Рішення

від 12.08.2019 по справі 904/2413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2413/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснозаводський майданчик Дніпрометиз", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Матвієнка Костянтина Петровича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 19 593 грн. 92 коп. за договором оренди (найму) майна від 04.09.2015 № 32/15

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснозаводський майданчик Дніпрометиз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Матвієнка Костянтина Петровича заборгованість зі сплати орендних платежів за період з червня 2016 по січень 2019 у розмірі 19 593 грн. 92 коп., відповідно до умов договору оренди (найму) майна від 04.09.2015 № 32/15, в редакції додаткової угоди від 01.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.07.2019.

Відповідач явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

У судовому засіданні 09.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

09.07.2019 господарським судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.07.2019 на адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 12.06.2019, що направлялась на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку "Повернуто за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвала суду від 12.06.2019 направлялась відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 12.06.2019).

За визначенням п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв"язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краснозаводський майданчик Дніпрометиз" (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди (найму) майна № 32/15 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, платне і зворотне користування в якості об"єкта оренди майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 1 (на території орендодавця), що є власністю орендодавця та детально описано в акті приймання-передачі: нежиле приміщення загальною площею 15,3 кв.м (далі - майно).

Відповідно до п 1.3. договору майно повинно бути передано орендарю за актом приймання-передачі, який після його підписання сторонами є невід"ємною частиною договору.

Майно надається орендарю для розміщення складу (п. 1.4. договору).

За п. 2.1. договору майно передається в оренду на строк з дня підписання акту приймання-передачі до 31.12.2016 або до дня дострокового розірвання договору в установленому порядку.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в протоколі узгодження цін, який після його підписання сторонами є невід"ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати в межах строку дії договору може бути змінений на вимогу орендодавця у випадку зміни кон"юктури ринку, або діючих на ринку орендних ставок, або зміни офіційного/комерційного курсу української гривні до долару США/євро, а також в інших випадках шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди та нової редакції протоколу узгодження цін.

Відповідно до п. 3.3. договору орендар зобов"язується сплачувати орендодавцю за користування майном орендну плату не пізніше 5 (п"ятого) числа наступного за розрахунковим календарного місяця. При цьому у платіжному дорученні повинні бути вказані номер і дата укладення договору, призначення платежу (орендна плата), розрахунковий(-і) місяць (-і), за який (-і) здійснюється оплата, а також можуть вказуватись номер і дата виставленого (-их) орендодавцем в порядку, передбаченому п. 3.5. договору, відповідного (-х) рахунку (-ів).

За п. 4.1. договору орендар зобов"язується своєчасно, в установленому договором порядку та в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2016 або до дня його дострокового розірвання в установленому порядку (п. 7.1. договору).

Протоколом узгодження цін від 04.09.2015 сторони узгодили орендну плату за користування приміщенням площею 15,3 кв.м (за 1 кв.м на місяць), а саме: 35 грн. 04 коп., у т.ч. ПДВ - 5 грн. 84 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав відповідачу об"єкт оренди за актом приймання-передачі майна від 15.09.2015 (а.с. 17).

Додатковою угодою від 01.04.2016 сторони виклали протокол узгодження цін в новій редакції, поширивши його дію з 01.04.2016.

Згідно протоколу узгодження цін від 01.04.2016 сторони узгодили орендну плату за користування приміщенням площею 15,3 кв.м (за 1 кв.м на місяць), а саме: 40 грн. 02 коп., у т.ч. ПДВ - 6 грн. 67 коп., що складає 612 грн. 31 коп. за 15,3 кв.м на місяць.

Договір оренди (найму) майна від 04.09.2015 № 32/15 відповідач уклав як фізична особа.

Водночас, відповідач як на час укладення договору, так і станом на дату подання позову мав статус фізичної особи-підприємця (а.с. 38-39).

Крім того, зі змісту договору оренди вбачається, що відповідач використовував орендоване майно для здійснення власної підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4.1. договору орендар зобов"язався після закінчення строку дії договору протягом 5 календарних днів повернути майно за актом приймання-передачі у тому стані, в якому воно було отримано в оренду, із врахуванням нормального зносу.

Позивач зазначає, що у вказаний строк орендоване майно відповідач не повернув, продовжив користування ним.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки протягом місяця після дати закінчення строку дії договору таких заяв чи заперечень ані від позивача, ані від відповідача не надходило, дія договору була автоматично продовжена на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 2017-2019 роки.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів не виконав, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за період користування майном з червня 2016 по січень 2019 (32 місяці) у розмірі 19 593 грн. 92 коп.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору оренди (найму) майна, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період користування майном з червня 2016 по січень 2019 (32 місяці) становить 19 593 грн. 92 коп.

З урахуванням положень п. 3.3. договору, строк оплати орендних платежів є таким, що настав.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Матвієнка Костянтина Петровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснозаводський майданчик Дніпрометиз" (49000, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 1, код ЄДРПОУ 36160726) заборгованість зі сплати орендних платежів за період з червня 2016 по січень 2019 у розмірі 19 593 грн. 92 коп. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три грн. 92 коп.), 1 921 грн. 00 коп. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 12.08.2019

Суддя І.А. Рудь