Постанова

від 11.03.2020 по справі 921/257/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/257/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лановецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (Якімець Г.Г., Бонк Т.Б., Матущак О.І.) у справі № 921/257/19 Господарського суду Тернопільської області

за позовом Лановецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" про стягнення 2 619 643,84 грн заборгованості, з яких: 1 840 066,84 грн орендної плати та 779 577,00 грн пені

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Лановецька міська рада (далі - Позивач) звернулася в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (далі - Відповідач) про стягнення 2 619 643,84 грн заборгованості, з яких: 1 840 066,84 грн орендної плати та 779 577,00 грн пені.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відповідача, як власника об`єктів нерухомості за адресою: м Ланівці, вул Вишнівецька, 35, протягом періоду з 29.12.2016 по 03.10.2017 виник обов`язок по сплаті орендних платежів за земельну ділянку, на якій розміщені ці об`єкти нерухомості, на тих самих умовах, які були передбачені для ТОВ "Лановецький цукровий завод" відповідно до умов договору оренди землі від 29.11.2012 (кадастровий номер 6123810100:02:001:0568, площа 45,5948 га).

Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2019 позов задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 806 700,42грн орендної плати, 244 699,66 грн пені. В решті позову відмовлено.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Відповідач, придбавши у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, в силу положень статей 120, 141 ЗК України та статті 377 ЦК України , є користувачем земельної ділянки за договором оренди землі від 29.11.2012, укладеним між Позивачем та ТОВ "Лановецький цукровий завод", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача орендних платежів за період з 29.12.2016 по 28.09.2017, в якому Відповідач здійснював користування земельною ділянкою у зв`язку з володінням нерухомим майном на цій ділянці. За перерахунком суду з Відповідача також підлягає стягненню пеня в сумі 244 699,66 грн.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

6. Постанова суду мотивована тим, що кадастрові номери та площі земельних ділянок за договором оренди землі від 29.11.2012 та договором купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016 є різними, що унеможливлює застосування, у цьому випадку, умов договору оренди землі до нового власника нерухомого майна. Крім того, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") на момент укладення договору купівлі-продажу, до набувача (Відповідач) не перейшло, а докази протилежного у матеріалах справи відсутні та Позивачем не надані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача

7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. При прийнятті постанови судом апеляційної інстанції порушено статті 120, 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частину 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі".

9. Судом не враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18, від 22.08.2019 у справі №921/3/19, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, , чим порушено частину 4 статті 236 ГПК України.

10. Суд першої інстанції обґрунтовано визначився з правомірністю договору від 29.11.2012, об`єктом якого є земельна ділянка площею 45,5948 га з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568, а неточності щодо площі земельної ділянки та її кадастрового номера, на які посилається Відповідач та апеляційний господарський суд, були усунуті Лановецьким районним відділом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №173274274 від 10.07.2019.

11. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою договір від 17.07.2017 купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, за яким Відповідач відчужив об`єкти нерухомості ТОВ "Ангеліна-мет", які знаходяться саме на земельній ділянці із кадастровим номером 6123810100:02:001:0568.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови у справі було дотримано норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Позивачем (Орендодавець) та ТОВ "Лановецький цукровий завод" (Орендар) 29.11.2012 укладено договір оренди землі, за умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості в межах населеного пункту міста Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області по вул.Вишнівецька, 35 (Об`єкт оренди).

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 45,5948 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123810100:02:001:0568.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі і споруди та інші об`єкти інфраструктури за адресою: м Ланівці, вул. Вишнівецька, 35 (пункт 3 договору).

Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 921 428,48 грн. Довідка про визначення грошової нормативної оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5948 га видана Управлінням Держкомзему у Лановецькому районі від 25.11.2012.

Умовами договору визначено розмір та порядок внесення орендної плати.

14. Між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Продавець) та Відповідачем (Покупець) 29.12.2016 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нерухоме майно і зобов`язався сплатити за нього ціну, яка визначена цим договором, а саме: нерухоме майно, що розташоване за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вулиця Вишнівецька, будинок 35.

Пунктом 1.2 договору визначено, що нерухоме майно належить Продавцю на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2015 у справі №921/300/15-г/16, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 15.06.2015; договору про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, від 18.02.2016. Продавець отримав право власності на будівлі по вул. Вишнівецька, 35 у м. Ланівці, шляхом звернення стягнення на майно, належне ТОВ "Лановецький цукровий завод". Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, розташованій за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, кадастровий номер 6123810100:02:001:0259, загальною площею 46,9793 га, право користування якими набуто Продавцем на підставі статті 377 ЦК України та частини 2 статті 120 ЗК України , та яка використовувалася попереднім власником нерухомого майна на підставі договору оренди землі, укладеного з Позивачем 29.11.2012.

15. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державна реєстрація права власності за Відповідачем на вказане нерухоме майно проведена 29.12.2016. В подальшому, зазначене нерухоме майно за договором купівлі-продажу №1209 від 17.07.2017 Відповідачем продано ТОВ "Ангеліна-мет". Фактична передача (вибуття) нерухомого майна від Відповідача до ТОВ "Ангеліна-мет" відбулася 28.09.2017. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ "Ангеліна-мет" проведена 03.10.2017.

16. Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2018 у справі №914/1131/18, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 та постановою Верховного Суду від 05.02.2019, відмовлено у задоволенні позову Позивача до Відповідача про відшкодування збитків в сумі 1 840 066,84 грн за користування земельною ділянкою площею 45,5948 га, кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 без правовстановлюючих документів за період з 29.12.2016 по 03.10.2017, у зв`язку з невірно обраним способом захисту.

16.1. У пункті 43 постанови Верховного Суду у справі №914/1131/18 зазначено, що право оренди спірної земельної ділянки було зареєстроване за ТОВ "Лановецький цукровий завод", а об`єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці, Відповідач придбав у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за яким не було зареєстровано право користування земельною ділянкою. У період з 29.12.2016 по 03.10.2017 (період нарахування збитків) земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га перебувала в оренді ТОВ "Лановецький цукровий завод" і докази розірвання, дострокового припинення оренди судам не надані.

17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, придбавши у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул. Вишнівецька, 35, в силу положень статей 120, 141 ЗК України та статті 377 ЦК України , є користувачем земельної ділянки за договором оренди землі від 29.11.2012, укладеним між Позивачем та ТОВ "Лановецький цукровий завод", а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача орендних платежів за період з 29.12.2016 по 28.09.2017, в якому Відповідач здійснював користування земельною ділянкою у зв`язку з володінням нерухомим майном на цій ділянці.

18. Суд апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погодився з тих підстав, що кадастрові номери та площі земельних ділянок за договором оренди землі від 29.11.2012 кадастровий номер (6123810100:02:001:0568, площа 45,5948 га) та договором купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2016 (кадастровий номер 6123810100:02:001:0259, площа 46,9793 га) є різними, що унеможливлює застосування, у цьому випадку, умов договору оренди землі до нового власника нерухомого майна. Крім того, при укладенні договору купівлі-продажу нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") на момент укладення договору купівлі-продажу, до набувача (Відповідач) не перейшло, а докази протилежного у матеріалах справи відсутні та Позивачем не надані.

19. Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України, а також Законом України "Про оренду землі". Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України).

20. Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки , на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

21. З наведеного слід дійти висновку, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі статті 120 ЗК України та статті 7 Закону України "Про оренду землі" право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю.

21.1. Апеляційним господарським судом з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:02:001:0259 площею 47,0690 га згідно з рішеннями Позивача та виготовлених проектів землеустрою була поділена на три земельні ділянки: кадастровий номер 6123810100:02:001:0569 площею 1,4722 га; кадастровий номер 6123810100:02:001:0568 площею 45,5053 га; кадастровий номер 6123810100:02:001:0295 площею 0,0895 га.

22. Проте, слід мати на увазі, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці , до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою , на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України.

23. Наведене також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі №21-804а16, згідно з якою у частинах 1 та 2 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18, від 22.08.2019 у справі №921/3/19, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

24. Таким чином, у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилася в користуванні саме відчужувача цього майна , новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника , що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача.

25. Враховуючи наведене, а також надавши оцінку всім зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 29.11.2012 було зареєстроване саме за ТОВ "Лановецький цукровий завод", а об`єкти нерухомості, розташовані на цій земельній ділянці, Відповідач придбав у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за яким не було зареєстровано та оформлено право користування вказаною земельною ділянкою. Зазначеного не врахував суд першої інстанції під час ухвалення рішення у справі та дійшов помилкового висновку про перехід права оренди на земельну ділянку до Відповідача саме від ТОВ "Лановецький цукровий завод" відповідно до договору оренди землі від 29.11.2012.

25.1. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги, наведені в пункті 8 постанови, є необґрунтованими.

26. Щодо посилання Позивача, яке вказане в пункті 9 постанови, Суд зазначає, що наведена скаржником судова практика стосується питання переходу права користування земельною ділянкою, на якій розміщене придбане новим власником нерухоме майно від попереднього до нового землекористувача. При цьому, для належного переходу права користування земельною ділянкою до нового власника нерухомості, розміщеної на цій земельній ділянці, як вже зазначалося вище, право користування землею має бути належно оформленим саме у попереднього користувача нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці. У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що апеляційним господарським судом не було порушено частину 4 статті 236 ГПК України при прийнятті оскарженої Позивачем постанови.

27. Доводи скаржника, зазначені в пункті 10 постанови, колегія суддів відхиляє, оскільки вони стосуються надання оцінки доказам у справі та незгодою з встановленими судом апеляційної інстанції на підставі цих доказів обставин справи, у зв`язку з чим не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або перевіряти докази.

28. Посилання Позивача, вказане в пункті 11 постанови Судом відхиляється, оскільки обставини відчуження Відповідачем будівель і споруд не входять до кола обставин, що підлягають доказуванню у даній справі, де предметом доказування є наявність договірних відносин щодо оренди земельної ділянки між міськрадою (Позивачем) та Відповідачем.

29. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

30. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо розподілу судових витрат

32 . Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції , покладаються на скаржника .

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України (в редакції до 08.02.2020), суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лановецької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №921/257/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.