Постанова

від 08.08.2019 по справі 826/23943/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №826/23943/15

адміністративне провадження №К/9901/11333/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" Єрмака Валерія Олександровича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Твердохліб В.А. від 14.07.2016 у справі №826/23943/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Золоті Ворота" Єрмака Валерія Олександровича, третя особа - ПАТ "Банк Золоті Ворота" про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Золоті ворота , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування;

- зобов`язати Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Золоті ворота , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування;

- зобов`язати Фонд гарантування здійснити включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ Банк Золоті ворота , які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Золоті ворота", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язано Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Золоті ворота", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що оскільки правочин щодо перерахування коштів на рахунок позивача є нікчемним, то позивач не може бути визнаний особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Вказує, що оскільки Фондом був обраний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією, то відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не передбачено.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу Уповноваженої особи залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 28.05.2014 між ОСОБА_1 (Клієнтом) і ПАТ Банк Золоті ворота (Банком), в особі директора ЦРВ АТ Банк Золоті Ворота Конишевої О . І ., укладений письмовий договір банківського рахунку за №117451, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті України, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України. Відповідно до цього Договору Банк відкрив ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 .

29.05.2014 з рахунку ТОВ Техноплаза Україна за № НОМЕР_2 в ПАТ Банк Золоті ворота на рахунок № НОМЕР_1 в цьому ж Банку було перераховано 190 000 грн., призначення платежу надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги зг. дог. № 23/14 від 28.05.2014р. без ПДВ .

На підтвердження факту зарахування коштів в сумі 190 000 на вказаний поточний рахунок у банку позивач надав суду копію банківської виписки АТ Банк Золоті Ворота .

23.06.2014 ОСОБА_1 частково повернуто кошти ТОВ Техноплаза Україна на суму 260 грн., відповідно залишок на рахунку позивача за даними виписки по особовому рахунку за період з 28.05.2014 по 08.12.2015 склав 189 737 грн.

При цьому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 №456 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Золоті Ворота до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 прийнято рішення за №67 про запровадження з 04.08.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Золоті Ворота . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Золоті Ворота призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака В.О. Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 04.08.2014 року по 04.11.2014 року включно.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 15.10.2014 ПАТ Банк Золоті Ворота розпочало виплату коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 04.08.2014 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплата коштів здійснювалась протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ Комерційний банк Стандарт . Також безпосередньо дана інформація була доведена до відома позивача згідно листа уповноваженої особи Фонду Єрмака В.О. від 24.10.2014 № 5455.

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №114 від 31.10.2014 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Золоті Ворота продовжено на один місяць до 04.12.2014 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду Єрмака В.О.

27.11.2014 Фондом гарантування прийнято рішення щодо укладання договорів з приймаючим банком про передачу йому активів та зобов`язань неплатоспроможного банку ПАТ Банк Золоті Ворота , у зв`язку з чим з 26.11.2014 призупинились виплати коштів вкладникам ПАТ Банк Золоті Ворота через установи ПАТ "КБ "СТАНДАРТ".

28.11.2014 уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Золоті Ворота підписано з ПАТ Комерційний банк СТАНДАРТ договір про передачу частини активів та зобов`язань АТ Банк Золоті Ворота . Відповідно до вказаного договору з 28.11.2014 ПАТ КБ СТАНДАРТ набув усіх прав та обов`язків боржника перед вкладниками АТ Банк Золоті Ворота щодо повернення грошових коштів вкладників, залучених АТ Банк Золоті Ворота , і сплати відсотків за договорами банківського рахунку/вкладу, укладеними АТ Банк Золоті Ворота , у межах 200 тисяч гривень.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 №781 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT Банк Золоті Ворота виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.12.2014 № 142 Про початок процедури ліквідації AT Банк Золоті Ворота та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT Банк Золоті Ворота та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT Банк Золоті Ворота провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака Валерія Олександровича строком на 1 рік з 05.12.2014 по 04.12.2015 включно.

Листами від 25.11.2014 № 6070 та від 15.12.2014 № 6391, наданими у відповідь на звернення позивача стосовно його відсутності в реєстрі на виплату коштів, уповноважена особа Фонду Єрмак В.О. повідомив ОСОБА_1 про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення тимчасово не здійснювати виплати вкладникам фізичним особам, на рахунки яких внаслідок сумнівних операцій з пов`язаними юридичними особами отримані грошові кошти в період, коли банком не у повній мірі виконувалися свої зобов`язання перед вкладниками.

При цьому, наказом від 23.10.2014 № 791 Уповноваженої особи зупинено перерахування/виплату за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до цього наказу. Визнано нікчемними всі транзакції та інші правочини ПАТ Банк Золоті Ворота згідно переліку, який додається до цього наказу, в тому числі і транзакції, і договори позивача.

Окрім того, позивач звернувся безпосередньо до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із письмовою заявою від 12.11.2014 стосовно повернення коштів.

У відповідь Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направив позивачу лист від 27.01.2015 № 21-036-2387/15, де зазначив, що питання щодо виплати відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 буде розглянуто після завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12014220000000671, внесеному 07.08.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 191, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Надалі, 30.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Золоті Ворота (протокол № 078/15).

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 03.12.2015 № 215 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Золоті Ворота та делегування повноважень ліквідатора на 1 рік до 04.12.2016 включно.

Вважаючи такі відмови щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Золоті Ворота , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, безпідставними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з того, що уповноваженою особою Єрмаком В.О. було прийнято Наказ Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів № 791 від 23.10.2014, який позивачем не оскаржений. Враховуючи наведене, суд першої інстанції вказав, що позивач мала можливість ознайомитися із інформацією стосовно банку та вчинити відповідні дії на захист своїх прав, проте не оскаржила дії щодо визнання зазначених договорів нікчемним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що судом не правильно застосовано норми статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину, норми ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які визначають підстави для визнання правочинів нікчемними, а також не досліджено сам правочин (договір позики № 23/14 від 28.05.2014) щодо якого зроблено висновок про його нікчемність.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством банком "ЗОЛОТІ ВОРОТА" укладено Договір банківського рахунку № 117451 від 28.05.2014., на який 29.05.2014 на зазначений рахунок отримано грошові кошти у сумі 190 000,00 грн. від ТОВ "Техноплаза Україна".

Кошти на депозитний рахунок позивача у сумі 190000,00 грн. були зараховані 29.05.2014, тобто до прийняття постанови НБУ від 31 липня 2014 р. №456 "Про віднесення ПАТ "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 04 серпня 2014 року).

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки здійснених правочинів на предмет законності Уповноваженою особо Фонду на тимчасову адміністрацію в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" прийнято наказ № 791 від 23.10.2014 про зупинення перерахування/виплати за транзакціями і правочинами, визнання нікчемними всіх транзакцій та інших правочинів згідно додатку до наказу, зокрема вчинені позивачем.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою для визнання нікчемними вищевказаних правочинів слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки, що дані правочини порушують встановлений Законом публічний порядок відшкодування грошових коштів вкладникам неплатоспроможних банків та суперечать інтересам держави і суспільства відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 ЦК України.

Разом з тим, вищевказаний наказ всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI, з якими уповноважена особа пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зокрема, частинами першою та другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.

Більш того, спірний правочин було укладено між позивачем та банком навіть ще до визнання ПАТ "Банк "Золоті Ворота" неплатоспроможним та до введення тимчасової адміністрації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в АТ "Банк "Золоті Ворота" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ "Банк "Золоті Ворота", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" Єрмака Валерія Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук