Рішення

від 07.08.2019 по справі 160/6358/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 160/6358/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Клінлайф" до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

09.07.2019 року Приватне підприємство Клінлайф (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0020715650 від 16.04.2019 року про застосування штрафу у розмірі 1 355,53 грн. за період з 21.01.2019 року по 05.04.2019 року та нарахування пені в розмірі 197,99 грн.;

- стягнути з відповідача на користь на ПП Клінлайф судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.04.2019 року Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області винесено оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску у розмірі 1 553,52 грн. Проте, позивач не погоджується із вказаним рішенням, оскільки на час винесення рішення відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок за грудень 2018 року та січень 2019 року сплачено позивачем без порушення законодавчо встановленого строку, що підтверджується звітами та платіжними дорученнями.

12.07.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 06.08.2019 року (а.с. 2).

02.08.2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що Приватне підприємство "Клінлайф" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивачем належним чином не виконувались норми статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме єдиний внесок за грудень 2018 року та січень 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, в зв`язку із чим було прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, Приватне підприємство "Клінлайф" зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 20.10.2005 року за адресою: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 4, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №425880, наявною у матеріалах справи (а.с. 7).

Так, 15.02.2019 року позивачем подано звіт нарахування єдиного внеску за січень 2019 року, в графі 3 якого нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4 379,22 грн. (а.с. 13).

07.03.2019 року позивачем подано звіт нарахування єдиного внеску за лютий 2019 року, в графі 3 якого нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4 181,22 грн. (а.с. 16).

08.04.2019 року позивачем подано звіт нарахування єдиного внеску за лютий 2019 року, в графі 3 якого нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4 181,22 грн. (а.с. 19).

Вказані звіти були прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 14, 17, 20).

16.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області прийнято рішення №0020715650 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до Приватного підприємства "Клінлайф" штраф у розмірі 20%, що складає 1 355,53 грн. за період з 22.01.2019 року по 05.04.2019 року та нараховано пеню у розмірі 197,99 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, проте рішенням від 18.06.2019 року №27801/6/99-99-11-05-02-25 рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 9-11).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту першого статті 4 Закону №2464-VI, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.

Згідно із частиною першою статті 9 цього ж закону, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною п`ятою цієї статті, встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).

Таким чином, Приватне підприємство "Клінлайф" є суб`єктом сплати єдиного внеску, що свідчить про його обов`язок щомісячної сплати (не пізніше 20 числа наступного місяця) такого внеску, шляхом внесення відповідних сум на рахунок відповідача.

Приписами частини сьомої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Положення статі 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" кореспондуються з пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де закріплено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" закріплено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що днем виконання зобов`язання зі сплати єдиного внеску є: у разі безготівкової сплати - день списання грошових коштів з рахунку платника, у разі готівкової оплати - день прийняття банківською установою документа, який підтверджує переказ готівки.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема з облікової картки платника податків вбачається, що за позивачем станом на 31.12.2018 року обліковується недоїмка з єдиного внеску у розмірі 3 262,38 грн. (а.с. 32).

Так, позивачем надано наступні письмові докази щодо підтвердження своєчасності сплати єдиного внеску за період з 21.07.2018 року по 21.01.2019 року:

- по звіту за січень 2019 року: платіжні доручення від 21.01.2019 року №2679 на суму 2 288,61 грн. та від 05.02.2019 року №2681 на суму 2 090,61 грн.;

- по звіту за лютий 2019 року: платіжні доручення від 20.02.2019 року №2701 на суму 2 090,61 грн. та від 05.03.2019 року №2708 на суму 2 090,61 грн.;

- по звіту за березень 2019 року: платіжні доручення від 20.03.2019 року №2723 на суму 2 090,61 грн. та від 05.04.2019 року №2731 на суму 2 090,61 грн.;

Проте, з урахуванням недоїмки по єдиному внеску за минулі періоди, зазначені платежі відповідно до вимог ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI, були направлені саме на погашення недоїмки, що підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема обліковою карткою платника податків (а.с. 32-56).

Абзацом першим частинами 2 та 4 ст. 25 Закону №2464 передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу перший ч. 16 ст. 25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем було допущено несвоєчасну сплату єдиного внеску за період січень, лютий, березень 2019 року, а тому контролюючим органом було правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Клінлайф" (50005, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд. 4, оф. 215 код ЄДРПОУ 33760077) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49009, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець