Ухвала

від 12.08.2019 по справі 826/14947/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2019 року

Київ

справа №826/14947/18

адміністративне провадження №К/9901/22489/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №826/14947/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кіносвіт Діджитал звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05 червня 2018 року №0758140103, №0757140103.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, позов задоволено.

08 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, яка однак не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всупереч частини четвертої цієї статті скаржником не додано документ про сплату судового збору.

В касаційні скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що майнове становище учасника судового процесу по справі не має бути перепоною доступу до суду.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

Заявник не відноситься до суб`єктів, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладених норм, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1762 гривні.

Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2018 році, а спір у справі носить майновий характер, ціна позову складає 3 182 207 грн.

Отже, розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 95 466 грн. 21 коп. (3 182 207 *1,5 відсотка *200 відсотків).

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:

Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 31219207026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити відповідачу десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Н.Є. Блажівська