Постанова

від 07.08.2019 по справі 389/741/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 389/741/16-ц

провадження № 61-11471св1 8

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство Мороз А. П. ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар (далі - ТОВ Агрофірма Хлібодар ) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір оренди землі від 25 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством Мороз А. П . (далі - ФГ Мороз А. П. ), запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) від 28 грудня 2015 року № 12798880; застосувати наслідки недійсності правочину, скасувати зазначений запис у Державному реєстрі про право оренди земельної ділянки ФГ Мороз А. П. ; визнати поновленим договір оренди землі від 17 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Хлібодар , зареєстрований у Знам`янському відділі КФ ДП ЦДЗК , запис від 28 березня 2005 року № 109 у Державному реєстрі земель; визнати додаткову угоду до договору оренди від 17 березня 2005 року на умовах, зазначених у позовній заяві.

Позовна заява мотивована тим, що 17 березня 2005 року ТОВ Агрофірма Хлібодар уклало з ОСОБА_1 строком на 10 років договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 4,9936 га, розташованої на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1 . 08 травня 2015 року ТОВ Агрофірма Хлібодар у листі повідомило ОСОБА_1 про поновлення договору оренди, надіслало проект відповідної додаткової угоди. У травні 2015 року у відповідь ОСОБА_1 надіслала лист-відмову від підписання додаткової угоди. 02 червня 2015 року ТОВ Агрофірма Хлібодар надіслало їй лист, у якому вказало про те, що в разі відсутності протягом місяця після закінчення строку оренди земельної ділянки листа про заперечення поновлення договору оренди такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Проте 25 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Мороз А . П . було укладено договір оренди, чим порушено переважне право товариства на поновлення договору на новий строку. Відповідно до умов абзацу шостого пункту 25 укладеного з ТОВ Агрофірма Хлібодар договору оренди ОСОБА_1 була зобов`язана повідомити товариство про намір не поновлювати договір на новий строк не пізніше 28 грудня 2014 року, проте не виконала цього зобов`язання, що є підставою для поновлення договору оренди на новий строк. Також позивач зазначав, що після 25 грудня 2015 року земельна ділянка не вибула з користування ТОВ Агрофірма Хлібодар , акта приймання-передачі не підписано, фактично земельна ділянка ФГ Мороз А. П. не передавалася, правочин, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Мороз А. П. не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року у складі судді Українського В. В. позов задоволено частково, визнано недійсним договір оренди землі, укладений 25 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Мороз А. П. , про що у Державному реєстрі вчинено запис від 28 грудня 2015 року за № 12798880; застосовано наслідок недійсності правочину - скасовано запис в Державному реєстрі від 28 грудня 2015 року за № 12798880, про державну реєстрацію права оренди ФГ Мороз А. П. земельної ділянки, загальною площею 4,9936 га, розташованої на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; визнано поновленим договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Хлібодар 17 березня 2005 року, зареєстрований у Знам`янському відділі КРФ ДП ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 березня 2005 року за № 109; визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 17 березня 2005 року, укладеною на наступних умовах: Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди землі від 17 березня 2005 року. Орендодавець громадянка ОСОБА_1 , з однієї сторони, та Орендар ТОВ Агрофірма Хлібодар , в особі Генерального директора Згривця Р.Ф. , який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали дану додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 17 березня 2005 року, зареєстрованого у Знам`янському відділі КРФ ДП ЦДЗК 28 березня 2005 року за № 109, відповідно до якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку: кадастровий номер НОМЕР_1 ; місцезнаходження територія Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району Кіровоградської області; загальна площа 4,9936 гектарів, у тому числі: ріллі 4,9936 гектарів, про наступне: 1. Сторони дійшли згоди внести зміни до договору оренди землі, в частині строку дії останнього, шляхом викладення першого речення пункту 5 договору оренди землі в наступній редакції: 5. Договір є укладеним на 20 років з моменту його державної реєстрації та діє до 28 березня 2025 року 2. Сторони дійшли згоди внести зміни до договору оренди землі, в частині розміру орендної плати, шляхом викладення пункту 6 договору оренди землі в наступній редакції: 6. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі готівкою або у безготівковий спосіб (за вибором Орендодавця), в розмірі: 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 1 (один) рік користування земельною ділянкою. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати . 3. Дана додаткова угода змінює та доповнює договір оренди землі та є його невід`ємною частиною. 4. Згідно з Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень право оренди земельної ділянки, в т. ч. на підставі даної додаткової угоди, підлягає обов`язковій державній реєстрації. 5. Всі раніше досягнуті домовленості між Сторонами, що суперечать даній додатковій угоді, припиняють свою дію з моменту укладення цієї додаткової угоди. Дана додаткова угода складена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за даною додатковою угодою . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Хлібодар після закінчення строку було поновлено відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , тому укладений між ОСОБА_1 та ФГ Мороз А. П. договір оренди землі від 25 грудня 2015 року порушує право товариства самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, передбачених статтею 25 Закону Україну Про оренду землі , що є підставою для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України зі скасуванням відповідного запису у Державному реєстрі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2016 року рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що після закінчення строку договору оренди землі від 17 березня 2005 року ОСОБА_1 направляла на адресу ТОВ Агрофірма Хлібодар лист про намір не поновлювати договір на новий строк. Водночас ТОВ Агрофірма Хлібодар за місяць до спливу строку договору оренди землі не повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, тому вважається таким, що втратило це право. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на законних підставах 25 грудня 2015 року уклала договір оренди землі з іншим орендарем.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Агрофірма Хлібодар , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі заперечень у поновленні цього договору відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі та підтвердження вручення такого заперечення ТОВ Агрофірма Хлібодар . Позивач вважає, що договір оренди землі від 17 березня 2005 року було поновлено і ОСОБА_1 не мала права укладати з ФГ Мороз А. П. новий договір оренди землі; позовні вимоги заявлені з підстав поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , а не порушення переважного права ТОВ Агрофірма Хлібодар на укладення договору оренди землі.

Короткий зміст відзивів (заперечень) на касаційну скаргу

У запереченнях, поданих у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що законом визначено порядок поновлення договору оренди землі та зобов`язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення договору і не передбачено автоматичне продовження або поновлення договору оренди землі.

У запереченнях, поданих у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ФГ Мороз А. П. просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 мала право укласти ФГ Мороз А. П. договір оренди після закінчення 17 березня 2015 року попереднього договору оренди землі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,9936 га, яка знаходиться на території Знам`янської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

17 березня 2005 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Хлібодар укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування зазначену земельну ділянку, Договір укладено строком на десять років, зареєстровано у Знам`янському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 березня 2005 року № 109.

25 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ФГ Мороз А. П. укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 20 років, договір зареєстровано у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 28 грудня 2015 року № 127988880.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами другою-п`ятою цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї норми).

У пункті 5 договору оренди землі від 17 березня 2005 року передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар, у випадку відсутності письмового повідомлення орендодавця про намір не поновлювати договір на новий строк, повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У такому випадку договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

В абзаці другому цього ж пункту договору визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Доводи касаційної скарги щодо поновлення укладеного з позивачем договору оренди землі є безпідставними.

Установивши, що ОСОБА_1 26 березня 2015 року направила на адресу ТОВ Агрофірма Хлібодар лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, тобто вчинила цю дію протягом місяця після закінчення строку договору, крім того, направляла такі листи також 27 лютого та 24 квітня 2015 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що укладений з ТОВ Агрофірма Хлібодар договір оренди землі припинився з 17 березня 2015 року, тому підстави для його поновлення відсутні.

Аналогічні висновки в подібних правовідносинах щодо застосування норм права сформульовані Верховним Судом у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 312/334/17, від 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17, від 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17, від 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17, від 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17, від 27 червня 2019 року у справі № 312/275/17.

Твердження позивача щодо недоведеності надсилання на адресу позивача протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставину направлення ОСОБА_1 такого листа-повідомлення 26 березня 2015 року та отримання ТОВ Агрофірма Хлібодар цього листа 28 березня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 73).

Доводи касаційної скарги щодо продовження користування ТОВ Агрофірма Хлібодар належною ОСОБА_1 земельною ділянкою не заслуговують на увагу, оскільки зазначене могло бути умовою поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі лише за відсутності вчасно поданих ОСОБА_1 заперечень у такому поновленні договору оренди землі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених у справі обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2016 року - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, то у справі немає підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров