Постанова

від 09.08.2019 по справі 925/129/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2019 р. Справа№ 925/129/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Дідиченко М.А.

за апеляційною скаргою Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства

на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 (повний текст складено 22.04.2019)

у справі №925/129/19 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж

до відповідача: Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства

про стягнення 4 563,25 грн

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства (далі - відповідач) про стягнення 4563 грн 25 коп боргу за електричну енергію, спожиту понад договірну величину споживання електричної енергії.

В обґрунтування позову позивач вказав на порушення відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії від 10.10.2016 №131, що проявилося у споживанні відповідачем у червні-серпні 2018 року електричної енергії понад договірну величину споживання і в несплаті двократної вартості електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж 4 563,25 грн боргу та 1 921,00 грн витрат на сплату судового збору.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що відповідач перевищив передбачені додатком №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору від 10.10.2018 №131 договірні величини споживання електроенергії у червні, липні та серпні 2018 року відповідно на 945, 518 та 666 кВт/год, що підтверджується належними, достовірними та достатніми доказами - актами прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 13.05.2019 Колгоспний ринок Чигиринського районного споживчого товариства звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 по справі № 925/129/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 у справі № 925/129/19 залишено без руху через те, що скаржником не надано доказів сплати судового збору.

10.06.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2019, надано суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 у справі № 925/129/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 у справі № 925/129/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апеляційна скарга вмотивована тим, що, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному з`ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги ту обставину, що Правила користування електричною енергією втрати чинність з прийняттям Правил роздрібного ринку електричної енергії. За доводами апелянта одночасно втратили чинність також пункти договору 3.2.1, 4.2.2 та 5.5.з 11.06.2018. А тому застосування договору та ПКЕЕ є неправомірним до даних правовідносин.

Окрім цього апелянт зазначив про відсутність умов стягнення двократної вартості різниці фактично спожитою та договірною величиною електричної енергії, оскільки відповідачем не було зазначено в п.4.2.2. договору обсягів.

Таким чином, скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі, скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

01.07.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання іншій стороні. Відзив надіслано в строк встановлений судом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апелянта, зазначив про чинність зазначених в апеляційній скарзі пунктів договору на підставі п. 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Окрім цього зазначив, що умовами договору чітко передбачено випадки оплати двократної вартості. З урахуванням перевищення договірної величини електроенергії, за доводами позивача, стягнення такої (двократної) вартості є правомірним.

Таким чином, позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, і залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

10 жовтня 2016 року "Черкасиобленерго" в особі Чигиринського району електричних мереж як постачальник і Колгоспний ринок Чигиринського районного споживчого товариства як споживач уклали між собою договір про постачання електричної енергії №131 (далі - договір від 10.10.2016 №131), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 48 кВт, а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору від 10.10.2016 №131 постачальник зобов`язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору у додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Пунктом 4.2.2 договору від 10.10.2016 №131 його сторони передбачили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год. і більше.

Розділ 5 договору від 10.10.2016 №131 передбачає, зокрема, такі умови (пункти):

5.1. Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

5.2. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівні заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів.

5.3. Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на годину максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного об`єкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності.

5.5. Звернення Споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Пунктом 7.5 договору від 10.10.2016 №131 встановлено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

- акт результатів замірів електричної потужності.

Положення розділу 8 договору від 10.10.2016 №131 регулюють відносини із третьою стороною, об`єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією. Пункт 8.4 цього розділу договору від 10.10.2016 №131 регулює відносини із основним споживачем (для субспоживачів) і містить підпункт 8.4.2 такого змісту: Додатки до цього договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача.

Відповідно до п. 9.4 договору від 10.10.2016 №131 останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

10 жовтня 2016 року відповідач також підписав і скріпив відтиском своєї печатки додаток №12 до договору від 10.10.2016 №131 "Перелік уповноважених осіб споживача", у якому визначив уповноваженою особою у правовідносинах із постачальником відповідно до умов цього договору та вимог ПКЕЕ ОСОБА_1 наданням йому повноважень представника споживача, у тому числі на присутність при здійсненні постачальником усіх дій, пов`язаних із виконанням договору, на підписання актів про порушення Правил користування електричною енергією, актів технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку, актів з контролю електричної потужності та інших актів.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в 2016, 2017 роках за місяць до закінчення терміну дії договору від 10.10.2016 №131 сторони не заявляли про припинення його дії або перегляд його умов, тому цей договір в силу його п. 9.4 автоматично продовжувався на 2017 та на 2018 роки.

Згідно з додатком №1 до договору від 10.10.2016 №131 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" позивач мав поставити відповідачу, а останній спожити у червні 2018 року 7,3 тис. кВт/год., у липні 2018 року 7,3 тис. кВт/год. та у серпні 2018 року 7,3 тис. кВт/год.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2018 року відповідач звернувся до позивача з листом від 20.06.2018 №44 про збільшення договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року на 1200 кВт/год до рівня 8500 кВт/год.

Позивач повідомленням від 20.06.2018 №1027, адресованим відповідачу, не заперечив проти збільшення договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року до рівня 8500 кВт/год за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів електроенергії.

Відповідач додатково заявлені на липень 2018 року обсяги електроенергії не оплатив, у зв`язку з чим позивач повідомленням від 29.06.2018 №1075, адресованим відповідачу, відмовив останньому у збільшенні договірної величини споживання електричної енергії на липень 2018 року до рівня 8500 кВт/год.

За збільшенням договірних величин споживання електричної енергії на червень та серпень 2018 року відповідач до позивача не звертався.

20 червня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за червень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у червні 2018 року 945 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 2024,16 грн.

20 липня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за липень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у липні 2018 року 518 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 1112,24 грн.

20 серпня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у серпні 2018 року 666 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання вартістю 1426,85 грн.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, а відповідачем не спростовано, що від імені останнього вказані три акти прийняття-передавання товарної продукції підписав уповноважений договором від 10.10.2016 №131 представник відповідача ОСОБА_1 .

Складання таких актів сторонами передбачене п. 7.5 договору від 10.10.2016 №131.

За оцінкою суду на підставі додатку №12 до договору від 10.10.2016 №131, вказані у ньому повноваження ОСОБА_1 передбачали право на підписання ним від імені відповідача вказаних вище актів прийняття-передавання товарної продукції. Тому суд відхиляє доводи скаржника про відсутність у ОСОБА_1 таких повноважень та про відсутність у відповідача таких актів.

01 серпня 2018 року сторони склали і підписали акт звірки розрахунків за поставлену електроенергію станом на 01.08.2018, згідно з яким відповідач не мав заборгованості перед позивачем за поставлену електроенергію в межах договірних величин її споживання.

20 листопада 2018 року позивач склав, підписав і запропонував відповідачу до підписання акт звірки розрахунків за електроенергію, спожиту понад договірну величину її споживання станом на 01.11.2018 із сумою заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 4563,25 грн. Однак відповідач цей акт звірки розрахунків не підписав.

На підставі підписаних обома сторонами актів прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень та серпень 2018 року позивач видав відповідачу відповідні рахунки на оплату електроенергії, спожитої понад передбачені на червень, липень і серпень 2018 року договірні величини споживання на загальну суму 4563,25 грн., що становить двократну вартість різниці між фактично спожитою величиною електричної енергії і договірної величиною її споживання у вказані місяці.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525-527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Щодо доводів апелянта про помилкове застосування судом першої інстанції положень Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України постановою від 31.07.1996 № 28, суд апеляційної інстанції в цій частині приймає доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що дані правила були чинні на момент виникнення спірні правовідносин між сторонами і діяли до набрання законної сили Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою 14.03.2018 № 312.

Натомість, відповідно до п. 6 вказаних Правил (діючих) до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.

Таким чином, при вирішенні даного спору, суд першої інстанції правомірно керувався саме вимогами та положеннями діючого договору. Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє також доводи апелянта про автоматичну втрату чинності пунктів 3.2.1, 4.2.2, 5.5. договору разом із втратою чинності ПКЕЕ. А тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про відсутність передбачених договором умов для оплати скаржником двократної вартості фактично спожитої та договірної величини електроенергії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год. і більше.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за червень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у червні 2018 року 945 кВт/год електричної енергії понад договірну величину; 20 липня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за липень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у липні 2018 року 518 кВт/год електричної енергії понад договірну величину її споживання та 20 серпня 2018 року сторони підписали акт прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2018 року, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу і прийняття та використання останнім у серпні 2018 року 666 кВт/год електричної енергії понад договірну величину.

Таким чином, відповідачем було здійснено перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, що підтверджується первинними документами, а саме: актами прийняття-передавання товарної продукції за спірні три місяці, які були підписані, зокрема від відповідачем уповноваженою ним особою. А тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та такими, що не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та не було спростовано апелянтом, відповідач перевищив передбачені додатком №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору від 10.10.2018 №131 договірні величини споживання електроенергії у червні (на 945 кВт/год), липні (на 518 кВт/год) та серпні 2018 року (на 666 кВт/год), що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції за червень, липень, серпень 2018 року. А тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 563,25 грн (2024,16 грн + 1112,24 грн + 1426,85 грн).

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір та витрати на правову допомогу) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колгоспного ринку Чигиринського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 у справі №925/129/19 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2019 у справі №925/129/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Колгоспний ринок Чигиринського районного споживчого товариства.

4. Матеріали справи № 925/129/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

М.А. Дідиченко