2016) зазначалось, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Разом з цим, ст 141 Земельного кодексу України (в редакції від 06.12.2016, чинній на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) передбачала підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п е ч 1).

З огляду на приписи перелічених правових норм, правову позицію, викладену Верховним Судом у п п 39-41 своєї постанови від 05.02.2019 №914/1131/18 за участю тих же сторін щодо продовження чинності для нових власників будівель попереднього договору оренди землі, на якій вони (будівлі) знаходяться через фактичну зміну орендаря у зобов'язанні, а також на не спростовану презумпцію правомірності договору оренди земельної ділянки від 29.11.2012, суд критично оцінює зміст п 6.6 договору купівлі-продажу №1647 від 29.12.2016 щодо переходу до відповідача права користування земельною ділянкою кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га.

Адже єдиним правовстановлючим документом на землю для власників нерухомого майна, що змінювались, залишався договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га.

Про наявність у ТОВ Радехівський цукор права на користування земельною ділянкою зазначив у своїй постанові Верховний Суд, відмовляючи Лановецькій міській раді у задоволенні кондикційного позову, на підставі ст 1212 ЦК України.

Використання землі в Україні є платним.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст 21 Закону України Про оренду землю орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, за час користування земельною ділянкою по вул Вишнівецька, 35 у м Ланівці ТОВ Радехівський цукор не сплачувало ні земельного податку ні орендної плати.

Про відсутність у зв'язку з цим у відповідача кондикційних зобов'язань було зазначено в судових рішеннях по справі 914/1131/18.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно п 288.1. ст 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України (в редакції від 06.12.2016, чинній на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п "в" ч 1 ст 96 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).

Відповідно до ст ст 15, 21 Закону України "Про оренду землі" розмір орендної плати є істотною умовою такого правочину.

Відповідно до договору оренди землі від 29.11.2012, а саме п 8, його було укладено на 5 років.

А відтак, спірний у справі №921/257/19 період стягнення заборгованості охоплюється терміном дії договору оренди від 29.11.2012.

Відповідно до п 9 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 12.05.2014) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1266262 грн в рік та 1/12 частини річної орендної плати щомісяця (105521,83 грн щомісяця).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з врахуванням її призначення та коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України (п 10 договору від 29.11.2012).

Інформація щодо нормативно грошової оцінки орендованої земельної ділянки вказана у витягу з технічної документації Управління Держземагенства у Лановецькому районі Тернопільської області від 18.02.2014 №554, за даними якого така становить 42208733,182 грн. Трьох відсотковий розмір річної орендної плати від цієї суми складає 1266262 грн (105521,83 грн в місяць).

Постановою Кабінету Міністрів України №1724 від 13.12.2006 Про деякі питання оренди землі , а саме п 2 затверджено форму розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, згідно з додатком 2.

Із додатку №2 до вищевказаної постанови Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, на __ 200_ року вбачається, що при його проведенні застосовуються наступні елементи: категорія земель; площа кв м (в населених пунктах), гектарів (за межами населених пунктів); нормативно грошова оцінка земельної ділянки в грн на певну дату; ставка земельного податку, встановлена Законом України Про плату за землю , відсотків нормативно грошової оцінки земельної ділянки; добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки ; прийнятий для розрахунку розмір орендної плати (відсотків нормативно грошової оцінки земельної ділянки); розмір земельного податку (грн); розмір орендної плати (грн).

З врахуванням вищевказаних умов договору оренди, додаткової угоди до неї, щодо порядку визначення орендної плати, факту проведення останньої нормативно грошової оцінки земельної ділянки у 2014 році, коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2015 - 1,249, станом на 01.01.2016 - 1,433, станом 01.01.2017 - 1,06, згідно наведеного позивачем розрахунку в позовній заяві ним заявлено до стягнення з відповідача 1840066,84 грн - орендної плати за період з 29.12.2016 (дату набуття відповідачем у власність нерухомого майна та її державної реєстрації) по 03.10.2017 (дату державної реєстрації за ТОВ Ангеліна - мет права власності на вказане майно).

З приводу цього, суд вважає за необхідне зазначити, що від відповідача/ТОВ Радехівський цукор перейшло право власності на нежитлові будівлі по вул Вишнівецька, 35 у м Ланівці до ТОВ Ангеліна - мет на підставі договору від 17.07.2017. Фактична передача (вибуття) майна від відповідача до названого товариства була проведена 29.09.2017. Як зазначалось раніше, через визнання її сторонами, дана обставина не потребує доведення ( ч 1 ст 75 ГПК України). А 03.10.2017 здійснено державну реєстрацію права власності за товариством Ангеліна - мет на ці нерухомі об'єкти.

Момент державної реєстрації права власності на нерухоме майно після його переходу до нового власника від волі ТОВ Радехівський цукор вже не залежав.

А відтак, нежитлові будівлі перебували у володінні та користуванні ТОВ Радехівський цукор у період часу 29.12.2016 - 28.09.2017.

Розрахунок заявленої у справі №921/257/19 суми заборгованості наведений позивачем у тексті позовної заяви.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи наведене, судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми орендної плати, який склав:

- у грудні 2016 року - 18277,24 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн/31 день у грудні 2016 року = 3403,93 грн; 3403,93 грн * 3 дні = 10211,79 грн; 10211,79 грн *1,249*1,433 = 18277,24 грн);

- у січні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249*1,433*1,06 = 200196, 65 грн);

- у лютому 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у березні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у квітні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у травні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у червні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у липні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у серпні 2017 року - 200196,65 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 200196, 65 грн);

- у вересні 2017 року - 186849,98 грн (1266262 грн/12 = 105521,83 грн; 105521,83/30днів у вересні 2017 року = 3517,39 грн; 3517,39 грн * 28 днів = 98486,92 грн; 98486,92 грн * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 186849,98 грн).

Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, сум на які здійснювалось нарахування, встановлено, що заявлена до стягнення підлягає сума боргу з орендної плати в розмірі 1806700,42 грн.

Решта заявленої до стягнення сума орендної плати в розмірі 33366,42 грн не підлягає до задоволення, як необґрунтована, оскільки нарахована за межами періоду фактичного перебування нежитлових будівель у володінні та користуванні відповідача, тобто після 28.09.2017.

Згідно з ст 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Орендна плата вноситься щомісячно із сплатою до 30 числа місяця наступного за звітним (п 11 договору від 29.11.2012).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст 530 ЦК України).

Нормами ст 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст 612 ЦК України).

У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 779577 грн - пені, обрахованої на суму боргу по орендній платі в розмірі 1840066,84 грн за період 29.12.2016 - 03.10.2017.

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ч 1 ст 546 ЦК України).

Згідно із ст 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п 14 договору оренди сторони обумовили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором , на суму несплаченої орендної плати справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Разом з цим, спеціальним Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 (з наступними змінами), регулюються договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч 6 ст 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Попри обумовлений сторонами у п 14 договору оренди порядок нарахування пені (який визначає розмір пені 120 % річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення), враховуючи імперативні приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", встановлені судом точні дати несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, з врахуванням приписів ч 6 ст 232 ГК України по кожному періоду, а саме по боргу:

за грудень 2016 року на суму 18277,24 грн прострочка тривала у період 30.01.2017 - 30.07.2017;

за січень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 01.03.2017 - 01.09.2017;

за лютий 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.03.2017 - 30.09.2017;

за березень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.04.2017 - 30.10.2017;

за квітень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.05.2017 - 30.11.2017;

за травень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.06.2017 - 30.12.2017;

за червень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.07.2017 - 30.01.2018;

за липень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.08.2017 - 28.02.2018;

за серпень 2017 року на суму 200196,65 грн прострочка тривала у період 30.09.2017 - 30.03.2018;

за вересень 2017 року на суму 186849,98 грн прострочка тривала у період 30.10.2017 - 30.04.2018, судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку встановлено, що правомірним є задоволення до стягнення з відповідача пені в сумі 244699,66 грн.

Решта заявлена до стягнення сума пені в розмірі 534877,34 грн не підлягає до задоволення як необґрунтовано заявлена.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що доведеними та обґрунтованими є частково задоволені позовні вимоги Лановецької міської ради щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 1806700,42 грн - орендної плати та 244699, 66 грн - пені.

В задоволені вимог про стягнення 33366,42 грн - орендної плати та 534877,34 грн - пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судом не беруться до уваги доводи відповідача, наведені ним у його письмових поясненнях, які при цьому не являються заявами по суті справи згідно ст 161 ГПК України.

В порядку ст ст 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст ст 3, 4, 13, 20, 50, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (проспект Юності, 39, с Павлів, Радехівський район, Львівська область, 80250, ідентифікаційний код 36153189) на користь Лановецької міської ради (вул Незалежності, 34, м Ланівці, Тернопільська область, 47400, ідентифікаційний код 04396288) 1806700 (один мільйон вісімсот шість тисяч сімсот) грн 42 коп - орендної плати, 244699 (двісті сорок чотири тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн 66 коп - пені, 30771 (тридцять тисяч сімсот сімдесят одну) грн 01 коп - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2. В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст ст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 серпня 2019 року.

Суддя І.П. Шумський

Дата ухвалення рішення01.08.2019
Оприлюднено07.08.2019

Судовий реєстр по справі —921/257/19

Постанова від 11.03.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Ухвала від 03.02.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суховий В.Г.

Судовий наказ від 21.12.2019

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Постанова від 09.12.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 17.10.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 30.09.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 09.09.2019

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Рішення від 01.08.2019

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

Рішення від 01.08.2019

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Шумський І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні