Рішення

від 02.08.2019 по справі 910/5843/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2019Справа № 910/5843/19

За позовом доПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" Акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 2 325 150,04 грн.

Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача: від відповідача: Радіонова О.В. - представник за довіреністю. не з`явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - позивач, ПАТ "Укртелеком") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київська енергопостачальна компанія" Акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - відповідач/АТ "Київенерго") про стягнення заборгованості в сумі 2 325 150, 04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач ухиляється від виконання зобов`язань із повергнення позивачеві переплати за договором № 720370 постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002 в сумі 2 325 150, 04 грн. не зважаючи на припинення між Сторонами правовідносин за даним договором.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2019 відкрито провадження в справі № 910/5843/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) суду відповідачем надано клопотання про направлення справи за підсудністю, оскільки місцезнаходженням відповідача є Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34 (поштовий індекс 85612).

06.06.2019 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) суду подано відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що позивач не надав доказів на підтвердження перерахування на користь відповідача грошових коштів, про повернення яких позивачем заявлено свою вимогу, а також зазначив, що термін виконання обов`язку відповідачем щодо повернення позивачеві заявлених до стягнення грошових коштів не настав, позаяк позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача відповідної вимоги про їх сплату в розумінні приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, у зазначеному відзиві відповідач звернувся із проханням про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, яке було задоволено судом, про що відображено в ухвалі суду від 07.06.2019.

Позивач, у свою чергу, 07.06.2019 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача в сумі 2 325 150, 04 грн. до набрання чинності рішенням у цій справі.

25.06.2019 позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) суду надано відповідь на відзив, у якому він вказав на те, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актами звірки розрахунків та направлення позивачем відповідної вимоги підтверджується наявною в матеріалах справи доказами.

Відповідачем, у свою чергу, 02.07.2019 надано письмові заперечення на відповідь на відзив, у якому він зазначив, що умовами договору не передбачено повернення грошових коштів з визначених позивачем підстав та при цьому, з наданої позивачем претензії неможливо встановити, що позивач вимагає повернення переплати саме за спірним договором та в сумі, що заявлена до стягнення за даним позовом.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, що була подана до суду 07.06.2019.

Поряд із тим, в судовому засіданні, що відбулось 05.07.2019 було розглянуто заяву відповідача про направлення справи за підсудністю та відмовлено в її задоволенні, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, про що відображено у відповідній ухвалі суду від 05.07.2019.

У судове засідання, що відбулось 02.08.2019, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, ухвали суду були надіслані за адресами відповідача, які містяться у позовній заяві та у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

При цьому суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до яких встановлено, що при розгляді справи положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якими право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу Сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, що відбулось 02.08.2019, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 02.08.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2002 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії ВАТ "Укртелеком", правонаступником якого є позивач (далі за договором - Абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі за договором - Енергопостачальна організація) був укладений договір постачання теплової енергії у гарячій воді № 720370 (надалі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої Теплової енергії у гарячій воді, на умовах перед бачених договором.

Згідно п. 2.3.1. Договору, Абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Додатком № 1 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії абоненту.

Згідно п. 8.1., п. 8.4. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2002 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з Законом України Про заставу , як засіб гарантії сплати теплової енергії.

Між тим, 24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 Про завершення укладеної за публічним акціонерним товариством "Київенерго" Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 з 30.04.2018.

При цьому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Так, відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов`язання визначені у главі 50 Цивільного кодексу України, ст. 202 ГК України.

Зокрема, за приписами до ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, з 01.05.2018 відповідач припинив діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва та припинив дію пропозиції із надання послуг у сфері теплопостачання, оскільки не є теплопостачальною організацією та ліцензіатом у сфері теплопостачання.

Поряд із тим, як вбачається з додаткової угоди від 28.09.2018 про розірвання договору від 01.02.2002 № 720370, копія якої міститься в матеріалах справи, Сторони погодились припинити з 30.04.2018 дію договору від 01.02.2002 № 720370.

Водночас, між Сторонами складено акти звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2019, від 30.09.2018 та від 31.12.2018 за якими сальдо розрахунків за теплову енергію станом на 01.06.2018, 01.10.2018 та 01.01.2019 (відповідно за кожним з означених вище актів звірки) за кредитом позивача становило 2 325 150,04 грн. Вказані акти підписані Сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

При цьому, факт зарахування грошових коштів позивачем на рахунок відповідача та на виконання умов договору підтверджується платіжними дорученнями № 1679 від 01.11.2017 на суму 734 247, 52 грн., № 3776 від 15.12.2017 на суму 299 643, 68 грн., № 805 від 12.01.2018 на суму 283 573, 83 грн., № 1645 від 30.01.2018 на суму 996 696, 79 грн. та № 1669 від 28.02.2018 на суму 759 935, 68 грн., копії яких також містяться в матеріалах справи та які спростовують доводи відповідача про недоведеність факту зарахування позивачем на виконання умов Договору грошових коштів з боку позивача.

Поряд із тим, статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, в матеріалах справи міститься копія адресованого відповідачеві листа позивача №14-07/167 від 22.11.2018, у якому позивач просить позивача протягом 20-ти робочих днів з дня отримання претензії повернути позивачеві авансові платежі по укладеним між Сторонами договорам на загальну суму 5 720 272, 24 грн. (в тому числі за договором постачання теплової енергії у гарячій воді № 720370 від 01.01.2002), який було направлено відповідно до опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 23.11.2018, копії яких містяться в матеріалах справи, а відтак спростовуються твердження відповідача про неналежність наданої позивачем претензії, як доказу у даній справі та про недоведеність її направлення на адресу відповідача.

При цьому, станом на момент розгляду спору доказів повернення грошових коштів в сумі 2 325 150, 04 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, на даний час у розпорядженні відповідача знаходиться сума переплати в сумі 2 325 150, 04 грн., яка належать позивачеві та не буде використана у зв`язку із припиненням надання відповідачем послуг теплопостачання, що і є предметом договору постачання теплової енергії у гарячій воді № 720370 від 01.01.2002.

Приписами частини 1 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, враховуючи те, що сплата даних коштів є виконанням позивачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором, надавати послуги за яким відповідача позбавлено права з 01.05.2018 та даний договір було розірвано за згодою Сторін, а відтак підстава, на якій вказані кошти були набуті відповідачем згодом відпала, як наслідок вказана сума підлягає поверненню позивачеві як така, що набута без достатньої правової підстави.

При цьому, проведення між Сторонами неодноразової бухгалтерської звірки відповідно до акту звірки розрахунків одночасно із розірванням договору 30.04.2018, додатково свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у вигляді передоплати за послуги теплопостачання за договором, на суму 2 325 150, 04грн.

За приписами ст. ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2 325 150, 04 грн., які набули ознак таких, що перевищують суму грошових коштів за отримані послуги за договором № 720370 постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2002 є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 598, 1212, 1213 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ІІАТ "Укртелеком" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного Товариство "Київенерго" (85612, Донецька обл., Марійський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київська енергопостачальна компанія" Акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41336175) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601. м. Київ, бульвар Т. Шевченка. 18; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 21560766) в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (01033, м. Київ. вул. Антоновича, 40; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 01189910) заборгованість в сумі 2 325 150, 04 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 34 877, 26 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.08.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко