Рішення

від 23.02.2010 по справі 30/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/347

23.02.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»

До                    Шевченківської районної в м. Києві ради

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)          Повне товариство «Ломбард Україна»(далі –третя особа-1)

2)          Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі –третя особа-2)

Про                     визнання незаконним та скасування в частині рішення

                                                                                                           Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь:

Від позивача             Бондаренко А.О. – представник за довіреністю № б/н від 20.01.10.

Від відповідача        Синівська Є.А. -  представник за довіреністю № 2670 від 03.12.07.;

                                  Пургіна О.В. –представник за довіреністю № 258 від 02.03.09.

Від третьої особи-1  Слабоус Є.А. –представник за довіреністю № 1352 від 23.07.09.;

                                   Горовий О.В. –представник за довіреністю № 84 від 26.01.10.

Від третьої особи-2 Башуцький І.Я. –представник за довіреністю № 7/8-274-013/58 від 01.10.09.

Рішення прийнято 23.02.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засідання перервою з 04.02.10. по 23.02.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»до Шевченківської районної в м. Києві ради  про визнання незаконним та скасування п. 7 Додатку   № 1 до Рішення VII сесії V скликання Шевченківської районної в м. Києві ради від 16.04.09. № 639 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.09. порушено провадження у справі № 30/347 та на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України за власною ініціативою суду було залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Повне товариство «Ломбард Україна», 2) Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради; розгляд справи було призначено на 07.10.09. о 12-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу  України розгляд справи відкладено на 10.11.09. о 15-15.

06.11.09. представником третьої особи-1 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі № 30/347, відповідно до якого Повне товариство «Ломбард Україна»просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Третя особа-1 зазначає, що рішення 7 сесії 5 скликання Шевченківської районної в м. Києві ради від 16.04.2009 року № 639 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва»не порушує будь-які права позивача, так як ніяк не впливає на право оренди приміщення позивачем за Договором оренди № 1252/5 від 13.10.08.

Крім того, Повне товариство «Ломбард Україна»зазначає, що Договір оренди № 1252/5 від 13.10.08., укладений між позивачем та третьою особою-2 на час розгляду даної справи закінчив свою дію.

Також третя особа-1 вказує на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.09. у справі № 51/277 Шевченківській районній в м. Києві раді відмовлено в задоволенні позову щодо передачі спірного приміщення відповідачу, а тому третя особа-1 на законних підставах знаходиться в спірному приміщенні.

В судовому засіданні 10.11.09. представником позивача подано суду письмові пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.11.09. представником третьої особи-2 подано суду письмові пояснення по справі № 30/347, відповідно до яких Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради позов не визнає повністю з підстав, викладених у поясненні.

В судовому засіданні 10.11.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.12.09. о 10-00.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.09. на підставі ст. 69    Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/347.                      

13.11.09. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову у справі № 30/347, відповідно до якої  Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»просить суд:

- призупинити дію пункту 7 Додатку № 1 до Рішення сесії V скликання Шевченківської районної в м. Києві ради від 16.04.09. №639 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва»о вирішення спору по суті заявлених позовних вимог;

- зобов’язати відповідача та третю особу-2 негайно повідомити позивача про намір та/або факт укладення правочину щодо передачі нежитлового приміщення першого поверху будинку 46/48 по вул. Лагерна у місті Києві у власність Повного товариства «Ломбард Україна».

В судовому засіданні 03.12.09. представником позивача подано суду пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що обставина щодо відсутності у Шевченківської районної у місті Києві ради підстав для набуття права власності на спірне приміщення, встановлена під час розгляду справи № 51/277 не має приюдиційного значення для вирішення справи № 30/347, оскільки суб’єктний склад сторін спору є різним. Також позивач зазначає, що факт права комунальної власності Шевченківської районної у місті Києві ради  на нежитлове приміщення по вул. Лагерна 46/48 у місті Києві ніколи та ніким не оскаржувався та не спростовувався. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»звертає увагу на те, що Договір оренди № 1252/5, на який позивач посилається як на підставу для захисту свої законних прав в суді, було укладено 13.10.08., тобто до скасування Рішення Київської міської ради від 27.12.01. № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», яке відбулося 28.10.08.

Представник відповідача в судове засідання 03.12.09. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/347 відкладено на 24.12.09. о 15-15.

24.12.09. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи № 30/347.

Представник позивача в судове засідання 24.12.09. не з’явився в  зв’язку з поданим з його боку клопотанням про відкладення розгляду справи № 30/347.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.09. розгляд справи            № 30/347 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 04.02.10. о 10-00.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 30/347, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Таким чином, нормами даного кодексу визначено вичерпний перелік способів забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 30/347, оскільки нормами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такого способу забезпечення позову як призупинення дії рішення відповідного органу.

В судовому засіданні 04.02.10. позивачем заявлено клопотання про оголошення повного тексту рішення по справі.

Представники відповідача та третіх осіб в судовому засіданні 04.02.10. проти позову заперечують.

В судовому засіданні 04.02.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.02.10. для виготовлення повного тексту рішення у справі № 30/347.

12.02.10. третьою особою-1 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Повне товариство «Ломбард Україна»зазначає, що права позивача не порушені, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.08. розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві ради № 280 «Про передачу в орендне користування нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва»прийнято рішення передати позивачу в орендне користування нежитлове приміщення першого поверху площею 33,6 кв. м в будинку № 46/48 по вул. Лагерна у місті Києві під пункт обміну валют до 12.09.09., шляхом укладення відповідного договору оренди (п. 1. 21).

13.10.08. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»(Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 1252/5 (далі –Договір оренди), відповідно до умов якого  (п. 1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 280 від 15.09.08. зобов’язалось передати, а Орендар –прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 33,6 кв. м, а саме, 1 поверх з орендованою площею 33,6 кв. м, згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48.

Відповідно до п. 1.3 Договору оренди, об’єкт оренди передається Орендарю згідно з актом прийому-передачі, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 3.1 Договору оренди, Орендодавець зобов’язаний після підписання договору оренди передати, а Орендар –прийняти об’єкт оренди за актом приймання-передачі, який є невід’ємною частиною даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 8.2 Договору оренди, сторонами було погоджено строк його дії з 13.10.08. по 12.09.09.

Позивач зазначає, що попередній орендар спірного приміщення - Повне товариство «Ломбард Україна»з 03.04.08. і на даний час незаконно займає об’єкт оренди та відмовляється від підписання акту повернення спірного майна.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що починаючи з 13.10.08. по даний час порушується право Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест» на здійснення господарської діяльності щодо використання орендованого майна, а саме, нежитлового приміщення першого поверху площею 33,6 кв. м в будинку № 46/48 по вул. Лагерна у місті Києві, в зв’язку з чим позивач терпить збитки у вигляді неотриманого прибутку, що ставить про загрозу його фінансової стабільності та можливості виконання своїх зобов'язань перед іншими контрагентами.

Крім того, позивач зазначає, що з листа Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради від 29.05.09. № 7/9-149-009/58 він дізнався про існування рішення VII сесії V скликання Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.04.09. № 639 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва»

Пунктом 7 Додатку № 1 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.04.09. № 639 встановлено, що Повному товариству «Ломбард Україна»надано дозвіл на приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення в будинку № 46/48, по вул. Лагерна, у м. Києві, площа якого становить 62,3 кв. м.

Позивач вказує на те, що  в зазначену вище площу входить спірний об'єкт оренди площею 33,6 кв. м.

Враховуючи вищевикладене, позивач вказує на те, що оспорюване рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.04.09. № 639 обмежує право позивача на користування спірним об'єктом оренди, а саме, нежитловим приміщенням першого поверху, площею 33,6 кв. м в будинку № 46/48, по вул. Лагерній, у м. Києві, а також обмежує переважне право набуття та реалізацію права приватизації шляхом викупу зазначеного майна.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішенням Київської міської ради від 27.12.01. № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатками.

У відповідності до додатку 11 рішення Київської міської ради від 27.12.01.         № 208/1642 будинок № 46/48 по вул. Лагерній в м. Києві (разом із вбудованими нежилими приміщеннями) було передано до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

18.06.02. Шевченківською районною у м. Києві рада прийнято рішення № 40 «Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва», яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади даного району до якого було включено будинок № 46/48 по вул. Лагерній.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Способи малої приватизації встановлені ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», згідно до якої, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюються шляхом викупу, продажу на аукціоні та за конкурсом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:

- продажу на аукціоні, за конкурсом;

- викупу.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Виходячи з вищевикладеного, місцеві ради затверджують перелік об'єктів, які перебувають у комунальній власності та підлягають продажу шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу, при цьому включення об'єктів приватизації до відповідних переліків здійснюється радами, проте ініціювати включення об'єктів до відповідного переліку можуть і покупці цих об'єктів.

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.00. № 14-рп/2000, яким дано офіційне тлумачення Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», положення ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний спосіб, зокрема шляхом викупу.

Повне Товариство «Ломбард»звернулось до Шевченківської районної в м. Києві ради із заявою про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, нежилого приміщення за адресою: вул. Лагерна, 46/48, загальною площею, 62,3 кв.м.

Частина 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачає, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті.

Положення ч. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.

Необхідно зазначити, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визначена покупцем підприємства згідно з цим Законом; є     законодавчо     встановлене     обмеження     на     приватизацію     цього підприємства; не затверджено перелік, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлено, що покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено, що покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна»визначено, що не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники державних органів приватизації.

Як вбачається, Повне товариство «Ломбард Україна»не належить до категорії, що відповідно до норм чинного законодавства не може бути покупцем об'єктів приватизації, а нежиле приміщення площею 62,3 кв.м., що розташоване по вул. Лагерна, 846/48 не належить до категорії об'єктів, що відповідно до норм законодавства не підлягає приватизації.

З пояснень відповідача вбачається, що оскілки заява Повного товариства «Ломбард Україна»була подана належним чином, а підстав для відмови включити в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, нежиле приміщення за адресою: вул. Лагерна, загальною площею, 62,3 кв.м не було, Шевченківська районна у м. Києві рада надала згоду на викуп даного приміщення третьою особою-1.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 639 VII сесії V скликання  Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.04.09. затверджено перелік об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу, згідно додатку 1.

Відповідно до п. 7 Додатку 1 до рішення № 639 VII сесії V скликання  Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.04.09. третій особі -1 було надано дозвіл приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 62,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48.

Таким чином, з наведеного вбачається, що рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 639 від 16.04.09. «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким було затверджено перелік об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що піддягають приватизації шляхом викупу до якого увійшло нежиле приміщення загальною площею 62,3 кв. м, в будинку № 46/48 по вул. Лагерній, в м. Києві було прийнято відповідачем у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

У відповідності до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Щодо посилань позивача на той факт, що у відповідності до Договору оренди нежитлових приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва     № 1252/5 від 13.10.08., укладеного між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест», позивач є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 33,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48, слід зазначити наступне.

В нормах чинного законодавства про приватизацію не передбачено заборону територіальним громадам приймати рішення про приватизацію, якщо об'єкт знаходить чи не знаходиться в оренді.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно не звертався до Шевченківської районної у м. Києві ради з заявою про включення спірного нежилого приміщення до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києві які підлягають приватизації шляхом викупу.

Отже, з наведеного вбачається, що Шевченківська районна у м. Києві рада рішенням № 639 від 16.04.09. ніяким чином не порушила права позивача на придбання спірного приміщення так, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»з відповідною заявою не звертався до відповідача, та взагалі не виявляв бажання на викуп спірного нежилого приміщення.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест».

З урахуванням викладеного, у Господарського суду міста Києва відсутні правові підстави для визнання незаконним  та скасування п. 7 Додатку   № 1 до рішення VII сесії V скликання Шевченківської районної в м. Києві ради від 16.04.09. № 639 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва».

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест».

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал –Еверест»відмовити.

2.          Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    Т.М. Ващенко