Рішення

від 09.08.2019 по справі 477/976/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/976/19

Провадження №2/477/631/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 (не з`явилися),

відповідача - ОСОБА_3 (не з`явився),

розглянувши без участі в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі та стягнення боргу з орендної плати,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором оренди землі та про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 квітня 2013 року, виданого реєстраційною службою Жовтневого районного управління юстиції в Миколаївській області, на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 4,615 га, розташована в межах території Миколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між ним та громадянином ОСОБА_3 був укладений договір оренди цієї земельної ділянки від 26 березня 2018 року, строком на 7 років, з умовою щорічної виплати орендної плати до 31 грудня в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Однак орендар не сплатив орендну плату в строк, обумовлений договором і не виготовив проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що передбачають охорону земель.

Вказуючи що орендар порушує ці істотні умови договору, просив його розірвати.

Крім того просив стягнути з відповідача борг з користування землею, що включав 3748 грн. 99 коп. боргу з орендної плати, пеню в сумі 83 грн. 98 коп. відповідно до п. 14 договору, та 34 грн. 51 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Розмір орендної плати розрахував виходячи із нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України та коефіцієнту індексації згідно листа Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 і він склав 27078 грн. 28 коп. за 1 га землі, тому борг з орендної плати склав3748 грн. 99 коп. = (27078 грн . 28 коп. х 4,615 га) х 3%.

Згідно зі ст. 625 ЦК України за прострочення зобов`язань з 01 січня 2019 року по день подання позову (22 квітня 2019 року), тобто 112 днів, 3% річних дорівнює 34 грн. 51 коп. = ((3%/365 дн.) х 112 дн.) х 3748 грн. 99 коп.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином, від останнього надійшла заява з проханням розглядати справу без їх участі і позов задовольнити.

Суд, вважаючи можливим розглянути справу без їх участі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновків, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 4,615 га, розташовану в межах території Миколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

26 березня 2018 року між ним, як власником ділянки, та громадянином ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки (без номеру), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 березня 2018 року Новобузькою міською радою Миколаївської області, строком на 7 років.

Відповідно до п.п. 9-11 договору оренди орендна складала 2773 грн. 16 коп., що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі, і повинна була вноситися з урахуванням індексу інфляції щорічно до 31 грудня кожного року.

Главою 5 Земельного кодексу України передбачені види земель сільськогосподарського призначення, в тому числі і землі, призначені для виробництва сільськогосподарської продукції.

Статтями 93 та 96 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувач зобов`язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них та договором оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема й зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Раціональним вважається таке використання земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища.

Згідно зі ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.ст.6,14 Закону, в редакції, яка діяла на час укладення договорів оренди землі).

Згідно ст. 13 Закону за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена і в ст. 31 Закону.

За змістом ст.32 Закону України та умов договору оренди, договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24,25 Закону та умовами договору, зокрема, й щодо несплати орендної плати, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Однак систематичної несплати орендної плати судом не встановлено, оскільки заборгованість із орендної плати існує тільки за один рік, що не є підтвердженням систематичної несплати орендної плати і підставою для розірвання договору оренди.

Крім того відповідно до статей 33-1, 35 Закону України "Про охорону земель, нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобіганню виснаженню ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми.

Відповідно до ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів" від 04 червня 2009 року статтю 22 Земельного кодексу України було доповнено частиною четвертою з наступним змістом: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель .

Згідно п. 18 перехідних положень Земельного кодексу України вимоги ч.4

ст. 22 цього Кодексу поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12 лютого 2015 року №191-VIII частину четверту статті 22 Земельного кодексу України виключено.

Отже, ненадання проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не є самостійною підставою для розірвання договору.

Достовірних доказів про те, що відповідач використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, що він допускає погіршення екологічного стану та родючості землі позивачем не надано.

Довідка та акт комісії сільської ради, в яких визначено, що земельна ділянка після збору врожаю не оброблена, не підтверджує погіршення її родючості або екологічного стану.

Одна, згідно з положеннями ст. 25 Закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за оренду землі за 2018 рік, заявлена останнім в загальній сумі 3867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 48 коп., що складається із орендної плати в сумі 3748 грн. 99 коп, пені в сумі 83 грн. 98 коп. та 34 грн. 51 коп - 3% річних.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (на 50%) в сумі 768 грн. 40 коп.

За викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 26 березня 2018 року в загальній сумі 3867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 48 коп., що складаєстья із орендної плати за 2018 рік в сумі 3748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 99 коп, пені в сумі 83 (вісімдесят три) грн. 98 коп., 34 (тридцять чотири) грн. 51 коп - 3% річних.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у виді сплаченого при поданні позову судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст складено та підписано на 09 серпня 2019 року.

Суддя Р.В. Козаченко