Постанова

від 24.05.2021 по справі 753/5043/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5975/2021

Унікальний номер справи № 753/5043/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року , постановлене суддею Коренюк А.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,

У С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва , в якому просила визнати протиправними дії ОСББ Діброва щодо відмови їй як власнику квартири АДРЕСА_1 взяти на облік прилади обліку, а саме лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, які були встановлені 08 вересня 2014 року; зобов`язати ОСББ Діброва взяти на абонентський облік прилади обліку, а саме лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, які встановлені 08 вересня 2014 року спеціалізованою організацією Приватним підприємством ЕТІС (далі - ПП ЕТІС ), зобов`язати ОСББ Діброва здійснити з 08 вересня 2014 року перерахунок нарахувань споживачу ОСОБА_1 за постачання холодної та гарячої води відповідно до показників приладів обліку, а саме лічильника холодної води № 4184554 та лічильника гарячої води № 4135495; витрати, пов`язані з розглядом справи, стягнути з відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначений будинок передано на баланс та обслуговування ОСББ Діброва . Так, 15 квітня 1998 року між ДКО Київводоканал та ОСББ Діброва було укладено договір №5296/2-14 на послуги водопостачання та водовідведення, а 15 листопада 1999 року між АЕК Київенерго та ОСББ Діброва було укладено договір №1310377 про постачання теплової енергії у гарячій воді. Зазначала, що відповідно до протоколу повторних позачергових загальних зборів членів ОСББ Діброва від 25 вересня 2012 року ухвалено, що у разі ненадання показів лічильників чи відмови допуску членів ОСББ для їх огляду звіряння показів - бухгалтеру проводити нарахування спожитої води по затвердженим нормам споживання 3,5 куб. м. для гарячої води і 5,5 куб. м. для холодної води на кожну особу, що мешкає (в тому числі тимчасово) в квартирі. Вказувала, що з 1998 року по 08 вересня 2014 року в її квартирі були встановлені лічильники: на холодну воду №97725923 та на гарячу воду №97724123, але з урахуванням того, що вказані лічильники води були встановлені в 1998 року (тобто їх строк експлуатації становив вже 15 років) у вересні 2014 року змінила лічильники, запросивши співробітників спеціалізованої організації ПП ЕТІС . Так, відповідно до акту від 08 вересня 2014 року в квартирі квартири АДРЕСА_1 ПП ЕТІС було демонтовано старі лічильники гарячої та холодної води та змонтовано нові лічильники: на холодну воду №4184554 та на гарячу воду №4135495. 25 листопада 2014 року звернулася до відповідача щодо постановки на облік встановлених лічильників, але у відповідь листом від 08 січня 2015 року відповідач повідомив, що вона повинна звернутися з заявою встановленого зразка, після чого відповідальним працівником ОСББ буде складено акт прийому на абонентський облік лічильників. Пізніше 27 травня 2015 року направила лист на адресу ОСББ Діброва із запрошенням до її квартири скласти акт, проте, у відповідь було зазначено, що позивач не надала даних про постановку нових лічильників на комерційний облік. Вказувала, що у подальшому зверталась з листами на адресу ОСББ Діброва з проханнями про постановку на облік встановлених лічильників, однак листи не були отримані відповідачем. Також зазначала, що за гаряче та холодне водопостачання вона сплачує ОСББ Діброва за встановленими тарифами у відповідності до показників лічильників, але відповідач незаконно нараховує заборгованість зі сплати за водопостачання за пунктом 2 Протоколу повторних позачергових загальних зборів членів ОСББ Діброва від 25 вересня 2012 року, тобто по затвердженим нормам споживання 3,5 куб. м. для гарячої води і 5,5 куб. м. для холодної води на кожну особу, що мешкає (в тому числі тимчасово) в квартирі. В квартирі зареєстровано три особи, таким чином відповідач нараховує до сплати за водопостачання з розрахунку 16,5 куб. м. за холодну воду та 10,5 куб. м. за гарячу воду на місяць, тоді як відповідно до показників лічильників родина позивачки споживає набагато менше води (т. 1 а.с.1-143).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ Діброва про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням районного суду, 27 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом у оскаржуваному рішенні встановлено, що позивачем надано відповідачу декілька разів заяву про взяття на облік лічильників, однак встановлено помилково, що документи про вказані засоби обліку та подані заяви не містять інформації ідентифікації засобів обліку, а тому такі заяви не могли бути належним предметом розгляду та виконання ОСББ Діброва . Таке твердження, на думку апелянта, спростовується доданими до позовної заяви документами, а саме додатком №8 до позовної заяви - лист від 25 листопада 2014 року, додатком до позовної заяви №11 - опис вкладення до цінного листа від 27 травня 2015 року, додатком до позовної заяви №16 - опис вкладення у цінний лист від 09 червня 2016 року та додатком №17 - опис вкладення у цінний лист від 09 червня 2016 року. Звертала увагу на те, що проведення періодичної повірки лічильників обліку води не передбачає їх заміну, а є лише процедурою, яка підтверджує справність та відповідність необхідним характеристикам вже встановлених раніше лічильників, а вказані судом у рішенні дати 17 липня 2014 року та 26 червня 2014 року є лише датами виготовлення лічильників, а отже, це ті самі лічильники, які залишалися в квартирі на період повірки, а не інші. Крім того, зазначила, що без уваги залишився той факт, що починаючи з травня 2013 року відповідач не надає позивачу щомісячні квитанції до сплати за комунальні послуги, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні 07 серпня 2019 року, а саме з червня 2013 року ОСОБА_1 не виписуються взагалі квитанції по комунальних послугах, а отже, позивач була впевнена, що має сплачувати за водоспоживання відповідно до показань приладів обліку, однак дізналась протилежне лише 26 липня 2016 року, тому вважає, що саме з зазначеної вище дати слід рахувати строк позовної давності.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за вимогами позивача сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Також суд зазначив, що позивачем заявлена вимога щодо засобів обліку води - лічильників, які втратили строк експлуатації, а вимога щодо лічильників, які пройшли повірку, тобто фактичного іншого засобу обліку, який є чинним за строком експлуатації, не ставилася.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (т.1, а.с.30).

Згідно зі статутом ОСББ Діброва , актом приймання-передачі будинку по АДРЕСА_2 , що передається об`єднанню власників у загальне користування, балансоутримувачем і управителем цього будинку є ОСББ Діброва (т.1, а.с. 9-19).

15 квітня 1998 року між ДКО Київводоканал та ОСББ Діброва укладений договір № 5296/2-14 на послуги водопостачання та водовідведення (т.1, а.с.22-25).

15 листопада 1999 року між АЕК Київенерго та ОСББ Діброва укладений договір № 1310377 про постачання теплової енергії (гарячої води) (т.1, а.с.26-29).

08 вересня 2014 року у квартирі ОСОБА_1 демонтовано лічильники на холодну воду № 97725923 та на гарячу воду № 97724123 та змонтовано нові лічильники: холодної води № 4184554 та гарячої води № 4135495 (т.1, а.с.33).

У заяві від 25 листопада 2014 року, яка адресована голові правління ОСББ Діброва ОСОБА_2 , позивачка повідомляла про заміну в її квартирі лічильників гарячої, холодної води кваліфікованими спеціалістами з відповідними гарантійними строками експлуатації згідно із законодавством, додавала акти про заміну від 08 вересня 2014 року та клопотала про постановку лічильників на абонентський облік (т.1, а.с.38).

ОСББ Діброва надало відповідь від 08 січня 2015 року № 1, у якій зазначало, що для прийому на облік нових лічильників позивачці необхідно звернутися із заявою встановленого зразка (зразок надається) до ОСБ Діброва , потім відповідальним працівником ОСББ Діброва буде складено акт прийому на абонентський облік нових лічильників і лише після цього нарахування за спожиту воду будуть провадитись згідно з показниками цих лічильників (т.1, а.с.39).

20 липня 2015 року ОСОБА_1 направила голові правління ОСББ Діброва Сизову Ю.Ю. заяву про взяття на абонентський облік лічильників, яку отримано 01 серпня 2015 року (т.1, а.с.46-47).

На зазначене звернення ОСББ Діброва повідомило позивачку, що раніше у листі від 08 січня 2015 року їй вже було надіслано зразок заяви про взяття на абонентський облік в ОСББ Діброва та запропоновано поставити лічильники на облік, проте усі пропозиції було проігноровано (т.1, а.с.48).

09 червня 2016 року ОСОБА_1 надіслала заяву відповідачу з проханням опломбувати та прийняти на абонентський облік встановлені у квартирі лічильники холодної та гарячої води, до якої долучила акти ПП ЕТІС . Факт відправлення відповідачу вказаної заяви підтверджується відмітками працівників пошти щодо рекомендованого листа із описом вкладення (т.1, а.с.50-51).

Відповіді на вказаний лист не отримала.

18 вересня 2018 року позивачка провела повірку встановлених лічильників гарячої та холодної води № 4184554 від 17 липня 2014 року та № 4135495 від 26 червня 2014 року, за результатами якої встановлено, що засоби вимірювальної техніки відповідають вимогам ДСТУ 3580 (т.1, а.с.52).

Правовідносини у даній справі регулюються нормами Законом України Про житлово-комунальні послуги , Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , Цивільного кодексу України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актів.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання абонентський облік вузла обліку (абонентський облік) - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час проведення позивачкою повірки приладів обліку гарячої і холодної води, встановлених у квартирі позивачки у вересні 2014 року) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року (у редакції Закону України від 22.06.2017 р. N 2119-VIII, чинній станом на 18 вересня 2018 року, тобто на час проведення чергової повірки приладів обліку гарячої та холодної води у зв`язку із спливом терміну дії попередньої повірки), періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Таким чином, здійснивши встановлення нових приладів обліку гарячої і холодної води уповноваженою організацією ПП ЕТІС 08 вересня 2014 року, повідомивши про це відповідача зверненнями від 25 листопада 2014 року, від 27 травня 2015 року і від 20 липня 2015 року, позивачка мала обґрунтовані підстави вимагати врахування відповідачем показань приладів обліку під час нарахування оплати за спожиті комунальні послуги з водопостачання гарячої і холодної води.

23 липня 2019 року представником відповідача ОСОБА_3 до суду подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначив, що позивач про порушення свого права дізналася 08 січня 2015 року (перший лист-відповідь відповідача) та 28 серпня 2015 року (останній лист-відповідь відповідача), а тому строк звернення з позовом до суду закінчився, відповідно, 08 січня 2018 року за першим зверненням і 28 серпня 2018 року за останнім зверненням (т.1 а.с.176).

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим, бездіяльність - певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно із законодавством України.

На відміну від дії бездіяльність не має моменту вчинення, вона має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності, таким чином неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував , що позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача з не взяття лічильників на облік та зобов`язання вчинити дії щодо перерахування заборгованості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, неповно встановив обставини справи, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи фактично із 2016 року порушуються права позивача як споживача житлово-комунальних послуг, оскільки 09 червня 2016 року вона направила відповідачу заяву з проханням опломбувати та прийняти на абонентський облік встановлені у квартирі лічильники холодної та гарячої води, до якої долучила акти ПП ЕТІС та відповідь на яку не отримала.

До суду з даним позовом ОСОБА_1 звернулася у березні 2019 року, а тому строк позовної давності нею не пропущено і її право споживача житлово-комунальних послуг підлягає захисту шляхом зобов`язання Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва взяти на абонентський облік прилади : лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, які встановлені 8 вересня 2014 року спеціалізованою організацією ПП ЕТІС в кв. АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та зобов`язання Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва здійснити перерахунок нарахувань споживачу ОСОБА_1 за постачання холодної та гарячої води у відповідності до показників приладів обліку : лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495 з червня 2016 року.

Оскільки колегія суддів задовольняє вимоги позивача, то з відповідача на її користь стягує судові витрати у розмірі 10600 гривень за надання правової допомоги у суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного м. Києва від 07 серпня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визати дії Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва щодо відмови ОСОБА_1 , власниці квартири АДРЕСА_1 взяти на облік прилади обліку- лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495.

Зобов`язати Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва взяти на абонентський облік прилади : лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495, які встановлені 8 вересня 2014 року спеціалізованою організацією ПП ЕТІС в кв. АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Зобов`язати Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва здійснити перерахунок нарахувань споживачу ОСОБА_1 за постачання холодної та гарячої води у відповідності до показників приладів обліку : лічильник холодної води № 4184554 та лічильник гарячої води № 4135495 з червня 2016 року.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирних будинків Діброва на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10600 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 травня 2021 року.

Суддя - доповідач:

Судді: