Рішення

від 01.08.2019 по справі 200/5834/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 р. Справа№200/5834/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участі:

секретаря Прокопчук Я.М.,

представника позивача Романової С.С.,

представника відповідача Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТРОЙІНДУСТРІЯ до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711413 від 03 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТРОЙІНДУСТРІЯ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711413 від 03 квітня 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 04.03.2019 року по 11.03.2019 року співробітниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ЄДРПОУ 39381648, попереднє найменування ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) за березень 2016 року, за результатами якої складений акт № 266/05-99-14-13/35748473 від 18.03.2019 року.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0002711413 від 03.04.2019 року, яким застосовано до позивача суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем податку на додану вартість, в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 308 487 грн. та за фінансовими санкціями у розмірі 154 243,50 грн.

Контролюючим органом в ході перевірки встановлено, що ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, у зв`язку з цим, наявність у суб`єкта господарювання, що перевіряється, документів, а також відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку - не є безумовним підтвердженням реальності надання робіт та послуг.

Не погоджуючись з висновками відповідача, позивач зазначив, що дефектності первинних документів не виявлено, порушення податкової дисципліні, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність саме для цієї особи. Отже, зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру

З наведених підстав позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002711413 від 03.04.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ по господарських відносинах з ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ суб`єктом господарювання були надані такі первинні документи: податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, договірні ціни, платіжні доручення та інші документи, згідно з якими у періоді, який перевірявся, ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ уклало договори із ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (попереднє найменування ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) від 12.01.2016 року №2, від 18.01.2016 року №5 та від 01.02.2016 року № 10.

Відповідно до умов вищевказаних договорів ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ виписано, а ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ отримано акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні на виконання будівельних та ремонтних робіт на загальну суму 1 850 922,00 грн. у т.ч. ПДВ 308487,00 грн.:

Відповідно до ІС Податковий блок по ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (код ЄДРПОУ 39381648, попереднє найменування ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) встановлено:

дата реєстрації - 08.09.2014 року;

керівник/головний бухгалтер - ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ). Відповідно ІС Податковий блок ОСОБА_2 є керівником, головним бухгалтером або засновником 32 підприємств в різних регіонах.

Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів встановлена незначна кількість працюючих - 1 особа, розмір заробітної плати на рівні мінімальної. Значний обсяг фактично оформлених ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ операцій з придбання та реалізації робіт (ТМЦ) передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями. В зв`язку з цим посадові особи ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Основні засоби станом на 31.12.2015 року - відсутні; фінансовий звіт за 2016 рік не подано; основний вид діяльності - БУДIВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ I НЕЖИТЛОВИХ БУДIВЕЛЬ, не відповідає штатній чисельності (1 особа) та наявним основним засобам.

Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ відповідно до форми 20-ОПП - відсутня у зв`язку з неподанням відповідної звітності; після травня 2016 року не звітує.

Свідоцтво ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу, причина - ненадання декларацій протягом року.

Проведеним аналізом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних інформації про залучення сторонніх організацій для оренди автомобільного чи іншого транспорту, спецтехніки, устаткування відсутня.

ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру. З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність між ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ із ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ за березень 2016 року не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ права на формування податкового кредиту та витрат по операціям з вказаними контрагентами.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

28 лютого 2008 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТРОЙІНДУСТРІЯ" зареєстровано в якості юридичної особи і включено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 35748473 (т.1 а.с.19).

24 березня 2008 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТРОЙІНДУСТРІЯ зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100106428 (т.1 а.с.18).

В період з 04.03.2019 року по 11.03.2019 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ЄДРПОУ 39381648, попереднє найменування - ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) за березень 2016 року, за результатами якої складений акт № 266/05-99-14-13/35748473 від 18.03.2019 року (т.1 а.с.20-29).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002711413 від 03.04.2019 року, яким застосовано до позивача суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем податку на додану вартість 308 487 грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 308 487 грн. та за фінансовими санкціями у розмірі 154 243,50 грн. (т.1 а.с.16).

Підставами для висновків акту перевірки стали відомості про проведення позивачем документального оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ЄДРПОУ 39381648, попереднє найменування ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ), які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договори із замовниками послуг: Публічне акціонерне товариство Югцемент - договір від 10 грудня 2014 року (т.1 а.с.114-123); Приватне підприємство Астон - договір від 15 вересня 2015 року № 15/09.15 (т.1 а.с.227-232); Публічне акціонерне товариство ХайдельбергЦемент Україна - договір 19 листопада 2015 року (т.2 а.с.24-29). Фактичний обсяг замовлених робіт, який визначався додатками до вказаних договорів, позивачем не наданий.

Виконання вказаних договорів відповідачем не заперечується.

Водночас, позивач стверджує, що частина замовлених за вищевказаними договорами робіт виконувалася субпідрядником - ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (попереднє найменування ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) відповідно до укладених договорів від 12.01.2016 року №2 (т.1 а.с.30-35), від 18.01.2016 року №5 (т.1 а.с.58-64) та від 01.02.2016 року № 10 (т.1 а.с.124-130).

На підтвердження виконання робіт силами ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП позивачем надані договірні ціни, відомості ресурсів до локального кошторису та локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти виконаних робіт. Всі вказані документи виготовлені за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.0.8).

Сторонами не заперечується, що ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ ГРУП мало ліцензію на будівельні та монтажні роботи (т.2 а.с.71-72).

Вищезазначені договори із субпідрядником стали підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які відповідач вважає такими, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, що є предметом спору у цій справі.

З урахуванням встановлених у справі обставин, аналізуючи надані сторонами письмові докази та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За приписами статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором

Отже, необхідною умовою для залучення субпідрядника є відповідність такого залучення умовам договору із замовником.

За умовами договору між позивачем та ПАТ ЮГцемент від 10 грудня 2014 року (т.1 а.с.114-123) передбачена можливість залучення субпідрядника, проте, підрядник зобов`язаний інформувати замовника про укладення договору субпідряду … (п.5.1.5 договору).

З боку позивача не надано доказів на підтвердження інформування замовника ПАТ ЮГцемент про залучення в якості субпідрядника ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП .

За умовами договору між позивачем та ПАТ ХайдельбергЦемент Україна від 19 листопада 2015 року (т.2 а.с.24-29) не встановлено можливість залучення субпідрядника, оскільки підрядник зобов`язаний виконати роботу із свого матеріла та своїми засобами, крім тих, які згідно з технічним завданням надаються замовником (п.3.1.договору). Для доступу і перебування працівників підрядника на території замовника підрядник зобов`язаний оформити та отримати перепустки... (п.4.2. договору). Підрядник зобов`язаний забезпечити працівників підрядника спецодягом з розпізнавальними знаками о належності до підрядника (п.4.5 договору).

З боку позивача не надано відомостей про погодження із замовником - ПАТ ХайдельбергЦемент Україна виконання робіт субпідрядною організацією - ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП та його працівниками.

Надані копії листів позивача з цього приводу на адресу замовників ПАТ ХайдельбергЦемент Україна та ЮГцемент філії ПАТ Дикердорф Цемент Україна (т.2 а.с.73-74), які складені самим позивачем, не можуть слугувати доказами погодження із замовниками залучення до виконання робіт субпідрядника та його працівників, за відсутністю відповідних документів про це, складених/підписаних самими замовниками робіт.

За умовами договору між позивачем та ПП Астон від 15 вересня 2015 року підрядник має право залучати субпідрядника на окремі види робіт (п.1.6 договору). Проте, за п.2.2 договору при ввезенні на територію замовника матеріалів, інструментів, обладнання підрядник зобов`язаний надати представнику замовника перелік обладнання та інструментів, що ввозяться, та накладні на матеріали із зазначенням їх кількості.

Враховуючи твердження позивача про часткове виконання цих робіт субпідрядником ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП , відповідно до умов договору із замовником позивач мав надати перелік обладнання та інструментів, що ввозяться субпідрядником, та накладні на матеріали із зазначенням їх кількості.

Аналізуючи зміст договорів, підписаних між позивачем та ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП , суд зауважує, що відповідно до частин 1 і 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Проте, з наданих позивачем матеріалів випливає, що на підтвердження виконання робіт субпідрядником ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП за договорами від 12.01.2016 року №2, від 18.01.2016 року №5 та від 01.02.2016 року № 10 позивачем надані документи, які містять лише вартісні характеристики робіт.

Натомість, позивачем не надана документація технічного змісту, яка б підтверджувала обсяг та характеристики доручених субпідряднику будівельних та монтажних робіт. А саме, позивач не надав суду передбачену законом та обов`язкову для договорів даного виду проектну документація, необхідні дозволи, технічні умови тощо, через що висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, позивачем не спростовані.

При цьому, за договорами із замовниками ПП Астон та ПАТ ХайдельбергЦемент Україна були замовлені роботи на суму 633 833,20 грн. та 440 300,40 грн., відповідно. Тобто, загальна вартість робіт за цими договорами складає 1 074 133,60 грн. Відомостей про вартість робіт, замовлених ПАТ Югцемент , позивачем не надано.

Водночас, відповідно до акту перевірки, ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ виписано, а ТОВ БП СТРОЙІНДУСТРІЯ отримано акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні на виконання будівельних та ремонтних робіт на загальну суму 1 850 922,00 грн. у т.ч. ПДВ 308 487,00 грн. З урахуванням наведених відомостей позивачем на доведено економічної доцільності укладення договорів субпідряду з ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ).

При цьому позивачем не спростована інформація податкового органу про відсутність у ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ) технічної та фізичної можливості виконання робіт у передбачених вищевказаними договорами обсягах з кількістю працюючих - 1 особа та відсутності станом на 31.12.2015 року основних засобів.

За таких обставин надані до суду письмові документи, такі як договірні ціни, відомості ресурсів до локального кошторису та локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти виконаних робіт, виготовлені (роздруковані) за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.0.8), не можуть вважатися достатніми доказами виконання складних будівельних та ремонтних робіт субпідрядником, у якого об`єктивно відсутні фізичні та технічні можливості для виконання таких робіт.

Вказаний висновок відповідає нормам Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV).

За визначенням абзацу одинадцятого статті 1 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому Законом України № 1724-VIII від 03.11.2016 року в абзац одинадцятий статті 1 Закону №996-ХІV внесені зміни, якими виключені слова та підтверджує її здійснення .

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З наведених законодавчих положень випливає, що наявність документів, які підтверджують відображення операції у бухгалтерському обліку платника податків, не є достатнім доказом реальності здійснення такої господарської операції.

Тому при ухваленні рішення суд керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань, оскільки наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідною умовою для відображення операцій у складі доходу, витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг. Тому виконання робіт для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку повинні братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов`язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Тобто у разі нереальності операцій нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у межах господарської діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи зібрані у справі відомості суд зазначає, що позивач не спростував належними та достатніми доказами висновки податкового органу, обмежившись наданням до суду лише певного обсягу первинних документів, які були предметом перевірки. Проте, наданими до суду документами не підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ (ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП ), що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №2а-576/12/0970 право платника податку на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку[...].

Ці обставини відповідно входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про збільшення сум грошових зобов`язань із податку на прибуток, зменшення від`ємного значення суми ПДВ.[...]

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку[...].

Вказаною постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №2а-576/12/0970 також визначено, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами частини 4 статті 9 КАС України[...].

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд зауважує, що відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статей 75-76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на які позивач послався в обґрунтування своїх вимог, та обґрунтованість висновків податкового органу, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711413 від 03 квітня 2019 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО СТРОЙІНДУСТРІЯ (84311, м. Краматорськ, вул. Куйбишева, буд. 23, ЄДРПОУ 35748473) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002711413 від 03 квітня 2019 року - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 01 серпня 2019 року. Рішення складено у повному обсязі 12 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.А. Чекменьов