Рішення

від 30.07.2019 по справі 920/178/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Суми

30.07.2019 Справа № 920/178/19

Господарський суд Сумської області у складі у складі колегії суддів: головуючий суддя Джепа Ю.А., суддя Резніченко О.Ю., суддя Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи №920/178/19

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Загальна справа (40022, м. Суми, вул. Івана Харитоненка, буд. 24, код 40846684)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, буд 7, код 24000329),

про визнання недійсною додаткової угоди,

за участю представників сторін:

від позивача: Гученко Р.А. голова правління, Кучменко С.В. (довіреність від 27.02.2019 № 08-31/15-Д/42);

від відповідача: Зякун С.О. (довіреність від 23.04.2019 № 08-31/15-Д/84);

при секретарі судового засідання Олтушевській І.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 22.02.2019 провадження у справі №920/178/19 відкрите за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 25.03.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 25.03.2019 підготовче засідання у справі №920/178/19 відкладене на 08.04.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. судове засідання 08.04.2019 не відбулось, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 09.04.2019 підготовче засідання у справі №920/178/19 призначене на 23.04.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 23.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №920/178/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 13.05.2019.

В судовому засіданні 13.05.2019 оголошено перерву до 23.05.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 23.05.2019 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.05.2019 сформовано наступний склад колегії суду: головуючий суддя Джепа Ю.А., суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Резніченко О.Ю.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 27.05.2019 призначено підготовче засідання на 14.06.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 14.06.2019 підготовче засідання у справі №920/178/19 відкладене на 10.07.2019

В судовому засіданні 10.07.2019 закрите підготовче провадження у справі №920/178/19, розгляд справи по суті призначено на 30.07.2019.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду 1 від 10.05.2017, укладену між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Загальна справа та Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго до договору про постачання електричної енергії від 05.05.2017 №1613169.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві від 15.03.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з 01.01.2019 р. взаємовідносини між сторонами щодо надання послуг з розподілу електроенергії врегульовані договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Крім того, зазначив, що позивачем було вчинено дії по наступному схваленню правочину, вчиненого керівником (головою правління) ОСОБА_1 , а саме щомісячне надання актів прийняття-передавання електричної енергії за період з дня внесення змін до договору, отримання рахунків на оплату та проведення оплати за використану електричну енергію.

Позивач у відповіді на відзив від 08.04.2019 зазначив про те, що спірна додаткова угода укладена з порушенням вимог діючого законодавства у зв`язку з тим, що підписана не уповноваженою особою - головою правління ОСББ Козловим О.Г ОСОБА_2 від імені ОСББ Загальна справа без дозволу правління, яке листом №13 від 07.06.2018 повідомило відповідача про відповідні заперечення за наслідками проведення загальних зборів ОСББ.

Відповідачем подано заперечення від 22.04.2019.

Позивачем подано додаткові пояснення по справі з урахуванням заперечень відповідача від 11.05.2019.

Відповідачем, в свою чергу, подано додаткові пояснення по справі від 21.05.2019.

Від позивача 22.05.2019 надійшли додаткові пояснення по справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб) (далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому чинним законодавством України не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статей 4 та 6 вказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом - Закон ) встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з положеннями статті 12 даного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Враховуючи вищенаведене, факт створення в багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням факту надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Зі змісту п. 1. Загальних положень Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Загальна справа (далі за текстом - ОСББ ), затвердженого загальними зборами 31.07.2016 (Протокол №1), вбачається, що ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) АДРЕСА_1 , що АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії, регулюються Правилами користування електричною енергією, які затверджено постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 (далі по тексту - Правила). Відповідно до п.1.1 Правил, їх дія поширюється на всіх юридичних осіб.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання енергії без договору не допускається. При укладенні договору сторони визначають його зміст на підставі типового договору.

05 травня 2017 року між ОСББ і Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго укладено договір про постачання електричної енергії №1613169 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до Договору.

10 травня 2017 року між ОСББ і ПАТ Сумиобленерго було укладено Додаткову угоду 1 до Договору (далі за текстом - Додаткова угода ), в якій сторони домовились про наступне:

1. Виключити з Договору додаток 3.1 з таким об`єктом Споживача :

- житловий будинок (комунальне освітлення) за адресою: м. Суми, вул. І.Харитоненка, буд. 24 з лічильником № 8115781, покази - 002052 (СА), К (обліку) = 1.

2. Доповнити Договір додатком 3.1 Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу по об`єкту Споживача - житловий будинок (загальнобудинковий) за адресою: АДРЕСА_1 з лічильником № 8115781, покази - 002052 ( НОМЕР_1 ), К (обліку) = 1, в редакції, визначеній в додатку № 1 до цієї додаткової угоди.

3. Доповнити Договір додатком 3.2 Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів по об`єкту Субспоживача - струмоприймачі, за адресою: АДРЕСА_2 .Харитоненка, буд. 24, в редакції, визначеній в додатку № 2 до цієї додаткової угоди.

4. Викласти додаток 7 до Договору Схема електропостачання об`єкта Споживача № 1 по об`єкту Споживача - житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , в редакції, визначеній в додатку № 3 до цієї додаткової угоди.

5. Виключити з Договору додаток 10.2

6. Викласти додаток 11 до Договору в новій редакції, визначеній в додатку № 4 до цієї додаткової угоди.

7. Викласти додаток 12 до Договору в новій редакції, визначеній в додатку № 5 до цієї додаткової угоди.

8. Дана додаткова угода складена у двох примірниках по одному для кожної із Сторін.

9. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.

10. Дана додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її Сторонами та діє протягом дії Договору.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що вказана Додаткова угода була підписана головою правління ОСББ Козловим ОСОБА_3 , який не мав необхідного обсягу повноважень на її підписання (цивільної дієздатності), за відсутності відповідного рішення правління ОСББ про надання повноважень голові правління ОСББ на укладення змін до Договору, у зв`язку з чим просить суд визнати її недійсною.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення в цій частині тим, що в Законі та Статуті позивача мова йде виключно про обмеження повноважень голови ОСББ під час укладення договорів, а не під час внесення змін до них, а також зазначив про те, що ОСББ було вчинено дії, що свідчать про наступне схвалення дій голови ОСББ ОСОБА_1 та прийнято до виконання правочин вже після внесення відповідних змін до нього шляхом підписання актів прийняття-передавання електричної енергії, отримання рахунків на оплату та їх подальша оплата позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що на день подання позову до суду між сторонами відсутній договір про постачання електричної енергії щодо якого ОСББ Загальна справа просить визнати недійсною додаткову угоду, виходячи з того, що норми чинного законодавства не обмежують право на подання позову про визнання недійсним правочину (договору), який був укладений між сторонами, але строк якого закінчився.

Так, в пункті 2.6 (абз. 9, 10) постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11 наголошується, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Згідно з ч. 17 ст. 10 Закону для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених Статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам (ч.18 цієї ж статті Закону).

В пункті 12 Статуту ОСББ встановлено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Частиною 20 ст. 10 Закону передбачено, що до компетенції правління належить укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідні приписи також містяться в пункті 14 Статуту ОСББ, в якому установлено, що до компетенції правління належить укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Згідно з пунктом 16 Статуту правління зі свого складу обирає голову та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що до Договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюються на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до житлово- комунальних послуг належать, зокрема купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги , виконавцем комунальних послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що беручи до уваги приписи ч. 20 ст. 10 Закону та п. 14 Статуту ОСББ, саме до компетенції правління як колегіального органу належить укладення договорів про виконання робіт, надання послуг, яким за своєю правовою суттю є договір на постачання електричної енергії, укладений між сторонами.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27.06.2018 у справі № 395/465/15-ц, був викладений такий правовий висновок:

Частинами першою та третьою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, вказана стаття презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити .

В матеріалах справи міститься витяг з протоколу №1/2018 загальних зборів ОСББ (дата проведення зборів 28.01.2018, дата складання протоколу 11.02.2018), з якого вбачається, що за результатами розгляду звіту ревізійної комісії було прийняте наступне рішення:

Враховуючи факти, викладені у акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ Загальна справа за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в частині порушення головою правління Козловим О. Г. Статуту об`єднання, а саме самовільного укладення без дозволу правління об`єднання додаткової угоди з ПАТ Сумиобленерго № 1 від 10.05.2017 до договору про постачання електричної енергії № 1613169 від 05.05.2017, якою передбачена зміна в схемі електропостачання будинку шляхом переведення лічильника обліку комунальної енергії на загальнобудинковий лічильник з подальшим розрахунком по ньому. Керуючись абз. 2 ст. 11 Статуту ОСББ Загальна справа загальні збори скасовують і визнають такою, що втратила чинність, додаткову угоду № 1 від 10.05.2017 до договору про постачання електричної енергії № 1613169 від 05.05.2017, укладеного Головою правління Козловим ОСОБА_4 . від імені ОСББ Загальна справа з ПАТ Сумиобленерго .

За наслідками проведення відповідних загальних зборів ОСББ на адресу відповідача був направлений відповідний лист №13 від 07.06.2018 про незгоду зі спірною додатковою угодою та з вимогою в 10-ти денний термін направити інспектора для розпломбування розрахункового засобу обліку з метою приведення обліку у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме в первісний стан, що існував до укладення цієї додаткової угоди, у відповідь на який відповідач листом №59-15/1127 від 23.06.2018 відмовив позивачу в задоволенні його вимог.

Відсутність волевиявлення ОСББ на підписання Додаткової угоди є правовою підставою, передбаченою статтями 203, 215, 216 ЦК України, для визнання такого правочину недійсним.

Доводи відповідача про схвалення ОСББ цього правочину та визнання його дійсності шляхом підписання актів прийняття-передавання електричної енергії, отримання рахунків на оплату та їх подальшої оплати за Договором є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів, а відповідач не довів, що позивач уповноважував голову ОСББ на підписання Додаткової угоди, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 1 ст. 241 ЦК України щодо наступного схвалення правочину.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-2612цс15 та в постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 25.04.2018 у справі № 710/2175/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 664/998/17 та від 07.11.2018 у справі № 466/10270/15-ц, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 922/4371/17.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження надання позивачем відповідного обсягу повноважень голові ОСББ ОСОБА_5 О.Г ОСОБА_2 на підписання Додаткової угоди 1 від 10.05.2017 до Договору, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду 1 від 10.05.2017, укладену між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Загальна справа та Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго до договору про постачання електричної енергії від 05.05.2017 №1613169.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумиобленерго (40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, буд 7, код 24000329) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Загальна справа (40022, м. Суми, вул. Івана Харитоненка, буд. 24, код 40846684) 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України .

Повний текст рішення підписаний 08.08.2019.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ (підпис) О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО

СУДДЯ (під пис) О.Ю. СОП`ЯНЕНКО