Постанова

від 01.08.2019 по справі 1740/1957/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/4954/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Коваля Р.Й., Багрія В.М.,

з участю секретаря судового засідання Михальської М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу ЗВ до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради про визнанння протиправним і скасування рішення, за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу ЗВ на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (суддя першої інстанції Комшелюк Т.О., м. Рівне, повний текст рішення складено 28.03.2019),

В С Т А Н О В И В :

Обслуговуючий кооператив ЗВ звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Інспекції державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13 липня 2018 року про скасування дії сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації від 30.03.2018 серія РВ № 162180890129.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій вказав про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Обґрунтовуючи незгоду, Обслуговуючий кооператив ЗВ зазначив, що висновки відповідача за наслідками позапланової перевірки здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, викладені в акті перевірки дотримання Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі Сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне , замовником якого є Обслуговуючий кооператив ЗВ від 30.03.2018, серія РВ № 162180890129, не відповідають дійсності. Суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо відсутності порушень, зазначених у пунктах 1, 2, 3,4, 6 акту. Разом з тим, дійшов безпідставного висновку про наявність порушення, зазначеного у пункті 5 акту. Так в акті вказано, що проектну документацію на будівництво розроблено генеральним проектувальником ТОВ Файне місто проект , головний інженер (архітектор) проекту ОСОБА_1 , що не відповідає інформації про розробника проектної документації, зазначеного у декларації про початок виконання будівельних робіт, де вказано, що проектна документація розроблена ТОВ АБМК , головний архітектор проекту ОСОБА_2 . Суд безпідставно визнав законними висновки щодо неправомірного не зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації від 1 березня 2018 року інформації про розробника проектної документації ТОВ АБМК та головного архітектора проекту - особи, яка здійснює авторський нагляд, ОСОБА_2 . Апелянт вказав, що документально підтверджено, що після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ТОВ АБМК передало ТОВ Файне місто проект авторські майнові права на проектну документацію, про що у відповідності до ч. 6 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності було повідомлено відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Отже, враховуючи той факт, що відбулася передача авторських майнових прав на проектну документацію по об`єкту Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівному від ТОВ АБМК до ТОВ Файне місто проект і саме останнє здійснювало авторський нагляд за будівництвом, позивачем в пункті 2 акту готовності об`єкта до експлуатації було зазначено саме ТОВ Файне місто проект , що повністю узгоджується з нормами чинного законодавства. Тому недостовірної інформації подано не було. Також, апелянт послався на неприпустимість відповідальності особи приватного права за допущені з боку суб`єкта владних повноважень порушень, що зазначено у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Об`єднаного королівства Великобританії та Північної Ірландії від 24 червня 2003 року. Вказав, про порушення відповідачем принципу юридичної визначеності. Тому наполягає на підставності позову про скасування рішення відповідача, яким скасовано дію сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації.

У судове засідання 1 серпня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відстутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги. Пояснила, що суд дійшов правильного висновку про законність наказу про скасування дії сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкту Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_2 . Студентській в м. АДРЕСА_1 . Зазначила, що позапланову перевірку було проведено на підставі звернення начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області. За результатами перевірки було встановлено, що Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради було видано сертифікат серії РВ №162180890129, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461. Оскаржуване рішення прийнято у відповідності до порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698, згідно якого відповідач як орган державного архітектурно-будівельного контролю вправі скасовувати, зупиняти дію рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради у судове засідання не з`явися, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на підставі звернення начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради, за результатами якої складено акт від 11.07.2018 (том 1 а. с. 234-238).

Згідно цього акту встановлено, що на підставі заяви Обслуговуючого кооперативу ЗВ про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката, Акту готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 та Довідки щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката, складеної головним спеціалістом інспекційно-адміністративного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Столярчуком А.Г. 30.03.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради за підписом заступника начальника начальника інспекційно-адміністративного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради Стасюка В.П. видано сертифікат серії НОМЕР_1 №162180890129, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, замовник - Обслуговуючий кооператив ЗВ .

При здійсненні нагляду інспектор дійшов висновку, що відповідний сертифікат видано з порушенням чинного законодавства.

Так, подана довідка щодо розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачі сертифіката не засвідчена печаткою, як це передбачено формою згідно з Додатком 10 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Замовником в п.1 акту готовності зазначено код ЄДРПОУ (2395903) субпідрядника ТОВ Підприємство Турист , який не відповідає дійсності, що є порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

У субпідрядників, вказаних в Акті готовності, а саме: ПП Альфамонолітбуд та ОК Житлово-будівельний кооператив Пріорітет , відсутні ліцензії на провадження господарської діяльності будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми СС2 та значними ССЗ наслідками, що є порушенням пункту 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256.

У пункті 9 Акту готовності замовником вказано організації - виконавці робіт з оздоблення фасадів (ТОВ ДМ-Пром-Буд ) та влаштування благоустрою території (ТОВ Вілен Буд ), строки яких перенесено і які будуть виконані з 15.02.2018 по 15.05.2018 та з 15.03.2018 по 15.05.2018 відповідно, проте ці суб`єкти господарської діяльності не вказані як субпідрядники по будівництву об`єкта Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне , а їхні керівники (відповідальні особи) не засвідчували підписами та печатками (за наявності) готовність вищевказаного об`єкта до експлуатації, що є порушенням Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, у чинній редакції.

У пункті 2 Акту готовності зазначено, що проектну документацію на будівництво розроблено генеральним проектувальником ТОВ Файне місто проект (ЄДРПОУ 41436507), головний інженер (архітектор) проекту ОСОБА_1 , що не відповідає інформації про розробника проектної документації зазначеній у декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 28.12.2016 за №РВ 083163631854, де вказано що проектна документація розроблена ТОВ АБМК , головний архітектор проекту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2 ).

Проектна документація по вказаному об`єкту не проходила повторної експертизи і не перезатверджувалась.

13 липня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про скасування дії виданого 30 березня 2018 року сертифіката серії РВ №162180890129, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації (том 1 а.с. 233-234).

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про законність цього рішення з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відповідно до частини 5 статті 39 Закону є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

За правилами частини 4 цієї статті рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката приймається органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

За змістом частини 9 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою у тому числі для оформлення права власності на нього.

За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та його прийняття до експлуатації, якщо це передбачено законом. А якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, воно виникає з моменту державної реєстрації.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що видача сертифіката є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку реєстрація права власності на об`єкт будівництва.

З реєстрації права власності на новостворений об`єкт містобудування сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта такий вичерпав свою дію.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правосуддя здійснюється за принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в Рішенні Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 24 червня 2003 року зазначив про те, що є неприпустимими визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон. Суд дотримується такого погляду, що дії органу влади можуть бути розцінені як такі, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань, на підставі яких було укладено договір , зазначено в Рішенні Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії .

Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа - суб`єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Відповідно до п. 71 рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З другого боку, потреба виправити колишню помилку не повинна позначитися на новому праві, набутому особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Отже, враховуючи, що позивач реалізував своє право на новостворений об`єкт будівництва на підставі виданого сертифікату, передав квартири у будинку громадянам - членам кооперативу, останні зареєстрували своє право власності на об`єкти нерухомості, що підтверджено дослідженими судом Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а.с. 58-71, том 3 а.с. 72-114, 120-135, 141-173), вищевказаний сертифікат вичерпав свою дію і його скасування становить втручання у володіння майном.

А тому, відповідач, скасовуючи в односторонньому порядку дію сертифікату, який вже було реалізовано, діях протиправно, отже оскаржуване рішення є незаконним.

Щодо наявності порушень, які стали підставою для скасування сертифікату, апеляційний суд зазначає наступне.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року(далі - Порядок).

За правилами п.23 Порядку сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Згідно із п.24 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Відповідно до п.25 Порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради на підставі п.25 Порядку, за результатами розгляду поданих позивачем документів, складено довідку за формою згідно додатку 10 цього Порядку. Вказана довідка підписана головним спеціалістом інспекційно-адміністративного відділу та не засвідчена печаткою, при тому, що форма довідки згідно додатку 10 Порядку, передбачає її наявність.

Однак, суд першої інстанції правильно зауважив, що обов`язок щодо складання довідки та дотримання її форми покладений на орган державного архітектурно-будівельного контролю, а не на позивача. Тобто, позивач не може нести відповідальність за помилки чи недоліки у роботі державних органів при виконанні своїх функцій.

При цьому, відповідачем не встановлено невідповідність відомостей, зазначених у довідці фактичним обставинам справи, або її фальсифікації, а недолік щодо її форми не може бути підставою для скасування вже виданого на її підставі сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

Щодо наведення замовником будівництва, Обслуговуючим кооперативом ЗВ недостовірних даних в пункті 1 акта готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 в частині зазначення коду ЄДРПОУ субпідрядника, ТОВ Підприємство Турист , який не відповідає дійсності.

Як встановлено судом, в акті готовності об`єкта до експлуатації у пункті 1 вказаний субпідрядник ТОВ Підприємство Турист із кодом ЄДРПОУ 2395903 (а.с. 21-27) В той же час, дійсним кодом ЄДРПОУ ТОВ Підприємство Турист є 23959053. Отже, позивачем під час заповнення акту готовності об`єкта до експлуатації пропущена одна цифра 5 у коді вказаного субпідрядника.

Разом з тим, така помилка є технічною і явно не може свідчити про недостовірність даних зазначених у вказаному документі, при тому, що у даному ж документі наявні інші дані необхідні для ідентифікації вказаного суб`єкта.

Крім того, на 6 аркуші акту готовності об`єкта до експлуатації наявний підпис директора ТОВ Підприємство Турист , скріплений печаткою товариства з відображенням коду ЄДРПОУ 23959053.

Отже, зазначений документ містить інформацію про правильний код зазначеного Товариства.

Таким чином, пропущення цифри 5 у коді у пункті 1 акту є технічною помилкою, яка до того ж не впливає на вирішення питання щодо готовності об`єкта до експлуатації.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що встановлення відповідачем зазначеного порушення є формальністю та не є підставою для прийняття рішення про скасування сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

Стосовно відсутності ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів у таких субпідрядників: ПП Альфамонолітбуд , ОК Житлово-будівельний кооператив Пріоритет суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі Реєстр виданих ліцензій , ПП Альфамонолітбуд здійснювало господарську діяльність з будівництва об`єктів на підставі ліцензії, яка була анульована 22.11.2017.

Із матеріалів справи слідує, що ПП Альфамонолітбуд , згідно з договором №17/01-2017 від 17.01.2017 виконувало будівельні роботи на об`єкті позивача з влаштування паль.

Згідно з журналом віброзаглиблення залізобетонних паль по об`єкту: Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне, секція №1 , датою початку робіт є 24.02.2017, а закінчення 07.03.2017; журналом віброзаглиблення залізобетонних паль по об`єкту: Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне, секція №2 , датою початку робіт є 06.03.2017, а закінчення 16.03.2017; журналом віброзаглиблення залізобетонних паль по обєкту: Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне, секція №3 , датою початку робіт є 22.02.2017, а закінчення 09.03.2017 (том 2 а.с. 57-68).

Таким чином, підтверджено, що ПП Альфамонолітбуд виконувало будівельні роботи на згаданому об`єкті будівництва у періоді лютий-березень 2017 року за наявності ліцензії. Після анулювання ліцензії 22.11.2017, вказаний субпідрядник будівельних робіт, які підлягають ліцензуванню, не здійснював.

Отже, висновки перевірки про виконання ПП Альфамонолітбуд будівельних робіт без ліцензії є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Також, із матеріалів справи слідує, що ОК Житлово-будівельний кооператив Пріоритет , згідно з договором № 06-10/2017п від 06.10.2017 здійснював лише монтаж металопластикових вікон по об`єкту: Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 м. Рівне (том. 2 а.с. 50-56).

Відповідач стверджує, що на виконання таких робіт має бути ліцензія та посилається при цьому на п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256.

Однак, 30.03.2016 постановою Кабінет Міністрів України №256 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками та перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню.

Згідно із вимогами п. 1 Ліцензійних умов, вони встановлюють вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, що обов`язкові для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

Відповідно до п. 2 Ліцензійних умов, господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - перелік робіт).

Аналіз викладених норм дає підстави стверджувати, що ліцензуванню підлягає лише та господарська діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, яка зазначена у переліку видів робіт.

Разом з тим, судом встановлено, що у Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, такий вид робіт як монтаж металопластикових вікон відсутній.

Отже, посилання відповідача на п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками є безпідставним.

З приводу не зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації субпідрядників, які повинні були виконувати роботи з оздоблення фасаду будинку та благоустрою його території, а також відсутності у цих суб`єктів ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів суд зазначає наступне.

За приписами пункту 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, у разі прийняття об`єкта в експлуатацію в I або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв`язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов.

У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об`єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

У пункті 9 акту готовності об`єкта до експлуатації, вказано, що роботи з оздоблення фасаду, благоустрою території, строки виконання яких перенесені через несприятливі погодні умови, будуть виконані виконавцями робіт ТОВ ДМ-Пром-Буд у строки з 15.02.2018 по 15.05.2018, а ТОВ Вілен Буд з 15.03.2018 по 15.05.2018.

При цьому, акт готовності об`єкта до експлуатації складений позивачем 01.03.2018 року. Суд зауважує, що дата 1 березня відноситься до І кварталу року.

З урахуванням наведеного, відомості, вказані позивачем у пункті 9 акту готовності об`єкта до експлуатації відповідають вимогам пункту 7 Порядку.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що не зазначення субпідрядників ТОВ ДМ-Пром-Буд ТОВ Вілен Буд у пункті 1 акту готовності об`єкта до експлуатації є правомірним, оскільки у вказаному пункті зазначаються, зокрема, субпідрядники, якими роботи виконані, а не мають бути виконані у майбутньому.

З приводу відсутності у зазначених субпідрядників ліцензії на такі роботи, то згідно Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, виконання будівельних робіт з оздоблення фасаду та благоустрою території як вид робіт, що потребує ліцензії - відсутній.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування дії сертифікату з огляду на зазначене.

Щодо непроведення повторної експертизи проекту Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне та його не перезатвердження, висновки суду першої інстанції є вірними з огляду на наступне.

Механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи визначений Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011 (далі Порядок № 560).

За змістом п. 3 Порядку №560, при дво - і три стадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. У разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунку, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об`єкт або за чергами.

Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.

Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

Згідно п. 4-2 Порядку № 560 проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб`єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва.

Згідно із вимогами п. 6 Порядку № 560, метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Відповідно до п. 10 Порядку №560 обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, що:

за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення;

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;

підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об`єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проект будівництва підлягає обов`язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.

У разі коли об`єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об`єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об`єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов`язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.

Поділ проекту будівництва на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку чи ескізного проекту на черги не звільняє від необхідності обов`язкового проведення експертизи проектної документації на окрему чергу, що підлягає затвердженню в установленому порядку.

В силу норми п. 11 Порядку №560, експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Пунктом 16 Порядку №560 встановлено, що повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв`язку з необхідністю зміни проектних рішень та/або у зв`язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проектування.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що проект Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне був затверджений у встановленому законом порядку та була проведена відповідна експертиза. Також, судом встановлено, що згадуваний проект не зазнавав жодних змін.

Зважаючи, що метою проведення експертизи проектів будівництва в цілому є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва, то суд першої інтснації дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування дії сертифікату з огляду не непроведення повторної експертизи проекту будівництва та його перезатвердження.

Однак, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстави для скасування дії сертифікату з огляду на відсутність в акті готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 інформації про розробника проектної документації ТОВ АБМК , та головного архітектора проекту особи, яка здійснює авторський нагляд, ОСОБА_2 , зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що в акті готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2018 у п. 2 вказано, що проектна документація на будівництво розроблена генеральним проектувальником ТОВ Файне місто проект м. Рівне, який виконав генеральний план, архітектурно-будівельну, конструктивну, електричну, санітарно-технічну частину (том 1 а.с. 21-27).

У декларації про початок виконання будівельних робіт по об`єкту Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне вказано, що проектна документація розроблена ТОВ АБМК , а головним архітектором зазначений ОСОБА_2 (том 1 а.с. 227-231).

Згідно матеріалів справи, позивачем було укладено з ТОВ Файне місто девелопмент агентський договір №1 від 1 серпня 2016 року.

22 листопада 2017 року було укладено додаткову угоду ТОВ Файне місто Девелопмент та ТОВ АБМК про розірвання договору на здійснення авторського нагляду від 1 вересня 2016 року (том 2 а.с. 99).

Згідно листа ТОВ АБМК від 21 листопада 2017 року вих.№ 60 (том 1 а.с. 233) було повідомлено Обслуговуючий кооператив ЗВ про передачу авторських прав на проектну документацію по об`єкту Будівництво житлового комплексу на вул. Студентській в м. Рівне до ТОВ Файне місто проект .

Також, було винесено накази ТОВ Файне місто проект №1а від 22 листопада 2017 року та №2а від 22 листопада 2017 року про призначення відповідального за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 у зв`язку з передачею авторських прав на проектну документації до ТОВ Файне місто проект .

При цьому, позивачем було подано повідомлення до Управління державного архітектурно-будівельного контролю про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт.

Копію зазначеного документу з відміткою про отримання і реєстрацію такого було приєднано до матеріалів справи і досліджено в судовому засіданні.

Отже, позивач не зазначав у акті недостовірних даних, а вказав відомості про підприємство, яке отримало авторські права на проектну документацію та здійснювало нагляд за здійсненням будівництва вже станом на момент закінчення будівництва.

При цьому, незазначення у акті готовності об`єкта до експлуатації первинного розробника проектної документації, вказаного у декларації про початок будівельних робіт не впливає на законність видачі сертифікату про готовність об`єкту до експлуатації.

Слід зазначити, що вказані відповідачем порушення стосуються виключно оформлення документації необхідної для отримання сертифікату, правильності заповнення відповідних граф у поданих документах. При цьому відповідач не здійснював дійсної фактичної перевірки зазначених позивачем відомостей, відповідності будівництва вимогам чинного законодавства, реальний стан готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, відповідач скасував дію сертифікату фактично з формальних підстав, не встановивши реальних істотних порушень законодавства з боку забудовника, не врахувавши, що зазначене рішення підконтрольного йому суб`єкта на момент здійснення перевірки вже було реалізовано і громадяни отримали у власність квартири.

На підставі зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 13 липня 2018 року про скасування дії сертифіката від 30 березня 2018 року серія РВ № 162180890129.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке необхідно скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу ЗВ задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 1740/1957/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу ЗВ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 13 липня 2018 року про скасування дії сертифіката від 30 березня 2018 року серія РВ № 162180890129.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді Р. Й. Коваль В. М. Багрій Повний текст складено 09 серпня 2019 року.