Рішення

від 07.08.2019 по справі 753/5043/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5043/19

провадження № 2/753/4881/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з пзовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) Діброва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Указаний багатоквартирний будинок перебуває в управлінні в ОСББ Діброва й вона, як мешканець квартири у цьому будинку, користується комунальними послугами, які надаються указаним ОСББ. Відповідач відмовляється прийняти на абонентське обслуговування лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, встановлені нею 08 вересня 2014 року у її квартирі, відповідно, просить зобов`язати відповідача прийняти на абонентський облік прилади обліку - лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, встановлені нею 08 вересня 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 , й провести розрахунок оплати за використану нею холодну та гарячу воду згідно показників таких лічильників, провівши перерахунок вартості вказаних послуг з урахуванням проведених оплат з 08 вересня 2014 року. Звернула увагу на те, що за минуванням строку використання таких лічильників, вона вжила заходів щодо їх повірки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , діючий на підставі ордеру про надання правової допомоги від 07 серпня 2019 року, позовні вимоги підтримали з тих де підстав та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Ковальчук С.П., діючий на підставі довіреності від 30 червня 2019 року (а.с.112), в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю вимог, прохаючи суд застосувати строк позовної давності до вказаної вимоги. На обґрунтування свої заперечень окрім того вказав про те, що позивачка не зверталась до ОСББ Діброва із заявою встановленого зразка про встановлення таких засобів обліку із доданими до неї документами про ідентифікацію вказаних лічильників.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.30).

Позивач вказує про те, що вона змінила свої ім`я з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , проте доказів цьому до суду не надала, й такі докази не доповнені в ході розгляду справи.

Указаний багатоквартирний будинок перебуває в управлінні в ОСББ Діброва й позивачка як мешканець квартири у цьому будинку користується комунальними послугами, які надаються указаним ОСББ.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Позивач вказує, що нею у квартирі АДРЕСА_1 встановлені лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, при цьому відповідач відмовляється взяти на абонентське обслуговування лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, встановлені позивачем 08 вересня 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 31, 32, 33).

Відповідач заперечує щодо позиції позивачки та вказує про те, що остання не зверталась до ОСББ Діброва із заявою про встановлення таких засобів обліку із доданими до неї документами про ідентифікацію вказаних лічильників, що не спростовуються позивачем.

Так, матеріали справи містять заяву позивачки, датовану 09 червня 2016 року про опломбування та взяття на абонентський облік, встановлених у квартирі АДРЕСА_1 лічильників гарячої та холодної води, при цьому документи про вказані засоби обліку та заява із ідентифікацією засобів обліку інформації не містить, що не спростовується позивачкою, а тому така заява не могла бути належним предметом розгляду та виконання ОСББ Діброва (а.с.51).

Враховуючи те, що позивачем ставиться вимога про зобов`язання ОСББ Діброва взяти на абонентський облік прилади обліку - лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, встановлені нею 08 вересня 2014 року у квартирі АДРЕСА_1 , й зобов`язання провести розрахунок оплати за використану позивачем холодної та гарячої води згідно показників таких лічильників, провівши перерахунок вартості вказаних послуг з урахуванням проведених оплат, починаючи з 08 вересня 2014 року, із урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суд застосовує до таких вимог строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦПК України).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 265 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачка звернулась до суду за захистом порушеного правли лише 07 березня 2019 року (а.с. 1-8), при цьому вимоги нею стявляться відносно події, пов`язаної із датою встановлення лічильників - 08 вересня 2014 року, при цьому матеріали справи містять інформацію щодо інших дат таких лічильників: № 4184554 від 17.07.2014 року та № 4135495 від 26.06.2014 року (а.с.31, 32), тобто таких засобів обліку, які втратили строк експлуатації за давністю використання.

Із заявою про поновлення цього строку позивач не зверталась.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України).

Окрім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд посилається й на таку підставу.

Так, позивач встановив лічильники гарачої та холодної води № 4184554 від 17.07.2014 року та № 4135495 від 26.06.2014 року, провів їх повірку 18 вересня 2018 року, проте вимоги щодо взяття їх на абонентське обслуговування, тобто вже нових засобів обліку - лічильників, повірених 18 вересня 2018 року, не ставляться (а.с. 31, 32, 52).

Відповідно, позивачем ставиться вимога щодо засобів обліку води - лічильників, які втратили строк експлуатації, а вимога щодо лічильників, які пройшли повірку, тобто фактичного іншого засобу обліку, який є чинним за строком експлуатації, не ставиться, що вказує на невірно обраний спосіб захисту порушеного права, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно, стороною позивача до суду не надано жодних доказів того, що теплопостачання (дотримання температурного рижому у місцях загального користування будинку) не відповідало нормативам й санітарним нормам.

Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання абао оспорення (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно, з урахуванням визначених підстав, правові підстави для задоволення цього позову відсутні.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір та Закону України Про захист прав споживачів .

За таких підстав, приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.6 ст.141 ЦПК України, й судові витрати компенсовати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанці.

СУДДЯ: