Ухвала

від 12.08.2019 по справі 607/18926/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12.08.2019 Справа №607/18926/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Хримко У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивачів адвоката Варода Павла Борисовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , споживчого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Гермес-Березовиця про визнання частково недійсним договору та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , споживчого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Гермес-Березовиця про визнання частково недійсним договору та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Представник позивачів адвокат Варода П.Б. звернувся в суд із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , споживчого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Гермес-Березовиця про визнання частково недійсним договору та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 /1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 250742561252, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_3 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями: коридору - 12,1 кв.м.; 5 - коридору - 1,6 кв.м.; 6 - туалету - 1,5 кв.м., які знаходяться у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 .

Заява обґрунтована тим, що предметом вказаного позову є матеріально-правова вимога позивачів до відповідачів про визнання частково недійсним з моменту укладення договору про пайову участь у будівництві житлового будинку від 19 вересня 2013 року, укладеного між Споживчим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Гермес-Березовиця та ОСОБА_3 в частині щодо приміщень під №1 (коридору) площею 12,1 кв.м., під №5 (коридору) площею 1,6 кв.м., під №6 (туалету) площею 1,5 кв.м., які знаходяться в нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2013 року, індексний номер 15144596, видане ОСОБА_3 на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , Реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області в частині щодо приміщень під №1 (коридору) площею 12,1 кв.м., під №5 (коридору) площею 1,6 кв.м., під №6 (туалету) площею 1,5 кв.м., які знаходяться в нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликаються на те, що вони є власниками в рівних частках, по 1/2 частці кожен, нежитлового приміщення, стоматологічного кабінету, АДРЕСА_4 . Відповідач ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_3 . Вхід до нежитлового приміщення стоматологічного кабінету належного позивачам та до спірного нежитлового приміщення належного відповідачу згідно інвентарної справи на будинок передбачений єдиний - з коридору позначеному під №1 площею 12,1 кв.м., а також з єдиним туалетом позначеним під №6 площею 1,6 кв.м. та тамбуром перед входом у туалет під №5 площею 1,6 кв.м., право власності на які оформлено одноосібно на відповідача на підставі оспорюваного договору та свідоцтва, які позивачі просять суд визнати частково недійсними в частині вказаних приміщень. 17 березня 2019 року відповідач ОСОБА_3 змінив замок на вхідних дверях у приміщення, де знаходиться належне позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлове приміщення стоматологічного кабінету та не допускає їх до нього, що порушує їх права на володіння та користування власністю.

Позивачам стало відомо, що відповідач збирається відчужити дане майно, оскільки останній на вікні належного йому нежитлового приміщення розмістив оголошення про продаж даного майна, а тому, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду про можливе задоволення позову.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо йоно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, №177092269 від 12 серпня 2019 року, нежитлове приміщення АДРЕСА_1 1 в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 250742561252, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2013 року, індексний номер 15144596, належить ОСОБА_3 .

Враховуючи предмет та підстави позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 може вчинити дії щодо відчуження третім особам нежитлового приміщення АДРЕСА_1 /1 АДРЕСА_2 , що може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Водночас, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач ОСОБА_3 заперечує право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на доступ до належного їм нежитлового приміщення стоматологічного кабінету, у якому вони провадять медичну практику, через приміщення коридору щодо якого винник спір, так само і на право на користування приміщенням туалету, котрі йому належить на даний час на праві власності, а тому, представник позивачів вважає, що слід вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 /1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 250742561252, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , та заборонити ОСОБА_3 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями: коридору - 12,1 кв.м.; 5 - коридору - 1,6 кв.м.; 6 - туалету - 1,5 кв.м., які знаходяться у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду про можливе задоволення позову позивачів.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з приводу визнання частково недійсним договору та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково, шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 /1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 250742561252, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співрозмірним заявленим позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд не застосовує зустрічне забезпечення, оскільки позивачі мають зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України та у їх власності є майно - нежитлове приміщення 29/ АДРЕСА_5 , що в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Одночасно суд повідомляє, що відповідач має право звернутися до суду про застосування зустрічного забезпечення.

В частині заборони ОСОБА_3 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями: коридору - 12,1 кв.м.; 5 - коридору - 1,6 кв.м.; 6 - туалету - 1,5 кв.м., які знаходяться у нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 , слід відмовити, оскільки достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Натомість, у поданій заяві про забезпечення позову заявник не навів достатніх підстав для вжиття заходів даного виду забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153, 154, 261, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити частково заяву представника позивачів адвоката Варода Павла Борисовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , споживчого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Гермес-Березовиця про визнання частково недійсним договору та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 /1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 250742561252, яке належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ).

Відмовити в решті заявлених вимог.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає до негайного виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ст.158 ЦПК України.

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 12 серпня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко