Ухвала

від 13.08.2019 по справі 916/2306/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"13" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2306/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., отримавши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» про забезпечення позову від 12.08.2019р. вх. № ГСОО 2-3750/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» (67513, Одеська обл., Лиманський район, с. Олександрівка, вул. Івана Франка, 19; код ЄДРПОУ 42499285)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (65078, м.Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14; код ЄДРПОУ 41740807)

про стягнення 189989,00 грн.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» про забезпечення позову від 12.08.2019р. вх. № ГСОО 2-3750/19 розглядається судом відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» про стягнення 189989,00 грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №02 від 01 листопада 2018р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 189989,00 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» до господарського суду Одеської області подано заяву про забезпечення позову від 12.08.2019р. вх. № ГСОО 2-3750/19, у якій позивач просить суд накласти арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ „Приватбанк» , МФО 328704 Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» (код ЄДРПОУ 41740807) в межах суми боргу у розмірі 189989,00 грн. за Договором поставки №02 від 01 листопада 2018р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» .

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову вх. № ГСОО 2-3750/19 від 12.08.2019р., Товариством з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» було зазначено суду наступне.

Предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» заборгованості у розмірі 18989,00 грн. в зв`язку з невиконанням умов Договору поставки № 02 від 01.11.2018р. . Необхідність забезпечення позову полягає в тому, що на цей час відповідач не виконує своїх обов`язків за Договором поставки № 02 від 01.11.2018р.

Позивач зазначає, що врегулювати виниклу ситуацію шляхом переговорів не представилось за можливе. Відповідач протягом дії Договору поставки №02 від 01.11.2018р. практично щоденно частково здійснював виплати, про що свідчать виписки по рахунку № НОМЕР_2 , але 31 липня 2019 року повністю їх припинив. Зв`язок з директором Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» відсутній, його місце знаходження не відомо.

Позивач також пояснює, що посадові особи бухгалтерії Відповідача, що здійснювали звірки розрахунків та підтверджували їх, від виконання своїх обов`язків відмовляються, обґрунтовуючи це відсутністю документації та програмного забезпечення. Документація була вивезена, а програмне забезпечення відсутнє. На цей час на території, де розташовано Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» , тобто: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, розташовано вже Товариство з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» , яке фактично здійснює ту же саму діяльність, що здійснював відповідач.

Позивач вказує, що 31 липня 2019 року більшість посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» написали заяви про прийняття на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» та зазначає, що з його спілкування з працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» йому стало відомо, що згідно рішення суду по кредитній угоді з Банком „Сбербанк» , майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» . Вказані працівники рекомендували позивачу укласти договір на поставку з Товариством з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» для подальшої роботи. Також позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» планується до ліквідації, замість якого у подальшому господарську діяльність буде здійснювати Товариство з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» .

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» знаходиться в офісі, який раніше використовувався Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» : м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 14. З ціллю не лишитись комерційної діяльності, позивач був вимушений підписати договір поставки №15 від 29.07.2019 р. вже з Товариством з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» .

Поставка товару за цим договором здійснюється на склад Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, тобто, як зазначає позивач, на цей же склад, на який здійснювалась поставка Товариству з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» . Вказане місце поставки безпосередньо зазначено в самому договорі, на який йде посилення, тобто договорі поставки №15 від 29.07.2019 р., який був укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» .

В заявці на серпень 2019 року, на підставі накладних здійснюється відвантаження Товару з приміткою: доставка х/з, м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 14. Товар безпосередньо передається уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРКАСИХЛІБ ЛТД» ОСОБА_1 , яка раніше займала посаду комірника в Товаристві з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» .

Крім того позивач вказує, що на цей час склалась така ситуація, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» ще продовжує свою господарську діяльність, однак не виконує свої обов`язки належним чином. Існує заборгованість у розмірі 189989,00 грн. При наявності викладеної інформації, об`єктивних деталей, які вказують на відсутність намірів Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» виконувати свої обов`язки, є усі підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» не здійснить погашення боргу за своїми обов`язками.

За таких обставинах, на думка позивача, існує очевидна необхідність забезпечення позову, оскільки, якщо позов не буде забезпечений, то у подальшому можливість виконання рішення буде ускладнена та права позивача на одержання боргової суми будуть порушені.

На підставі викладеного та зазначеного, позивач вважає за необхідне просити суд застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» в межах суми боргу у розмірі 189989,00грн. Саме такий захід забезпечення позову необхідно застосувати, в зв`язку з тим, що поки господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» здійснюється, арешт рахунку в межах суми боргу у розмірі 189989,00 грн. є адекватною мірою.

Також позивачем було зазначено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Позивач зазначив, що рахунок, на який висловлюється прохання накласти арешт в межах суми боргу у розмірі 189989,00 грн., зазначений в Договорі поставки №02 від 01.11.2018р., укладеному між позивачем та відповідачем та вказано, що за цим рахунком здійснювались усі перерахування.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» про забезпечення позову від 12.08.2019р. вх. № ГСОО 2-3750/19, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до позовної заяви, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №2 від 01.11.2018р.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу в розмірі 189989,00 грн. за Договором поставки №02 від 01 листопада 2018р.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань за спірним договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем ще потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 12.08.2019р. вх. № ГСОО 2-3750/19 у справі №916/2306/19.

Ухвала набирає чинності 13.08.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Копію ухвали направили на адресу:

- Товариства з обмеженою відповідальністю „МПСС ПРО» : 67513, Одеська обл., Лиманський район, с. Олександрівка, вул. Івана Франка, 19;

- Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННИЙ ХЛІБ» : 65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14.

Суддя Т.Г. Д`яченко