Ухвала

від 26.07.2019 по справі 640/5777/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 липня 2019 року м. Київ № 640/5777/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІ-6" доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІ-6" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 22.12.2018 № 0066871404.

Ухвалою суду від 10.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача повторно надійшов відзив на позов. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та про допит в якості свідка ОСОБА_1 з приводу підтвердження відомостей про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності від імені ПП "Даріон Ініціатива".

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана позиція суду грунтується на висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 727/1002/17.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом розглянуто клопотання відповідача та з огляду на зазначені у відзиві доводи та зміст обставин, які за допомогою вказаного відповідачем свідка можуть бути підтверджені чи спростовані його показаннями, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обставини щодо реальності вчинення господарських операцій підлягають підтвердженню належними письмовими доказами - первинними документами.

Керуючись положеннями ст.ст. 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідка.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева