УХВАЛА
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа №826/10872/17
адміністративне провадження №К/9901/21325/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А..,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10872/17 за позовом Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10872/17.
За наслідками перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що вона прийнята 16 квітня 2019 року. При цьому, касаційну скаргу подано лише 29.07.2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак Верховний Суд таку скаргу повернув у зв`язку із несплатою судового збору.
Так, як вбачається з ухвалених у даній справі рішень, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернуто скаржнику, оскільки така підписана неуповноваженою особою.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року вдруге подану Головним управлінням ДФС у м. Києві касаційну скаргу знову повернуто скаржнику, оскільки ним не виконано вимоги ухвали суду від 05 червня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху та не надано документа про сплату судового збору.
Втретє касаційну скаргу подано 25 липня 2019 року, тобто зі спливом тривалого проміжку часу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження, оскільки наведені скаржником обставини не виправдовують таке тривале зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо дотримання строків на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу позивача без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут та далі в редакції, чинній на момент звернення до суду), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2017 становив 1600,00 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду у 2017 році та заявив 2 вимоги майнового характеру на загальну суму 2 264 735,22 грн.
Отже, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 67 942,06 грн. (2 264 735,22 грн./100 х 1,5% х 200%).
Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України Про судовий збір .
Натоміть, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на цілі сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом зазначення інших поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ) .Призначення платежу - *;101;
Керуючись статями 169, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10872/17.
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10872/17 залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині незазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, є підставою для повернення касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2019 |
Оприлюднено | 12.08.2019 |
Номер документу | 83553062 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні