Рішення

від 06.08.2019 по справі 922/1834/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1834/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Підприємство "Харківхарчпром" ( 61052, Харківська область, м.Харків, вул.Коцарська, 24/26) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності"(61054, м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, офіс 18) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - Ганжук О.А.(дов №01/19від 02.01.2019 року.)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Підприємство "Харківхарчпром" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності", в якій просить суд 15 105,60грн. основного боргу, інфляційне збільшення позовних вимог в сумі 1 643,54грн.,3% річних в сумі 567,39грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,0грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором зберігання №1/18 від 05.02.2018 року в частині несвоєчасної та неповної оплати за наданими позивачем послуг.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1834/19 з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні "09" липня 2019 р. о(об) 10:00.

04.07.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності" надійшла заява (вх.№1613 від 04.07.2019 року) про продовження строку подання відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2019 року, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності" надійшла заява (вх.№1613 від 04.07.2019 року) про продовження строку подання відзиву на позов. Продовжено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов, що був встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2019, до 09.07.2019.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2019 року задоволено усне клопотання представника відповідача про продовження строку подання відзиву на позов. Продовжено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов, що був встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2019, до 12.07.2019.Задоволено усне клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи №922/1834/19.Судове засідання відкладено до 06.08.2019 року.

15.07.2019року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності", через канцелярію суду (вх.№17071) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти заявлених позовних вимог. з підстав викладених у відзиві на позовну заяву .

02.08.2019року від Приватного акціонерного товариства Підприємства "Харківхарчпром", через канцелярію суду (вх.№18581) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання щодо відкладення розгляду судом відмовлено .

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між Приватним акціонерним товариством ХАРКЇВХАРЧПРОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПІДТРИМКИ І РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ був укладений Договір зберігання №1/18 на митному складі від 05.02.2018 року .

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Виконавець надає Замовнику послуги із зберігання товару та інших предметів на митному складі (далі МС) під митним контролем за винятком товарів та інших предметів, які заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України, здійснює дії по митному очищенню товару, веде облік руху товарів, здійснює вантажно-розвантажувальні роботи.

Відповідно до п.3.1. Договору плата за зберігання перераховується на розрахунковий рахунок Виконавця за наданим актом виконаних робіт. Відповідно до п.3.2. Договору розмір плати за зберігання становить 10,00 грн. за 1 кв.м. використаної площі за добу без ПДВ.

Відповідно до п.3.5. Договору вартість вантажно - розвантажувальних робіт визначається в кожному конкретному випадку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає таке.

07 березня 2018 року Виконавець виставив Замовнику рахунок на оплату №103 (Додаток-5). Сума за вантажно-розвантажувальні роботи склала 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), а за збереження вантажу на митному складі (вантажна митна декларація №004908 (чай зелений, чорний) - 11 088 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 00 копійок). Загальна сума з ПДВ - 15 105.60 грн. (п`ятнадцять тисяч сто п`ять гривень шістдесят копійок), загальна сума без ПДВ - 12 588 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень).

Разом з рахунком на оплату Виконавець надав Замовнику Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №103 від 07 березня 2018 року (Додаток-6). Проте Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №103 від 07 березня 2018 року Замовник не підписав і не надав обґрунтованої відмови від підписання вказаного Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

11.03.2019 року Позивач направив Відповідачу претензію № 1 з вимогою здійснення оплати вартості наданих Позивачем послуг у сумі 15 105,60 грн. (п`ятнадцять тисяч сто п`ять гривень шістдесят копійок) протягом 15 днів з моменту отримання Відповідачем претензії . Відповідач претензію не отримав, що підтверджується відміткою на конверті листа, який повернувся з поміткою Укрпошти "'За закінченням терміну зберігання" .

05.04.2019 року Позивач направив Відповідачу повторно претензію № 2 з вимогою здійснення оплати вартості наданих Позивачем послуг у сумі 15 105,60 грн. (п`ятнадцять тисяч сто п`ять гривень шістдесят копійок) протягом 15 днів з моменту отримання Відповідачем претензії . Відповідач претензію не отримав, що підтверджується відміткою на конверті листа, який повернувся з поміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання".

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до наданих документів позивачем фактично надані послуги, проте, до матеріалів справи позивачем не надано належних та допустимих доказів надання позивачем відповідачу актів приймання - передачі наданих послуг, у зв`язку з чим відповідно до умов договору (п.3.1 ) та чинного законодавства у відповідача не настав строк оплати.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15105,60грн грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 643,54грн. інфляційного збільшення, 3 % річних в сумі 567,39 грн., про те, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог по сумі основного боргу, а заявлені відповідачем нарахування, таким чином суд, також відмовляє в задоволенні інфляційних та 3% річних .

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до суду після належного виконання ним умов договору та відповідного порушенням відповідачем його прав.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Підприємство "Харківхарчпром" ( 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Коцарська, 24/26) .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський регіональний центр підтримки та розвитку зовнішньоекономічної діяльності" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, офіс 18) .

Повне рішення складено "07" серпня 2019 р.

Суддя О.О. Присяжнюк