Постанова

від 13.12.2019 по справі 916/2306/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2306/19 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2019 проголошене о 10:00:02 суддею Д`яченко Т.Г. у м. Одесі, повний текст якого складено 07.10.2019

у справі № 916/2306/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МПСС ПРО

до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб

про стягнення 189 989,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю МПСС ПРО (далі - ТОВ МПСС ПРО , позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб (далі - ТОВ Південний хліб , відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 189 989,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором поставки №02 від 01.11.2018, а саме поставив і передав у власність відповідача товар, що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними, однак, відповідач свої зобов`язання за Договором щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар виконав лише частково, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2019 позов задоволено, стягнуто з ТОВ Південний хліб на користь ТОВ МПСС ПРО заборгованість у розмірі 189 989,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 849,84 грн.

Рішення мотивовано тим, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору щодо повної сплати вартості отриманого товару від позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреністю, та не спростовано відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ Південний хліб звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при постачанні товару позивач не надав відповідачу оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур та всі інші документи, зазначені в п. 2.4 Договору, які є обов`язковими документами для здійснення відповідачем оплат згідно умов Договору поставки. Також відсутні будь-які докази щодо направлення позивачем відповідачу зазначених документів відповідно до узгоджених сторонами умов договору поставки. У зв`язку з чим, відповідач вважає, що він звільнений від відповідальності за невиконання та/або несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором поставки.

Крім цього, скаржник зазначає що у видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, відсутні дата договору, що унеможливлює існування факту поставки в рамках саме договірних відносин, посада уповноваженої особи зі сторони отримувача, а отже видаткові накладні, на думку відповідача, не є підставою для визнання господарської операції.

Також, відповідач вважає, що повноваження щодо отримання товару за Договором зі сторони ТОВ Південний хліб від імені юридичної особи не підтвердженні жодним документом, що вимагається відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, на думку скаржника взагалі відсутні докази, що постачання товару здійснювалось в межах Договору поставки №02 від 01.11.2018 року, оскільки позивач до теперішнього часу не надав відповідачу належним чином оформлені документи, відповідно до умов п. 2.4. Договору поставки.

11.11.2019 до суду апеляційної інстанції від ТОВ МПСС ПРО надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє вважає рішення суду першої інстанції законним, правомірним та прийнятим згідно норм діючого законодавства України, у зв`язку з цим, просило суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без розгляду.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи .

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається що 01 листопада 2018 року між ТОВ МПСС ПРО (Продавець) та ТОВ Південний хліб (Покупець) було укладено Договір поставки №02 (надалі - Договір) за умовами якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити харчові інгредієнти (шоколадна і кондитерська глазурі, інші добавки для кондитерської і хлібопекарської промисловості - Товар). Загальна сума Договору орієнтовано складає 500 000,00грн., у тому числі ПДВ 83 333,33 грн. (п.п. 1.1., 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачання товару не може перевищувати 5 календарних днів з моменту підписання сторонами Специфікації.

Відповідно до п. 2.5. Договору датою постачання товару вважається дата фактичної передачі товару покупцеві, що підтверджується підписом уповноважених осіб обох сторін в накладній на товар. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару покупцеві. (п. 2.6. Договору.).

Покупець сплачує усю суму за товар, обумовлену Специфікаціями, протягом 15 календарних днів з моменту постачання товару і отримання оригіналу рахунку для оплати (п. 3.1. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2019 включно (п. 7.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем за період з 11.07.2019 по 30.07.2019 поставлено та передано у власність ТОВ Південний хліб товар на загальну суму 192 050,40 грн., а відповідачем вказаний товар прийнято, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме:

№180 від 11 липня 2019 року на суму 17 649,60 грн.,

№181 від 12 липня 2019 року на суму 26 004,00 грн.,

№182 від 15 липня 2019 року на суму 12 493,20 грн.,

№189 від 16 липня 2019 року на суму 7 264,20 грн.,

№192 від 17 липня 2019 року на суму 8 968,20 грн.,

№193 від 18 липня 2019 року на суму 13 428,00 грн.,

№194 від 19 липня 2019 року на суму 29 808,00 грн.,

№195 від 22 липня 2019 року на суму 14 904,00 грн.,

№198 від 23 липня 2019 року на суму 12 576,00 грн.,

№200 від 24 липня 2019 року на суму 1 704,00 грн.,

№203 від 25 липня 2019 року на суму 3 525,00 грн.,

№206 від 26 липня 2019 року на суму 22 479,00 грн.,

№207 від 29 липня 2019 року на суму 8 754,00 грн.,

№208 від 30 липня 2019 року на суму 12 493,20 грн., які без зауважень та заперечень підписані повноважними представниками юридичних осіб та скріплені печатками (штампами) підприємств.

Дослідивши наявні в матеріалах справи вищевказані видаткові накладні, колегія суддів дійшла висновку, що позивач дійсно поставив відповідачу товар, а відповідач отримав цей товар.

Зазначені первісні бухгалтерські документи безумовно підтверджують факт поставки і приймання-передачі товару продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу).

Жодних зауважень або претензій щодо якості та кількості від відповідача не надходило, в матеріалах справи відсутні відповідні докази.

Крім цього, за бухгалтерськими даними позивача, відповідач за поставлений товар сплатив 2 061,40 грн., про що не заперечує ТОВ Південний хліб .

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в порушення умов Договору відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк, у зв`язку з цим, за останнім рахується заборгованість в розмірі 189 989,00 грн., яка доведена належними та допустимими доказами, а отже позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив позов ТОВ МПСС ПРО .

Судова колегія критично ставиться до доводів апеляційної скарги, що видаткові накладні не містять дату договору поставки, посаду уповноваженої особи та повноваження особи зі сторони отримувача на отримання товару за договором поставки, враховуючи наступне.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні дату та номер договору, на підставі якого відбулась поставка, а саме: договір №02 від 01.11.2018. Кожна видаткова накладна підписана зі сторони відповідача ОСОБА_1 П., яка діяла на підставі довіреності, яка також наявна в матеріалах справи. Довіреність на ім`я ОСОБА_2 видана 01.07.2019 має номер 244 та діє до 31.07.2019. Зразок підпису особи, що одержала довіреність співпадає з підписами, які містять видаткові накладні за період з 11.07.2019 по 30.07.2019, отже за вказаними накладними було отримано уповноваженим представником відповідача.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги , що в порушення п. 2.4. Договору при постачанні товару позивач не надав відповідачу оригінали видаткових накладних, рахунків-фактур та інших документів, які зазначені в п. 2.4. Договору, оскільки відповідач на підтвердження таких доводів не подав до матеріалів справи доказів звернення до позивача із заявою щодо надання йому документів зазначених в п. 2.4. Договору поставки, натомість, як свідчать видаткові накладні відповідач без зауважень та заперечень прийняв поставлений товар та здійснив його часткову оплату.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Південний хліб - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2019 - залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.