Постанова

від 06.08.2019 по справі 371/1098/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 371/1098/18

Апеляційне провадження 22-ц/824/10484/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Шкоріної О.І.

при секретарі: Синявському Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідачі Головне управління Держеокадастру у Київській області

Миронівська районна державна адміністрація Київської області

Зеленьківська сільська рада Миронівського району Київської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Капшук Л.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держеокадастру у Київській області, Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права на земельну частку (пай), виділення земельного паю в натурі,

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ Держеокадастру у Київській області, Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області, в якому просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3,41 га в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель запасу (резервного фонду), що розташовані за межами населеного пункту на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області та зобов`язати ГУ Держеокадастру у Київській області виділити їй як такій, що набула право на пай, земельну ділянку (пай) розміром 3,41 га за рахунок земель запасу.

В обґрунтування позову зазначала, що з 06.03.1998 прийнята в члени КСП Зеленьки . 26.02.2000 на загальних зборах членів КСП Зеленьки прийнято рішення про виділення земельних паїв особам, які були прийняті в члени КСП після затвердження Державного акта на право колективної власності на землю. У перелік осіб, які мають право на пай включено і її. Проте земельний пай надано не було з посиланням на відсутність резервних земель. У квітні 2018 року їй стало відомо про наявність на території Зеленківської сільської ради не витребуваних паїв. Вона звернулася із заявою по виділення земельною паю до Зеленківської сільської ради, проте рішенням від 11.05.2018 у наданні земельного паю відмовлено.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 23.05.2019 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом проігнороване її клопотання про розгляд справи з викликом сторін з метою надання нею додаткових пояснень. Судом не враховано, що згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області на території Зеленьківської сільської ради обліковується 5 не витребуваних земельних часток паїв. Вважає, що у неї виникло право в порядку черговості на виділення земельного паю з резервного фонду.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Миронівська районна державна адміністрація Київської області направила лист, у якому просила розглядати справу без їх участі. При цьому зазначили, що проти задоволення позову не заперечують.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає, задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з рішенням Зеленьківської сільської ради народних депутатів від 09.09.1994 № 2-94, у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна села Зеленьки передано 4 298, 3 га землі.

05.12.1995 колективне сільськогосподарське підприємство імені Леніна отримало державний акт на право колективної власності на землю.

06.03.1998 відповідно до протоколу № 1 зборів уповноважених членів КПС Зеленьки , ОСОБА_1 прийнято у члени КСП Зеленьки з 06.03.1998.

26.02.2000 загальними зборами членів КСП Зеленьки розглядалося питання про виділення земельного паю членам КСП, які були прийняті на роботу після отримання підприємством держаного акта на право колективної власності на землю.

29.03.2000 КСП Зеленьки реорганізовано в СГВК Зеленьки

Рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області від 11.05.2018 № 463-37-VII ОСОБА_1 відмовлено в наданні земельного паю.

24.05.2018 листом № 439 сільський голова повідомив про відсутність підстав для прийняття рішення про виділення земельної частки (паю), оскільки, рішенням п`ятнадцятої сесії двадцять третього скликання Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області землі резервного фонду, створеного при паюванні, були передані колективному сільськогосподарському підприємству Зеленьки для розпаювання між особами, що були пропущені у списку, сільська рада розпаюванням не займалася.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.

Пунктом 7 цього Указу установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Відтак, відповідно до законодавства, яке діяло на час розпаювання земель та отримання Колективним сільськогосподарським підприємством імені Леніна державного акта на право колективної власності на землю передача земельних ділянок здійснювалася відповідно до встановленого порядку паювання земельних ділянок із встановленням права кожного члена суб`єктів сільськогосподарського виробництва на частку земельної ділянки у колективній власності і юридичного посвідчення їх правового статусу через видачу сертифіката на право на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набував право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Із змісту вищезазначеного Указуданої норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

За обставинами справи встановлено, що позивач на час отримання державного акта на право колективної власності на землю не була членом сільськогосподарського товариства, а відповідно не була включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай). Дані обставини сторонами не заперечуються.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на загальних зборах КСП Зеленьки 26.02.2000 прийнято рішення про виділення земельних паїв членам КСП, які були прийняті на роботу після отримання підприємством держаного акта на право колективної власності на землю, до переліку таких осіб включено і її.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що вказане рішення не є підставою для виділення позивачці земельної частки (паю) розміром 3,41 га, оскільки загальними зборами не вирішено питання про визнання за позивачкою права на земельну частку (пай), не визначено розмір такого паю, а передбачена лише можливість виділення особам, які вступили у члени КСП після отримання підприємством держаного акта на право колективної власності на землю, земельної частки (паю) за дотримання ряду умов, серед яких: наявність земель резервного фонду, дотримання порядку черговості прийняття в члени КСП, складання уточнених списків. Проте, надалі розмір земельної частки (паю), який може бути виділено не встановлювався, уточнені списки осіб не складалися. Відтак позивач не довела, що ті умови, які були обумовлені у рішенні настали.

Крім того, відповідно до витягу з протоколу земельної комісії по реформуванню КСП Зеленьки від 01.04.2000, на якій розглядалася заява ОСОБА_1 про видачу їй сертифікату на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю резервних земель та з урахування того, що ОСОБА_1 станом на 05.12.1995 не була членом КСП у видачі сертифікату на земельну частку (пай) відмовлено. Дане рішення ОСОБА_1 не оспорювала.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) врегульовані Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Відповідно до ст. 1 цього Закону право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Оскільки позивач не отримувала сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку та не набувала право на земельну частку (пай) у розмірі 3,41 га суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що вимоги про виділення в натурі земельної частки (паю) безпідставні.

Відповідно до статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), в редакції, яка діяла на час розгляду Зеленьківською сільською радою заяви позивача про виділення в натурі земельного паю, сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

За змістом даної норми виділ земельної частки (паю) в натурі можливий власникам таких земельних паїв.

Оскільки позивач право на земельний пай у встановленому законом порядку не набула, вимоги про визнання права на земельний пай та виділ такого паю в натурі не ґрунтуються на вимогах закону.

Статтями 121 та 122 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадян та повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Разом з тим позивач не зверталася до Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області із заявою про надання їй земельної ділянки у порядку, визначеному Земельним Кодексом України (для будівництва і обслуговування житлового будинку, для садівництва, для ведення особистого селянського господарства тощо), а лише просила виділити земельну частку (пай) відповідно до рішення загальних зборів членів КСП Зеленьки від 26.02.2000.

Позовні вимоги також стосуються лише надання земельної частки (паю) відповідно до рішення загальних зборів членів КСП Зеленьки від 26.02.2000.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 06.08.2019.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О. І. Шкоріна