Рішення

від 14.08.2019 по справі 920/654/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2019 Справа № 920/654/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі №920/654/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Бізнес»

(40020, м. Суми, пр.-т. Курський, буд. 26, код 38397217),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Сіннівська»

(42420, Сумська область, Краснопільський район, с. Сінне,

вул. Сабліна, 1, код 31494295),

про стягнення 61 525 грн. 46 коп.

УСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Бізнес» з позовною заявою про стягнення 61 525 грн. 46 коп., з яких: 50 609 грн. 17 коп. інфляційні збитки та 10 916 грн. 29 коп. 3% річних згідно рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 у справі №5021/1337/12.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 справу № 920/654/19 розподілено судді Заєць С.В.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.06.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

24.07.2019 позивачем надано до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

25.07.2019 позивачем подано до суду клопотання, в якому позивач просить суд клопотання від 24.07.2019 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін вважати поданим помилково та залишити без розгляду. В зв`язку з чим, просить суд справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Оскільки учасник справи розпоряджається своїми правами щодо клопотання на власний розсуд, а заявник просить таке клопотання фактично залишити без розгляду, то суд дійшов висновку про необхідність застосувати аналогію закону та залишення без розгляду клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Судом було встановлено такі фактичні обставини:

29.10.2012 року господарським судом Сумської області було прийнято рішення по справі № 5021/1337/12 за позовом ПАТ Сумиоблагротехскрвіс до ТОВ агрофірма Сіннівська про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Сіннівська (код ЄДРПОУ 31494295) на користь ПАТ Сумиоблагротехсервіс (код ЄДРПОУ 1399683) боргу у сумі 136 781,55 грн. та 24 620,68 грн. інфляційних витрат та 13082,35 грн. три відсотка річних та 3489,69 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 зазначене рішення були частково скасовано в частині стягнення 87,08 грн. пені, 10,03 грн. інфляційних втрат та 33,09 грн. 3 % річних.

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням по справі було встановлено факт порушення відповідачем Договору та наявності заборгованості відповідача перед позивачем, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.

02.01.2013 на примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 29.10.2012 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 у справі № 5021/1337/12 судом виданий відповідний наказ.

14.08.2015 старшим державним виконавцем ВДВС Краснопільського районного управління юстиції Смольняковою Л.М. у зв`язку з не виявленням майна та грошових коштів ТОФ агрофірма Сіннівська було закінчено виконавче провадження по наказу № 5021/1337/12 від 02.01.2013 року та наказ був повернутий ПАТ Сумиоблагротехсервіс без виконання.

29.06.2016 старшим державним виконавцем ВДВС Краснопільського районного управління юстиції Смольняковою Л.М. у зв`язку з не виявленням майна та грошових коштів ТОФ агрофірма Сіннівська було повернуте наказ № 5021/1337/12 від 02.01.2013 ПАТ Сумиоблагротехсервіс без виконання.

10.10.2016 між ПАТ Сумиоблагротехсервіс та ТОВ Рентал Бізнес було укладено договір купівлі - продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), серед яких ТОВ Рентал Бізнес прийняв право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Сіннівська (право вимоги 1, аркуш 7 договору).

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 14.08.2017 по справі № 5021/1337/12 суд задовольнив заяву ТОВ Рентал Бізнес про заміну стягувана у справі № 5021/1337/12 та замінив сторону у виконавчому провадженні ВП № 35961720 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Сіннівська відкритому Краснопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, стягувана - Публічне акціонерне товариство Сумиоблагротехсервіс на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Рентал Бізнес .

08.01.2019 ТОВ Рентал Бізнес звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. із відповідною заявою про виконання наказу № 5021/1337/12 від 02.01.2013, про що була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58019433. У ході виконавчого провадження приватним виконавцем Мукорезом О.Л. було виявлено наявність банківських рахунків у ТОВ агрофірма Сіннівська , а саме: п/р НОМЕР_1 та п/р НОМЕР_2 в AT Райфазен Банк Аваль у м. Києві, МФО 380805.

07.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. було перераховано на наш банківський рахунок загальну суму заборгованості по зведеному виконавчому провадженню, у тому числі за наказом № 5021/1337/12.

10.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з погашення боргу повністю по ВПЗ № 58019433.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки відповідач прострочив сплату грошового зобов`язання за рішенням суду від 29.10.2012 і сплатив його лише 07.06.2019, чим порушим права позивача в зв`язку з чим останнім і було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період невиконання рішення по справі № 5021/1337/12.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними нормами матеріального права:

Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на стягнення інфляційних втрат та річних, передбачено ст. 625 ЦК України.

При цьому приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних збитків за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до проданого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу50609 грн. 17 коп. інфляційних збитків та 10916 грн. 29 коп., виходячи з суми боргу 136781 грн. 55 коп. за період з 10.10.2016 по 07.06.2019.

Відповідач контр розрахунку здійснених нарахувань чи заперечень щодо них суду не надав.

Судом здійснено перерахунок здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду. Відповідно до здійсненого судом перерахунку сума інфляційних нарахувань становить 50951 грн. 98 коп., розмір 3% річних - 10913 грн. 74 коп. При цьому, суд при винесенні судового рішення не може виходити за межі позовних вимог.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2019.

Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 50609 грн. 17 коп. та 3 % річних в розмірі 10913 грн. 74 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В інший частині позовних вимог, щодо стягнення 2 грн. 55 коп. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Синівська (42420, Сумська область, Краснопільський район, с. Сінне, вул.. Сабліна, 1, код 31494295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рентал Бізнес (40020, м. Суми, пр.-т Курський, буд. 26, код 38397217) 50609 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 10913 грн. 74 коп. 3% річних, 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.08.2019.

Суддя С.В. Заєць