Рішення

від 13.08.2019 по справі 640/19296/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2019 року № 640/19296/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомМалого приватного виробничо-комерційного підприємства ШАР ДоДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві Головного управління ДФС у Вінницькій області провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство ШАР (далі-позивач/МПВКП ШАР ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі-відповідач 1/ ДПІ у Голосіївському районі) та Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі-відповідач 2/ ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправною бездіяльністю відповідача 1 щодо ненадання Довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів; визнання протиправними дії відповідача 2 щодо внесення в інтегровану картку позивача заборгованості податкового боргу; зобов`язати відповідача 2 внести зміни в інтегровану картку платника податків позивача в частині виключення нарахованого боргу; зобов`язання відповідача 1 видати позивачу довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача 2 щодо внесення до інтегрованої картки платника податків МПВКП ШАР відомостей про наявність податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень, суми по яким є неузгодженими, оскільки оскаржуються в судовому порядку, що призвело до протиправної невидачі відповідачем 1 позивачу Довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідачі письмових відзивів на позов до суду не направили.

15.01.2019 р. від відповідача 2 надійшла заява про закриття провадження у справі в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява обґрунтована відсутністю податкового боргу, недоїмка зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи, що відповідачем 2 було виправлено допущенні порушення, докази чого містяться в матеріалах справи, у суду наявні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, що свідчить про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.09.2018 р. МПВКП ШАР направило до відповідача 1 заяву в електронному вигляді № 91993872425 та в паперовому вигляді від 12.09.2018 р. № 97972, якими провила надати Довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Листом від 14.09.2018 р. відповідачем 1 надано відповідь, якою зазначено, що згідно інтегрованої картки, станом на 13.09.2018 р. по МПВКП ШАР обліковується заборгованість за неосновним місцем реєстрації, а саме: Калинівська ОДПІ ГУ ДФС (м. Хмільник), у зв`язку з чим довідка не видається.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за N 1842/24374 (далі - Порядок), довідка видається міжрегіональними територіальними органами Міндоходів України (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), державними податковими інспекціями в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднаними та спеціалізованими державними податковими інспекціями за встановленою формою за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги.

Пунктами 3,4 Порядку передбачено, що Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу Довідки. Заява складається з обов`язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків. Строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або направлення відмови в її наданні становить п`ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.

Згідно з п. 5 вказаного Порядку, орган доходів і зборів визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування довідки з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах органів доходів і зборів за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

Пунктом 6 Порядку визначено, що строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.

За наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків (п. 8 Порядку).

Як вже зазначалось, за наслідками звернення позивача із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, відповідачем 1 зазначено про наявність заборгованість за неосновним місцем реєстрації, а саме: Калинівська ОДПІ ГУ ДФС (м. Хмільник), у зв`язку з чим довідка не видається.

Суд звертає увагу, що вказана відповідь надана відповідачем 1 з порушенням Порядку, оскільки не містить посилань за яким податком існує заборгованість та в якій сумі.

Як зазначено позивачем, підставою для внесення відповідачем 2 до інтегрованої картки позивача заборгованості став податковий борг по орендній платі з юридичних осіб та податкові повідомлення-рішення від 19.04.2018 р. № 0016145301 та № 0016155301.

Однак, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб сплачено позивачем в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення, внесені до інтегрованої картки позивача протиправно, оскільки не були узгодженими та оскаржувались в суді.

Зокрема, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 р. податкові повідомлення-рішення від 19.04.2018 р. № 0016145301 та № 0016155301 визнано незаконними та скасовано.

Суд зазначає, що у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Також, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відтак, внесення відповідачем 2 в інтегровану картку позивача заборгованості по рішенням, які оскаржувались в суді та не набули статусу узгоджених, є протиправним.

Разом з тим, враховуючи, що станом на день прийняття рішення, заборгованість у МПВКП ШАР за неосновним місцем реєстрації, а саме: Калинівська ОДПІ ГУ ДФС (м. Хмільник) відсутня, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи від 11.01.2019 р., видану Хмільницьким управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зобов`язати відповідача 2 внести зміни в інтегровану картку платника податків позивача в частині виключення нарахованого боргу.

При цьому суд звертає увагу, на відсутність бездіяльності відповідача 1, з огляду на наявність в інтегрованій картці позивача заборгованості податкового боргу на момент звернення позивача із заявою від 12.09.2018 р.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 видати позивачу довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, суд вважає за можливим, з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою зазначено, що суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, задовольнити вказані вимоги шляхом зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача про надання Довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача в частині. Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході судового розгляду не довели обґрунтованість своїх дій.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Малого приватного виробничо-комерційного підприємства ШАР (03022, м. Київ, пров. Охтирський, буд. 3, офіс 201, код ЄДРПОУ 19121522) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо внесення в інтегровану картку Малого приватного виробничо-комерційного підприємства ШАР заборгованості податкового боргу.

Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву позивача про надання Довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства ШАР (03022, м. Київ, пров. Охтирський, буд. 3, офіс 201, код ЄДРПОУ 19121522) судові витрати в сумі 881,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 38745056) та 881,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко