Постанова

від 08.08.2019 по справі 906/49/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 906/49/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Ільчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019 р. у справі №906/49/19 (суддя Кравець С.Г., повний текст рішення складено 19.04.2019 р.)

за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" (Лімасол, Республіка Кіпр)

до Житомирської міської ради (м.Житомир)

про скасування рішення міської ради та внесення змін до договору оренди землі

за участю представників сторін:

позивача - Шульська О.М.;

відповідача - Гуйван О.П.;

ВСТАНОВИВ:

Компанія з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом до Житомирської міської ради про:

- скасування рішення Житомирської міської ради від 26.06.2018р. №1086 в частині відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Житомирською міською радою та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати;

- внесення змін в договір від 14.07.2017р. оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований Житомирською міською радою та внесений в книгу записів державної реєстрації договорів оренди землі за №102 від 14.07.2017р., в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до запропонованої орендарем редакції пунктів 5, 7 договору.

Позовні вимоги обгрунтовані положеннями ст. ст. 21, 632, 651 ЦК України, ст. 15, 21, 30 ЗУ "Про оренду землі", ст. 14, 288 ПК України. Позивач вважає, що рішення відповідача №1086 від 26.06.2018 р. порушує його права, оскільки вказаним рішенням було відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р. щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, тим самим позбавлено позивача можливості сплачувати орендну плату за земельну ділянку в порядку, який передбачений податковим законодавством України, у відповідності до правомірно визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суттєво погіршує його фінансове становище та спричиняє додаткові фінансові затрати. Окрім того, наявні підстави щодо внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р. в частині зазначення нормативної оцінки земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019р. у справі №906/49/19 позов задоволено частково.

Скасовано рішення Житомирської міської ради від 26.06.2018р. №1086 в частині відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Житомирською міською радою та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

Договір оренди землі від 14.07.2017р., укладений між Житомирською міською радою та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", зареєстрований Житомирською міською радою та внесений в книгу записів державної реєстрації договорів оренди землі за №102 від 14.07.2017р., вважати укладеним з наступною редакцією пунктів 5, 7 договору:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.11.2017р. становить 982 205, 45 грн";

"7. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 56 928грн 63коп (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн шістдесят три коп) в рік, коефіцієнт співвідношення - 5,796.

Орендарі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін до кінця календарного року, в якому договір оренди земельної ділянки був підписаний".

Відмовлено в задоволенні позову в частині зазначення у редакції пунктів 5, 7 договору нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати станом на 21.02.2017 р.

Рішення мотивовано тим, що оскільки рішення відповідача від 26.06.2018 р. №1086 про відмову внести зміни до договору оренди шляхом приведення нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати у відповідність до правомірно визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з витягом від 16.11.2017 р. прийнято всупереч приписам чинного законодавства та порушує майнові права позивача, воно підлягає скасуванню в цій частині.

Окрім того, суд першої інстанції, враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі та беручи до уваги дотримання позивачем досудового порядку внесення змін до договору, прийшов до висновку, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017р. в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до запропонованої орендарем редакції пунктів 5, 7 договору підлягають задоволенню частково, в позові в частині зазначення у редакції пунктів 5, 7 договору нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати станом на 21.02.2017 р. відмовив за необґрунтованістю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Житомирська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 26, 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 15, 23 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 638, 651 ЦК України, п. п. 10-12, 31 договору оренди землі, ст. 12 ЗК України та зазначає, що при укладенні договору оренди землі від 14.07.2017 р. сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору шляхом його письмового укладання та скріплення підписами. Однак, суд першої інстанції безпідставно не врахував того, що договір оренди землі, на момент звернення позивача до суду, вже був укладений за ініціативи позивача, а за зверненням позивача скаржником було прийнято рішення про поновлення договору оренди землі.

Листом від 14.05.2019р. №906/49//19/2124/19, Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

20.05.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд скарги на 26.06.2019 р. об 15:00 год.

Компанія з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №22462/19 від 18.06.2019 р.), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач вказує, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про можливість зміни умов договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Приймаючи рішення суд вірно вказав, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Позивач зазначає, що судом правомірно встановлено, що відмова відповідача внести відповідні зміни до договору оренди землі призвела до сплати позивачем завищеного розміру орендної плати, порівняно з розміром орендної плати, встановленої законодавством. При цьому, приймаючи оспорюване рішення про відмову у внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р., відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому законодавством, яке зобов`язує його негайно внести зміни до договору оренди у разі зміни нормативної грошової оцінки.

Житомирська міська рада надіслала до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. №23476/19 від 25.06.2019 р.), в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що приймаючи спірне рішення він не виходив за межі наданих йому повноважень. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не було додано до заяви проекту додаткової угоди для внесення змін в діючий договір оренди землі, тобто письмового наміру внести зміни в договір позивач не мав. Окрім того, вказує, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі № 806/1827/17 в резолютивній частині рішення не скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2017 р., а на момент укладення договору оренди землі від 14.07.2017 р. та внесення змін нормативно грошова оцінка не змінилась та сторони дійшли всіх істотних умов.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.06.2019 р. №01-04/417 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у справі - Петухова М.Г., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 08.08.2019 р. об 14:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.08.2019р. №01-04/674 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у справі - Грязнова В.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

В судових засіданнях 26.06.2019 р. та 08.08.2019 р. представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судових засіданнях 26.06.2019 р. та 08.08.2019 р. заперечила доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 25.05.2017 р. Житомирською міською радою прийнято рішення №641 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам", пунктом 1 якого вирішено поновити договори оренди землі шляхом укладання нових договорів оренди землі відповідно до додатку 1, затвердженої типової форми договору оренди землі, згідно із рішенням міської ради від 07.10.2011 р. № 195 "Про внесення змін до рішення Житомирської міської ради від 08.04.2009 №956" (а.с. 22-24).

Так, до додатку 1 до витягу з рішення Житомирської міської ради №641 від 25.05.2017 р. включено юридичну особу - Компанію з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" на поновлення договору оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) площею 0,3345 га, строком на 5 років.

14.07.2017 р. між Житомирською міською радою (орендодавець/відповідач) та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" (орендар/позивач) було укладено договір оренди землі (далі-договір) (а.с.16-18).

Згідно п.1. договору орендодавець, керуючись рішенням Житомирської міської ради від 25.05.2017 №641, Положенням про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній і комунальній власності та чинним законодавством надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3345 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,1890 га під проїздами, проходами та площадками - 0,1455 га.

Згідно п. 3 договору, на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна: майновий комплекс (договір купівлі-продажу від 08.02.2006 р. №384 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Лубякова Г.М. ВСО 075788-075791), а також інші об`єкти інфраструктури: водопостачання, каналізація, теплопостачання та електромережа.

Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, станом на 21.02.2017 р., становить 16 785 370,49 грн.

Згідно п. 6 договору, договір укладено на 5 (п`ять) років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 972880 грн. 07 коп. (дев`ятсот сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят грн. 07 коп.) в рік, коефіцієнт співвідношення - 5,796.

Орендарі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін до кінця календарного року, в якому договір оренди земельної ділянки був підписаний (п. 7 договору).

Пунктом 10 договору сторони погодили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 11 договору, у разі зміни ставок земельного податку, в тому числі затвердження нової грошової оцінки земель міста, або змін визначених законодавством. Житомирська міська рада інформує орендарів земельних ділянок через засоби масової інформації: офіційний веб-сайт міської ради та газету "Місто" про необхідність та терміни проведення перерахунків розміру річної орендної плати за земельні ділянки. Після прийняття відповідного рішення Житомирської міської ради про затвердження нової орендної плати орендар зобов`язаний в місячний термін з дня затвердження міською радою нового розміру орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати (або переукласти договір) та провести державну реєстрацію.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Усі інші умови, які не зазначені в договорі, передбачаються рішенням Житомирської міської ради, Положенням про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі, які перебувають у державній і комунальній власності та чинним законодавством (п. 31 договору).

Відповідно до п. 37 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Актом прийому-передачі об`єкта оренди відповідачем було передано, а позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Фактичне користування земельною ділянкою починається з моменту підписання даного акту прийому-передачі.

Акт прийому-передачі є невід`ємною частиною договору оренди землі від 14.07.2017 р. №102 (а.с.21).

У 2017 році Компанія з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирській області та м.Житомирі, в якому просила:

- визнати незаконними дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р. при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки Компанії з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнта Км3 у максимальному значенні 1,0.

- зобов`язати Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі повторно розглянути заяву Компанії з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" про надання витягу з технічної документації та при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 Житомир, вул. Київська, 37 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнт Км3 з максимальним значенням 1,0, які передбачені п. 4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17 визнано незаконними дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки Компанії з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", а саме: незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнта Км3 у максимальному значенні 1,0; зобов`язано Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі повторно розглянути заяву Компанії з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед" про надання витягу з технічної документації та при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1810136300:08:039:0009 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнт Км3 з максимальним значенням 1,0, які передбачені п. 4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р. (а.с. 34-40).

10.11.2017 р. на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17 судом було видано виконавчий лист №1347 2017 р (а.с. 27).

На підставі вказаного виконавчого листа та на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирській області та м.Житомирі надало позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2017 р. (а.с. 32), в якому зафіксовано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 3345 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 982205,45 гривень.

04.12.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р., в якій, посилаючись на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17 та витяг міськрайонного управління ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2017, просив пункт 5 та 7 договору викласти в запропонованій ним редакції (а.с. 41-42).

29.12.2017 р. Житомирська міська рада листом №3613/11 повідомила позивача про те, що питання щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати прийнято до розгляду та підлягає розгляду сесією міської ради (а.с. 43).

26.06.2018 р. рішенням Житомирської міської ради №1086 "Про внесення змін та доповнень в договори оренди земельних ділянок юридичним особам" позивачу було відмовлено у внесенні змін в частині розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок та орендної плати до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Житомирською міською радою та суб`єктами господарювання згідно з додатком (а.с. 44).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про скасування рішення відповідача від 26.06.2018р. №1086 в частині відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянок та внесення змін в договір оренди земельної ділянки в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до запропонованої орендарем редакції пунктів 5, 7 договору.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що за змістом ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.4 ст.4 ГПК України).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011, установлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

В пункті 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України закріплено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із ст. 5 ст.13 зазначеного Закону, ст. 201 ЗК України обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (із змінами) затверджена Методика грошової оцінки земель населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України, від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Отже, при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є офіційним документом, який видано компетентним органом державної влади щодо визначеної у встановленому порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На підставі зазначених у витягу відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідна рада в межах повноважень розраховує розмір орендної плати, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки фактично є підставою для визначення розміру щомісячного платежу орендної плати.

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Житомирської міської ради 10.06.2015 р. №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира. Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м.Житомирі 249, 80 грн. та введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 р.

Відповідно до п. 4 даного рішення, умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме, вирішено:

- обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежити застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому, "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира .

Користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м.Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 р. (п. 6).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 21.02.2017р. отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (дата сформування витягу 20.02.2017 р.) (а.с. 26), з якого вбачається, що при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , органом Держгеокадастру застосовано значення Км2 у розмірі 2,492, а сукупний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,213.

Дані вказаного витягу були використані при розрахунку орендної плати при укладенні між сторонами у даній справі договору оренди землі від 14.07.2017 р. Так, згідно умов договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, станом на 21.02.2017 р. становить 16 785 370,49 грн. (п. 5 договору).

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17 було встановлено, що при видачі 20.02.2017 р. Управлінням Держгеокадастру витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , останнім не враховано обмеження в застосуванні коефіцієнтів Км2 і Км3, що встановлені п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 у зв`язку з чим, дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі були визнані незаконними та зобов`язано Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі повторно розглянути заяву позивача про надання витягу з технічної документації та при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1810136300:08:039 НОМЕР_2 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306 та коефіцієнт Км3 з максимальним значенням 1,0, які передбачені п. 4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р.

Так, на виконання даної постанови суду, органом Держгеокадастру було видано новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2017 р., згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , становить 982 205, 45 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що в укладеному між сторонами договорі оренди землі, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2017 р., зафіксовано значно завищену нормативну грошову оцінку переданої в оренду земельної ділянки, в порівнянні з правомірно визначеною в подальшому (на виконання постанови суду) та зафіксовану у витязі від 16.11.2017р. нормативною грошовою оцінкою цієї землі, та, відповідно, визначено значно завищений розмір орендної плати за землю.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатом розгляду заяви позивача про внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р., 26.06.2018 р. рішенням Житомирської міської ради №1086 "Про внесення змін та доповнень в договори оренди земельних ділянок юридичним особам" позивачу було відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

Приймаючи оспорюване рішення, міська рада жодним чином необґрунтувала підстав такої відмови та не вказала, яким саме нормам діючого законодавства суперечить пропозиція позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянку від 14.07.2017 р., за наявності чинного рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", яким обмежено застосування коефіцієнтів Км2 та Км3 та чинної постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17, якою визнано незаконними дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі.

Суд апеляційної інстанції вказує, що хоча, в оспорюваному рішенні Житомирської міської ради №1086 від 26.06.2018 р. і міститься посилання, зокрема на рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 р. №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 р. у справі №806/1827/17 однак, такі документи не були враховані при його прийнятті по суті вирішуваного питання.

Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки оспорюване рішення відповідача про відмову внести зміни до договору оренди шляхом приведення нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати у відповідність до правомірно визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з витягом від 16.11.2017 р. прийнято всупереч приписам чинного законодавства та порушує майнові права позивача, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення Житомирської міської ради від 26.06.2018 р. №1086 в частині відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Житомирською міською радою та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, орган місцевого самоврядування наділений законом правом встановлювати розмір орендної плати переданої в оренду земельної ділянки, однак, такий розмір повинен відповідати вимогам чинного законодавства.

Приписами Податкового кодексу України встановлено граничний розмір орендної плати. У відповідності до п.п.288.5.2. п.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Так, згідно з витягом від 16.11.2017 р., діюча нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 982 205, 45 грн.

В свою чергу, договором оренди землі (п. 7 договору) встановлено орендну плату за цю земельну ділянку у розмірі 972 880,07 грн., що фактично складає 99,05% від діючої наразі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при граничнодопустимому розмірі 12% (117 864,65 грн. від діючої нормативної грошової оцінки).

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення щодо відмови у внесенні змін до договору оренди земельної ділянки, міська рада не врахувала також приписи п.п. 288.5.2. п.288 ПК України, що призвело до порушення прав позивача, оскільки внаслідок відмови у внесенні змін до договору останній змушений сплачувати надміру завищений розмір орендної плати, порівняно з розміром орендної плати, встановленої законодавством.

Окрім того, слід зазначити, що згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20.102011 р. у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Щодо вимоги позивача про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до запропонованої орендарем редакції пунктів 5, 7 договору, суд враховує наступне.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначений ст.188 ГК України, згідно якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Відповідно до пункту 11 договору, у разі зміни ставок земельного податку, в тому числі затвердження нової грошової оцінки земель міста, або змін визначених законодавством. Житомирська міська рада інформує орендарів земельних ділянок через засоби масової інформації: офіційний веб-сайт міської ради та газету "Місто" про необхідність та терміни проведення перерахунків розміру річної орендної плати за земельні ділянки. Після прийняття відповідного рішення Житомирської міської ради про затвердження нової орендної плати орендар зобов`язаний в місячний термін з дня затвердження міською радою нового розміру орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати (або переукласти договір) та провести державну реєстрацію.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору, передбачено можливість зміни умов договору у випадку зміни розміру земельного податку, затвердження нової грошової оцінки земель міста, або змін визначених законодавством.

Відповідно до п. 31 договору, сторони домовились, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Усі інші умови, які не зазначені в договорі передбачаються рішенням Житомирської міської ради, Положенням про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі які перебувають у державній і комунальній власності та чинним законодавством.

У даному випадку, норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору передбачають можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України "Про оцінку земель").

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, яка, відповідно до ст.23 Закону затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").

Як зазначалося судом вище, договором оренди земельної ділянки від 14.07.2017 р. встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, станом на 21.02.2017 р. становила 16 785 370,49 грн. (п. 5 договору). Вказана нормативна грошова оцінка визначалась на підставі витягу Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2017 р.

Разом з тим, згідно виданого 16.11.2017 р. витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (дата сформування витягу 15.11.2017 р.) Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 3345кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 982205,45 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що після отримання 16.11.2017 р. позивачем нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, він намагався врегулювати з відповідачем питання щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Так, 04.12.2017 р. позивач звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до пунктів 5,7 договору оренди землі від 14.07.2017 р. (а.с. 41-42). Однак, відповідач відмовив позивачу у внесенні таких змін до договору оренди.

Як встановлено апеляційним судом, звертаючись із вимогою про внесення змін до п. 5, 7 договору оренди в частині зазначення нормативної оцінки земельної ділянки станом на 21.02.2017 р. - 982205,45грн та орендної плати - 56928,63 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення - 5,796, позивач посилався на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №806/1827/17, якою було визнано незаконними дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомирі при застосуванні локальних коефіцієнтів Км2 та Км3 на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням їх максимального значення при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2017р., а також на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2017 р. №1033, який був виданий в порядку примусового виконання вказаної постанови суду на підставі виконавчого листа №1347 від 10.11.2017 р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення ст. 60 та ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, від імені та в інтересах яких права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Суд апеляційної інстанції вказує, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Матеріали справи не містять доказів скасування та/або визнання незаконним рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", а тому в силу приписів ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" дане рішення ради, є обов`язковим для виконання на відповідній території.

Твердження скаржника про те, що під час укладення договору оренди землі його сторони, включаючи позивача, погодили його умови, в т.ч. нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розраховану відповідно до неї орендну плату за землю (ціну договору), не спростовують права позивача на внесення змін до договору з метою приведення його вимог у відповідність до приписів чинного законодавства, зокрема, Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що системний аналіз норм статті 30 Закону України "Про оренду землі" та статті 651 ЦК України свідчить про те, що за загальним правилом зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди, у разі встановлення можливості зміни умовами самого договору, такий договір може бути змінений за рішенням суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що розмір орендної плати за землю комунальної власності є регульованим та його встановлення (в межах граничних розмірів, встановлених Податковим кодексом України) віднесено до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, яким є відповідач (стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), що відбувається у передбаченому законом порядку, на підставі визначеної у наданому органом Держгеокадастру витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, отримавши на примусове виконання постанови суду 16.11.2017 р. витяг органу Держгеокадастру з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому зафіксовано правомірно визначений розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки (а саме, визначений з урахуванням встановлених самим же відповідачем у рішенні №931 від 10.06.2015 р. вимог щодо максимальних значень локальних коефіцієнтів, що застосовуються у розрахунку оцінки землі), позивач як добросовісний орендар, мав підставні та законні сподівання на реалізацію відповідачем відповідного волевиявлення шляхом внесення відповідних змін в укладений між сторонами договір оренди. Проте, зволікання зі зміною умов договору оренди та прийняття оспорюваного у справі рішення ради призвело до порушення майнових прав позивача.

Відтак, в даному випадку недобросовісна поведінка відповідача розцінюється судом як істотне порушення умов договору, що спричинило порушення майнового права позивача, яке підлягає поновленню шляхом внесення відповідних змін до умов договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Проте, враховуючи, що документальною підставою для внесення змін до договору оренди землі від 14.07.2017 р., укладеного між Житомирською міською радою та Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2017 р., суд першої інстанції обгрунтовано визнав безпідставною вимогу позивача щодо зазначення у редакції пунктів 5, 7 договору нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, станом на 21.02.2017 р., оскільки на підставі витягу від 16.11.2017 р. у договір можуть бути внесені зміни щодо відомостей, станом саме на цю відповідну дату, 16.11.2017 р.

Отже, враховуючи в сукупності встановлені фактичні обставини у даній справі, дотримання позивачем досудового порядку внесення змін до договору, позовні вимоги про внесення змін в договір оренди землі від 14.07.2017 р., в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до запропонованої орендарем редакції пунктів 5, 7 договору, підлягають задоволенню частково, оскільки у позові в частині зазначення у редакції пунктів 5, 7 договору нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, станом на 21.02.2017 р. слід відмовити за необґрунтованістю.

З приводу заперечень відповідача про те, що в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №806/1827/17 не зазначено про застосування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2017 при укладенні договору оренди, тобто не йшлося про договірні відносини між позивачем та відповідачем, судом враховується, що видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У справі Житомирського окружного адміністративного суду №806/1827/17 оскаржувались дії Міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування вказаним органом обмежень в застосуванні коефіцієнтів Км2 і Км3, що встановлені п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні позивачу витягу від 21.02.2017 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки , які і були предметом дослідження в адміністративній справі. Правовідносини між позивачем і Компанією з обмеженою відповідальністю "Венсімарс Менеджмент Лімітед", які виникли на підставі договору оренди землі від 14.07.2017, не були предметом спору у адміністративній справі, а тому про них і не йдеться в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі №806/1827/17.

Так само не знаходять свого підтвердження і доводи представника відповідача щодо недотримання позивачем форми пропозиції змін до договору, яка, на думку представника позивача, мала бути викладена у формі проекту додаткової угоди до договору, а не у формі заяви.

Так, положення Господарського кодексу України (ст.188 ГК), Цивільного кодексу України (глава 53), що регулюють порядок в т.ч. внесення змін або розірвання договору, вимог щодо надіслання пропозиції щодо внесення змін до договору, укладеного у письмовій формі, саме у вигляді проекту додаткової угоди до договору - не містять, як не містять і заборони викладення такої пропозиції у письмовій формі, з наведенням повної редакції запропонованих змін до договору, у відповідній заяві.

Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не може бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усього вищевказаного у апеляційного суду немає правових підстав для його скасування.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019 р. у справі №906/49/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019 р. у справі №906/49/19 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2019 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Саврій В.А.