Рішення

від 02.08.2019 по справі 120/1050/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2019 р. Справа № 120/1050/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

представника позивача: Тетевої - Родюк Ірини Олександрівни

представника позивача: Зубрицької Ірини Юріївни

представника відповідача: Карташова Олексія Віталійовича

представника відповідача: Склярова Олексія Григоровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРРА ФУД (вул. Полковника Ганжі, б. 16, м. Тульчин, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23600)

до: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, б. 11г , м. Київ, 04190)

Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРРА ФУД (далі позивач) з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі відповідач 1) та Тульчинської ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача 1, що виявилися у безпідставному автоматичному нарахуванні пені позивачеві за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у грудні 2017 року та лютому 2018 року на загальну суму 2 396 157,25 грн., у тому числі: 29.12.2017 року - 256 116,10 грн.; 16.02.2018 року - 719 468,01 грн.; 28.02.2018 року - 744 300,98 грн. та 676 272,16 грн.; зобов`язати Тульчинську ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів внести зміни до інтегрованої картки позивача, а також внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків позивача з бюджетом і скасувати нарахування пені на загальну суму 2 396 157,25 грн., у тому числі: 29.12.2017 року - 256 116,10 грн.; 16.02.2018 року - 719 468,01 грн.; 28.02.2018 року - 744 300,98 грн. та 676 272,16 грн., з метою повернення позивачеві неправомірно стягнутих коштів у загальній сумі 2 396 157,25 грн., як переплати за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та зобов`язати Тульчинську ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів повернути кошти у сумі 2 396 157,25 грн. на інтегровану картку позивача за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , як збільшення суми переплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 2018 року позивачем було виявлено в інтегрованній картці нараховану пеню у загальній сумі 2 396 157,25 грн. за період грудень 2017 - лютий 2018 року. Вказана сума пені також автоматично погашена за рахунок сум переплат (наявність грошових коштів) на рахунку позивача, на які позивач правомірно розраховував. Позивач припускає, що вказану пеню було нараховано у звязку із поданням уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (надалі ПДВ). Позивачем були задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ, надалі ним декілька разів подавались уточнюючі розрахунки щодо зменшення сум податкового зобовязання та наступного збільшення таких зобов`язань до розміру первинного розміру. Первинні задекларовані податкові зобов`язання були позивачем сплачені, оскільки, як вже, зазначалось, на рахунку позивача була сформована переплата. Таким чином, відсутня була база нарухування пені. Згідно вимог Податкового кодексу Ураїни (надалі ПК України) пеня нараховується лише на несплачені суми податкових зобовязань, тобто пеня прямо пов`язана із наявністю податкового боргу.

Ухвалою суду від 29.03.2019 року відкрито провадження по адміністративній справі, справу визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 24.04.2019 року.

24.04.2019 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю надання відзиву.

У судовому засіданні 24.04.2019 року ухвалою суду вказане клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 02.05.2019 року.

26.04.2019 року від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме - заміну Тульчинської ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на ГУ ДФС у Вінницькій області у зв`язку із припиненням першої.

26.04.2019 року до суду надійшов відзив відповідача 1 на позовну заяву, згідно якого він заперечує проти задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними його дій, оскільки облікова справа позивача передана на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області.

У судовому засіданні 02.05.2019 року судом задоволено клопотання позивача та замінено Тульчинську ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на ГУ ДФС у Вінницькій області (далі відповідач 2), а також відкладено розгляд справи на 15.05.2019 року у зв`язку із необхідністю повідомлення відповідача 2.

03.05.2019 року до суду надійшов відзив відповідача 2, згідно якого він заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Програмним комплексом податкового органу автоматично було нараховано спірну суму пені. Позивачем були подані уточнюючі розрахунки у зв`язку із виправлення самостійно виявлених помилок на зменшення ПДВ, а також на збільшення ПДВ. Згідно вимог п. 129.9. ст. 129 ПК України пеня не нараховується у разі, якщо платником податків зміни до податкововї звітності внесені протягом 90 каленжарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання. Якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов`язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, при подані уточнюючого розрахунку у складі нової звітності, незалежно від того, що у платника обліковується надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов`язання за кожний календарний день просрочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Крім цього, 03.05.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача 2 про заміну Тульчинської ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на ГУ ДФС у Вінницькій області.

15.05.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача 1 про участь у справі в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 15.05.2019 року відповідач 2 відмовився від клопотання про заміну сторони у зв`язку із вирішення цього питання, ухвалою суду відповідачеві 1 відмовлено у задоволенні клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, а також у відповідача 1 витребувано письмові документи та пояснення щодо автоматичного нарахування пені позивачеві у грудні 2017 року та лютому 2018 року на загальну суму 2 396 157,25 грн., у тому числі: 29.12.2017 року - 256 116,10 грн.; 16.02.2018 року - 719 468,01 грн.; 28.02.2018 року - 744 300,98 грн. та 676 272,16 грн. та відкладено розгляд справи на 27.05.2019 року.

У судовому засіданні 27.05.2019 року відповідач 1 витребувані документи не надав. Розгляд справи відкладено на 29.05.2019 року.

У судове засідання 29.05.2019 року відповідач 1 витребуванні докази не надав, ухвалою суду було вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 20.06.2019 року. Крім цього, повторно витребовано від відповідача 1 вказані докази, додаткові письмові пояснення стосовно такого нарахування та детальний розрахунок нарахованих сум пені, відповідача 1 також попереджено про відповідальність за ненадання вказаних доказів.

20.06.2019 року до суду надійшло клопотання відпоідача 1 про долучення до матеріалів справи доказів - інтегровану картку позивача.

У підготовче засідання 20.06.2019 року відповідачем 1 не надані витребовані докази, підготовче засідання відкладено на 17.07.2019 року.

17.07.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що представник знаходиться на лікарняному, до вказаного клопотання не надані докази, на підтвердження вказаних обставин, ухвалою суду до відповідача 1 застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, підготовче засідання відкладено на 25.07.2019 року.

У підготовче засідання 25.07.2019 року відповідачем 1 надана інтегрована картка платника податків - позивача, судом були вчинені усі дії, передбачені ст. 180 КАС України, ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.08.2019 року.

У судовому засіданні 02.08.2019 року сторони надавали пояснення по суті спору.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач зареєстрований платником ПДВ з 07.12.2009 року, індивідуальний податковий номер 354387410070, перебував на обліку відповідача 1, з 02.01.2019 року переданий на облік відповідача 2.

20.11.2016 року позивачем до податкового органу подана звітна податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року, згідно якої визначена сума податку до бюджету 14 441 797 грн.

27.12.2017 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої зменшена сум ПДВ на 1 789 200 грн.

29.12.2017 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої збільшена сум ПДВ на 1 789 200 грн.

14.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої зменшена сум ПДВ на 4 400 000 грн.

15.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої збільшена сум ПДВ на 4 400 000 грн.

27.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої зменшена сум ПДВ на 4 400 000 грн.

28.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - жовтень 2016 року, згідно якої збільшена сум ПДВ на 4 400 000 грн.

19.09.2016 року позивачем до податкового органу подана звітна податкова декларація з ПДВ за серпень 2016 року, згідно якої визначена сума податку до бюджету 3 513 664 грн.

27.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - серпень 2016 року, згідно якої зменшена сум ПДВ на 3 506 785 грн.

28.02.2018 року позивачем наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у звітному періоді - серпень 2016 року, згідно якої збільшена сум ПДВ на 3 506 785 грн.

Згідно інтегрованної картки позивача 29.12.2017 року відповідачем 1 нарахована пеня у сумі 256 116,10 грн., 16.02.2018 року - 719 468,01 грн., 28.02.2018 року - 676 272,16 грн та 744 300,98 грн., загальна сума нарахованої пені складає 2 396 157,25 грн. При цьому, вказана сума пені погашена за рахунок переплати, яка існувала на рахунку позивача.

25.01.2019 року позивачем до ДФС України подано скаргу на неправомірні дії відповідача 1, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана ДФС України 29.01.2019 року. На момент звернення до суду позивачем не отримано відповідь на вказану скаргу.

ПК України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (редакція від 03.12.2017 року), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до вимог п. 14.162. ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки; 14.1.39. - грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 14.1.179. - податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.п. 129.1.3. п. 129.1. ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язаннь.

П.129.3. ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується, зокрема: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків.

Відповідно до п. 129.4. ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

П. 129.9. ст. 129 ПК України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Аналіз наведених норм доводить наступне. Пеня - це сума коштів, нарахована на суми грошових зобов`язань, які не сплачені у встановлені строки. Нарахування пені розпочинається, зокрема, на податкове зобов`язання, визначене платником податків, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, а закінчується - у випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань. Пеня нараховється за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день. У разі внесення змін до податкової звітності платником податку пеня не нараховується, якщо внесені зміни були протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання. Грошове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну санкцію; податкове зобов`язання - загальна сума ПДВ, одержана (нарахована) платником в звітному (податковому) періоді.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачем своєчасно 19.09.2016 року та 20.11.2016 року були подані податкові декларації за серпень, жовтень 2016 року. Строк сплати грошових зобов`язань відповідно 30.09.2016 року та 30.11.2016 року.

Під час судового розгляду справи судом ретельно досліджено, що згідно даних інтегрованної картки позивача за період 2016-2018 років на рахунку позивача практично завжди існувала переплата з ПДВ, що також підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків позивача по строку сплати 30.09.2016 року та станом на вказану дату на рахунку позивача значилась переплата у сумі 7 433 844,57 грн., відповідачем 1 26.09.2016 року за рахунок переплати була погашена сума податкового зобов`язання у сумі 3 513 664 грн.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків позивача по строку сплати 30.11.2016 року та станом на вказану дату на рахунку позивача значилась переплата у сумі 20 361 855 грн., відповідачем 1 за рахунок переплати декількома частинами була погашена сума податкового зобов`язання у сумі 14 441 797 грн.

Таким чином, позивачем були своєчасно спласені задекларовані суми своїх податкових зобов`язань за серпень, жовтень 2016 року.

Надалі позивачем надавались уточнюючі розрахунки щодо зменшення та відповідного збільшення податкових зобов`язань. Проміжок часу між зменшенням та збільшенням податкових зобов`язань становить 1-2 календарних дні. Станом на момент збільшення податкових зобов`язань на рахунку позивача також існувала переплата.

Аналіз наведеного доводить, що на момент зменшення та збільшення податкового зобов`язання у позивача не було грошового зобов`язання в ПДВ, оскільки по деклараціям за серпень, жовтень 2016 року відбулась своєчасна сплата.

Збільшення податкового зобов`язання уточнюючими розрахунками відбулось до первинної суми податкового зобов`язання, визначеного вказаними деклараціями. Таким чином, фактичного збільшення податкового зобов`язання позивачем не було здійснено, відповідно і не виникло нового податкового зобов`язання, і відповідно не було простроченого (несплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідачем 1 позивачеві нараховані суми пені 29.12.2017 року, 16.02.2018 року та 28.02.2018 року, тобто в дні подачі позивачем уточнюючих розрахунків щодо збільшення зобов`язань. Нарахування пені відбулось на фактично погашені суми податкових зобов`язань.

Як вже зазначалось, пеня нараховується на суми грошових зобов`язань, які не сплачені у встановлені строки.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що у позивача були відсутні суми грошових зобов`язань, які не були сплачені у встановлені строки, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

До матеріалів справи позивачем також наданий висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 18.01.2019 року за № 19/12/2018-02, згідно висновків якого - нарахування пені згідно інтегрованної картки платника документально та нормативно не підтверджується.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що згідно п. 129.9. ст. 129 ПК України пеня не нараховується лише у разі, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Крім цього, як вже зазначалось, суми пені були нараховані відповідачем 1 у дні подачі позивачем уточнюючих розрахунків щодо збільшення зобов`язань. У судовому засіданні відповідач 1 пояснив суду, що нарахування пені відбувалось згідно п. 129.1.3. ст. 129 ПК України за період до збільшення податкового зобов`язання на суми заниженого податкового зобов`язання.

З цього приводу суд зауважує, що нарахування відбувалось з порушенням строків, передбачених вказаною нормою і, крім цього, пеня нараховується не на занижене податкове зобов`язання, а на не сплачені суми грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 року по справі № 805/1915/17-а та № 802/1389/16-а, від 19.02.2019 року по справі № 825/999/17.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що суми ПДВ при зменшенні позивачем податкового зобов`язання набували статусу переплат та могли бути повернуті позивачем, з огляду на наступне.

По-перше, як вже зазначалось, на рахунку позивача протягом спірного періоду завжди існувала переплата, а не лише у періоди зменшення ним податкового зобов`язання.

По-друге, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів щодо повернення позивачем сум переплат. До того ж, вказані припущення відповідачів не підтверджуються відомостями інтеграційної картки позивача.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що позивач визнав свої податкові порушення, оскільки самостійно нарахував собі штраф в уточнюючих розрахунках, з огляду на наступне.

Під час судового розгляду справи позивач заперечував проти факту визнання ним податкових порушень. Суд зазначає, шо податкові декларації та уточнюючі розрахунки подаються платниками податків в електронном вигляді. У разі відсутності заповнення платником податків певних граф звітності, остання в автоматизованному режимі не приймається контролюючим органом.

За таких обставин, дії відповідача 1 щодо автоматичного нарахування пені позивачеві за кодом бюджетної класифікації 14060100 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в грудні 2017 року та лютому 2018 року на загальну суму 2 396 157 грн. 25 коп. є протиправними, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 протягом п`яти робочих днів внести зміни до інтегрованої картки позивача, а також внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків позивача з бюджетом і скасувати нарахування пені на загальну суму 2 396 157,25 грн., у тому числі: 29.12.2017 року - 256 116,10 грн.; 16.02.2018 року - 719 468,01 грн.; 28.02.2018 року - 744 300,98 грн. та 676 272,16 грн., з метою повернення позивачеві неправомірно стягнутих коштів у сумі 2 396 157,25 грн., як переплати за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та зобов`язати Тульчинську ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів повернути кошти у сумі 2 396 157,25 грн. на інтегровану картку позивача за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , як збільшення суми переплати, суд зазначає наступне.

Зобов`язання контролюючий орган скасувати нарахування пені є неможливим, оскільки нарахування відбувається в автоматичному режимі, про що зазначає сам позивач. Останній також не зазначив шлях щодо зобов`язання відповідача 2 повернути йому неправомірно стягнуті кошти.

У данному випадку, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо повернення коштів у загальній сумі 2 396 157 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо повернення коштів у загальній сумі 2 396 157 грн. 25 коп. є похідним від попередніх позовних вимог. Адже задоволення попередніх позовних вимог, має своїм наслідком й зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо повернення вказаних коштів.

З огляду на те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо автоматичного нарахування пені позивачеві за кодом бюджетної класифікації 14060100 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в грудні 2017 року та лютому 2018 року на загальну суму 2 396 157 грн. 25 коп. задоволені, то необхідним для відновлення порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо повернення коштів у сумі 2 396 157 грн. 25 коп..

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного дручення № 2699195 від 04.03.2019 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп..

Зважаючи на те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо автоматичного нарахування пені позивачеві за кодом бюджетної класифікації 14060100 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в грудні 2017 року та лютому 2018 року на загальну суму 2 396 157 грн. 25 коп. задоволені, а при вирішенні питання про зобов`язання відповідача 2 протягом п`яти робочих днів внести зміни до інтегрованої картки позивача, а також внести відповідні зміни до всіх необхідних реєстрів та електронних систем щодо стану розрахунків позивача з бюджетом і скасувати нарахування пені на загальну суму 2 396 157,25 грн., у тому числі: 29.12.2017 року - 256 116,10 грн.; 16.02.2018 року - 719 468,01 грн.; 28.02.2018 року - 744 300,98 грн. та 676 272,16 грн., з метою повернення позивачеві неправомірно стягнутих коштів у сумі 2 396 157,25 грн., як переплати за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та зобов`язати Тульчинську ДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів повернути кошти у сумі 2 396 157,25 грн. на інтегровану картку позивача за кодом бюджетної класифікації 14060100 податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , як збільшення суми переплати, суд відступив від заявлених позовних вимог та вбачав те, що достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо повернення коштів у загальній сумі 2 396 157 грн. 25 коп., то позовні вимог задоволені частково.

За таких обставин та заважаючи на те, що у справі два відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати пропорційно з кожного. Таким чином, з відповідача 1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 480 грн. 25 коп., з відповідача 2 слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 480 грн. 25 коп..

Керуючись ст.ст. 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" до Офісу великих платників податків ДФС України та Головного управління ДФС у Віницькій області про визнання дій протипранвими та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити чатсково .

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС України щодо безпідставного автоматичного нарахування пені Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" за кодом бюджетної класифікації 14060100 "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в грудні 2017 року та лютому 2018 року на суму 2 396 157 грн. 25 коп.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів внеси зміни до інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" коштів у сумі 2 396 157 грн. 25 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС України (вул. Дегтярівська, б. 11г, м. Київ, 041190, ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (вул. Полковника Ганжі, б. 16, м. Тульчин, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23600, ЄДРПОУ 35438742) судовий збір у сумі 480 грн. 25 коп..

Стягнути з Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000, ЄДРПОУ 39469292) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (вул. Полковника Ганжі, б. 16, м. Тульчин, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23600, ЄДРПОУ 35438742) судовий збір у сумі 480 грн. 25 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (вул. Полковника Ганжі, б. 16, м. Тульчин, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23600)

Відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, б. 11г , м. Київ, 04190)

Відповідач - Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)

Повний тест судового рішення складено та підписано 12.08.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна