Ухвала

від 23.05.2019 по справі 569/24495/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/24495/18

1-кс/569/4729/19

УХВАЛА

23 травня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 звернувся досуду зклопотанням,погодженим прокуроромРівненської місцевоїпрокуратури ОСОБА_4 в якомупросить накластиарешт намайно,яке буловилучено 21.05.2019 у ОСОБА_5 , 1985 р.н.

З клопотання вбачається, що Рівненським відділом поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області 15.05.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180010007471 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України.

В ходідосудового розслідуваннявстановлено, що 15.12.2018 до Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області до Рівненського відділу поліції надійшло повідомлення ОСОБА_6 про те, що в період часу з 14.12.18 22.30 год. по 15.12.2018 07.00 год. невідома особа, таємно, шляхом вільного дозволу незаконно заволоділа LAND ROVER моделі RANGE ROVER EVOQUE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був припаркований поблизу готелю "Околиця", що по вул. Млинівська в м. Рівне, чим завдала потерпілому великої матеріальної шкоди.

В ході досудового розслідування до матеріалів провадження надійшов рапорт від ст. оперуповноваженого УКП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_7 , про те, що в ході проведення розшукових заходів було встановлено, що до вказаного злочину причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 травня 2019 року отримано ухвалу слідчого суді Рівненського міського суду Рівненської області про надання обшуку в жилих та не жилих приміщення квартири, що в АДРЕСА_1 , яке перебуває у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.05.2019 року було проведено обшук за вище вказаною адресою в ході проведення якого було вилучено мобільний телефону марки IPhone 7 із сім карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_5 та чорнові записи на 4 аркушах.

У зв`язку з викладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, яке є предметом кримінального правопорушення, оскільки воно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане майно відповідає критеріям ст.167 КПК України, а тому виникла необхідність у забороні розпоряджатися ним та використовувати його, оскільки їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема у незабезпеченні збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з`явився з поважних причин, подав суду клопотання про розгляд клопотання у його відсутності та задоволити з підстав викладених у ньому.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Керуючись положеннями ч.2ст.172КПК України, слідчийсуддя вважає за необхідне розглянути дане клопотання без повідомлення інших осіб з метою забезпечення арешту майна.

В судовомузасіданні встановлено,що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018180010007471 від 15.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України

В рамках вказаного кримінального провадження, 16.05.2019 було проведення обшук у ході якого було вилучено майно, перелік якого наведено у клопотанні та яке в подальшому визнано речовим майном.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене,з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке є предметом кримінального правопорушення, з метою позбавлення ОСОБА_5 можливості використовувати вказане майно, розпоряджатися будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон марки IPhone 7 із сім карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер НОМЕР_2 та чорнові записи на 4 аркушах, які було вилучено 21.05.2019 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та позбавити останнього можливості розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1