Рішення

від 19.06.2006 по справі 22/237-22/118/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19.06.06                                                                                       

Справа №  22/237-22/118/06

Суддя  

за позовом товариства

з обмеженою відповідальністю “Агротехреммаш”, смтМихайлівка Запорізької

області до приватного підприємця ОСОБА_1, смт Михайлівка Запорізької

області

Суддя                     

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:

Дремлюгіна О.В. представник на

підставі довіреності б/н від 18.01.2006р.

від відповідача:

не зявився

Розглядається заява ТОВ

“Агротехреммаш” (позивача у справі) про перегляд рішення господарського суду

Запорізької області від 17.10.2005р. у справі №22/237  за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 18.05.2006 р.

заяву прийнято до розгляду, справі присвоєний № 22/237-22/118/06, судове

засідання призначено на 19.06.2006р.

За клопотанням представника

позивача розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів

фіксації судового процесу.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд

рішення господарського суду Запорізької області від 17.10.2005р. у справі №

22/237 позивач вказує на те, що в основу даного судового рішення про відмову у

задоволенні позовних вимог покладено рішення Михайлівського районного суду

Запорізької області від 01.08.2005 р. у справі № 2-998(2005 р.), відповідно до

якого за ОСОБА_1 визнано право власності на торговий павільйон, розташований за

адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказує, що 20.03.2006р. апеляційний суд Запорізької

області розглянувши заяву ТОВ “Агротехреммаш” про поновлення строку

апеляційного оскарження та апеляційну скаргу на рішення Михайлівського

районного суду Запорізької області від 01.08.2005 р. у справі № 2-998(2005 р.),

своєю ухвалою  №22-602 апеляційну скаргу

ТОВ “Агротехреммаш” задовольнив, рішення Михайлівського районного суду

Запорізької області від 01.08.2005 р. у цій справі скасував та закрив

провадження у справі. На підставі викладеного, просить  переглянути рішення господарського суду

Запорізької області від 17.10.2005р. у справі № 22/237 за нововиявленими

обставинами та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про визнання права

власності за ТОВ “Агротехреммаш” на торговий павільйон, розташований по АДРЕСА_1,

та усунення перешкод в користуванні майном задовольнити.

Відповідач заперечень по суті спору

не надав, ухвалу суду від 18.05.2006р. не виконав, свого представника у судове

засідання не направив. Разом з тим, 16.06.2006 р. до суду надав клопотання про

перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання

через хворобу компетентного представника

Судом клопотання позивача

розглянуто. Підстав для його задоволення суд не вбачає, оскільки будь-яких

документів, які б підтверджували викладені в клопотанні обставини позивач суду

не надав. Крім того, громадяни-підприємці у відповідності до приписів ст. 28

ГПК України можуть вести свої справи в господарському суді як особисто так і

через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою

або прирівнюваною до неї довіреністю.

Враховуючи те, що 19.06.2006 р. є

останнім днем розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими

обставинами, заява розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у

справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 114 ГПК України. В

судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та

резолютивну частини рішення.

Дослідивши представлені суду

документи, суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області

від 17.10.2005р. у справі № 22/237 в задоволенні позовних вимог ТОВ

“Агротехреммаш” про визнання за ТОВ “Агротехреммаш” права власності на торговий

павільйон, розташований по АДРЕСА_1, та усунення перешкод в користуванні

зазначеним майном відмовлено. В основу рішення господарського суду Запорізької

області про відмову у задоволенні позовних вимог покладено рішення

Михайлівського районного суду Запорізької області від 01.08.2005р. у справі №

2-998(2005р.), відповідно до якого договір купівлі-продажу торгового

павільйону, розташованого за адресою: смт. Тимошівка по вул. Калініна, 13,

укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю

“Агропром-Михайлівка” 11.10.2000р. визнаний дійсним. Крім того, судом визнано

право власності на торговий павільйон, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за

ОСОБА_1. Вказане рішення набрало законної сили 02.09.2005 р.

Встановлено, що ухвалою

апеляційного суду Запорізької області від 20.03.2006р. у справі № 22-602

(2-998/05) рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від

01.08.2005 р. у справі № 2-998(2005р.) скасовано,  провадження у даній справі закрито.

Відповідно до ст. 112 ГПК

України  господарський суд може  переглянути прийняте ним судове рішення, яке

набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення

для  справи і не могли бути відомі  заявникові. До нововиявлених обставин

відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші

факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками

нововиявлених обставин є, по перше, їх наявність на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду

справи.

Нововиявлені обставини за своєю

юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому поярку спростовуються

факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути

належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за

нововиявленими обставинами може бути скасування рішення, яке у відповідності з

частиною четвертою статті 35 ГПК України було обов'язкове для господарського

суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Отже, скасування рішення

Михайлівського районного суду Запорізької області від 01.08.2005р. у справі №

2-998(2005р.) є істотною нововиявленою обставиною, що спростовує факти,

покладені в основу судового рішення у справі №22/237, отже впливає на юридичну

оцінку обставин, здійснену судом 17.10.2005р. при прийнятті рішення у справі №22\237.

На підставі викладеного, рішення

суду від 17.10.2005 р. у справі № 22/237 з приведених підстав підлягає

перегляду.

Судом розглядаються вимоги про

визнання права власності за ТОВ “Агротехреммаш” на торговий павільйон,

розташований по АДРЕСА_1, та усунення перешкод в користуванні майном.

При розгляді даного спору судом

встановлено, що виконавчий комітет Тимошівської сільскої ради Михайлівського

району, розглянуши заяву ТОВ “Агротехреммаш” про надання земельної ділняки в

оренду загальною площею 95кв.м для розміщення торгівельного кіоску у

центральній частині АДРЕСА_1, своїми рішеннями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 надав

земельну ділянку в оренду ТОВ “Агротехреммаш”.

Заявляючи вимоги про визнання права

власності на спірний торговий павільйон, позивач посилається на накладну

НОМЕР_3, згідно з якою приватним підприємством “Осінь” 22.10.1998 р. товариству

з обмеженою відповідальністю “Агротехреммаш” було передано торговий павільйон

типу “Комфорт” у кількості 2 шт. загальною вартістю 54000,00грн., що свідчить

про наявність між сторонами угоди (правочину) з купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що

позивачем встановлений вказаний торговий павільйон по АДРЕСА_1, що

підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 11 Цивільного

кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки.

Відповідно, обов'язки виникають із

договору та правочину, адміністративних актів, в наслідок завдання шкоди, з

подій, що є наслідком настання цивільно-правових відносин.

Згідно з нормами ст. 202 Цивільного

кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми

та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є

погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, що

діяв в період виникнення спірних відносин, за договором купівлі-продажу

продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець

зобов'язаний прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. 

Із змісту цієї статті випливає, що

істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Законодавством на

час вчинення даного правочину не було передбачено обов'язковість письмової

форми договору купівлі-продажу.

Як свідчать надані суду документи,

між приватним підприємством “Осінь” та товариством з обмеженою відповідальністю

“Агротехреммаш” склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Обов'язки приватного підприємства “Осінь” виразились у передачі продукції, а

обов'язки ТОВ “Агротехреммаш” -  в оплаті

отриманої продукції.

Ст. 128 ЦК УРСР передбачає, що

право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна,

якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 20 господарського

кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист

своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів

захищаються у тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Нормами ст. 16 цивільного кодексу

України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів такі як

визнання права, визнання правочину недійним, припинення дії, яка порушує право,

відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обовязку

в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування

збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної

(немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу

державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх

посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 144

господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта

господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з інших

підстав, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків  суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 392 цивільного

кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у

разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи той факт, що право

власності на торговий павільйон, розташований по АДРЕСА_1 перейшло до позивача

на передбачених законом підставах, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості

вимоги позивача про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю

“Агротехреммаш” права власності на зазначений торговий павільйон.

          Розглянувши вимоги про усунення

перешкод у здійсненні ТОВ “Агротехреммаш” права користування та розпорядження

торговим павільйоном, розташованим по АДРЕСА_1 шляхом заборони ПП ОСОБА_1

здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, в тому числі торгівельну, суд

знаходить їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Стаття 13 Конституції України

закріплює : “ Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і

господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності

рівні перед законом”.

Відповідно до положень Закону

України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і

розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого  майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам

рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь яких

порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням

володіння (ст.ст. 4, 48,  Закону України

“Про власність”).

Факт порушення приватним

підприємцем ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, а саме вчинення перешкод у

здійсненні позивачем права користування спірним майном позивачем документально

підтверджений в судовому засіданні, і є діями, які перешкоджають власнику майна

реалізувати своє право власності.

Відповідачем не надано доказів

правомірності користування майном -торговим павільйоном, розташованим по

АДРЕСА_1, або доказів того, що на день розгляду справи він звільнив вказане

майно.

Згідно зі ст. 391 ЦК України

власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права

користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, позовні

вимоги про усунення перешкод у здійсненні ТОВ “Агротехреммаш” права

користування та розпорядження торговим павільйоном, розташованим по

АДРЕСА_1  шляхом заборони ПП ОСОБА_1

здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, в тому числі торгівельну

обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, рішення

господарського суду Запорізької області від 17.10.2005р. у справі №22/237 не

може бути залишено без змін, воно судом скасовується.

У відповідності до ст. 49 ГПК

України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85,

112-114 господарського процесуального кодексу України,  ст. 20 господарського кодексу України, ст.

11, 16, 202, 391, 392 цивільного кодексу України,  ст.ст. 20, 144 господарського кодексу

України, суд -

ВИРІШИВ:

Рішення господарського суду

Запорізької області від 17.10.2005р. у справі №22/237 за позовом товариства з

обмеженою відповідальністю “Агротехреммаш” до приватного підприємця ОСОБА_1 про

визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном  скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати за товариством з обмеженою

відповідальністю “Агротехреммаш” (72000, Запорізька область, смт. Михайлівка,

вул. Маяковського, 44, р/р 260061591 ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ

20486476) право власності на торговий павільйон, розташований по АДРЕСА_1.

Зобовязати приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) усунути перешкоди у здійсненні

товариством з обмеженою відповідальністю “Агротехреммаш” (72000, Запорізька

область, смт. Михайлівна, вул. Маяковського, 44, р/р 260061591 ЗОД АППБ

“Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 20486476) 

права користування та розпорядження торговим павільйоном, розташованим

по АДРЕСА_1 шляхом заборони здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, в

тому числі торгівельну.

          Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь товариства з

обмеженою відповідальністю “Агротехреммаш” (72000, Запорізька область, смт.

Михайлівна, вул. Маяковського, 44, р/р 260061591 ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313827,

код ЄДРПОУ 20486476)  85 (вісімдесят

п'ять) державного мита. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 04 липня 2006 року.

Суддя                                                                               

Ю.О. Скиданова