Ухвала

від 06.08.2019 по справі 910/14602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.08.2019Справа №910/14602/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз"

до Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод"

про стягнення 408 362,36 грн, -

За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ейблст

про заміну сторони виконавчого провадження, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від заявника: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мазовер Євген Михайлович (позивач) звернувся до Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" про стягнення 408 362,36 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором №01/стр на надання послуг з поточного ремонту приміщень 4-го поверху 24-го цеху відповідача за адресою: проспект Перемоги, 49/2 від 01.10.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 позовні вимоги в справі №910/14602/13 було задоволено частково та стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 254 533,86 грн, 3% річних у розмірі 11 569,10 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 322,06 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. було залишено без змін.

06.03.2014 Господарським судом міста Києва було видано наказ на виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 здійснено заміну сторони виконавчого провадження - Стягувача - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд" (код ЄДРПОУ 35576025) на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 29.09.2016 року в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про видачу дублікату наказу від 06.03.2014 у справі №910/14602/13 було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2014р. у справі №910/14602/13.

01.03.2018 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 06.03.2014р. у даній справі.

Ухвалою від 21.11.2017 року провадження у справі №910/14602/13 в частині заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження було припинено, а в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/14602/13 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 року було залежно без змін.

01.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" повторно звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/14602/13.

Ухвалою від 15.03.2018 року в задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/14602/13 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2018 року було скасовано та здійснено заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі №910/14602/13 у виконавчому провадженні ВП №53556892 - ОСОБА_2 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз".

19.07.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" подано до суду скаргу на рішення Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича.

Ухвалою від 31.07.2018 року скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" подано до суду скаргу на рішення Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича задоволено та визнано неправомірною постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53556892 від 26.12.2017 року.

07.09.2018 року до суду звернувся відповідач зі скаргою на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.08.2018 року №53556892.

Ухвалою від 11.09.2018 року здійснено заміну найменування відповідача у справі №910/14602/13 з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод", а розгляд скарги призначено до розгляду.

Ухвалою від 25.09.2018 року в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" на рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/14602/13 було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 року клопотання Акціонерного товариства "Перший київський машинобудівний завод" про заміну відповідача у справі у зв`язку зі зміною найменування та організаційно-правової форми з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод" було задоволено та здійснено заміну, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 року залишено без змін.

12.07.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейблст" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у даній справі, а саме стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейблст".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ейблст про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі №910/14602/13 призначено на 06.08.2019.

В судове засідання 06.08.2019 представники сторін та заявника не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином та відповідно до положень ст. 334 ГПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши в судовому засіданні 06.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейблст" про заміну сторони виконавчого провадження та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягаю задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Як вбачається з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейблст" про заміну сторони виконавчого провадження 27.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейблст" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесія) №2 (надалі - договір).

Згідно умов договору Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові та стає кредитором Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (код ЄДРПОУ 14308569)

новим найменуванням якого є Акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод" (далі - Боржник) у судовій справі №910/14602/13 згідно рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року і набрало законної сили 24.02.2014 року та у судовій справі № 910/11749/18 згідно рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 року, яке набрало законної сили 17 грудня 2018 року. Право вимоги до публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", новим найменуванням, якого є акціонерне товариство "Перший київський машинобудівний завод" у судовій справі №910/14602/13 та у судовій справі №910/11749/18 підтверджено Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2018 року по справі №910/14602/13.

Згідно з п. 1.2. договору, Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/14602/13 включаючи але не виключно у розмірі 254 533 (двісті п`ятдесят чотири п`ятсот тридцять три) гривні 86 копійок, три відсотки річних у розмірі - 11 569 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 10 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 5 322 (п`ять тисяч триста двадцять дві) гривні 06 копійок, а всього у розмірі 271 425 (двісті сімдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять) гривень 02 копійки та по справі № 910/11749/18, включаючи але не виключно у розмірі 118 942 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) гривні 67 копійок з яких: 22 301 (двадцять дві тисячі триста одна) гривня 35 копійок - 3 % річних, 94 883 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) гривні 54 копійки інфляційних втрат та 1 757 (одна тисяча сімсот п`ятдесят сім) гривень 78 копійок судового збору, а всього на суму включаючи але не виключно 390 367 (триста дев`яносто тисяч триста шістдесят сім) гривень 69 копійок.

Правом вимоги засновано на договорі про заміну кредитора в зобов`язанні від 01 вересня 2017 року укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Первісним кредитором, рішенні Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року по справі №910/14602/13 та постанові про відновлення виконавчого провадження №5356892 від 23.08.2018 року і постанові про заміну сторони виконавчого провадження (Стягувача) №5356892 від 23.08.2018 року, рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/11749/18 від 26.11.2018 року та наказу виданого Господарським судом міста Києва по справі №910/11749/18 від 18.01.2019 року.

Відповідно до п. 1.3. договору, право вимоги за цим Договором вважається переданим після укладення даного договору, підписання акту приймання - передачі права вимоги, передачі Первісним кредитором Новому кредитору оригіналів документів, передбачених п. 3.1. даного Договору та повної сплати Новим кредитором на користь Первісного кредитора ціни відступлення, передбаченої п. 2.1. цього Договору.

В свою чергу судом зазначається, що процесуальне правонаступництво врегульовано 52 ГПК України згідно з ч. 1 якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Закон України "Про виконавче провадження" у ч. 5 ст. 8 передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення, тому для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 516 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Рішення суду має прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При вирішенні питання щодо заміни сторони (стягувача) у справі іншою особою з`ясуванню підлягають фактичні обставини щодо заміни відповідної особи як кредитора у спірному матеріальному правовідношенні на певного правонаступника з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального права.

Проте, виходячи зі змісту договору про відступлення права вимоги (цесія) №2 від 27.03.2019, його предметом є уступка права вимоги за рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 у справі № 910/14602/13, за яким з Акціонерного товариства "Перший Київський машинобудівний завод" стягнуто заборгованість у розмірі 254 533,86 грн, 3% річних у розмірі 11 569,10 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 322,06 грн.

При цьому, умовами договору новому кредитору надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду.

Тобто, сторони договору відступлення права вимоги передбачили здійснення заміни сгягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у основному зобов`язанні, що не передбачено чинним законодавством.

Верховний Суд України в постанові від 19.08.2014 у справі №3-56гс14 зазначив, що заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні договору про відступлення права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №922/3535/15 від 10.07.2018.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейблст" про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейблст" про заміну сторони правонаступником.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.