Постанова

від 30.07.2019 по справі 813/2092/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5824/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Пильо І.І.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру НАН України постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року (головуючий суддя: Гулик А.Г., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту постанови - 25.11.2015) за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулася з позовом в якому з врахуванням уточнень позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість у сумі 139069,25грн.

Обґрунтовує позов наявністю у відповідача податкового боргу за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість в сумі 139069,25 грн, вказує, що податкова заборгованість відповідача є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року позов задоволено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що відповідач не навів достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її висновки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України, крім того не додано доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, отже не має правових підстав подання позову про стягнення заборгованості в сумі 139069,25 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016, апеляційну скаргу Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року в адміністративній справі № 813/2092/15 - без змін.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову виїзну перевірку Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ Втордеревпром , ПП Фірма Юкос , ТзОВ Іртас , ПП МКМ-Сервіс , ТзОВ Цайпер-Україна , ПП Воллі за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2012 року № 8/23-209/22349648.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення: № 0001232321 від 28 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на прибуток на суму 855357,00 грн.; № 000922321 від 04 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на додану вартість на суму 91004,00 грн.

За результатами оскарження відповідачем в судовому порядку вищевказаних рішень постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 876/6243/13 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2013 року, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано частково протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001232321 від 28 травня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 26407,00 грн, в тому числі 2112 грн за основним платежем та 5281,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000922321 від 04 квітня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 32041,00 грн, в тому числі 25633,00 грн за основним платежем та 6408,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі вказаної постанови відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року: № 0004722321, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на прибуток на суму 58950 грн; № 0004742321, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на додану вартість на суму 58963 грн.

Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями відповідач оскаржив їх у судовому порядку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року у справі № 813/2489/15 залишено без розгляду позовну заяву Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2015 року № 0004722321 та № 0004742321. Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2014 року: № 0002302204, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість на суму 19289,25 грн, в тому числі 12859,50 грн. за основним платежем та 6429,75 грн за штрафними санкціями; № 0002322204, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість відповідача на суму 1867 грн.

За результатами оскарження відповідачем в судовому порядку вищевказаних рішень постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі № 813/5954/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2014 року № 0002302204 та № 0002322204.

Позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 05 лютого 2015 року № 86-25. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий борг відповідача є узгодженим та становить 139069,25 грн, а саме у зв`язку із: збільшенням суми грошового зобов`язання із податку на прибуток на суму 58950,00 грн; збільшенням суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 58963,00 грн; збільшенням суми грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 19289,25 грн; зменшенням розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1867,00 грн.

Скасовуючи постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016, Верховний Суд наголосив, що суд апеляційної інстанції, не дослідив обставин повторного оскарження платником податку податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2015 року № 0004722321 на суму 58950,00 грн. та № 0004742321 на суму 58963,00 грн в судовому порядку, що є підставою набуття визначеними грошовими зобов`язаннями статусу узгоджених, а також факту їх сплати в добровільному порядку або відсутності такого факту тощо. Як наслідок, обставини, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку та які є предметом доказування у цій справі.

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягали питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом у податкових повідомлень-рішень статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у апеляційній скарзі відповідач наголошував на тому, що суд першої інстанції не мав права приймати оскаржуване рішення у цій справі, а мав зупинити провадження, у відповідності до ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції), оскільки розгляд цієї справи неможливий до вирішення іншої справи по суті, яка розглядалася Львівським окружним адміністративним судом, справа № 813/4550/15, предметом розгляду якої було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 16 лютого 2015 року № 0004722321 на суму 58950,00 грн та № 0004742321 на суму 58963,00 грн.

Враховуючи вказані вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказує, що податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року: № 0004722321, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на прибуток на суму 58950 грн; № 0004742321, яким збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем податок на додану вартість на суму 58963 грн, були винесені на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 876/6243/13. Цією постановю, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2013 року, прийнято нову постанову, якою визнано частково протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001232321 від 28 травня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 26407,00 грн, в тому числі 2112 грн за основним платежем та 5281,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000922321 від 04 квітня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 32041,00 грн, в тому числі 25633,00 грн. за основним платежем та 6408,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Однак, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі № 876/6243/13 скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2016 та направлено справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://10.3.5.152/Review/58983740).

При повторному розгляді цієї справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, визнано частково протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС: № 0001232321 від 28.05.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 44636 грн, в тому числі 35709 грн. за основним платежем і 8927 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000922321 від 04.04.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 50878 грн, в тому числі 41553 грн за основним платежем і 9325 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (http://10.3.5.152/Review/61905202). Вказане рішення набрало законної сили. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області у справі № 876/6243/13.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0001232321 від 28.05.2012 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 40721 грн та № 0000922321 від 04.04.2012 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 40126 грн є узгодженими. Загальна сума податкового боргу становить 80847 грн.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://10.3.5.152/Review/63546689), ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 813/4550/15, предметом розгляду якої було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2015 року № 0004722321 на суму 58950,00 грн та № 0004742321 на суму 58963,00 грн, провадження у цій адміністративній справі закрито, оскільки податкові повідомлення-рішення відкликано Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Вказана ухвала набрала законної сили 05.01.2017.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року № 0004722321 на суму 58950,00 грн. та № 0004742321 на суму 58963,00 грн є такими, які не створюють будь-яких юридичних наслідків для платника податків, оскільки відкликані контролюючим органом, отже сума податкового зобов`язання визначена у них, не набула статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу, що у свою чергу виключає можливість для його стягнення.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що податкові повідомлення-рішення № 0002302204 від 19.06.2014, якими збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на сумі 19289,25 грн (основний платіж 12859,50 грн, штрафні санкції - 6429,75 грн) та № 0002322204 від 19.06.2014, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ в сумі 1867 грн є узгодженими. Оскільки ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 у справі № 876/2313/15, залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 у справі № 813/5954/14, якою відмовлено в задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень № № 0002302204 від 19.06.2014 та № 0002322204 від 19.06.2014. Загальна сума податкового боргу за вище зазначеними податковими повідомленнями- рішеннями становить 21156,25 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки сума боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001232321 від 28.05.2012, № 0000922321 від 04.04.2012 становить 80847 грн, а за податковим повідомленням-рішенням № 0002302204 від 19.06.2014, № 0002322204 від 19.06.2014 становить 21156,25 грн, отже сума податкового боргу, яка підлягає стягненню з позивача - 102003,25 грн, а тому рішення суду першої інстанції про стягнення податкового боргу в сумі 139069,25 необхідно скасувати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 283, 308, 313, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі № 813/2092/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Інституту мікропроцесорних систем керування об`єктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України (код ЄДРПОУ - 22349648) податковий борг у сумі 102003 грн 25 коп (сто дві тисячі три гривні двадцять п`ять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 12.08.2019.