Вирок

від 09.08.2019 по справі 530/1001/18

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1001/18

Номер провадження 1-кп/530/12/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2019 р. Зіньківський районнийсуд Полтавськоїобласті в складі:головуючого-судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 ,з участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника-адвокатаобвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170170000205 від 01.06.2018 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.3іньків Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «Гадяцький бурякозакод» різноробочим, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого, що обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.249 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, інваліда 3 групи, учасника АТО, не судимого, що обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.249 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Кременчук Полтавської області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, не одруженого, військовозобов`язаного, який проходить службу в 58 бригаді ОМБР, навідником, учасника АТО, не судимого, що обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В період нересту ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в період часу з 15 години 00 хвилин 31.05.2018 року до 19 години 00 хвилин 31.05.2018, перебуваючи на рибогосподарській водоймі (ставку) розташованого поблизу АДРЕСА_4 , діючи умисно, переслідуючи мету незаконного вилову риби, з порушенням вимог ст. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства №19 від 15 лютого 1999 року, займалися незаконним рибним добувним промислом із застосуванням риболовецького волока, який є забороненим засобом лову, в результаті чого ними було добуто рибу виду «щука» в кількості 15 шт., «сазан» в кількості 1 шт., загальна вартість яких згідно такс постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року становить 5406 грн., чим завдали рибному господарству України істотну шкоду.

В судовомузасіданні обвинуваченийта цивільнийвідповідач ОСОБА_6 свою винув інкримінуємомуйому злочинівизнав вповному обсязі,в повномуобсязі визнавфактичні обставинисправи.Будучи допитанимв судовомузасіданні давпокази аналогічніописовій частинівироку тадоповнив,що він дійсно,разом зісвоїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_4 без дозволу,в періоднересту,поблизу с.Удовиченки Зіньківськогорайону Полтавськоїобласті, вкінці веснина початку літа,в день,волоком,який знайшов ОСОБА_4 ,наловили в ставку рибу.В скоєному щиро розкаювався, просив суд суворо не карати. З покарання запропонованим прокурором - згідний, цивільний позов - визнав.

В судовому засіданні обвинувачений та цивільний відповідач ОСОБА_7 свою винув інкримінуємомуйому злочинівизнав вповному обсязі,в повномуобсязі визнавфактичні обставинисправи.Будучи допитанимв судовомузасіданні давпокази аналогічніописовій частинівироку тадоповнив,що він дійсно, разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_4 без дозволу,в періоднересту,поблизу с.Удовиченки Зіньківськогорайону Полтавськоїобласті, вкінці веснина початку літа,в день,волоком,який знайшов ОСОБА_4 ,наловили в ставку рибу.В скоєному щиро розкаювався, просив суд суворо не карати. З покаранням, запропонованим прокурором - згідний, цивільний позов - визнав.

В судовому засіданні обвинувачений та цивільний відповідач ОСОБА_4 свою винув інкримінуємомуйому злочинівизнав вповному обсязі,в повномуобсязі визнавфактичні обставинисправи.Будучи допитанимв судовомузасіданні давпокази аналогічніописовій частинівироку тадоповнив,що він дійсно, разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без дозволу, в період нересту, поблизу с. Удовиченки Зіньківського району Полтавської області, в кінці весни на початку літа, в день, волоком, який сам знайшов, наловили в ставку рибу. В скоєному щиро розкаювався, просив суд суворо не карати. З покаранням, запропонованим прокурором - згідний, цивільний позов - визнав.

Дії, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підтверджуються сукупністю наступних доказів.

Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання щодо доведеності вини обвинувачених у скоєнні даного кримінального правопорушення, судом перш за все враховано вимоги ст.ст.28,62 Конституції України,ст. 370 КПК України, ст.ст. 3,13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року, практику Європейського суду з прав людини, якими передбачено, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише національнимі європейським законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Відповідно до ч.4ст. 95 КПК України,суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них.

Стаття 16-1КПК Українипередбачає, що розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності.

Прокурор в судовому засіданні, в зв`язку з тим, що обвинувачені вину у вчиненому злочині визнали повністю за обставин викладених в обвинувальному акті, запропонував визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченими та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченого, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , а такождослідив матеріали,які характеризують ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ..Докази по справі не досліджувалися, в зв`язку з тим, що суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним промислом, чим завдав рибному господарству України істотну шкоду вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України.

Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним промислом, чим завдав рибному господарству України істотну шкоду вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним промислом, чим завдав рибному господарству України істотну шкоду вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.249 КК України.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч.2 ст.61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Відповідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.91 КПК України, однією з обставин, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Згідно ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається, зокрема, на прокурора.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Статттею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч.1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.2 цієї статті Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_6 , достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення вподальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, що він свою вину визнає повністю, активно сприяв розкриттю злочину, його майновий стан, і вважає ці обставини, такими що пом`якшують покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 відсутні.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_7 , достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення вподальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, що він свою вину визнає повністю, активно сприяв розкриттю злочину, його майновий стан, що він є інвалідом 3 групи, учасник АТО і вважає ці обставини, такими що пом`якшують покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відсутні.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_4 , достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення вподальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, що він свою вину визнає повністю, активно сприяв розкриттю злочину, його майновий стан, що він є учасником АТО і вважає ці обставини, такими що пом`якшують покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.

З врахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року, №11 від 06.11.2009 року, того, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , скоїли злочин передбачений ст. 249 ч1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, який відноситься до злочину невеликої тяжкості; обставин вчиненого злочину, суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин справи та наслідків, а також особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , що вони працюють, суд вважає, що виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно обрати їм покарання, передбачене чинним законодавством.

З огляду на юридичну суть та зміст положень ст.ст.50,65 КК України,суд такожвважає,що західпримусу відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , внесекорективи всоціально-психологічнівластивості обвинувачених,нейтралізує негативнінастанови тазмусить їхдодержуватись положеньзакону прокримінальну відповідальністьі позбавитьможливості вчинятинові злочини.Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для їх виправлення.

Речові докази посправі: риболовний волок - знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліці Головного управління Національної поліції в Полтавської області. Риба, 15 щук загальною вагою 3 кг. 410 гр., 8 карасів загальною вагою 1кг. 630 гр., 1 короп вагою 1кг. 755 гр., 73 краснопірки загальною вагою 2кг. 370 гр., 154 окуні загальною вагою 3 кг. 120 гр., 9 рибин плотви, загальною вагою 0,275 гр. знищена.

Відповідно до п.14 ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.12 ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.

Відповідно до п.13 ч.1ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У кримінальнійсправі прокуроромзаявлено цивільнийпозов до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про стягненнязбитків насуму5406 грн...

Відповідно достатті 131-1Конституції України,в Українідіє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної і влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор наділений повноваженнями в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Статтею 127 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або (іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Стаття 128 КПК України передбачає, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Таким чином, внаслідок незаконного рибальства обвинуваченими завдані збитки рибним ресурсам держави у сумі 5406 грн., які згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища Удовиченківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області, на території якої вчинено злочин.

У ході проведення судового розгляду кримінальної справи завдані державним інтересам збитки не відшкодовано.

Згідно п. 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винуватих осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Кошти місцевих позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я людей, тому прокурор заявляє цей позов в інтересах держави.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не обирався.

Відповідно до обвинувального акта судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 118,124-126,321, 369, 371, 373-376, 380, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.247 КК України та призначити покарання 100 ( сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Визнати ОСОБА_7 виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.247 КК України та призначити покарання 100 ( сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Визнати ОСОБА_4 виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.247 КК України та призначити покарання 100 ( сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.3іньків Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Гадяцький бурякозакод» різноробочим, ідентифікаційний номерсуду невідомий, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця тажителя АДРЕСА_2 , працюючого по договорах, інваліда 3 групи, ідентифікаційний номерсуду невідомий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Кременчук, Полтавської області, жителя АДРЕСА_3 , який проходить службу в 58 бригаді ОМБР, навідником, ідентифікаційний номерсуду невідомий на користь Удовиченківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 13955976 до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р 33110331016143( МФО 899998, ГУ ДКСУ в Полтавській області, код платежу 24062100) збитки в сумі - 5406 ( п`ять тисяч чотириста шість) гривень.

Речові докази: риболовний волок який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліці Головного управління Національної поліції в Полтавської області знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Вирок може бути оскаржений через Зіньківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_1